Проблема ядерного роззброєння між СРСР та США в 60-х – 80-х роках ХХ століття

ЗМІСТ

ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ЯДЕРНОГО РОЗЗБРОЄНННЯ МІЖ СРСР ТА США В 60 – ТІ РОКИ

1.1. Договір про заборону випробовування ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою

1.2. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї

РОЗДІЛ 2. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ СРСР ТА США В 70-Х – 80-Х РОКАХ

2.1. Договори обмеження стратегічних наступальних озброєнь та системи протиракетної оборони

2.2. Проблема ліквідації та скорочення ракет середньої і меншої дальності

2.3. Домовленості про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між СРСР та США

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

2.3. Домовленості про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між СРСР і США

Провідна роль стратегічних ядерних сил в забезпеченні безпеки Росії на сучасному етапі признається сьогодні всіма, хто бере участь в рішенні або просто цікавиться цією проблемою. Особливо значущою є та обставина, що стратегічні ядерні сили дають можливість під своєю «парасолькою» реформувати і підняти на новий якісний рівень Озброєні сили Росії, ослаблені в умовах важкої економічної ситуації в країні. Не втрачає своєї актуальності і ядерна заборона, яка є невід'ємним чинником сучасної глобальної стратегічної стабільності. При всій незаперечності потенційної небезпеки, витікаючої з самої природи ядерної зброї, заборона залишається способом запобігання агресії будь-якого масштабу військовими засобами [5, с.31].

У основі сучасної концепції ядерної заборони лежить підтримка балансу ядерних озброєнь по сукупності кількісних і якісних показників. Такий баланс наочно підкреслює той факт, що як в початковому стані, так і при оцінці наслідків застосування ядерної зброї для кожної із сторін бойові потенціали приблизно однакові. Відносно Росії і США зразковий ядерний баланс необхідний, крім іншого, для демонстрації і нагадуючи про безглуздя повернення до холодної війни і нестримної гонки озброєнь. Створений протягом десятиліть холодної війни арсенал стратегічних наступальних озброєнь (СНО) явно перевищив необхідні для заборони межі і потребував скорочення. Виходячи з цього, СРСР і США в червні 1990 року погодилися, що майбутні домовленості повинні забезпечити стійкість стратегічної ядерної рівності шляхом стабілізуючих скорочень СНО. Для цього скорочення повинні були базуватися на зменшенні концентрації боєзарядів на стратегічних носителях і на перевазі засобам, що володіють підвищеною виживаністю, до яких перш за все відносяться високоживучі мобільні комплекси з моноблочними ракетами [10, с.35].

Поліпшення військово-політичної обстановки в світі і, перш за все, російсько-американських відносин, дозволило успішно провести переговори і 1 липня 1991 року укласти угоди про кардинальні скорочення (у 2 рази).Згідно з Угодою США могли б законно розвернути приблизно 8500 ядерних боєголовок - на декілька тисяч одиниць більше, ніж Росія. Цілком можливо, що так вони і зробили б. Це здатність отримати кількісну перевагу над Росією пояснюється двома чинниками: велике «зниження цін» ядерних бомб і ракет малої дальності на важких бомбардувальниках по Договору СНО-1 і втраті Росією Стратегічних сил і об'єктів, що базувалися на Україні і в Казахстані [22, с.11].Договір враховував не всі озброєння, що знаходяться на важких бомбардувальниках. Таким чином, ці правила були вигідніші США через традиційну перевагу, що склала їх, у важких бомбардувальниках. Цим Договором було передбачено в течії 7 років після його вступу до сили скоротити угрупування СНО до рівня не більше 6000 боєзарядів. При цьому характерний, що на момент укладення Договору ці рівні стратегічних озброєнь обома сторонами розцінювалися як надмірні, а отже -промежуточные. Ще в кінці 1991 року колишній президент СРСР Горбачов заявив, що з економічних міркувань СРСР розгортатиме тільки 5000 з 6000 боєголовок, що підпадають під засне згідно з Угодою СНО-1. Для підтримки сил на рівнях Договору СНО-1 Росії довелося б відтворити стратегічні сили і інфраструктуру, розгорнені раніше на Україні і в Казахстані. Це має особливе значення з причини того, що два види МБР, що підлягають ліквідації за Договором СНО-2, ракети РС-20 і РС-22 проводивлися на Україні.

Стратегічні наступальні озброєння включають МБР, БРПЛ, важкі бомбардувальники.Літом 1991 року в СРСР прилітає Джордж Буш. В результаті переговорів був підписаний Договір про скорочення і обмеження СНО. Це відбулося 3 липня 1991 року. Договір включає 3 документи:

- сам Договір з додатком;

- Меморандум про домовленість про встановлення початкових даних у зв'язку з Договором;

- Протоколи договорів.

Загальна кількість всіх СНО повинна була скоротитися до 16000 штук, кількість боєзарядів - до 6000 (ліквідовано це повинно бути до 1998 року).Підготовка Договору по СНО була тривалою і складною. Струмочок переговорів довго пробивався крізь завали, що залишилися від «холодної війни» і конфронтації, поки не перетворився на потік, що виніс Договір до підписання. Та і на останній стадії переговорів були немало складнощів, коли доля Договору висіла на волоску [9, с.25].Спори у зв'язку з Договором велися не тільки на переговорах, але і поза ними - в політичних сферах на сторінках друку.Критика Договору по СНО почалася - і в США, і у нас - задовго до того. Як цей документ став набувати реальних контурів. Зачіпаючи найважливішу, чутливішу частину озброєнь обох країн, він привертав найпильнішу увагу. «Не раз у зв'язку з Договором виникали спокуси удатися до його критики по чисто політичним і навіть політиканом мотивам. Досить пригадати хоч би «15 питань до міністра, що йде у відставку» і інші виступи В. Алксніса, Е. Когана і Н. Петрушенко в рамках тієї непристойної компанії, яку вони свого часу розвернули проти Э.А. Шеварднадзе. З близьких до них позицій виступив і колишній секретар КПР О.Д. Бакланів, що пояснив, що «безкоштовний сир буває тільки в мишоловці».

Отже, що ж відбулося 30 липня 1991 року? 30 липня вранці в Георгіївському залі Великого Кремлівського Палацу відбулося офіційна церемонія зустрічі президента США Дж. Буша, прибулого напередодні в радянську столицю з офіційним візитом.Президента США і його дружину тепло вітали президент СССР М.С. Горбачов також з дружиною. Президенти обмінялися мовами.

«Шановний пан президент!

Шановна пані Буш!

Щиро і сердечно вітаю вас на радянській землі, в стінах стародавнього Кремля».. Михайло Сергійович спочатку заявив, що починається новий період історії, що СРСР і США конструктивно працюють в умовах критичного, перехідного процесу. Він відзначив, що необхідно витримати важкий іспит на початку нової епохи. Потім виступив Дж. Буш. У його фразах була закладена думка про перспективи розвитку радянський-американських відносин, побудованих не на військовій конфронтації, а на економічному співробітництві і співпраці в області безпеки. 31 липня президент США Дж. Буш поклав вінок до могили Невідомого Солдата біля Кремлівської стіни. Потім, в підмосковній резиденції Ново-огарево була продовжена радянський-американська зустріч на вищому рівні. Тут, у відвертій і неформальній атмосфері Горбачов і Буш відновили той, що почався напередодні в Кремлі діалог.Кульмінаційний момент офіційного візиту президента США в СРСР - підписання Договору про обмеження і скорочення СНО. Ця церемонія, що відбулася 31 липня у Володимирському залі Великого Кремлівського Палацу, завершує дев'ятирічний період багатоетапних складних переговорів на різних рівнях. Документ був парафований в Женеві в день прибуття Дж. Буша в СРСР, а потім доставлений до Москви [18, с.13].Договір скріпляли підписами президенти СРСР і США. Символічно, що для завершення цієї процедури вони використовували авторучки, спеціально виготовлені з металу радянських і американських ракет, ліквідованих відповідно до досягнутих раніше домовленостей про скорочення озброєнь.

Таким чином, вперше в світовій історії поміщений Договір, що передбачає не тільки обмеження зростання озброєнь, але і реальне скорочення вже накопичених арсеналів самої руйнівної зброї масового знищення [11,с.4].Договір по СНО залишатиметься в силі 15 років і може продовжуватися на чергові п'ятирічні терміни, якщо не буде замінений новою угодою.

Президенти СРСР і США передували процедурі підписання договору короткими мовами.Ось що сказав Горбачов:«... Я переконаний, ми зробили те, що оптимально зараз можливо і що необхідне для подальшого руху вперед. Виконана колосальна робота, накопичений унікальний досвід співпраці в цій складній сфері.Важливо, що росте розуміння абсурдності надзброї, коли мир рушив до епохи економічної взаємозалежності, коли інформаційна революція робить все більш явною цілісність миру. Проте політикам доводиться враховувати, що на шляху до цієї епохи буде потрібно величезні зусилля по усуненню небезпек, успадкованих від минулого і що виникають знов...» [3, с.18].Мова Дж. Буша не відрізнялася сильним контрастом від передуючої, але акцент був направлений на остаточне припинення конфронтації. Договір по СНО став найбільшим внеском в проведення відносин між СРСР і США у військовій області у відповідність з їх рівнем і якістю в інших областях. Він розширив і зміцнив той позитивний поворот в міжнародних відносинах, який відбувався в світі [11, с.8].

Укладення Договору по СНО - це не тільки істотний крок в зниженні військового протистояння і зменшенні загрози ядерного конфлікту, але і крупний прорив в мисленні і поведінці обох сторін.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 54

Безкоштовна робота

Закрити

Проблема ядерного роззброєння між СРСР та США в 60-х – 80-х роках ХХ століття

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.