План

1. Проблема цивілізації в історичній науці в Україні кінця XIX- початку XX ст.

2. Вивчення новітніх етнічних меншин, як об’єкту дослідження

Використана література 

2. Вивчення новітніх етнічних меншин, як об’єкту дослідження

ХХ ст., а особливо його друга половина, внесло істотні корективи до етнічної мани України. В структурі її населення з'явилися досить численні і вагомі нові національні меншини, представники яких раніше були або повністю відсутніми, або були представленими окремими особами. Причини такого явища є досить різноманітними.

Насамперед, мова йде про підвищену мобільність населення планети в епоху глобалізації, коли людина має право і може обирати бажане для себе місце проживання.

Спонукальним мотивом для переселення можуть виступати обставини двоякого роду: з одного боку, притягальність нового терену з економічних, релігійних, культурних, природних та деяких інших чинників, з іншого — пригнічення та насильство у себе на батьківщині і, як наслідок, вимушена потреба еміг­рації в інші краї.

Особливу динаміку міграційним процесам надали політичні пертурбації в колишньому СРСР, численні локальні війни та конфлікти в Азії та Африці. Саме вони зрушили з місця чималі контингенти місцевого населення, частина з яких осіла і в Ук­раїні, створюючи таким чином модерні національні меншини.

Такі меншини є нетиповими для України і тому досить проб­лемною є їх інтеграція в українське суспільство, їх представ­ники привносять із собою нові конфесії, мови, звичаї, традиції тощо, що вимагає особливого підходу до їх збереження і, водно­час, сприйняття корінною нацією. Фактично мова йде про фор­мування полікультурної моделі суспільства.

Новітні національні меншини умовно можна розділити на дві групи за критерієм чисельності: до першої з них можна віднести етнічні спільноти, чисельність яких складає не менше 0,01% населення країни, до другої — відповідні меншини, котрі не сяга­ють цього показника. Таким чином, до першої групи відносяться: татари, азербайджанці, грузини, корейці, узбеки, чуваші, мордва, турки, араби, казахи, латиші, осетини і удмурти; до другої — лез­гини, таджики, башкири, марійці, в'єтнамці, туркмени, албанці, чеченці, комі, китайці, курди, карели, індуси та афганці.

Татарська спільнота в Україні вельми численна: 1959 р. — 61,5, 1970 р. — 72,7, 1979 р. — 83,9, 1989 р. — 86,9, 2001 р. — 73,3 тис. чол. (0,15% населення). В даному випадку мова йде про етнос з території Російської Федерації — власне Татарії (суб'єкта автономії РФ) та інших територій Росії. Власне кажучи, татари поділяються на три основні етнотериторіальні групи: волзько-уральська, сибірська та астраханська. Український пе­репис 2001 р. зафіксував їх під спільним етнонімом «татари». Досить висока численність татарської меншини сформувалася ще в часи СРСР і спричинена типовими тогочасними соціально-економічними чинниками. Про це ж свідчить і та обставина, що 58,7% українських татар рідною назвали російську, а ук­раїнську мову — лише 4,5%.

Азербайджанська меншина в Україні демонструє стійку тен­денцію зростання: 1959 р. — 6,7,1970 р. — 10,8,1979 р. — 17,2, 1989 р. — 36,9, 2001 р. — майже 45,2 тис. чол. (майже 0,1% на­селення). Азербайджанські мігранти схильні до діяльності у сфері бізнесу, торгівлі, обслуговування, управління тощо і очевидно, що умови в Україні для розгортання ділових якостей мігрантів виявилися привабливими. Цілком ймовірно, що міграційна ак­тивність азербайджанців була стимульована також етнополі-тичними конфліктами на Кавказі (Нагірний Карабах, Абхазія, Чечня та ін).

Грузин в Україні — 34,2 тис. чол. (0,07% населення). Ця мен­шина останнім часом кількісно досить стрімко зростає: 1959 р. — 11,6 тис. чол., 1970 р. — 14,6, 1979 р. — 16,3, 1989 р. — 23,5. Тобто, за менш ніж за півстоліття вона збільшилася втричі. Причини цього досить різні: соціально-економічна привабли­вість України, нестабільність в багатьох грузинських регіонах, низький рівень життя в Грузії. Слід, однак, мати на увазі, що існують і давні традиції дружніх взаємин між українським та грузинським народами, які нерідко втілювалися в осіданні українців та грузин в братніх країнах.

Мова корейців осібна в системі класифікації. На Корейському півострові у двох державах живе понад 65 млн корейців, ще близько 5 млн — за межами батьківщини. Корейська меншина в Україні досить значна — 12 711 чол., причому зростала вона стрімкими темпами: 1959 р. — 1,3 тис., 1970 р. — 4,5, 1979 р. — 6,1, 1989 р. — 8,7. Корейці прибувають в Україну з РФ, Узбе­кистану, Казахстану, не в останню чергу приваблені можливістю реалізувати тут свій діяльнісний потенціал, зокрема аграрний.

Досить чисельна — узбецька меншина — 12 353 чол. (2001 p.). Слід, однак, звернути увагу, що за попереднім переписом 1989 р. узбеків в Україні налічувалось 20 333 чол., тобто, майже вдвічі більше. Ця обставина дає підставу зробити висновок про рееміг­рацію частини узбеків, повернення їх на свою історичну бать­ківщину. В Україні мешкає також 197 споріднених з узбеками уйгурів, представників етносу з пограничних районів Китаю, Кир­гизії, Узбекистану та ін. В Україні живе також 10 593 чувашів.

В РФ мордва мешкає насамперед в Мордовії і складається з двох субетносів — ерзя і мокша. Перепис 2001 р. не фіксував цих особливостей, а загальна численність мордовської меншини — 9 331 чол. (для 76,8% рідна мова — російська). Слід зазначити, що в минулі часи кількісні показники були ще значнішими: 1959 р. — 11,4 тис. чол., 1970 р. — 14,7,1979 р. — 16,5,1989 р. — 19,3 або 0,04% населення України. Для етносу, загальна числен­ність якого заледве перевищує один мільйон (1 млн 150 тис.), це досить чимала діаспора в Україні.

Турків в Україні досить чимало — 8 844 чол. (майже 90% з них вважають рідною мовою турецьку). Це пов'язано з активними економічними та торгівельними контактами обох країн, з відпо­відним переміщенням частини населення. Зафіксовано також 336 турків-месхетинців — представників народу, батьківщина якого на Кавказі, але сталінськими депортаціями був розсіяний в Казахстані, Узбекистані, Киргизії, Росії та ін. Вони — мусульмани-сунніти, розмовляють на одному із східноанатолійських діалектів турецької мови. Слід, однак, мати на увазі, що енцик­лопедія «Народы и религии мира»1 наводить чисельність турків-месхетинців в Україні близько 7 тис. чол. Цілком ймовірно, що значна частина останніх з різних причин, включаючи і со­ціальну привабливість етноніму просто «турки», під час пере­пису 2001 р. не ідентифікували себе месхетинцями. Звідси і різке збільшення турецької меншини, і ще різкіше зменшення численності турок-месхетинців.

Арабів в Україні чимала спільнота — 6 775 чол. Це — спіль­ний етнонім для вихідців з десятків країн Азії та Африки, яких в Україну привели освітні, ділові, торговельні та інші шляхи. Це — молода меншина і формувалася вона в основному в остан­ній третині XXст.

Казахів в Україні 5 526 чол., з яких 62,8% рідною мовою вважають російську.

Латиська спільнота представлена 5 079 особами; для 62,8% з них рідною є російська мова. Осетин в Україні (2001 р.) — 4 834 чол., що майже вдвічі більше, порівняно з 1959 p., але менше, ніж у 1989 р. (6 345). Це переважно міські жителі і вони, як правило, зайняті у сфері торгівлі, транспорту, службах охо­рони та обслуговування тощо. Цілком можливо, що українці та осетини мають своєрідну спільну давню етнічну історію, оскільки етногенез осетин пов'язаний як із місцевим населен­ням Північного Кавказу, так і з одним із прийшлих з Північного Причорномор'я скіфським племенем — аланами. Досить чис­ленною в Україні є також удмуртська спільнота — 4 712 чол.

Наступна група національних меншин характеризується такими кількісними показниками.

Так, лезгини, один із етносів Дагестану, в Україні представ­лені 4 349 особами. З того ж таки Дагестану походять даргин­ці (1 610), аварці (1 496) та ланці (1 019). Із середньоазіатських етносів найповажніше представлені таджики (4 255) і туркме­ни (3 709). З північнокавказьких етносів слід згадати чеченську спільноту — 2 877 чол.; 55% з них рідною мовою назвали че­ченську (38,1% володіють також українською). Ще одна гілка чеченського народу — інгуші — налічує в Україні 455 чол.

Досить представницькими в Україні є й деякі інші волзькі етноси, зокрема, башкири та марійці. Представники першого ет­носу налічують 4 253 чол. (серед них для 68,7% рідною є російська мова), а другого — 4 130 (аналогічно, мовна ситуація — 66,8%).

З північноросійських етносів поважне місце в Україні зай­мають комі та карели. Комі, власне кажучи, складаються з двох етносів, які розмовляють спорідненими, але все-таки різними мовами, а саме: комі-зиряни і комі-перм'яки. Перших нерідко називають просто комі. В Україні наступна кількість представ­ників цих етносів: комі — 1 545, комі-перм'яків — 1 165 чол. Мовна ситуація схожа з багатьма іншими північними етносами: для, відповідно, 67,7 % і 77,1 % рідною мовою є російська. Значно численніша в Україні удмуртська спільнота — 4 712 чол. Карелів в Україні — 1 522 особи.

Особливо «перспективними» є нові хвилі мігрантів з глибин Азії. Нині маємо офіційно зареєстрованих 3 850 в'єтнамців, 2 213 китайців, 2 088 курдів, 1 008 афганців, а також 1 483 осіб, зафіксованих у переписі під загадковою графою «народи Індії та Пакистану». Практично всі названі меншини реально є набагато чисельнішими, оскільки значна частина вихідців з від­повідних країн знаходиться на нелегальному та напівлегаль­ному становищі.


Використана література

1.Дзира ЯЛ. Українські літописи XVI-XVIII ст. в радянській історіографії // Історичні джерела та їх використання.-Вип. Третій.-К.: Наукова думка, 1968.-С. 177-189.

2.Гуржій О.І.. Капітан Л.І. "Український Історичний журнал'' та проблеми вітчизняної медієвістики в другій половині XX ст.. -К.: Інститут історії України НАН України, 2004. -256с.

3.http://ru.wikipedia.org/wiki

4.http://window.edu.ru/window_catalog/pdf2txt?p_id=11449

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Історіографія 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.