План

1. Грецький поліс – суспільний і державний лад

2. Білль про права. Поправки

Використана література 

2. Білль про права. Поправки

З 1789 року, коли Конституція США набрала чинності, до неї було внесено 27 поправок. Найзначніші зміни були зроблені протягом 1789—1791 рр. За цей період до неї було внесено 10 поправок, які склали так званий білль про права. Вони як єдиний документ були схвалені Конгресом у 1789 році і ратифіковані 11 штатами до кінця 1791 року.

Під час дебатів з проекту Конституції її прихильники зустріли найсерйозніший опір не з боку противників зміцнення федерального Союзу, а з боку політичних діячів, які вважали за необхідне, щоб у Конституції були обов'язково вказані загальні права людини. Одним з таких був Джордж Мейсон, автор Декларації прав штату Віргінія, — декларації, яку можна вважати попередницею білля про права. Коли Дж. Мейсон був делегатом Конституційного Конвенту, він відмовився підписувати Конституцію, оскільки, на його думку, в ній не було передбачено достатню охорону індивідуальних прав. Подібне ставлення Дж. Мейсона трохи не стало перешкодою ратифікації Конституції штатом Віргінія. Штат Масачусет, з таких самих міркувань, поставив умовою ратифікації внесення доповнення, що гарантує особисті права людини. До відкриття першого Конгресу більшість його учасників була за внесення у Конституцію подібних поправок, і Конгресу майже не довелося витрачати час на їх складання.

Ці 200-літні поправки залишилися й досі без змін. Перша поправка до Конституції гарантує свободу совісті, слова і друку, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань. Друга гарантує право громадян носити зброю. Третя поправка забороняє розміщення військ у приватних будинках без згоди хазяїна За четвертою поправкою, забороняються необґрунтовані обшуки і арешти осіб і майна.

Наступні чотири поправки стосуються судової системи. П'ята — забороняє передачу справ за тяжкими злочинами до суду без винесення вердикту Великим Журі, не допускає повторного суду за один і той самий злочин; забороняє накладення покарання без належного розгляду злочину у відповідності із законом, а також каже про те, що обвинувачена особа не може бути примушена свідчити проти самої себе. Шоста поправка гарантує швидкий розгляд кримінальних справ у відкритому суді. В ній містяться вимоги суду з неупередженим складом присяжних, надання кваліфікованого захисту і свідчення у присутності обвинуваченого. Згідно із сьомою поправкою, цивільні процеси, в яких ідеться про компенсацію шкоди на суму понад 20 доларів, повинні розглядатися судом присяжних. Восьма поправка забороняє накладання надміру високих застав або штрафів, а також жорстоких чи незвичайних покарань.

Дві останні поправки містять положення більш загального плану. Так, наприклад, у дев'ятій поправці говориться, що наведений у Конституції перелік прав людини не повинен вважатися вичерпним і що люди мають й інші права, про які не сказано в Конституції. Згідно з десятою поправкою, повноваження, не закріплені Конституцією за федеральним урядом, але й не заборонені для виконання штатами, зберігаються за штатами чи за народом.

Захист особистих свобод. Конструктивність Конституції, яка проявилася в організації федерального уряду, дала Сполученим Штатам можливість зберегти виключну стабільність протягом двох століть. Проте навряд чи можна було б вважати більшим досягненням стабільність, надбану на шкоду свободі.

Білль про права і наступні поправки до Конституції дають американському народові певну гарантію загальних прав людини.

Під час національних криз урядам завжди здається привабливим, в інтересах безпеки країни, призупинити дію законів, які гарантують людські права У Сполучених Штатах такі спроби завжди приймалися вельми неохоче і впроваджувалися у життя під дуже суворим контролем. Наприклад, за часів війни виникла необхідність піддати цензурі листування між Сполученими Штатами і закордонними країнами, в особливості листи додому з театрів військових дій; але навіть тоді конституційна гарантія справедливого суду не скасовувалася. Особа, обвинувачена у таких злочинах, як шпигунство, диверсія та інших підривних діях, мала право на захист, і згідно з американською системою вона вважалася невинуватою доти, поки її провина не була доведена.

Поправки до Конституції, прийняті після білля про права, охоплюють саме широке коле питань. Однією з найважливіших вважається винесена 1868р. 14-та поправка. У ній наведено ясне й чітке визначення громадянства і підтверджуються розширені гарантії справедливого управління. Іншими поправками була обмежена судова влада національного уряду, змінений порядок президентських виборів, заборонене рабство, надане рівне право на голосування незалежно від раси, кольору шкіри, статі чи перебування у рабстві до його скасування; Конгресу було надане право оподатковувати доходи, а також був встановлений порядок виборів сенаторів шляхом народного голосування.

До більш пізніх належать поправки: 22 — обмежує час перебудування Президента у влади двома строками; 23 — надає мешканцям округу Колумбія право на участь у президентських виборах; 24 — підтверджує право на голосування незалежно від сплати податку на голосування, 25 — встановлює порядок заміщення поста Віце-президента між виборний; 26 — знижує виборчий вік до вісімнадцяти років; 27 — забороняє Конгресу підвищувати собі платню (мається на увазі діючий, а не наступний склад парламенту).

Треба зазначити, що більшість з цих 27 поправок були спрямовані на розширення особистих, громадянських чи політичних свобод у той час, як лише деякі з них мали за мету подальший розвиток урядової структури, наміченої у Філадельфії.

Додаткові статті і доповнення до Конституції Сполучених Штатів Америки, запропоновані Конгресом і ратифіковані Законодавчими зборами різних штатів у відповідності із статтею V цієї Конституції.

Додаток І. Конгрес не буде видавати законів стосовно встановлення якої-небудь релігії або таких, що забороняють її вільне віросповідання, що обмежують свободу слова або друку, або права народу мирно збиратися і звертатися до уряду з петиціями про виправлення зловживань.

Додаток II. Оскільки для безпеки вільної держави необхідна добре організована міліція, то право народу зберігати і носити зброю не буде обмежуватися.

Додаток III. У мирний час жоден солдат не буде розміщуватись у якому-небудь будинку без згоди його господаря; під час же війни це може робитися лише у порядку, встановленому законом.

Додаток IV. Право народу на охорону особи, житла, паперів і майна від необґрунтованих обшуків або арештів не буде порушуватись, і ордери на обшук або арешт будуть видаватися лише з серйозних причин, підтверджених присягою або урочистою обіцянкою; ці ордери мають містити детальний опис місця, де має бути проведено обшук, і осіб або речей, що мають бути заарештовані.

Додаток V. Ніхто не може бути притягнений до відповідальності за тяжкий кримінальний злочин або інший ганебний вчинок інакше, як за попереднім звинуваченням, що виходить від великого жюрі, за виключенням випадків, коли справа виникає у середовищі сухопутних або морських сил чи міліції, коли вона під час війни або під час небезпечної загрози суспільству перебуває на дійсній службі; ніхто не буде відповідати за один і той же злочин життям або тілесною недоторканістю; ніхто не буде змушувати у якійсь кримінальній справі свідчити проти самого себе, не буде позбавлений життя, свободи або майна без законного судового розгляду, ніяка приватна власність не буде відбиратися для громадського користування без справедливої вимоги.

Додаток VI. За будь-якого переслідування звинувачений буде мати право на швидкий і публічний суд неупереджених присяжних із штату і округу, попередньо встановленого законом, де здійснено злочин; звинувачуваний буде мати право вимагати, щоб йому дали наочну зустріч із свідками, що свідчать проти нього, звинувачуваний може вимагати свідків із свого боку і користуватися допомогою адвоката для свого захисту.

Додаток VII. У тяжбах загального права, де ціна позову більше 20 доларів, буде зберігатися право вимагати розгляду судом присяжних, і ніякий факт, що розглядається присяжними, не буде піддаватися повторному переглядові яким-небудь судом Сполучених Штатів інакше, як за положенням загального права.

Додаток VIII. Не будуть вимагатися надмірні закладні, стягуватися надмірні штрафи, не будуть застосовуватися жорсткі і незвичайні покарання.

Додаток IX. Перерахування у Конституції відомих прав не повинно тлумачитись як заперечення або применшення інших прав, що зберігаються за народом.

Додаток X. Ті повноваження, які не передані Сполученим Штатам цією Конституцією і користування якими не заборонено нею окремим штатам, залишаються відповідно за штатами або народом.


Використана література

1.Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. К., 2000.

2.Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. Харків, 2006.

3.Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. К., 2004.

4.Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: У 2 т. /За ред. чл.-кор. АПН України В.Д.Гончаренка. К., 2008.

5.Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. К., 2004.

6.Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. К., 2005.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Історія держави і права зарубіжних країн

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.