Фразеологічна та граматична десемантизація лексичних одиниць
Зміст
Вступ. 3
Розділ І. Визначення лексикології, її місце в системі лінгвістичних дисциплін. 6
1.1. Лексикологія французької мови. 6
1.2. Лексичні одиниці 7
1.3. Структурні типи лексичних одиниць. 8
Розділ ІІ. Семантична структура лексичних одиниць. 15
2.1. Використання слів у граматичних функціях. 15
2.2. Десемантизація лексичних одиниць. 16
Висновки. 31
Список використаної літератури. 33
Вступ
Лексика французької мови завжди була предметом пильної уваги з боку лінгвістів багатьох країн. У сотнях статей, дисертацій, книг докладно досліджені багато приватні та загальні питання французької лексикології. Мало знайдеться таких мов, як французька, чия лексика описана в десятках словників - тлумачних, перекладних, етимологічних та історичних, синонімічних, аналогічних, фразеологічних, в « словниках труднощів», « Словниках стилю». І все ж, маючи в своєму розпорядженні таке багатство, всякий, хто вивчає французьку мову, нерідко зустрічається з великими труднощами в області слововживання. Дуже часто навіть найдокладніший словник, навіть насичена ерудицією монографія не можуть підказати ту форму вираження думки, до якої в даній ситуації, в даному контексті вдався б носій мови. Стали шукати вирішення в тому, щоб виокремити максимальну кількість типових контекстів і ситуацій і показати, які слова і словосполучення застосує в цьому випадку француз.
Актуальність дослідження полягає в підході лексеми зі значенням числа як до одиниці, яка має складну семантичну структуру, і включає в себе кількісну і не кількісну тобто символічне значення.
Предметом дослідження даної курсової є парадигматичний зв'язок між словами. Тут розглядаються в порівняльному плані деякі лексико-семантичні групи: слова, що позначають рух, зміна обсягу, дія, спрямована на предмет, кольору, звукові враження, розглядаються деякі закономірності формування словосполучень у французькій мові у порівнянні з російською.
Об’єктом дослідження являється наука лексикологія, підрозділ семантики, та її детальний розгляд.
Мета роботи полягає у виявленні десемантизації лексичних одиниць у французькій мові. Більш конкретніше розглянути фразеологічну та граматичну десемантизацію, порівняти її з українською та російською мовами.
Для досягнення цієї мети в дослідженні необхідно було вирішити наступні завдання:
Розглянути лексикологію, як розділ мовознавства, що вивчає лексику;
Більш детально розглянути лексичні одиниці;
Визначити структурні типи лексичних одиниць;
Опрацювати семантичні структури лексичних одиниць французької мови;
Виявити десемантизацію лексичних одиниць.
Матеріалом даної дослідницької роботи були слова і словосполучення французької мови у кількості приблизно 200-300 прикладів. Задля досягнення цієї мети і використовувала різноманітні словники:Гак В.Г. Новый большой французско-русский фразеологический словарь. – М.: «Русский язык-Медиа», 2005., та багато наукових підручників.
Практична цінність дослідження полягає в тому, що слово характеризується не тільки лексичним значенням, а й певними граматичними категоріями; серед них є такі,які особливо тісно пов'язані зі значенням слова, впливають на нього. Такі, наприклад, число іменників, перехідність дієслів і т. п. Вибір слова, можливість його вживання залежать від його здатності виступати в даній граматичній формі або конструкції. У кожного мови в цьому відношенні виявляються свої тенденції.
Структура та обсяг роботи: Курсова робота складається зі вступу, двох розділів із короткими висновками до кожного з них, списку використаної літератури(16). Загальний обсяг роботи становить31 сторінок друкованого тексту.
У вступі подаються мотиви вибору теми, предмета, об’єкта дослідження, пояснюється його мета, завдання,розкривається актуальність.
Перший розділ присвячується розгляду однієї з мовознавчих наук, таких як лексикологія, більш обширний розгляд лексичних одиниць.
У другому розділі вже більш детально розглядається така наука як семантика,та зникнення семем у структурі лексеми або у структурі семеми внаслідок семантичного розвитку.
У загальних висновках, ми підводимо підсумки виконаної роботи.
Список використаних джерел складається з 16 найменувань