План

1. Етапи роботи над написанням навчального твору

2. Виховання інтересу до вивчення мови

Урок розвитку мовлення

Література

1. Етапи роботи над написанням навчального твору

Молодші школярі ознайомлюються з текстами різних типів: розповідями, описами, міркуваннями, вчаться правильно їх будувати; ведуть спостереження за особливостями художніх і науково-популярних текстів з 2 класу.

У третьому класі учні вчаться складати (усно й письмово) художні та науково-популярні описи (без уживання термінів) за поданими зразками з урахуванням ситуації мовлення. Будують найпростіші порівняльні описи (усно).

У 4 класі учні описують найпростіші трудові процеси, у яких можуть брати участь самі. Вони виконують вправи на порівняння художнього і науково-популярного описів.

Методика розвитку зв’язного мовлення і практика вказують на те, що треба звертати особливу увагу на правильний добір об’єктів мовлення, всебічне розкриття змісту текстів у ході розповідей. Для розвитку навичок зв’язного мовлення застосовувати різноманітні методичні прийоми, якомога більше посібників, забезпечувати їм відповідний емоційний фон, прагнучи пробудити в учнів бажання, потяг до спілкування, до невимушеного викладу власних думок.

Можливість і необхідність зв’язку уроків української мови з іншими навчальними предметами зумовлюється, в першу чергу, спільними завданнями з розвитку мовлення: збагачення словникового запасу, оволодіння умінням правильно і точно вживати слова тощо.

Працюючи над мовленням, спиратися слід на основний матеріал, на спостереження школярів за природою, їхній життєвий досвід, на різноманітні малюнки та матеріали для читання, казки і твори живопису. У процесі спостережень заохочувати дітей до самостійної діяльності, щоб вони прилучалися до пізнавальних операцій зіставлення, порівняння, виявлення розбіжностей і, що важливо, висловлюватися про це. Пропонує вчитель дітям розглядати об’єкти у вузькому та широкому розумінні. У першому випадку окремі предмети (тварина, квітка, дерево тощо), у другому – певний об’єкт природи (сад, ліс, парк, море).

За вимогами програми з мови учні оволодівають умінням розрізняти типи текстів (розповіді, описи, міркування), розпізнавати художні та наукові тексти. У підручниках української мови для 4-річної початкової школи вміщено різноманітний текстовий матеріал, використання якого сприятиме формуванню цих умінь.

У підручниках української мови для 3-річної початкової школи такого матеріалу бракує, тож доцільно організувати спостереження учнів за зразками текстів різних типів, поданих у підручнику природознавства.

Прочитайте тексти. Який з них можна назвати розповіддю? Описом? Міркуванням? Доведіть правильність своєї думки. Доберіть заголовок до кожного тексту.

1. Заселили свої будиночки-шпаківні шпаки. У садах і лісах щебечуть солов’ї , кують зозулі. Останніми до нас повертаються іволги, стрижі, очеретянки.

2. А чи замислювались ви над тим, чому одні пташки прилітають до нас раніше, а інші – пізніше? Виявляється, час їхнього прильоту залежить від того, коли в наших краях з'являється їжа для них.

3. У лисиці пухнасте густе хутро. Тіло у неї дуже рухливе. Воно може вигинатися і витягуватись уперед під час бігу. Ноги гнучкі й тонкі. Підошви жорсткі, кігті тупі, короткі. Хвіст під час бігу працює, як кермо.

Перед написанням творів-описів вчитель проводить спостереження за предметами (кішка, собака), влаштовує співбесіду навколо їхніх характерних ознак (скажімо, наявність у цих тварин голови, тулуба, ніг, хвоста, кігтів тощо). Розповідає дітям про спосіб життя тварин, користь, яку вони приносять людям. У підсумку пропонує скласти зв’язний текст (усно), стимулюючи при цьому самостійне мислення школярів. Таким чином у них нагромаджуються певні знання, що уточнюються на заняттях з рідної мови. Наприкінці такої роботи проводимо у класі спільне обговорення, в ході якого узагальнюємо вивчене. Наступного дня класовод на уроці рідної мови спонукає дітей використовувати у мовленні спостережувані ними предмети і явища (сонце, повітря, вода тощо), розкривати їх характерні ознаки.

У період навчання грамоти, водночас зі спостереженням за таненням льоду, шматочка цукру у воді, вчитель проводить протягом тижня досліди з пророщування у класі насіння якоїсь квітки. Готують для цього грунт, висівають насінину, чекають появи сходів і т.д. Коли збігають домовлені строки, допомагає вчитель школярам узагальнити враження. А в підсумку, знову ж, пропонує скласти усну розповідь про все, що відбувалося за їхньої активної участі.

Відвідують і міський парк. Спостерігають за ним восени, потім – узимку, звертають увагу на загальний вигляд дерев, кущів, трави, фіксують помітні зміни за тривалий період. Школярам подобається перехід від осені до зими, а надто – від зими до весни. Всі об’єкти вони обстежують дуже ретельно, з користю для себе: розвивається їхня допитливість, вміння зіставляти й порівнювати, узагальнювати, робити висновки. В кінці кожний учень самостійно складає розповідь. Така робота дає змогу ще й аналізувати складові частини предмета (дерево: стовбур, коріння, крона, окремі гілки, листя, плоди тощо). Це збагачує їхній словниковий запас, сприяє вмінню правильно будувати речення. Так під керівництвом учителя школярі порівнювали листя тополі та клена – визначали його відмінність та подібність, запам’ятовували властиві кожному з листків ознаки.

На занятті з рідної мови учні за допомогою запитань класовода пригадують бачене раніше, порівнюють два або й кілька предметів. Результат таких дій – кількість слів, які у сукупності складали 3 – 4 речення, збільшується. Учні починають правильно будувати складні речення з простих.

Корисним для розвитку зв’язного мовлення є також складання розповідей – порівняльних описів одного й того ж об’єкта в різні пори року. Таким чином, виникає міцний усвідомлений зв’язок між ознайомленням з навколишнім світом і українською мовою; крім того, знання, набуті школярами у ході опанування певної навчальної дисципліни, стають більш надійними й точними саме завдяки між предметним зв’язкам. Це створює благодатний грунт для розвитку навичок зв’язного мовлення дітей.

Вчитель пропонує учням вживати у висловлюваннях слова з протилежним значенням. При цьому формується вміння порівнювати, мислити відносно, збагачується уявлення дітей про матеріальний світ, стимулюється бажання спілкуватися. Практика показує, що в період навчання грамоти бажано залучати вихованців до виконання завдань, якими спонукаємо досліджувати, аналізувати на основі порівнянь.

Створюючи проблемну ситуацію за допомогою запитань і завдань, справляючи відчутний вплив на пізнавальний процес, класовод одночасно ставить школярів перед необхідністю висловитися, виявити власне ставлення до когось або чогось.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Безкоштовна робота

Закрити

Українська мова

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.