Зміст

Вступ

Розділ 1 Засоби масової інформації

1.1 Поняття засобів масової інформації

1.2 Структура та види засобів масової інформації

Розділ 2 Комп’ютерні мережі

2.1 Навіщо потрібні комп’ютерні мережі

2.2 Огляд обчислювальних мереж

2.3 Можливості ЛОМ

2.4 Компоненти ЛОМ

2.5 Робочі станції

2.6 Файлові сервери

2.7 Мережеві кабелі

2.8 Мережеві адаптери

Висновки

Список літератури 

Таблиця, яку наводить Я.Засурський, свідчить, що новими інформаційними лідерами стали скандинавські країни, а традиційні змістилися в другу десятку ( Німеччина, Великобританія, Японія та Франція).

Лідерство країн у сфері інформації

( з розрахунку на 1000 жителів )

Ранг у світі Телефони Мобільні телефони Комп’ютери Телевізори Інтернет
(кількість підключень)
1.США
2.Фінляндія
3.Норвегія

4.Данія


5.Швеція


6.Канада


13.Німеччина


14.Великобританія


16.Японія


20.Франція


23.Італія


35.Росія

1.Швеція -683

2.Данія – 604

3.США – 602

4.Швейцарія – 597

5.Канада – 575

10. Франція – 547

14. Великобританія -489

15. Німеччина – 483

16. Японія -480

22. Італія – 429

32. Росія -162



1.Швеція – 264,6

2.Фінляндія – 261,3

3.Норвегія – 261,3

4.Данія – 241,2

5.Австралія – 271.5

8. США – 149,5

12. Канада – 114

13. Великобританія – 106,1

14. Японія – 102.4

16. Італія – 91.3

20. Німеччина – 60,6

29. Франція -33.7

1.США – 350

Швейцарія – 290


Австралія – 270


Канада – 250

Норвегія – 250

9.Великобританія – 200

13. Німеччина – 170


15. Франція – 160


18. Японія – 140


19. Італія – 120


35. Росія – 10

США - 790


Канада – 650

Японія – 641


Франція – 580


Данія – 550


Німеччина – 550


Італія – 450


Великобританія – 450


20. Росія – 379


Фінляндія – 43,11
Ісландія – 33 06

США – 21,82


Норвегія – 21, 6


Швеція – 18,92

Канада – 16 62


12. Великобританія – 8,3


15. Німеччина – 5,85


21. Франція – 2,46

22. Японія – 2,2


25. Італія – 1,34


35. Росія – 0,13

Фахівці розглядають комп’ютерні мережі як новий засіб масової комунікації. Особливості цього ЗМІ:

в основі його лежить комунікаційна модель „багато – багатьом”, завдяки якій споживачі отримують повну інформацію;

гіпермедійне представлення інформації;

інтерактивна природа нового ЗМІ, що значно відрізняє його від традиційних засобів масової інформації, висока гнучкість;

значно ширший масштаб інформації;

відсутність якихось територіальних або часових обмежень поширення чи отримання інформації;

низька вартість аудиторного контакту; можливість фоку совання передачі інформації за різними параметрами (регіони, час, певні особи чи організації) ;

висока оперативність інформування (на думку фахівців, Інтернет є чудовим засобом отримання свіжих новин, і тому ця комп’ютерна мережа поступово відвойовує у традиційних ЗМІ все більше уваги користувачів);

можливість передачі достатньо повної інформації.

Кількість користувачів Інтернету станом на червень 1998 року, за даними американських аналітиків складає близько 122 мільйонів.

Фахівці вважають, що Інтернет надає перспективні можливості для ПР, оскільки в цій системі розміщується все більше і більше інформації організації та компаній різних країн. Тут є і новини, і комерційна, і культурна інформація.

Процес інтернетизації ЗМІ відбувається по-різному в різних країнах: десь він ще практично не почався, а десь уже відбувається досить інтенсивно. Найінтенсивніше включається в Інтернет засоби масової інформації.

В Україні процес інтернетизації відбувається досить повільно. Сьогодні лише один відсоток населення нашої країни є користувачем мережі Інтернет.

1. Норвегія - 38

2. США - 30

3. Японія - 15,7

4. Португалія - 5,7

5. Росія - 1,4

6. Україна - 1

7. Китай - 0,8

В Україні створюються якісні інформаційні сервери, що пропонують різноманітні інформаційно – аналітичні, довідкові та інші матеріали.


Розділ 2. Комп’ютерні мережі

2.1 Навіщо потрібні компютерні мережі

Перші комп’ютерні мережі використовувались для сумісного використання таких дорогих пристроїв, як накопичувачі на жорстких магнітних дисках та принтерів. На початку 80-х років накопичувачі на

жорстких магнітних дисках були настільки дорогими, що це не дозволяло школам придбати їх для організації навчання школярів. А комп’ютери без накопичувачів для цієї цілі мало ефективні. Компанія CORVU& звернула увагу на цю проблему і почала виробництво першої локальної обчислювальної мережі, що призначалась для використання в системі шкільної освіти. Завдяки цьому школи могли придбати один досить потужний НЖМД, комп’ютери без дисководів і з’єднати їх за допомогою локальної обчислювальної мережі (ЛОМ). Таким чином, кожен користувач мав доступ до НЖМД.

На сьогодні НЖМД великої ємкості і швидкодії відносно недорогі. А на організацію мережі потрібні також певні кошти. І вигода буде невеликою.

Так навіщо об’єднувати комп’ютери в мережу? Для цього можна привести три аргументи. По-перше, для 10 користувачів разом знадобиться дискового простору менше ніж кожному, тому що вони зможуть користуватись одними копіями файлів даних і прикладного програмного забезпечення. Це дає економію в можливості придбати накопичувач меншої ємкості, також можна придбати один принтер на групу користувачів.

По-друге, зменшується вартість обслуговування ПК. Якщо Ви використовуєте локальну мережу для сумісного використання НЖМД декількома користувачами, то Ви легко централізуєте адміністрування інформації на диску. При відсутності ЛОМ співробітникам потрібно було б використовувати дискети для обміну файлів (це часто в шутку називається sneakernet - мережа кліток).

Третій аргумент пов’язаний з програмним забезпеченням, і він є найвагомішим на користь мережі. Зростаюча кількість програмних продуктів для ПК розпізнає наявність ЛОМ і призначена для використання багатьма користувачами. Такі програмні продукти є мережевими, вони координують всі звернення до центрального файлу і дозволяють багатьом користувачам отримати одночасний доступ до однієї і тієї ж інформації.

Таким чином, локальні комп’ютерні мережі дозволяють зекономити кошти. Причому економія на апаратних засобах складає лише невелику частину, а основна економія пов’язання із зменшенням непродуктивних витрат робочого часу співробітниками.

Крім того, в багатьох випадках ЛОМ необхідна компанії для нормального функціонування. Наприклад, якщо вона не може обійтися без сумісного використання інформації декількома співробітниками. Як приклад можна привести банки, каси по прийому комунальних платежів.

Можливо Ви потребуєте спільного використання компакт-диску (CD-ROM), високоякісного принтера, плотера, модема високої швидкості, у такому випадку Вам також необхідна ЛОМ.


2.2 Огляд обчислювальних мереж

В приміщенні або в межах невеликої території ЛОМ дозволяє з’єднати між собою групу ПК для сумісного використання інформації.

ЛОМ надає користувачу практично ті ж можливості, що й велика ЕОМ або міні-комп’ютер, але при цьому має набагато меншу вартість. Люди можуть поділяти ресурси комп’ютера та інформацію, знаходячись далеко один від одного, вони можуть разом працювати над проектами і задачами, які потребують тісної координації і взаємодії. Крім того, якщо мережа вийде з ладу, Ви зможете продовжити роботу на своєму комп’ютері. (Поломка великої ЕОМ або міні-комп’ютера, як правило, зупиняє роботу всього відділу або організації).

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 26

Безкоштовна робота

Закрити

Засоби масової інформації та формування суспільних думок

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.