Особливості розвитку Кордовського халіфату

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 82

Платна робота

Ціна: 500.00грн.

Замовити роботу

ЗМІСТ 

Вступ. 3

Розділ 1 Передумови утворення Арабської держави. 6

1.1. Середньовічний арабський етнос. 6

1.2. Передумови зародження ісламу. Причини створення загальноарабської держави. 15

1.3. Політичні наслідки арабо-мусульманського халіфату за правління перших („праведних”) халіфів. 23

Розділ 2. Халіфат Омейядів. 33

2.1. Наслідки арабських завоювань та причини утворення Омейядського халіфату  33

2.2. Правління Муавія ібн Суф’яна як засновника халіфату Омейядів (Дамаський халіфат). 40

2.3. Причини, хід та наслідки повстання Абу Мусліма. Втеча останнього з Омейядів. 50

Розділ 3. Мусульманська Іспанія. 54

3.1. Наслідки перших завоювань мусульман-арабів та африканських берберів. 54

3.2. Розвиток Кордови під час правління арабів в  Іспанії. 63

3.3. Культура Іспанії в ІХ-ХІ ст. 74

Висновок. 80

Список використаної літератури. 82

ВСТУП

Іспанія – європейська держава, та її історія ніколи не обмежувалась тільки Європою.Вестготи, євреї, вандали, бербери, маври – все це народи Сходу, проте уявити без них історію Іспанії так само неможливо як і без французів, португальців, італійців. Знати Схід – це непросто потреба, це життєва необхідність для країни, на землях якої мешкають не лише християни та атеїсти, а й мусульмани, іудеї та кришнаїти, чия етнічна діаспора розкидана не тільки по Європі, Америці й Австралії, а й по країнах Азії та Африки.

Мета дипломної роботи. Дослідження Іспанії періоду VIII-XI ст..ст..; роль арабів в розвитку Кордовського халіфату; вплив Сходу на Захід.

Завдання роботи. Довести, що завоювання арабами Іспанії в VIIIст. Призвело до утворення на Піренейському півостровімогутньої арабської держави, яка мала назву Кордовський емірат (з Х ст.. - халіфат), що економічні успіхи Іспанії супроводжувались її культурним підйомом, що арабська культура в Іспанії мала значний влив на Західну Європу.

Актуальність теми спостерігається і до сьогодні, тому-що протягом століть Захід і Схід сприймалися майже символом протилежності, і хоча науковці ще не змогли дати повну й вичерпну дефініцію їхніх відмінностей, на почуттєвому, ментальному рівні європейці завжди відчували свою цивілізаційну несхожість з народами афро-азіатського регіону. Звідси випливає, що людство завжди жило, живе і, мабуть, житиме ідеями соціального прогресу, розуміючи під цим шлях до суспільства “більшого блага для більшої кількості людей”. Мрії про побудову ідеальних соціумів відомі і Заходу, і Сходу, однак кардинально різнилися їхні шляхи по впровадженню в життя захоплюючих ідеалів. Європа з античних часів ставила на особу, індивідуалізм, вільний ринок, громадські свободи, розкріпачений індивідуальний інтерес, гіперболізоване панування приватної власності; Схід на колектив, стабільність, прогнозованість, упорядкованість, сильну державу, розвинену структуровану систему соціальних гарантій та обмежень. Останніми століттями генеральним напрямком розвитку людства вважається перший. Розкріпачивши особистість, він створив умови для прискореної реалізації потенцій людського розуму, довів до нечуваних висот рівень технічного прогресу і майже втілив у життя прогнози про “постіндустріальне суспільство” в передових країнах світу, але він же смертельно вразив планетну екологію та поставив людство перед загрозою тотального знищення в разі ядерного конфлікту, ядерного тероризму, техногенних катастроф або неконтрольованого людського перенаселення. І хто знає, який шлях розвитку оберуть наші нащадки, враховуючи, що півтори тисячі років середньовіччя пройшли під егідоютотального превалювання саме східної цивілізаційної структури над західною.

Про арабську Іспанію є дуже багато історичної літератури. Цей період досліджувало багато вчених, таких як видатний історик Р.Дозі – знаменитий голландський орієнталіст, який більшу частину свого життя присвятив одній задачі – роз’ясненню тієї плутанини, яка була внесена в історію мусульманської, а частково християнської Іспанії до початку ХІІ століття; А.Мюллер – видатний німецький вчений ХІХ ст..; В.Рубель; Васильїв А.С.; Біляєв Є.А. Араби, іслам і арабський халіфат в ранньому середньовіччі; Крачковський І.Ю. “Арабська географічна література”; Мєдніков Н.А. “Палестина від завоювання її арабами до хрестових походів по арабським джерелам”, та багато інших.

То що ж відбулось в період завоювання арабами Іспанії?

Завоювання арабами Іспанії відбулось на тому етапі розвитку іспанського суспільства, коли в ньому йшов посилений процес феодалізації, закріпачення маси раніше вільних спільнот – вестготів, свевів та ін. Цей процес був прискорений тим процесом, що Іспанія в прийшовший період нашестя варварів була дуже романізована, особливо південь та схід півострова. В цих частинах Іспанії раби і колони складали основну масу самих виробників. Родова знать варварів або стала на місце правлячого класу рабовласників, або з’єдналась з ними, особливо в VIIст.. Послаблені у великих переміщеннях спільноти вестготів швидко підкорялись своїй знаті, яка перетворилась в результаті завоювання Південної Галії та Іспанії у великих землевласників. Селянство в масі вже вспіло потрапити в поземельну та особисту залежність. Нашестя арабів спочатку не внесло суттєвих змін в становище селян. Араби захопили землі вестготської та іспано-римської знаті, церков та королівського фіска. Багато вестготськихфеодалів і представників духовенства втекли на північ, в гірські райони Астурії та Піренеїв, а селянство, в більшості, залишилось на місцях і навіть спочатку отримало певне полегшення. Проте полегшення було тимчасовим. Селяни залишались залежними і платили тепер феодальну ренту арабському керівництву, а податок – державі. Гніт феодальних повинностей, особливо в північно-східних районах – майбутній Каталонії, і державних податків ставав все тяжчим. Його тяжкість в областях, захоплених арабами, посилювався повстаннями релігійного фанатизму завойовників-мусульман по відношенню до підкореного християнського населення, які особливо почастішали в кінці ІХ ст..

Араби, не втративши після завоювання ними Іспанії зв’язків з більш високо розвинутими державами Сходу, збагатили сільське господарство Іспанії.

Великий підйом при арабах пережили міста. Арабська Іспанія мала сильний флот. Велике значення мала работоргівля. Розвивалась і внутрішня торгівля.

Важливим елементом міського населення було міщанство. Розвиток міського життя, ріст міщансько-ремісничої верхівки призвели у ХІ ст.. в деяких містах до намагань встановлення республіканського ладу; проте арабські феодали зупинили зріст політичної самостійності міст.

Араби внесли чималу лепту в середньовічну історію Іспанії.

Закрити

Особливості розвитку Кордовського халіфату

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.