План

1. Прийом працівників на роботу в світлі захисту комерційної інформації

2. Технічні способи комерційної таємниці

3. Поняття про цінність комерційної інформації, фактори, що її визначають

Використана література 

3. Поняття про цінність комерційної інформації, фактори, що її визначають

Підприємницька (комерційна) діяльність тісно взаємозв'язана з отриманням, накопиченням, зберіганням, обробкою і використанням різноманітних інформаційних потоків. Виникає питання: чи вся ця інформація підлягає захисту або тільки окремі її групи? Якщо ж для захисту виділяється тільки певна група інформації, то по яких критеріях (властивостям)?

Відповідаючи на поставлені питання, слід підкреслити, захисту підлягає не вся інформація, а тільки та, яка представляє цінність для підприємця. При визначенні цінності підприємницької інформації необхідно керуватися такими критеріями (властивостями), як корисність, своєчасність і достовірність відомостей, що поступили.

Корисність інформації полягає в тому, що вона створює суб'єктові вигідні умови для ухвалення оперативного рішення і отримання ефективного результату.

У свою чергу, корисність інформації залежить від своєчасного їх доведення (отримання) до суб'єкта підприємництва. Наприклад, із-за невчасного надходження корисних за своїм змістом відомостей упускається можливість укласти вигідну торгову або іншу операцію.

Результат - час упущений, інформація втрачає свою корисність. Критерії корисності і своєчасності тісно взаємозв'язані і взаимозависимы з критерієм достовірності оцінюваної інформації.

Недостовірні відомості зводять до нульового ефекту своєчасність і їх корисність, що здається, для суб'єкта підприємництва. При цьому сам факт (наприклад, бажання конкретної особи укласти договір купівлі-продажу) може існувати реально, тоді, як відомості про нього містять спотворене уявлення. Причини виникнення недостовірних відомостей різні: неправильне сприйняття (через помилку, недостатній досвід або професійні знання) джерелам факту або умисне, з певною метою, спотворення про нього відомостей. Як правило, відомості, що представляють інтерес для підприємця, а також джерело їх надходження повинні піддаватися повторній перевірці.

Можна послатися ще і на такий критерій, як повнота інформації. Проте вести мову про те, наскільки повна інформація про конкретний об'єкт (факті) і де її межі, досить скрутно і, до того ж, малоефективно. У підприємницькій діяльності цей критерій особливої ролі не грає.

У результаті, суб'єкт оцінки підприємницької інформації, її власник (власник), на підставі сукупності перерахованих критеріїв, визначається цінність відомостей, що поступили, для своєї господарської діяльності і приймає по ним оперативне рішення.

До речі, в зарубіжній економічній літературі підприємницька інформація розглядається не як засіб досягнення позитивного результату (прибули), а раніше всієї умови, що сприяючої або перешкоджає його настанню. Особливо підкреслюється наявність вартісного чинника підприємницької інформації, тобто виступати як предмет купівлі-продажу. Наприклад, окремі відомства командно-адміністративної системи досить професійно враховували і використовували чинник вартості інформації в своїх інтересах.

Визначення вартості тих або інших відомостей вимагає диференційованого підходу. У одних випадках, дешевше обійдеться метод власних проб і помилок, в інших же, доцільніше отримати (купити) інформацію про те, як уникнути подібних помилок, а по-третє, як зберегти цінну інформацію від доступу сторонніх осіб, щоб не втратити її вартість, а, отже, очікувану від неї результативність. Факт просочування інформації безпосередньо пов'язаний з падінням її цінності для особи, з володіння якого вона вийшла.

Важливе значення в умовах розвитку багатообразних форм власності має питання визначення приналежності інформації на правах інтелектуальної власності конкретному суб'єктові підприємництва, а у результаті наявність у нього правомочності на її захист.

В області зовнішньоекономічної діяльності підприємництво здійснюється у формі змішаних підприємств (СМП) – беруть участь підприємства два і більш за країни на пайовому формуванні капіталу; спільні підприємства на території України (СП) - беруть участь одне або декілька вітчизняних підприємств і одна або декілька іноземних компаній. Передбачаються і інші форми сумісного підприємництва.

Обширні і напрями підприємницькій діяльності. Це внутрішні і зовнішні економічні сфери виробничої, посередницької, комерційної, науково-технічної, інвестиційної, сервісної діяльності.

Якщо підвести підсумок короткому аналізу, то можна переконатися, що суб'єкти підприємництва, форми і напрями їх діяльності далеко не рівнозначні, а отже, і інформаційні потоки, циркулюючі в цих сферах, не рівноцінні.

Так, державні підприємства, що займаються підприємницькою діяльністю, можуть володіти відомостями, визначуваними як державні або службові секрети.

Інформація державних режимних підприємств (установ), залежно від ступеня важливості (цінності), підрозділяється на відомості, складові:

- державну таємницю;

- військову таємницю;

- службову таємницю;

- інші відомості, що не становлять таємниці, але що представляють інтерес для іноземних спецслужб.

Разом з режимними заходами, безпека державних секретів забезпечується також нормами кримінального закону.

Захист державної секретної інформації покладений на співробітників режимних служб і правоохоронних органів.

Забезпечення безпеки інтелектуальної державної власності під грифом “сов. таємно”, “таємно” не має прямого відношення до захисту приватної підприємницької інформації. Проте слід вказати на деякі виключення. У випадку якщо спецслужба іноземної держави виявить цікавість до отримання певної підприємницької інформації, то разом з іншими заходами надавати їй протидію буде і контррозвідка. Під захист спеціальних органів держави може бути узята підприємницька інформація, оцінена як особливо важлива не тільки для її приватного власника, але держави, коли не виключено, що до неї може виявити цікавість іноземна спецслужба. Питання про подібний захист повинне вирішуватися на договірній основі між підприємцем і органом федеральної безпеки з позначенням меж і функцій професійної діяльності останніх.

Інформація складає службову або комерційну таємницю у разі, коли інформація має дійсну або потенційну комерційну цінність через невідомість її третім особам, до неї немає вільного доступу на законній підставі і володар інформації приймає заходи до охорони її конфіденційності. Відомості, які не можуть складати службову або комерційну таємницю, визначаються законом і іншими правовими актами.

Інформація, складова службову або комерційну таємницю, захищається способами, передбаченим сьогоденням Кодексом і іншими законами.

Обличчя, незаконними методами що отримали інформацію, яка складає службову або комерційну таємницю, зобов'язані відшкодувати заподіяні збитки.

Такий же обов'язок покладається на працівників, що розголосили службову або комерційну таємницю всупереч трудовому договору, зокрема контракту, і на контрагентів, що зробили це всупереч цивільно-правовому договору”.

По суті в пункті 1 вищевикладеної статті законодавець дав визначення поняттю “Комерційна таємниця”.

Підводячи підсумки викладеному, можна зробити наступні виводи:

- суб'єктом оцінки підприємницької (комерційною) інформації є її власник (власник);

- відомості, що поступили, і їх джерело підлягають обов'язковій повторній перевірці;

- цінність інформації визначається за допомогою таких критеріїв (властивостей), як корисність, своєчасність і достовірність;

- підприємницька інформація залежно від цінності має свою вартість;

- інформація підлягає захисту за умови, що цінність інформації залежить від збереження в таємниці від третіх осіб, доступ до інформації закритий на законній підставі, володар інформації приймає належні заходи по її охороні;

- використання правової системи дозволяє підприємцеві правильно відокремлювати приватну інформацію від відомостей, складових державні секрети, і не допустити конфлікту з кримінальним правом, що діє.


Використана література

1. Конституція України // Закони України.- Т.10.- К., 1997.

2. Закон України "Про інформацію" від 2.10.1992 р. // Закони України.- Т.4.- К., 1996.

3. Закон України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 р. // Закони України.- Т.7.- К., 1997.

4. Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" від 5.07.1994 р. // Закони України.- Т.7.- К., 1997.

5. Андрощук Д. Правове регулювання захисту від недобросовісної конкуренції // Україна: інформація і свобода слова.- К., 1997.

6. Горячев В.С. Информация и ее защита // Вопросы защиты информации.- 1994.- №2.- С.38-45.

7. Задворний А. Інформаційна безпека і свобода слова в Україні // Україна: інформация і свобода слова.- К., 1997.

8. Крылов В. Информационные комьютерные преступления.- М., 1997.

9. Лаврентьев А.В. Организация в офисах защиты информации от утечки по техническим каналам // Безопасность информации.- 1996.- №3.

10. Полянский А., Белов В. Правовая охрана коммерческой тайны // Право и экономика.- 1994.- №3.

11. Э. Соловьёв. Коммерческая тайна и её защита. –М.: Главбух, 1995.-48с.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 22

Безкоштовна робота

Закрити

Методи збору і обробки інформації 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.