Історична постать Олівера Кромвеля та його роль у становленні англійської держави
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. ОЛІВЕР КРОМВЕЛЬ ТА ЙОГО РОЛЬ У АНГЛІЙСЬКІЙ БУРЖУАЗНІЙ РЕВОЛЮЦІЇ 8
1.1. Бібліографія життя та діяльності Олівера Кромвеля. 8
1.2. Початок військової та політичної кар’єри Олівера Кромвеля. 19
1.3. Соціально-економічні та політичні передумови встановлення протекторату 26
РОЗДІЛ 2. ВНУТРІШНЯ ТА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ПРОТЕКТОРАТУ КРОМВЕЛЯ 37
2.1. Вплив політичної боротьби на внутрішньополітичне становище країни в період протекторату Кромвеля. 37
2.2. Пріоритети зовнішньої політики протекторату. 49
2.3. Завоювання Ірландії та Шотландії як важливі складові політики О. Кромвеля 57
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК РЕВОЛЮЦІЇ В АНГЛІЇ ПІСЛЯ СМЕРТІ ОЛІВЕРА КРОМВЕЛЯ. 63
3.1. Смерть Олівера Кромвеля та реставрація Стюартів. 63
3.2. Історичне значення Англійської буржуазної революції 68
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ 72
4.1. Організація роботи з охорони праці у навчально-виховних закладах. 72
4.2. Прогнозування надзвичайних ситуацій. 78
4.3. Міжнародне законодавство в галузі охорони праці. 83
ВИСНОВКИ.. 87
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.. 93
ДОДАТКИ.. 98
ВСТУП
Вважаємо за необхідне сказати, що важливе місце в історії відіграє людина. Людина – це вільна особа, яка має права і можливості сама визначати свої життєві цілі, вибирати напрями діяльності, свій добробут і суспільний статус. На нашу думку, роль особистості в історії надзвичайно велика, зокрема видатної особистості. Своїми діями, вчинками людина здатна впливати на перебіг історичних подій. Кожна людина є відповідальною перед історією, і в цьому є елемент ризику, пов’язаний із вирішенням особою питань історичного розвитку, бо перебільшення ролі людини може призвести до викривлення розуміння історичного процесу в теорії і до значних деформацій на практиці.
Варто розуміти, що люди відрізняються за рівнем свідомості, характером та спрямованістю діяльності, її соціально-значущими здобутками чи втратами, тому місце кожного з нас в історії є різним. В залежності від соціального статусу, фінансового становища і інших чинників вплив людей на історію буде різним. Одні вирішують долю мільйонів людей, глобальні людські проблеми, інші – повсякденні. Олівера Кромвеля, на наш суб’єктивний погляд, можна віднести до категорії людей від дій котрих залежало майбутнє та доля інших людей.
Актуальність теми. Розуміємо, що про Олівера Кромвеля написано досить багато і у вітчизняній, і в західній історіографії. Це книги, статті, нариси дослідні та науково-популярні праці та публікації. Але при цьому різноманітті залишився один маловивчений аспект, що навіть чітко не поставлений як проблема дослідження – розуміння, сприйняття Олівером Кромвелем становища Англії у світі і внутрішньополітичної ситуації в країні.
Державні інтереси Англії, її міжнародне становище і внутрішній розвиток відбивалися в реальній політиці лише настільки, наскільки сприймалися й усвідомлювалися Олівером Кромвелем, правлячою бюрократією. Розуміння міжнародної обстановки зовнішньополітичних завдань, що стояли перед Англією, політика, спрямована на відновлення ролі і місця Англії у світі як великої держави, безсумнівно представляють великий інтерес і вимагають уваги і вивчення. Сьогодні, коли робляться пошуки нових підходів до історичного дослідження, щоб «повернути історію обличчям до людини», наше дослідження видається своєчасним і актуальним.
Предметом наукової роботи є становище Англії у світовому співтоваристві, в середині ХVІI століття.
Об’єктом дослідження є історична постать Олівера Кромвеля та його роль у становленні англійської держави.
Мета роботи полягає у комплексному дослідженні на основі віднайдених, зібраних, систематизованих і узагальнених матеріалів наукових праць історичної постаті Олівера Кромвеля.
Головнізавдання дослідженнязумовлені його метою та полягають у наступному:
-з‘ясувати ступінь наукової розробки теми дослідження;
-проаналізувати соціальн-економічні та політичні передумови встановлення протекторату;
-показати вплив політичної боротьби на внутрішньополітичне становище Англії у період правління Олівера Кромвеля;
-охарактеризувати процес завоювання Ірландії та Шотландії Кромвелем;
-через особистість і діяльність Олівера Кромвеля розкрити взаємозв'язок внутрішньої і зовнішньої політики Англії;
-показати процес управління центром і околицями країни , територіального оформлення Великобританії за часів протекторату Олівера Кромвеля;
-проаналізувати зовнішню політику країни за часів Олівера Кромвеля;
-визначити роль Олівера Кромвеля у Англійській буржуазній революції.
Хронологічні рамки дослідження є чітко визначеними, конкретними. Нижня хронологічна межа –25 квітня 1599 – рік народження Олівера Кромвеля. Верхня хронологічна межа – 3 вересня 1658 – дата смерті протектора Англії.
Стан наукової розробки теми. З кінця XVII-XVIII ст. в історіографії виокремились дві традиційні концепції, що проливали світло на події XVII століття в Англії. Ці концепції з тими чи іншими модифікаціями прослідковуються і до нашого часу. Обидві вони, за словами Е.А.Космінського, намагались більше затемнити ніж розкрити смисл Англійської революції.
Консервативна концепція, що намагалась захистити і возвеличити режим Стюартів, розглядала революцію як «великий бунт». Цією назвою консервативні історики намагалися підкреслити неочікуваність революційного вибуху, його неприродність в нормальній течії англійської історії. Революція призвела до рокових результатів – «повалення монархії та смерті господнього помазаника – короля» [2, c.36].
Автори цього напряму зображали в «ганебному вигляді зачинщиків бунту в цілому і Олівера Кромвеля – зокрема». В такому кристалізованому вигляді консервативна концепція постає перед нами у праці сучасника революції рояліста графа Кларендона «Подлинное историческое повествование о мятеже и гражданських войнах в Англии», видане в 1702-1704 рр. після його смерті.
Друга із традиційних концепцій – ліберальна, яка також негативно відноситься до революції. Як і автори першого напрямку, ліберальні дослідники вважають її нехарактерною для англійської історії. Відмінність концепцій полягає в тому , що ліберальна дозволяє собі ставити під сумнів непогрішність «благочестивих монархів». Історики-ліберали ставлять питання про відповідність політики Стюартів конституції і традиціям країни, намагаються по своєму зрозуміти причини і пояснити суть революції[36, c.77].
Англійська революція 1640-1660 р. була одним з найважливіших подій європейської історії, суперечки про характер якої ніколи не припинялися в історіографії. Можна виділити наступні головні інтерпретації революції: ліберальну, марксистську, ревізіоністську й пост-ревізіоністську. Перша, ліберальна, складалася в ХІХ столітті в працях таких істориків, як Ф. Гізо й Т. Маколей. Вони вважали революцію подією закономірною, і пояснювали її виникнення політичними протиріччями між англійським парламентом і королівською владою, покладаючи відповідальність за їхнє загострення на корону, на династію Стюартів, представник якої Яків VІ Шотландський став в 1603 році одночасно королем Англії.
Революція, отже, була справедливою відплатою, боротьбою парламенту й народу за відновлення потоптаних прав, а в ретроспективному плані – кроком на шляху до встановлення в країні конституційно-демократичних порядків. Історик С. Гардинер вважав, що корінне значення мали релігійні протиріччя, і висунув конценпцію Англійської революції як "пуританської". Ліберальне трактування революції переважало в закордонній історіографії аж до 70- х рр. ХХ ст. [41 c.39].
Основа марксистської інтерпретації Англійської революції виявляється в працях К. Маркса й Ф. Енгельса. Не заперечуючи політичних протиріч між короною й парламентом, Маркс вважав їх вторинними, а першорядне значення надавав економічним причинам. Такий підхід знайшов багатьох послідовників в історіографії ХХ ст.
Низка відомих англійських істориків (Р. Г. Тоуні, К. Хілл) займали марксистські або близькі до марксизму позиції. Марксистський підхід панував у радянській історіографії й знайшов вираження в працях таких відомих фахівців, як Е. А. Косминський, В. М. Лавровський, М. А. Барг, Г. Р. Левін, Т. А. Павлова й ін. [23, c.17].
Ревізіоністська інтерпретація історії Англійської революції склалася в 80- х рр. ХХ ст. Історики-ревізіоністи думають, що передумови Англійської революції не носили скільки-небудь довгострокового характеру. Вони не вбачають у політиці перших королів з династії Стюартів тенденції до свідомого насадження абсолютизму в Англії, хоча й відзначають їхні помилки й недоліки. Причиною загострення політичної ситуації в країні вони вважають прагнення корони затвердити одноманітність у керуванні трьома частинами держави: Англією, Шотландією й Ірландією, розходження між якими вона у великій мері ігнорувала [61, c.4].
У новітній пост-ревізіоністській історіографії відкидається властива ревізіоністському підходу ідея про випадковий характер революції, що витікала із неврівноважених міркувань, позицій і розбіжностей. Очевидно, що відкидаючи ревізіонісьткий підхід як такий, історики цього напрямку визнають поєднують деякі ідеї традиційної ліберальної історіографії з окремими положеннями, обґрунтованими істориками-ревізіоністами. Прикладом пост-ревізіоністського підходу можуть служити відповідні глави книги сучасного американського історика С. Шами «Історія Британії».
Практична цінність полягає у можливості застосування фактологічного та концептуального матеріалу роботи викладачами вузів при підготовці лекційних та практичних занять з курсу «Всесвітня історія», «Історія країн Західної Європи та Північної Америки в новий час». Результати дослідження можуть бути використані при підготовці спецкурсів з всесвітньої історії та історії дипломатії другої половини ХVІI століття.
Структура роботи визначається метою та завданнями дослідження, побудована за проблемно-хронологічним принципом. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури та джерел, додатків. Також складовою роботи є четвертий розділ – «Цивільна оборона», що складається з трьох розділів. Така структура дипломної роботи дозволяє краще проаналізувати проблематику дослідження та показати різноплановість та неординарність особистості Олівера Кромвеля та охарактеризувати його роль не лише у Англійській революції, але й у процесі становлення держави.