Технологізація творчої діяльності та співтворчості

Найбільш універсальним і перспективним серед них є метод морфологічного ящика. Його сутність полягає в систематичному дослідженні повного набору варіантів рішень, що випливають із закономірностей будови (морфології) оновлюваного об’єкта й оптимальних рішень. Проведення морфологічного аналізу передбачає точне формулювання проблеми. Якщо ставиться питання про будь-яку конкретну систему, метод безпосередньо узагальнює пошуки на всі можливі системи з аналогічною структурою. Метод морфологічного ящикає найзагальнішим. Використання його мож­ливе не тільки для розробки технічних завдань, а й в інших галузях діяльності людини. Для поширення обсягів творчих відкриттів його часто поєднують з методом альтернатив. Методом матриць відкриттів вирішуються завдання зі створення нових видів продукції, реклами, проблеми організаційного характеру тощо.

Метод ступеневого підходу розроблено А. Фрейзером. Він призначається для розв’язання завдань, пов’язаних з виробничими процесами. В основу цього методу покладено аналітико-сис­тематичний підхід до причин, перепон, що визначають цілі й конкретні рішення.

Метод організуючих понять дає змогу створити необхідну кількість варіантів розв’язання завдань будь-якого класу. З цією метою складаються в особливій інструкції багаторазового використання. Крім цього, метод передбачає графічні способи представлення організуючих понять та їхніх ознак (у морфологічному ящику це характеристики і параметри).

Метод контрольних запитань дозволяє генерувати нові ідеї й рішення, стимулювати їх потік за допомогою наведених запитань. Метод може застосовуватись у формі монологу, оберненого до самого себе, або діалогу між дослідниками. Сутність методу полягає в тому, що дослідник відповідає на запитання, розглядаючи своє завдання у зв’язку з цими запитаннями. Він фактично збігається з методом спроб і помилок. Кожне його запитання є спробою або серією спроб, з тією різницею, що за списком запитань простіше й скоріше можна охопити існуюче поле варіантів. Автори відбирають з дослідницького досвіду ті запитання, які забезпечують перевагу методу контрольних запитань над методом спроб і помилок.

Метод оперативних моделей являє собою форму відбору процесів, явищ, дій, що описують у спрощеному вигляді деякі аспекти реальної дійсності, а також взаємозв’язки різних факторів. Процес моделювання передбачає використання моделі шляхом маніпуляції, що складають об’єкт елементів, або програвання моделі людиною чи за допомогою комп’ютерних технологій. Особливим методом побудови таких моделей є ігровий метод імітації. Його можливості будуть проаналізовані окремо.

Метод матричного (табличного) моделювання є засобом перевірки того, наскільки проекти в галузі наукових досліджень і розробок узгоджуються з факторами, які діють на основні показники моделі. Двовимірні матриці (табличні) дають простий та оперативний метод оцінки пріоритетності розроблюваних проектів. Використовуються також тривимірні матриці, але їх уже важко виразити графічно і в силу їхньої абстрактності - важко осмислити. Найчастіше матричний метод використовується для оптимізації ресурсів за заданими обмеженнями. Предметом ресурсів можуть виступати не тільки фінансові кошти, а й робоча сила, її якісний стан і кваліфікація, дослідницька й виробнича матеріальна база тощо.

Системний аналіз є найпоширенішим у соціально-економіч­них дослідженнях. Уперше він був розроблений і використаний у корпорації «РЕНД» у 1948 р. для оптимізації складних завдань військового характеру. Під системою тут мається на увазі множина взаємопов’язаних елементів будь-якого походження. Його модифі­кацією є факторний аналіз в організації виробництва. Системи можуть бути як статичні, так і динамічні, детерміновані та імовірнісні. В складних імовірнісних системах спостерігається явище практичної неможливості розв’язання завдання. Це явище є характерним навіть для порівняно невеликої кількості змінних, кожна з котрих може набувати кількох альтеративних значень. Результат досягається за допомогою відмови від строгих формулювань та обмежень щодо використання методів лінійного та квадратичного програмування тощо. Системотехніка аналізу передусім спирається на майстерність дослідника і його спеціальну математичну підготовку.

Як відомо, у розвинених країнах світу вивчають комплексні системи ринкових відносин - попит, альтернативні пропонування товарів, аналіз витрат, їхня ефективність тощо. Використовуючи метод системного аналізу, спочатку визначають весь склад змінних параметрів, хоча не всі вони можуть мати кількісну оцін­ку. Потім виконується групування цих даних за характерними ознаками і, використовуючи відповідні математичні та комп’ю­терні методи, виявляється ступінь впливу кожної групи факторів на досліджуваний процес. За допомогою системотехнічного методу розв’язуються проблеми екологізації навколишнього середовища в конкретних містах чи регіонах, перспективи підготовки науково-дослідних кадрів відповідно до потреб суспільства, транс­портне завдання тощо. Для цього в дослідницькій роботі використовуються методи дерева цілей, сітьові методи, методи з оберненими зв’язками, ітерації (повторне проведення операцій зі зміною параметрів на уточнені), дослідження операцій тощо.

Зростання евристичної ролі певних категорій чи уявлень у сучасній науці здійснюється за діалектичним механізмом роздвоєння єдиного й пізнання суперечливих його частин. Цей механізм у математиці називається теорією біфуркації, яка враховує закономірності роздвоєння, й теорією графів, коли суспільне явище розглядається як дерево, що розкладається на взаємопов’язані гілки, окремі листочки, багатоструктурні ланки. Наприклад, графом можна вважати регіон як сукупність населених пунктів, поєднаних між собою певною системою взаємопов’язаних шляхів або інстанцій для системного управління (так звані гілки влади), управління інфраструктурами.

Будь-яка математизація діалектично пов’язана із зворотним процесом упредметнення математичних структур у конкретних гіпотетико-ймовірнісних теоріях, коли імовірнісний опис доповнюється алгоритмічними методами, або співвідношеннями симетрії - асиметрії, варіантності - інваріантності, дискретності - безперервності. Довести досліджуваний процес до вияв­лення тенденції, або ще краще - до закону, а потім і до алгоритму - це є творчість і досить доцільна. Алгоритм (від лат. algorithmi, латинізованої форми написання імені математика IX ст. Аль-Хорезмі) - система правил, застосованих у строго визначеній послідовності, що обов’язково приводить до розв’язання певного плану завдань після кінцевого числа операцій. У пошуках нових засобів творчих досліджень велике значення надається алгоритмізації творчої діяльності, використанню для цього комп’ютерних технологій.

Узагальне­ний евристичний алгоритм являє собою опис процесу, який умовно поділяється на ряд етапів. Кожний етап складається з кількох процедур, пов’язаних за відповідними інформаційними фондами (так званими файлами). Характерними особливостями алгоритму є детермінованість, тобто неможливість по-різному тлумачити порядок дій, і масовість, тобто застосовність алгоритму до багатьох задач певного плану. Алгоритмізації підлягають не тільки математичні обчислення, а й інші процеси людської діяльності, наприклад, виробничі процеси, технології, процеси управління, перекладу текстів з однієї мови на іншу тощо. Алгоритмізації підлягає і процес програмування та формалізації економічноїінформації. В цілому ж процес алгоритмізації результатів розумової діяльності дає змогу автоматизувати ці процеси, що вивільняє час для творчої теоретичної роботи. Процес удосконалення комп’ю­терних технологій творчої діяльності триває. Особливо широкого розмаху він набуває у технічній творчості (винахідництві).


Література

Айзенк Ганс Ю. Проверьте свои способности. - М.: Педагогика-Пресс, 1992.

Дитрих Я. Проектирование и конструирование: Системный подход. - М.: Мир, 1981.

Джонс Дж. К. Методы проектирования. - М.: Мир, 1986.

Диксон Дж. Проектирование систем: изобретательство, анализ и принятие решений. - М.: Мир, 1969. - Разд. 1.

Зиверт Х. Тестирование личности. - М.: Инфра-М. - 1998.

Исследование проблем психологии творчества / Отв. ред. Пономарев Я. А. - М.: Наука, 1983.

Крюков М. М., Крюкова Л. И. Принципы отражения экономической деятельности в деловых играх. - М.: Наука, 1988.

Курбатов В. И. Логика: Учебное пособие для студентов вузов. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.

Николко В. И. Творчество как новационный процесс. - Симферополь: Таврия, 1991.

Сухотин А. К. Парадоксы науки. - М.: Молодая гвардия, 1978.

Щедровицкий Г. П. Методология и философия оргуправленческой деятельности: основные понятия и принципы (курс лекций)/ Из архива Г. П. Щедровицкого. ОРУ (2). - М.: Путь, 2003. - Т. 5.

Шейнин Ю. М. Интегральный интеллект. - М.: Молодая гвардия, 1970.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Технологізація творчої діяльності та співтворчості

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.