План

1. Види об’єктів авторського права

2. Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі набуття прав

3. Кримінальний та митний кодекс про інтелектуальну власність

Література

3. Кримінальний та митний кодекс про інтелектуальну власність

На сьогодні в Україні пересічний українець не знає істинного значення словосполучення "авторське право". Зафіксовані ідеї та їх використання у свідомості громадян є невловимим матеріалом. Найбільше це стосується недобросовісних журналістів, літераторів та особливо видавців (періодичних чи неперіодичних видань). Останні у разі позову до суду будуть відповідати за друк неякісної та недобросовісної продукції.

Україна не налагодила систему покарання за плагіат або інтелектуальну крадіжку. Насамперед тому, що саму крадіжку розуміють, як запозичення лише форми. Адже довести вміле плагіатство важко, але можливо, а крадіжку думок вкрай важко, і, подекуди, неможливо.

Закон "Про авторське право та суміжні права" у ст. 8 й Цивільний кодекс України у ст. 433 не передбачають захисту ідей, нових методів, способів, процесів, математичних концепцій, процедур, систем, концепцій, відкриттів, навіть, якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

До речі, журнал "Інтелектуальна власність", що є рупором у царині авторського права, запровадив таку практику: у кінці статті зазначати дату надходження її до редакції. Цей запис може додати ще один аргумент на захист того автора у разі інтелектуальної крадіжки. Найчастіше привласнюють саме не форму, а квінтесенцію. Катерина Афанасьєва називає такий плагіат – "смисловим". Саме такий плагіат вільно використовується і не має схем покарання.

Захист інтелектуальної власності, зокрема авторського права, є обов'язковою умовою вступу до Світової організації торгівлі. Враховуючи те, що сьогодні часто безкарно використовуються уривки, а то й цілі тексти з літературних творів зарубіжних авторів, фото, музичні та аудіовізуальні твори тощо необхідно відпрацювати систему покарання на законодавчій базі. Нині ці автори (закордонні), чиє право захищено, просто не цікавляться ситуацією на українському книжковому ринку.

Проте як тільки відкриється дорога до СОТ, подаватиметься багато позовів на наших науковців, літераторів, видавців, художників, журналістів, рекламістів. Тому поки не пізно, варто врегулювати правові відносини між творцями різних інтелектуальних продуктів, чітко зазначивши, що переслідується законом і є крадіжкою, а що є допустимим.

Україна приєдналася до восьми міжнародних договорів у системі інтелектуальної власності, зокрема до Бернської конвенції про захист літературних і художніх творів. Стаття 3 обумовлює таку річ, як одночасний вихід у світ твору в різних країнах. "Твір вважається випущеним у світ одночасно в декількох країнах, якщо він випущений в двох або більше країнах впродовж тридцяти днів після першого його виходу", причому під твором, випущеним у світ, розуміється тільки твір у друкованому варіанті за згодою авторів. Публічне читання або ж звучання також не є виходом у світ.

Нині деякі видання перегинають палицю, зазначаючи у вихідних відомостях, що "будь-який" передрук без дозволу редакції заборонено. Однак Закон "Про авторське право та суміжні права" й Цивільний кодекс України дозволяють використання цитат з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, у тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення. Також у Законі "Про авторське право та суміжні права" дається чітка дефініція поняття "цитата": порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.

Однак українські творці інтелекту найчастіше займаються плагіатом та розповсюджують твори інтелектуальної власності не заради слави, а заради власного матеріального збагачення. Це стосується і літературних творів. Але, безумовно, найбільшою проблемою України є пірати аудіовізуального ринку, для існування яких склалося, напевно, найбільш сприятливе становище у законодавстві.

Наведемо деякі дані пропорційності грамотності та добробуту українського населення, наведені Ю. Полунєєвим (виконавчий директор ЄБРР від України, к. е. н.): "... За рівнем, приміром, грамотності дорослого населення ми серед перших 3 % у світі, а за рівнем добробуту – серед останніх 40 % країн. Що за кількістю інженерів і вчених ми в перших 25 %, а за часткою експорту, який припадає на високі технології, лише понад 8 %, – серед останніх". Про що це свідчить? А це свідчить про те, що творча інноваційна діяльність людини невідворотна, що саме вона є невичерпним джерелом розвитку, незалежно, від того, наскільки це реалізується у грошовому еквіваленті.

"Для партнерів по СОТ важливим є не сам факт прийняття законів, а те, яким чином ці закони реалізуються на практиці: у судах, на митниці, в інших установах, зобов'язаних охороняти права суб'єктів ринку".

Карні заходи щодо порушників законодавства – теж невід'ємна умова вступу до СОТ. Підписана в ході Уругвайського раунду Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) встановлює стандарти та принципи щодо забезпечення прав інтелектуальної власності, а також процедури й методи їх захисту. Всі статті є обов'язковими до виконання членами СОТ та її майбутніми членами. Зокрема, ми згадали кримінальні процедури, їх обумовлює ст. 61 Угоди ТРІПС: "Члени СОТ мають забезпечити застосування кримінальних процедур і штрафів, принаймні, у випадках умисної фальсифікації товарного знака чи порушення авторських прав у комерційних масштабах. У таких випадках заходи покарання повинні включати ув'язнення та/або грошові штрафи, достатні для того, щоб служити засобом стримування. Заходи покарання у відповідних випадках повинні також включати накладання арешту, конфіскацію та знищення товарів, що порушують право". Журнал "Інтелектуальна власність" уточнює щодо відповідальності за порушення прав на інтелектуальну продукцію і вважає розправу над "інтелектуальними" злочинцями дійством видовищним: "Карна відповідальність – це публічне, а не приватне звинувачення. Продаж, імпорт контрафакту – це не приватні стосунки. Тому закон повинен бути ефективним, а процедура затримання контрафактного товару та його знищення – простим і недорогим процесом".

Інститутом, що працює над законами про інтелектуальну власність і подає їх до Верховної Ради, є Державний департамент інтелектуальної власності, створений.

Верховна Рада України нарешті прийняла поданий народним депутатом України С. Г. Осикою проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо імплементації законодавства до вимог багатосторонньої угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) СОТ). Зокрема, нас цікавить кримінальна відповідальність за порушення законодавчих норм у сфері інтелектуальної власності, а саме, ліцензування дисків, піратство та їх розповсюдження. Внесені зміни наведено у таблиці:

Попередня редакція кримінального кодексу Чинна редакція Кримінального кодексу
Стаття 203-1. Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва. Стаття 203-1. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва.
Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинено у великих розмірах, – карається обмеженням волі на строк до п’яти років. 1. Незаконне виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізація та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинені у значних розмірах, - карається штрафом від однієї до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк із конфіскацією та знищенням дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або вчинені у великих розмірах, – караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією та знищенням дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва.
Примітка. Під великим розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем зчитування, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у три тисячі разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Примітка. Під значним розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у двадцять разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; під великим розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у сто разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Слід зауважити, що тенденція саме щодо виконання законів на практиці, у тому числі порушення кримінальних справ проти піратської продукції, стає в Україні правовою нормою.

Прикметним фактом є те, що саме за перспективи вступу до СОТ стало помітним прискорене створення українського законодавчого поля у сфері інтелектуальної власності. Залишилося тільки завести в Україні механізм СОТ, щоб він запрацював на повну силу.

Засобом стримування в аспекті авторського права є ст. 176 Кримінального кодексу України, де зазначено міру відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав:

"1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі,

– караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі,

– караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення".

Третій пункт є особливо цікавим, адже міра покарання службової особи є меншою за покарання звичайного громадянина. А це означає, що службовим особам надано ширше поле незаконної діяльності. Тобто шкоди вони, наче, можуть завдати більше, а відповідатимуть стільки ж. Чи правомірно це? В Україні поки що так.

"3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи,

– караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі – якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

Загалом Україна у сфері інтелектуальної власності законодавчо готова до СОТ. Її регулюють: Конституція України (зокрема ст. 54 та 41, що гарантують захист інтелектуальної власності та авторського права), норми Цивільного кодексу (він містить окрему книгу "Право інтелектуальної власності"), Кримінальний кодекс (ст. 176 та 203-1), Процесуальний та Митний кодекси тощо. Також у сфері інтелектуальної власності діють такі закони: "Про авторське право і суміжні права", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм". Це основні закони та кодекси, які є найбільш дотичними до журналістики та видавничої справи.

Інша справа, чи готові етично та морально до ринкової економіки працівники інформаційного сектора, адже саме вони щодня мають справу з авторським правом та інтелектуальною власністю. Це питання залишається відкритим.


Література

1.Афанасьєва К. Плагіат у діяльності засобів масової інформації // Інтелектуальна власність. – 2004. – № 3.

2.Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. – К., 1995.

3.Закон України "Про авторське право та суміжні права". – К., 1994.

4.Цивільний кодекс України. – К., 2005.

5.Кримінальний кодекс України. – К., 2005.

6.Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності. – К., 2005.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Інтелектуальна власність 8

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.