Релігійне життя на Волині в період другої світової війни

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 44

Платна робота

Ціна: 250.00грн.

Замовити роботу

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Релігійне життя на Волині в період наступу радянського тоталітаризму. 7

1.1. Політика радянізації 7

1.2. Стан християнських конфесій на передодні Другої світової війни. 12

Розділ 2. Церковне життя Волині періоду Радянсько – Німецької війни. 17

2.1. Етноконфесійна політика нацистської адміністрації на Волині. 17

2.2. Міжконфесійні відносини періоду окупації 25

Розділ 3. Становище християнських конфесій на завершальному етапі Другої світової війни. 29

3.1. Національно – церковний рух на Волині 29

3.2. Християнські конфесії в системі політики сталінського тоталітаризму. 32

Висновок. 40

Список використаних джерел та літератури. 43

Вступ

Актуальність теми. Друга світова війна впродовж десятиліть була і є одним з головних об’єктів наукових пошуків істориків усього світу. На сьогоднішній день існує значна кількість різних, іноді діаметрально протилежних підходів щодо трактування певних моментів цієї найтрагічнішої події ХХст. Питання становища різних релігійних конфесій на Волині у першій половині ХХ століття сьогодні, у контексті численних суспільно-політичних трансформацій, набуває значної актуальності. Для дослідників і цього хронологічного періоду, і геополітичної території в умовах автономного розвитку України дедалі важливішим стає аналіз тих подій, що характеризували духовно культурну ситуацію суспільства.

Дослідження релігійного життя на Волині у період Другої світової війни цікаве тим, що Волинь була полі конфесійним регіоном, з високою релігійністю населення, де співіснували різні релігійні течії. Проте після окупування Волині радянськими військами, та деструктивної політики в релігійній сфері, набули поширення негативні явища, загострились міжконфесійні та внутрішньо церковні суперечності, які повністю не вирішені і до нині.

Аналізуючи становище релігійних громад на Волині у першій половині ХХ століття можна відзначити, що найскрутніший період для них на Волинських теренах припадає на радянські часи. Як відомо, упродовж усього існування СРСР, тобто майже все минуле століття, духовні питання знаходилися під жорстким контролем тогочасного керівництва. Тоталітарний режим буквально поставив у скрутне становище всі релігійні організації на Волині.

Модель характеру відносин між державою і релігійними інституціями у часи Другої світової війни на Західній Україні можна відзначити як декларовану політику жорстокості і відокремлення церкви від держави. Невід’ємною складовою суспільно-політичних трансформацій – "радянізації" – західноукраїнських земель стала політика влади щодо релігії та її інституцій. На нові території механічно переносилися і штучно насаджувалися "соціалістичні" принципи господарювання і побуту, форми співжиття та ідеології, тобто весь комплекс казарменного соціалізму .

Необмежене втручання німецької влади у релігійні справи призвело до обмеження простору канонічної діяльності та надання маргінального статусу в суспільстві. Головною ознакою релігійного життяперіоду нацистської окупації став міжконфесійний конфлікт, який нагнітався надзвичайно напруженою політичною ситуацією .

Гостра конкуренція між християнськими конфесіями негативно впливала на духовне життя України. Церковний розбрат полегшив німецькій владі справу захоплення контролю над українськими землями, та сприяв використанню нацистами церкви у своїх політичних цілях.

Серед науковців, що досліджували релігійні організації в контексті державно-церковних відносин ХХ ст. варто відзначити томи 10-томного видання «Історія релігій в Україні» за загальною редакцією А. Колодного. Значний внесок у аналіз релігійної політики радянської влади зробили В. Баран, В. Войналович, В. Єленський, В. Пащенко. Вплив протестантських організацій євангельського, баптистського та п’ятидесятницького спрямування на конфесійну ситуацію в УРСР досліджували Ю. Вільховий, Т. Грушова (Жижкова), І. Данилова, В. Любащенко. Серед конфесійних авторів варто відзначити роботи В. Боєчко, Л. Гапонька, В. Глуховського С. Свинського. Особливості релігійності конфесійного та поза конфесійного населення УРСР досліджував В. Бондарчук. Проте наявні архівні матеріали дають можливість по новому розглянути дану проблему.

Також важливим є вивчення та критичне переосмислення міжконфесійних відносин та діалогу релігійних організацій із національно – визвольним рухом в період Другої світової війни. Теоритичною та методологічною основою даної роботи є праці присвячені проблемі взаємовідносин християнських конфесій під час Другої світової війни. Теоретичним підгрунттям стали праці таких істориків, філософів та релігієзнавців, М. Бабій, В. Бондаренко, Л. Виговський, А. Герасимчук, В. Єленський, В. Климов, А. Колодний, П. Кралюк, О.Лисенко, В.Лубський, Н.Стоколос , Л.Филипович, Є.Харьковченко, Л. Шугаєва. Науково обгрунтовані рефлексії православного протистояння радянському тоталітаризму, та теоретичні і практичні розробки спрямовані на подолання міжцерковної боротьби містяться у працях О. Недавньої, М. Пірен, Л. Стасюк, Є. Харьковченко, Л. Шугаєвої. У своїх працях ці вчені охарактеризували сутність міжконфесійних відносин, особливості процесу демократизації та витіснення православного життя на Волині у різні десятиліття першої половини ХХ століття, трансформації Православної Церкви, роль політичного чинника в релігійних трансформаційних процесах на волинських землях тощо. Та й цими прізвищами не вичерпується кількість науковців, які вже зробили свій внесок у розв’язання багатьох суперечливих питань.

Об’єкт наукового дослідження є християнські конфесії та міжконфесійні відносини на Волині у період Другої світової війни.

Предмет наукового дослідження дослідження – релігійне життя на Волині в період другої світової війни

Хронологічні межі роботи охоплюють період із 17вересня 1939р. до липня 1945р. Нижня межа обумовлена часом окупації західної України радянськими військами та проведенню політики радянізації. Верхня межа відповідає закінченю другої світової війни.

Територіальні межі дослідження визначаються кордонами Волині, що включають у себе території сучасних областей України, таких як Волинська та Рівненська західна частина Житомирської області, а також північної частини Тернопільської та Хмельницької областей.

Мета і завдання дослідження Поза ідеологічними рамками розглянути релігійне життя на Волині в період Другої світової війни. Правдиво висвітлити стан християнських конфесій на Волині на передодні Другої світової війни та під час нацистської окупації. При дослідженні даної теми були поставлені такі завдання:

- вивчити та проаналізувати станрелігійного життя на Волині в період наступу радянського тоталітаризмму;

- висвітлити стан християнських конфесій на передодні Другої світової війни;

- проаналізувати етноконфесійну політику нацистської адміністрації на Волині;

- з’ясувати основні напрямкиміжконфесійних відносин періоду окупації;

- охарактеризуватистановище християнських конфесій на завершальному етапі Другої світової війни

Структура роботи Дана наукова робота складаєть з вступутрьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Закрити

Релігійне життя на Волині в період другої світової війни

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.