Формування освітньої системи у 20-30-х рр. ХХ ст. у радянській Україні

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 82

Платна робота

Ціна: 500.00грн.

Замовити роботу

Зміст 

Вступ. 3

Розділ 1. Формування освітньої системи у 20-30-х рр. ХХст. у радянській Україні 9

1.1. Освіта і методи навчання в умовах українізації 9

1.2. Радянські модернізаційні процеси в освіті 21

1.3. Уніфікація системи освіти. 30

Розділ 2. Соціальне становище учнів та педагогічних кадрів радянської школи  35

2.1. Роль і місце вчителя у системі освіти. 35

2.2. Становлення студентства. 42

Розділ 3. Особливості розвитку науки у 20-30-х рр. ХХ ст. 50

3.1. Реорганізації в роботі Всеукраїнської академії наук у 20-30-ті рр. 50

3.2. Наукові здобутки в радянській Україні 56

3.3. Репресії проти науковців та їх наслідки для української науки. 65

Висновки. 72

Література та джерела. 76

Вступ

Актуальність теми. Система шкільної освіти впливає на стратегію розбудови майбутнього нації. При цьому розвиток шкільництва відображає ті проблеми суспільства, які були закладені освітою у попередній період, оскільки зміни у цій сфері відбуваються найдовше і значною мірою впливають на духовне і матеріальне буття національної спільноти. Отож, ці питання є принципово важливими на сучасному етапі розвиту української нації.

Актуальність теми також обумовлюється наявністю спільних завдань реформування системи освіти та науки в Україні впродовж 20 – 30-х рр. ХХ ст. і в сучасних умовах в результаті приєднання до Болонського процесу. Серед таких спільних напрямків можна виділити зміст освіти, методи і форми навчання, систему обліку знань учнів та студентів, функції педагога, управління системою освіти, науково-дослідну роботу у ВНЗ, матеріально-технічне, навчально-методичне забезпечення навчального процесу тощо.

Актуальність теми обумовлюється відсутністю серед історичних досліджень фундаментальних праць, що розкривають педагогічний аспект розвитку вищої освіти (20 – 30-ті рр. ХХ ст.) у системному взаємозв’язку різних її структурних компонентів (економічні умови розвитку, кадрова політика, фінансування, управління, розвиток мережі, зміст і організація навчання, методи і форми навчання тощо).

Досліджуючи особливості модернізації системи освіти в УСРР 1920-х pp., ми намагалися виявити специфіку реформування освітніх закладів, показати організаційні підвалини радянської вищої школи, місце та роль науково-педагогічної еліти, проаналізувати вплив непу на професійне навчання і соціальний статус педагога, порівняти концепції української та російської систем освіти.

Об’єкт дослідження – розвиток та система освіти та науки в радянській Україні.

Предмет дослідження – форми та методи реалізації проблем розвитку освіти та науки в радянській Україні впродовж 20 – 30-х рр. ХХ ст.

Мета дослідження – виявити та проаналізувати характерні особливості розвитку освітніх та наукових процесів в УСРР (УРСР) у міжвоєнний період.

Для реалізації мети у бакалаврській роботі визначено наступні завдання:

дослідити процес формування системи освіти в УСРР впродовж 20 – 30-х рр. ХХ ст.;

охарактеризувати особливості соціального становища педагогічних та учнівських кадрів у зазначений період;

визначити та проаналізувати зміни у розвитку науки та функціонування Української академії наук.

Методологічною основою роботи є принципи історизму, об'єктивності, всебічності, наступності. Для розв'язання поставлених завдань використано методи періодизації, проблемно-хронологічний, порівняльний, ретроспективний, синхронний, системного аналізу та синтезу.

У процесі реалізації завдань дослідження застосовувалися такі методи: проблемно-хронологічний, який дозволив розглянути теорію й практику розвитку освіти та науки в радянській Україні протягом 20 – 30-х рр. ХХ ст. в часовій послідовності відповідно до соціально-економічних та політичних умов розвитку республіки; метод періодизації – для визначення якісно відмінних етапів у історіографічному розгляді проблеми; аналіз історико-педагогічної літератури для відображення ідей вітчизняних дослідників щодо розвитку освіти в Україні у 20 – 30-х рр. ХХ ст.; методика, традиційна для історико-педагогічних досліджень, яка ґрунтується на загальнонаукових методах (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, узагальнення, систематизація тощо) для вивчення науково-методичної літератури, науково-дослідних праць, довідкової та статистичної літератури, нормативних документів урядових установ, періодичних видань, архівних документів; історичні методи (історико-структурний, порівняльно-історичний, ретроспективний) для визначення специфіки, систематизації теоретичних ідей і узагальнення досвіду їх реалізації в процесі розвитку освіти та науки в Україні періоду 20 – 30-х рр. ХХ ст.

Хронологічні рамки дослідження. Вибір у дослідженні даного хронологічного періоду зумовлений тим, що 20 – 30-ті рр. ХХ ст. – це час кардинальних змін соціально-економічних і політичних обставин у країні, які активно впливали на розвиток освіти та науки. Саме у цей час сформовано основні принципи функціонування радянської освіти та науки.

Нижня межа – 1923 рік – обумовлена активізацією кардинальних реформаційних процесів і формуванням основних засад системи освіти на фоні національно-культурного відродження в Україні, початком політики «коренізації». Верхня межа – кінець 30-х років ХХ ст. – це час впровадження фундаментальних ідей у галузі освіти та науки в загальносоюзному масштабі, розгортанням політики русифікації в освіті.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що здійснено спробу узагальнити процес формування історичних знань про суть, особливості і практику реалізації освітянської політики в УСРР у 1920-і рр. Виявлено та проаналізовано новітні публікації, з’ясовано їх значення для переосмислення освітянської політики Наркомосу УСРР протягомміжвоєнного періоду.

Джерельна база та історіографія проблеми.

Джерелами для написання бакалаврської роботи послугували опубліковані документи, зокрема накази, постанови Наркомату освіти що стосуються організації, нормування, становлення нової освітньої системи та праці тодішніх керівників освітньої галузі [1, 2, 6, 11, 12, 14, 15, 16].

Важливим джерелом були праці керівників Наркомосу УСРР і РСФСР, у яких аналізується процесу становлення та реорганізація системи освіти. Зокрема, у працях Г. Гринька, Я. Ряппо обговорювалися перспективи становлення і розвитку освіти [3, 19]. Автори, використовуючи і аналізуючи великий фактичний матеріал, відзначали досягнення в галузі розвитку загальноосвітніх установ, що дійсно мали місце у формуванні нової системи освіти.

Особливе місце належить дослідженням, присвяченим українізації загальноосвітньої школи та шкільному будівництву для національних меншин в Україні. Варто назвати праці О. Шумського, М. Скрипника, які характеризували стан українізації загальноосвітньої школи, розвиток загальноосвітніх установ для національних меншин. Автори засвідчували динаміку росту україномовних шкіл у 1920-1933 рр., аналізували недоліки, що заважали якісній українізації загальноосвітніх закладів [20].

Закордонні дослідники, звертаючись до історії освіти 1920-1930-х рр., акцентували увагу на її недоліках, суперечностях, негативно оцінювали значення соціалістичних змін в системі освіти, класовий підхід до освіти. Авторитетним істориком вітчизняного шкільництва був С. Сірополко, який видав дві монографії «Народна освіта на радянській Україні» (Варшава, 1934 р.), та «Історія освіти на Україні» (Львів, 1937 р.) [19], його праці насичені об’ємним фактичним матеріалом. На думку автора, надзвичайно гостро у новій школі постало питання «шкільне – національне», тобто викладати в школі повинні були рідною мовою учнів. Дослідник доводить, що зміст освіти повинен формуватися на здобутках національної та світової культури та повинен бути максимально спрямований на розвиток особистості.

У кінці 80- початку 90-х рр. ХХ ст. з’явилася низка досліджень, автори яких прагнули неупереджено розкрити маловивчені аспекти даної проблеми. Значний інтерес у дослідників викликали питання, присвячені вивченню ролі та місця вчительства в системі загальної освіти, підготовці педагогічних кадрів для загальноосвітніх установ. Зокрема, у працях І.Кліцакова [44], В. Масненка та І. Шарова [61] аналізувалися причини переходу вчительства на бік радянської влади, висвітлювався внесок педагогічної інтелігенції в розбудову національної школи, засуджувалася репресивна більшовицька політика по відношенню до вчительства.

Дослідники порушили низку проблем щодо репресій серед інтелігенції, негативне значення «чисток» в освітніх закладах, здійснення українізації в освітній сфері; переоцінка ролі діячів Наркомосу УРСР в здійсненні підготовки вчительських кадрів [27, 40, 45].

У працях сучасних дослідників Л.Якубової [76], О. Войналович [37] відзначається позитивний вплив «коренізації» на становлення національних (в тому числі українських та російських) шкіл, аналізується динаміка їх розвитку, розкриваються причини ліквідації українських та інших національних шкіл у середині 1930-х рр.

На підставі широкого кола джерел аналізується процес становлення і розвитку нової системи освіти в УРСР у дослідженні В. Липинського [58, 59]. Автор досліджує сутність концепції та моделі освіти в УРСР, розвиток мережі і структури, систему фінансування, стан матеріально-технічної бази навчальних закладів. Значна увага приділена встановленню особливостей національної системи освіти і системи підготовки науково-педагогічних кадрів; діяльності організацій учнів та молоді з реформування освітнього комплексу

Дослідженню цього питання присвячена й дослідження В.Борисова [36]. На основі широкого кола використаних джерел у ній проаналізовано державну політику у сфері становлення та розвитку загальноосвітньої школи в Україні, показано вплив «українізації» на формування та розвиток загальноосвітніх закладів для представників української, російської та інших національностей, що мешкали в Україні в 1920 – на початку 1930-х рр. Автор узагальнює досвід національно-культурного будівництва 1920-х рр. та його вплив на розвиток загальноосвітніх закладів та підготовку кваліфікованих кадрів загальноосвітніх шкіл.

Численні праці з історії шкільництва написані М.Кузьменком [46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55], який розглядає процес формування української освіти на широкому тлі політичної ситуації.

Однак, якщо питаннями освіти дослідники останнім часом займалися досить активно, то питання дослідження розвитку науки залишаються маловивченими. Цінними для написання бакалаврської роботи були праці присвячені історії та діяльності Української Академії наук Л.Матвєєвої та інших [62].

Таким чином для дослідження теми бакалаврської роботи був виявлений та осмислений досить розмаїтий історіографічний та джерельний матеріал,що допомогло створити комплексну картину розвитку освіти і науки у 20-30-х рр. ХХст.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що на основі наукового узагальнення історіографічних та джерельних матеріалів одержано інформацію про зміст, форми, методи, науково-методичне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення навчання у школі, соціально-економічні та політичні умови її розвитку; виявлено характерні особливості процесу розвитку освіти та науки в радянській Україні в період 20-30-х рр. ХХ ст.

Практичне значення бакалаврської роботи полягає у можливості використання її основних положень, нагромадженого в ній фактичного й теоретичного матеріалу для підготовки виступів на наукових конференціях та семінарах. Крім того, зібрані матеріали та зроблені узагальнюючі висновки можуть бути використані при вивченні історії Україні, історії педагогіки, української культури.

Апробація результатів бакалаврського дослідження було здійснено шляхом обговорення на кафедрі історії України РДГУ, під час Звітної наукової конференції викладачів, співробітників, докторантів, аспірантів та студентів Рівненського державного гуманітарного університету за 2009 рік, що відбулася у лютому 2010 року (тема виступу «Становлення та місце студентства в радянській системі освіти у 20-х рр. ХХ ст.»), студентської наукової конференції „Історичні читання”, яка відбулася 13 квітня 2010 року в Рівненському державному гуманітарному університеті (тема виступу «Освіта та методи навчання в умовах політики українізації»).

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів поділених на параграфи, висновків, списку джерел та літератури, що містять 76 позицій та 6 додатків. Обсяг роботи 84 сторінки.

Закрити

Формування освітньої системи у 20-30-х рр. ХХ ст. у радянській Україні

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.