Засоби масової інформації та формування суспільних думок
Зміст
Вступ
Розділ 1 Засоби масової інформації
1.1 Поняття засобів масової інформації
1.2 Структура та види засобів масової інформації
Розділ 2 Комп’ютерні мережі
2.1 Навіщо потрібні комп’ютерні мережі
2.2 Огляд обчислювальних мереж
2.3 Можливості ЛОМ
2.4 Компоненти ЛОМ
2.5 Робочі станції
2.6 Файлові сервери
2.7 Мережеві кабелі
2.8 Мережеві адаптери
Висновки
Список літератури
Таблиця, яку наводить Я.Засурський, свідчить, що новими інформаційними лідерами стали скандинавські країни, а традиційні змістилися в другу десятку ( Німеччина, Великобританія, Японія та Франція).
Лідерство країн у сфері інформації
( з розрахунку на 1000 жителів )
| Ранг у світі | Телефони | Мобільні телефони | Комп’ютери | Телевізори | Інтернет (кількість підключень) |
| 1.США 2.Фінляндія 3.Норвегія 4.Данія 5.Швеція 6.Канада 13.Німеччина 14.Великобританія 16.Японія 20.Франція 23.Італія 35.Росія | 1.Швеція -683 2.Данія – 604 3.США – 602 4.Швейцарія – 597 5.Канада – 575 10. Франція – 547 14. Великобританія -489 15. Німеччина – 483 16. Японія -480 22. Італія – 429 32. Росія -162 | 1.Швеція – 264,6 2.Фінляндія – 261,3 3.Норвегія – 261,3 4.Данія – 241,2 5.Австралія – 271.5 8. США – 149,5 12. Канада – 114 13. Великобританія – 106,1 14. Японія – 102.4 16. Італія – 91.3 20. Німеччина – 60,6 29. Франція -33.7 | 1.США – 350 Швейцарія – 290 Австралія – 270 Канада – 250 Норвегія – 250 9.Великобританія – 200
13. Німеччина – 170 15. Франція – 160 18. Японія – 140 19. Італія – 120 35. Росія – 10 | США - 790 Канада – 650 Японія – 641 Франція – 580 Данія – 550 Німеччина – 550 Італія – 450 Великобританія – 450 20. Росія – 379 | Фінляндія – 43,11 Ісландія – 33 06 США – 21,82 Норвегія – 21, 6 Швеція – 18,92 Канада – 16 62 12. Великобританія – 8,3 15. Німеччина – 5,85 21. Франція – 2,46 22. Японія – 2,2 25. Італія – 1,34 35. Росія – 0,13 |
Фахівці розглядають комп’ютерні мережі як новий засіб масової комунікації. Особливості цього ЗМІ:
в основі його лежить комунікаційна модель „багато – багатьом”, завдяки якій споживачі отримують повну інформацію;
гіпермедійне представлення інформації;
інтерактивна природа нового ЗМІ, що значно відрізняє його від традиційних засобів масової інформації, висока гнучкість;
значно ширший масштаб інформації;
відсутність якихось територіальних або часових обмежень поширення чи отримання інформації;
низька вартість аудиторного контакту; можливість фоку совання передачі інформації за різними параметрами (регіони, час, певні особи чи організації) ;
висока оперативність інформування (на думку фахівців, Інтернет є чудовим засобом отримання свіжих новин, і тому ця комп’ютерна мережа поступово відвойовує у традиційних ЗМІ все більше уваги користувачів);
можливість передачі достатньо повної інформації.
Кількість користувачів Інтернету станом на червень 1998 року, за даними американських аналітиків складає близько 122 мільйонів.
Фахівці вважають, що Інтернет надає перспективні можливості для ПР, оскільки в цій системі розміщується все більше і більше інформації організації та компаній різних країн. Тут є і новини, і комерційна, і культурна інформація.
Процес інтернетизації ЗМІ відбувається по-різному в різних країнах: десь він ще практично не почався, а десь уже відбувається досить інтенсивно. Найінтенсивніше включається в Інтернет засоби масової інформації.
В Україні процес інтернетизації відбувається досить повільно. Сьогодні лише один відсоток населення нашої країни є користувачем мережі Інтернет.
1. Норвегія - 38
2. США - 30
3. Японія - 15,7
4. Португалія - 5,7
5. Росія - 1,4
6. Україна - 1
7. Китай - 0,8
В Україні створюються якісні інформаційні сервери, що пропонують різноманітні інформаційно – аналітичні, довідкові та інші матеріали.
Розділ 2. Комп’ютерні мережі
2.1 Навіщо потрібні компютерні мережі
Перші комп’ютерні мережі використовувались для сумісного використання таких дорогих пристроїв, як накопичувачі на жорстких магнітних дисках та принтерів. На початку 80-х років накопичувачі на
жорстких магнітних дисках були настільки дорогими, що це не дозволяло школам придбати їх для організації навчання школярів. А комп’ютери без накопичувачів для цієї цілі мало ефективні. Компанія CORVU& звернула увагу на цю проблему і почала виробництво першої локальної обчислювальної мережі, що призначалась для використання в системі шкільної освіти. Завдяки цьому школи могли придбати один досить потужний НЖМД, комп’ютери без дисководів і з’єднати їх за допомогою локальної обчислювальної мережі (ЛОМ). Таким чином, кожен користувач мав доступ до НЖМД.
На сьогодні НЖМД великої ємкості і швидкодії відносно недорогі. А на організацію мережі потрібні також певні кошти. І вигода буде невеликою.
Так навіщо об’єднувати комп’ютери в мережу? Для цього можна привести три аргументи. По-перше, для 10 користувачів разом знадобиться дискового простору менше ніж кожному, тому що вони зможуть користуватись одними копіями файлів даних і прикладного програмного забезпечення. Це дає економію в можливості придбати накопичувач меншої ємкості, також можна придбати один принтер на групу користувачів.
По-друге, зменшується вартість обслуговування ПК. Якщо Ви використовуєте локальну мережу для сумісного використання НЖМД декількома користувачами, то Ви легко централізуєте адміністрування інформації на диску. При відсутності ЛОМ співробітникам потрібно було б використовувати дискети для обміну файлів (це часто в шутку називається sneakernet - мережа кліток).
Третій аргумент пов’язаний з програмним забезпеченням, і він є найвагомішим на користь мережі. Зростаюча кількість програмних продуктів для ПК розпізнає наявність ЛОМ і призначена для використання багатьма користувачами. Такі програмні продукти є мережевими, вони координують всі звернення до центрального файлу і дозволяють багатьом користувачам отримати одночасний доступ до однієї і тієї ж інформації.
Таким чином, локальні комп’ютерні мережі дозволяють зекономити кошти. Причому економія на апаратних засобах складає лише невелику частину, а основна економія пов’язання із зменшенням непродуктивних витрат робочого часу співробітниками.
Крім того, в багатьох випадках ЛОМ необхідна компанії для нормального функціонування. Наприклад, якщо вона не може обійтися без сумісного використання інформації декількома співробітниками. Як приклад можна привести банки, каси по прийому комунальних платежів.
Можливо Ви потребуєте спільного використання компакт-диску (CD-ROM), високоякісного принтера, плотера, модема високої швидкості, у такому випадку Вам також необхідна ЛОМ.
2.2 Огляд обчислювальних мереж
В приміщенні або в межах невеликої території ЛОМ дозволяє з’єднати між собою групу ПК для сумісного використання інформації.
ЛОМ надає користувачу практично ті ж можливості, що й велика ЕОМ або міні-комп’ютер, але при цьому має набагато меншу вартість. Люди можуть поділяти ресурси комп’ютера та інформацію, знаходячись далеко один від одного, вони можуть разом працювати над проектами і задачами, які потребують тісної координації і взаємодії. Крім того, якщо мережа вийде з ладу, Ви зможете продовжити роботу на своєму комп’ютері. (Поломка великої ЕОМ або міні-комп’ютера, як правило, зупиняє роботу всього відділу або організації).