Зміст

Вступ

Розділ 1 Засоби масової інформації

1.1 Поняття засобів масової інформації

1.2 Структура та види засобів масової інформації

Розділ 2 Комп’ютерні мережі

2.1 Навіщо потрібні комп’ютерні мережі

2.2 Огляд обчислювальних мереж

2.3 Можливості ЛОМ

2.4 Компоненти ЛОМ

2.5 Робочі станції

2.6 Файлові сервери

2.7 Мережеві кабелі

2.8 Мережеві адаптери

Висновки

Список літератури 

Загальною тенденцією розвитку друкованих засобів масових інформацій є зниження тиражів та продажу газет та журналів. На 49 Конгресі Міжнародної федерації видавців газет у травні 1996 року зазначалося, що газети є сьогодні елементом, який усе менше домінує в глобальній комунікаційній мережі. Тут також констатувалося, що переляк перед Інтернетом нарешті змінився в багатьох видавців газет усвідомленням неминучості використання комп'ютерної мережі. З'явилося нове завдання - вирішення технічних, юридичних та професійних проблем, пов'язаних із включенням всесвітнього комп'ютерного зв'язку в систему засобів масових інформацій. Без кооперації з сучасними засобами масової інформації друковані засоби масової формації будуть приречені.

Аудіовізуальні засоби масової інформації - це засоби масової інформації , що поширюють зорову інформацію, яка супроводжується звуком (або лише звукову інформацію). Традиційно до них відносять радіо та телебачення, які мають значні комунікаційні можливості для впливу на масову аудиторію. Зазначають кілька основних переваг аудіовізуальних засобів масових інформацій над друкованими:

 кажуть, що є п'ятдесят способів сказати "так" чи "ні", але тільки один спосіб написати це; .

 вони можуть подолати часову дистанцію між комунікатором і реципієнтом (під час проведення прямих транслювань з місця події;

 вони створюють "ефект присутності" слухача або глядача на місці події;

 зараз вони є загальнодоступними і вимагають від людини менших зусиль та витрат часу на отримання інформації;

 телебачення дозволяє також вирішити проблему візуалізації інформації, зробити її більш сприйнятливою та зрозумілою.

Працівнику ПР - служб необхідно знати особливості структури національного радіо та телебачення тієї країни, на яку по­ширюється інформація, оскільки це дозволить врахувати не тільки особливості регіонального розміщення інформації, але й особливості тих аудиторій, на які зорієнтовані ті чи інші про­грами. Станом на початок 2000 року до державного реєстру внесе­но 797 телерадіомовних організацій, в т.ч. 513 приватних, 256 комунальних і 28 державних. Слід враховувати. Що за показниками­ охоплення населення та впливу на громадську думку електронні засоби масової інформації в Україні переважають інші засоби масової інформації.­

Українське радіо сьогодні має три програми мовлення на всі регіони нашої держави. Всесвітня служба Українського радіо веде передачі для іноземних слухачів (англійською, німецькою, румунською та українською мовою). Його слухають в Америці, Європі, Австралії. "Радіо - Україна" слухають у країнах СНД. Фахівці зазначають, що в умовах, коли газети і журнали майже недоступні для значної частини населення України, державні радіо та телебачення є чи не єдиним надійним та оперативним джерелом інформації.

Вважають, що повноправною частиною засобів масової інформації є різноманітні спеціалізовані інформаційні установи та організації, які ді­ють з метою надання інформаційних послуг. Серед них - інфор­маційні агентства, бюро, центри, рекламні агентства та компанії.

Особливе місце серед інформаційних установ у всіх країнах світу займають інформаційні агентства. Це організації, що зби­рають і поширюють новини у вигляді електронної, друкованої, фото - , кіно - , аудіо - та відеопродукції. Інформаційні агентства використовують різні засоби комунікації: друковані та екранні , видання, радіо, телебачення, електричний та електронний зв'язок (телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп'ютерні ме­режі та інші телекомунікації. Вважають, що інформаційні агент­ства складають основу національних та міжнародної систем по­ширення новин. Жоден засіб масової інформації не може сьогодні обійтися без ін­формації, яку надають інформаційні агентства.

Станом на 1 січня 2000 року в Україні було зареєстровано 35 інформаційних агентств: у Києві - 25, Дніпропетровську­ - три, Криму - два, Донецьку, Жашкові (Черкаська обл.), Нікопо­лі, Ужгороді, Харкові - по одному. Однак, дійсно впливовими на сьогoдні можна вважати лише три інформаційні агентства. Державне інформаційне агентство України (Укрінформ) видає 20 інформаційних стрічок для понад 1000 вітчизняних і закордонних суб’єктів інформаційного ринку, в т. Ч. Для місцевих періодичних видань.

Серед недержавних інформаційних агентств впливовим є Інтерфакс – Україна та Українське незалежне інформаційне агентство „ Новини „ (УНІАН). Їх передплатниками є практично всі центральні і переважна більшість регіональних засобів масової інформації.

Найбільш відомими у світі зарубіжними агентствами вважаються Асошейтед Прес, Юнайтед Прес, агентство Рейтер, РІА „ Новости” , ІТАР – ТАСС. У деяких країнах існують комерційні телеграфні агентства, що за плату поширюють ПР - матеріали організаціям, які випускають новини (газети, телерадіокомпанії). Плата береться з організації, зацікавлених у поширенні новин про себе.

Своєрідне місце в системі інформаційних установ та організацій України має така державна інформаційна структура, як Фонд Президентів України. Він є спеціальною бібліотечно-архівною колекцією, центром, що забезпечує збирання, збереження та запровадження в науковий і культурний обіг документальних матеріалів, які відображають державну, суспільно-політичну, діяльність творчість та життя президентів України.

Мультимедійні засоби масової інформації – це нові електронні медіа, до яких відносяться комп’ютеризовані засоби комунікації типу Інтернет, здатні діяти в глобальному масштабі і режимі індивідуального доступу відбору та індивідуального оперування з інформацією.

Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, що включає в себе комп’ютери, розміщені у всьому світі і пов’язані комунікаціями. Зазначають, що з 60 – х років, коли зародилася ця комп’ютерна мережа, Інтернет стрімко еволюціонував. Якщо в 60 – 70 роках він був просто засобом обміну інформацією між науковими центрами, то з початку 90 – х років Інтернет набуває широкої популярності.

На думку Я.Засурського, „ відбувається подальша інтернетизація всіх засобів масової інформації: електронні газети, радіо – і телевізійні передачі, поширені каналами Інтернету, характеризують зміни ландшафту сучасних інформаційних обмінів. Розвиток інформаційного суспільства висуває нові критерії оцінки рівня розвитку у сфері засобів масової інформації – замість великої кількості газет, журналів, телевізорів і радіоприймачів важливими показниками доступу до Інтернету „ . Учений підкреслює, що це змінило і деякі старі уявлення про лідерство в інформації. Тепер для його виявлення прийнято брати, насамперед, такі критерії, як наявність телефонів, мобільних телефонів, зокрема комп’ютерів, телевізорів, кількість підключень до Інтернету.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 26

Безкоштовна робота

Закрити

Засоби масової інформації та формування суспільних думок

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.