План

1. Комерційна таємниця, її суть

2. Способи неправового методу збору комерційної інформації

3. Суть профілактичної роботи з персоналом з метою забезпечення захисту комерційної інформації

Використана література 

1. Комерційна таємниця, її суть

Комерційна таємниця – це особливий різновид об'єктів інтелектуальної власності.

Інформація складає комерційну таємницю в разі, якщо вона має дійсну або потенційну комерційну цінність через невідомість її третім особам, до неї немає вільного доступу на законній підставі, і володар інформації приймає заходи до охорони її конфіденційності.

Відмінністю комерційної таємниці від інших об'єктів інтелектуальної власності є необмеженість терміну її охорони. Право на комерційну таємницю діє до тих пір, поки відомості, що її містять, знаходяться в таємниці, тобто зберігається фактична монополія володаря на інформацію.

Комерційна таємниця є одним з самих універсальних об'єктів інтелектуальної власності. Під поняття комерційної таємниці можуть підпадати найрізноманітніші відомості і знання як технічного характеру, так і організаційного або фінансового. Наприклад, комерційною таємницею може бути винахід, на який працедавець, що умисне зберігає його в таємниці, прийняв рішення не подавати заявку. Це може бути і елемент винаходу, свідомо не включений в опис при подачі заявки.

Як комерційна таємниця не забороняється охороняти стратегію фірми при просуванні товару на ринок і оригінальне вирішення питань управління персоналом.

Та все ж необхідно враховувати, що варіанти віднесення відомостей, пов'язаних з підприємницькою діяльністю, до комерційної таємниці далеко не безмежні. Законодавство будь-якої країни передбачає можливість державного контролю за здійсненням підприємницької діяльності, зокрема за повнотою і своєчасністю сплати податків. Тому правовими актами встановлюється об'єм відомостей, які не можуть складати комерційну таємницю.

Зокрема, не можуть складати комерційну таємницю підприємства:

його засновницькі документи;

дозвільні документи на право здійснення підприємницькою діяльністю;

зведення по встановлених формах звітності про фінансово-господарську діяльність підприємства і інші відомості про нього, необхідні для перевірки правильності числення і сплати податків і інших обов'язкових платежів;

документи про платоспроможність;

відомості про чисельність, склад тих, що працюють, їх заробітну плату і умови праці;

зведення про забруднення довкілля, порушенні антимонопольного законодавства, недотриманні безпечних умов праці, реалізація продукції, що заподіює шкоду здоров'ю населення.

Хоча для визнання об'єкту охороняється як комерційна таємниця не вимагається державна реєстрація і сплата державних мит, проте, як і інші об'єкти інтелектуальної власності, комерційна таємниця повинна відповідати встановленим законом критеріям охороноздатності.

Законом встановлені наступні критерії охороноздатності комерційної таємниці:

ця інформація повинна мати дійсну або потенційну комерційну цінність через невідомість її третім особам;

до цієї інформації не повинно бути вільного доступу на законній підставі;

потрібний, аби володар інформації приймав заходи до охорони її конфіденційності.

Відповідно до першого критерію, до комерційної таємниці не має сенсу відносити інформацію, яка не представляє і не може в майбутньому представляти інтересу в тій сфері, де існує породжувач її бізнес. До об'єктів комерційної таємниці можуть відноситися такі досягнення і інформація, які є істотними чинниками для економіки підприємства, залишаючись при цьому невідомими третім особам.

Оскільки поняття комерційної таємниці дуже широке і ємке, а форми її вираження вельми багатообразні, спробуємо назвати хоч би зразковий перелік об'єктів, які представляють комерційну цінність для чималого числа підприємств, а саме:

Технічна сфера

Результати дослідів і їх протоколи;

Дані про якість матеріалів;

Документація по виготовленню;

Креслення;

Формули і рецепти;

Статистичні розрахунки;

Конструкційні креслення;

Список деталей;

Звіти про вироблену продукцію;

Комерційна сфера

Картотека клієнтів;

Картотека постачальників;

Документація про програмування в комерційній сфері;

Документація про організацію збуту і поширення;

Дані про організацію виробництва;

Методи реклами;

Дані про фінансування.

Другим критерієм охороноздатності є відсутність вільного доступу до об'єктів комерційної таємниці на законній підставі. З цього виходить, що правовласник повинен приймати всі заходи, аби запобігти розкриттю інформації, що представляє важливість з комерційної точки зору, при публікації різних матеріалів, експонуванні на виставках, при передачі для ознайомлення можливим партнерам або при впровадженні результатів інтелектуальної діяльності.

Третій і, мабуть, найзначиміший критерій: наявність доказів, що володар комерційної інформації приймав заходи до охорони її конфіденційності.

Охорона комерційної таємниці – це, не в останню чергу, забезпечення безпеки бізнесу. Для вирішення завдання обгороджування інформації від несанкціонованого доступу сторонніх осіб можуть бути використані самі різні заходи технічного, організаційного і юридичного характеру.

З точки зору доказів краще мати ряд складених на підставі чинного законодавства документів. Якщо ви не маєте документів, підтверджуючих охорону, - ви не охороняєте нічого, і в разі виникнення претензій ніхто вам в суді не повірить.

Якщо, наприклад, володар інформації не поклопотався про те, аби покласти на конкретних осіб, будь то його співробітник або контрагенти, обов'язки по нерозголошуванню відомих ним відомостей, його шанси на захист порушених інтересів украй невеликі.

Правовласниками комерційної таємниці можуть виступати в цивільному звороті юридичні особи і громадяни, зареєстровані як індивідуальні підприємці.

Юридичні особи – некомерційні організації – можуть бути суб'єктами права на комерційну таємницю, якщо справа стосується відомостей, що відносяться до дозволеної їм підприємницької діяльності.

Іноземці користуються в Росії правом на охорону комерційної таємниці нарівні з вітчизняними правовласниками.

Право на припинення недобросовісної конкуренції в статті 2 Конвенції про установу Усесвітньої організації інтелектуальної власності названо в числі інших об'єктів права інтелектуальної власності. А в статті 1 (2) Паризької конвенції по охороні промислової власності право на захист від недобросовісної конкуренції розглядається як об'єкт промислової власності.

Недобросовісною конкуренцією визнається будь-хто, направлені на придбання переваг в підприємницькій діяльності, дії господарюючих суб'єктів, які протиречать положенням чинного законодавства, звичаям ділового звороту, вимогам доброчесності, розумності і справедливості і можуть заподіювати або заподіяли збитки іншим господарюючим суб'єктам-конкурентам або завдати збитку їх ділової репутації.

Зразковий перелік недобросовісних конкурентних дій:

поширення помилкових, неточних або спотворених відомостей, здатних заподіяти збитки іншому господарюючому суб'єктові або завдати збитку його ділової репутації;

введення споживачів в оману відносно характеру, способу і місця виготовлення, споживчих властивостей, якості товарів;

неккорректне порівняння господарюючим суб'єктом вироблюваних або таких, що реалізовуються ним товарів з товарами інших господарюючих суб'єктів;

продаж товару з незаконним використанням результатів інтелектуальної діяльності і прирівняних до них засобів індивідуалізації юридичної особи, індивідуалізації продукції, виконання робіт, послуг;

здобуття, використання, розголошування науково-технічної, виробничої або торгівельної інформації, у тому числі комерційної таємниці, без згоди її власника.

Основною формою захисту права на комерційну таємницю є звернення до компетентних державних органів в адміністративному або судовому порядку. Адміністративний порядок захисту передбачає можливість поводження із заявою про допущене порушення права на комерційну таємницю в спеціально створений державний орган Міністерство РФ по антимонопольній політиці і підтримці підприємництва, у функції якого входить і припинення недобросовісної конкуренції.

Використання судового способу захисту мається на увазі поводження з позовом про захист порушених прав до суду. Оскільки питання про комерційну таємницю безпосередньо пов'язане з підприємницькою діяльністю, дані позови в основному відносяться до підвідомчості арбітражних судів. У тих випадках, коли як відповідач виступає працівник, що розголосив комерційну таємницю всупереч умовам трудового договору, справа розглядається в суді загальної юрисдикції.

Одним із способів захисту права на комерційну таємницю є відшкодування заподіяних збитків. Збитки мають бути відшкодовані в повному об'ємі: компенсації підлягає як реальний збиток, так і упущена вигода.

Проте обов'язок обгрунтувати розмір збитків покладається на того, що самого потерпіло, що деколи досить непросто зробити. Завдання володаря порушеного права декілька полегшується тоді, коли є докази, що порушником витягують доходи за рахунок використання незаконно отриманої інформації. Той, що в цьому випадку потерпів може зажадати відшкодування разом з іншими збитками і упущеної вигоди в розмірі не меншому, ніж отримані порушником доходи.

Окрім цивільно-правових способів захисту закон передбачає кримінально-правові санкції за незаконне посягання на комерційну таємницю.

Незаконне здобуття відомостей, складових комерційну таємницю, полягають в тому, що дані, до яких немає вільного доступу, передаються конкурентам, причому робиться це будь-якими незаконними способами, у тому числі шляхом викрадання документів, підкупу або погроз в цілях розголошування або незаконного використання цих відомостей.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Безкоштовна робота

Закрити

Методи збору і обробки інформації 2

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.