Індивідуальний, колективний, інтегральний та штучний інтелекти

Нарешті треба дотримуватися принципу оптимального кількісного і якісного складу КІ. Відповідно до сучасних даних наукознавців, оптимальна кількість первинного наукового колективу не повинна перевищувати 20 осіб. Звичайно, за середньостатистичними даними, колектив з 15 учених працює набагато результативніше, ніж п’ять груп із трьох осіб кожна, і тільки наполовину поступається за продуктивністю групі з 45-50 науковців. Український наукознавець Г. М. Добров ще в 70 рр. ХХ ст. підрахував, що оптимальні за кількісним складом наукові колективи у природознавстві, витрачаючи менш як половину всіх ресурсів (кадри, гроші, технічні прилади тощо) дають понад половину від загальної кількості наукових результатів. Дотримування цих вимог при формуванні наукових колективів відповідає принципу оптимальності щодо кількісного складу.

Критерію оптимума повинен відповідати і віковий склад наукового колективу. Оптимальною наукознавці називають структуру наукового колективу, де працює 40 % молодих співробітників, 40 % середнього та 20 % похилого віку. Чітко визначеної оптимальної статевої структури наукового колективу не існує, але практика підтверджує, що суто чоловічий або суто жіночий його склад набагато менше стимулює творчу діяльність, ніж змішаний склад.

Названі принципи формування колективного інтелекту можна за певними критеріями наочно представити у табличній формі (табл. 1).

Таблиця 1

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ «КОЛЕКТИВНОГО ІНТЕЛЕКТУ» (КІ)

Принципи
якості
Принципи
відносин
Принципи
субординації
1. Кореляції 1. Сумісності 1. Відповідності складу КІ певному типу завдань
2. Компенсації 2. Імітації 2. Оптимального кількісного складу КІ
3. Гетерогенності 3. «Команди» 3. Оптимального статевого складу КІ
4. Комплексності 4. Незамінності 4. Оптимального вікового складу КІ
Для того щоб КІ нормально працював, необхідне функціонування його за певними принципами. По-перше, це принцип наукової рівності. Він означає, що ідеї, висунуті будь-яким співробітником колективу, оцінюються не за статусом джерела, а за змістом самої ідеї. Інакше кажучи, не має значення, хто висунув ідею, а має значення, яка ідея. Він доповнюється принципом незамінності (вищості). Згідно з ним серед членів наукового колективу не повинно бути жодної випадкової людини. Саме тому кожна з них стає незамінною. Тобто в ідеально сфор­мованому КІ кожний співробітник може так виконувати свою роботу, як ніхто інший, і тому стає незамінним. Втрата хоча б одного члена такого колективу дуже болюче впливає на його працездатність.

По-друге, оптимальне функціонування КІ залежить від реалізації права на індивідуальну творчість кожного його члена. Тобто кожний має право на свою думку, свій підхід до розв’язання завдань, поставлених перед колективом. Це право доповнюється єдиною метою щодо розв’язання проблеми у визначений термін.

По-третє, науковий колектив у цілому і кожний його член зокрема повинні мати «право на помилку», бо лише той не помиляється, хто не працює. За даними наукознавців, з моменту постановки й формулювання проблеми ймовірність її розв’язання для окремих конструкторських розробок становить 95-97 %, для прикладних досліджень - 85-90 %, для пошукових - 60 %, для фундаментальних - 5-7 %. Тобто право на помилку має об’єктивну основу. Спроби обмежити або скасувати це право призводять до приховування помилок і як наслідок цього - до неможливості їх виправити. Це право не стосується кінцевої мети, воно діє лише на проміжних етапах дослідження. Кінцевий результат повинен бути бездефектним.

По-четверте, право на помилку доповнюється правом на критику. Воно означає, що будь-яка ідея в процесі критики може бути спростована, якщо вона хибна, або вдосконалена, якщо вона правильна. Причому критика повинна бути конструктивною, доброзичливою, тактовною. На думку П. Л. Капиці, коли в якійсь науці нема протилежних поглядів, нема боротьби, ця наука прямує до цвинтаря. Існує також правило «заборони критики» в момент генерації ідей. Воно не скасовує критику, а переносить її на іншу фазу діяльності КІ. Критика в будь-якому випадку повинна бути безособистісною, тобто наукова критика - це критика ідей, а не людей, що їх висунули.

По-п’яте, два принципи КІ - «мінімального контролю» і «максимального контролю» повинні забезпечити оптимальне творче рішення будь-яких проблем. Сутність першого з них у тому, щоб не заважати вільному розвитку думок кожного науковця, а сутність другого - щоб забезпечити максимальний контроль за кінцевою продукцією, результатами досліджень.

По-шосте, КІ може ефективно працювати при запровадженні системи стимулів до наукової творчості. Сутність її полягає у використанні всього діапазону моральних і матеріальних стимулів. Серед моральних стимулів використовують публікації вчених і про них, посилання на їхні праці та їхні імена, особисті запрошення до участі в роботі конференцій, симпозіумів, семінарів, урядові нагороди тощо. До матеріальних стимулів належать грошові премії, пер­сональні ставки зарплатні, подарунки у вигляді комфортного житла у престижних районах тощо. При справедливому й достатньому для життя матеріальному забезпеченні вченого на перше місце виступають моральні стимули. Для того щоб справедливо використовувались моральні й матеріальні стимули, мають бути чітко визначені індивідуальні службові обов’язки кожного співробітника за штатним розписом. Тільки тоді можна зрозуміти, наскільки ефективно працює той чи інший член наукового колективу.

По-сьоме, функціонування КІ повинно здійснюватися за принципами універсалізації та спеціалізації його діяльності. Спеціалізація характеризує підвищення професійного рівня КІ, є наслідком розподілу праці, диференціації науки. Універсалізація є наслідком міграції наукових методів, інтеграції наук, глобалізації сучасних проблем.

Вказані вище принципи функціонування КІ можна згрупувати за певними параметрами у табличній формі (табл. 2).

Таблиця 2

ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ «КОЛЕКТИВНОГО ІНТЕЛЕКТУ»

Принципи ініацивності Принципи обмеження
1. Рівності 1. Незамінності (вищості)
2. Творчої свободи 2. Єдності мети
3. Дозволу помилок 3. Бездефектності
4. Захищеності від критики 4. Критичності
5. Мінімального контролю 5. Максимального контролю
6. Стимулювання творчості 6. Виконання службових обов’язків
7. Універсалізації 7. Спеціалізації

Наприкінці 60-х років у науковій літературі з’явилися перші прогнози щодо «інтегрального інтелекту». Вперше подібне поняття застосував російський інженер і письменник Є. Замятін. У його романі-антиутопії «Ми» будується нова штучна цивілізація «Інтеграл», що матиме єдині універсальні розум, мораль, засоби задоволення фізіологічних потреб, однакові функціональний одяг і штучну їжу з нафти, штучне місце життя для обранців у вигляді великої космічної станції.

Більш предметно поняття «Інтегральний Інтелект» (ІІ) вводить у науковий обіг Ю. Шейнін1. Ця ідея, на його думку, покликана розв’язати одну з найактуальніших проблем НТР - проблему різноякісності інтелектів, утягнутих у сферу творчої науково-технічної діяльності. По-перше, йдеться про різні якості людського інтелекту, по-друге, про «інтелектуальну» діяльність тварин, по-третє, про «інтелект» комп’ютерних систем, які нині з успіхом використовує людство для розв’язання різних практичних і теоретичних завдань.

Модель «Інтегрального Інтелекту» давно існує у вигляді єдиних енергосистем різних країн. Подібно до того, як ту чи іншу енергосистему живлять електростанції найрізноманітніших типів і потужностей (атомні, теплові, гідро, вітряні, термічні, приливні), має бути створена єдина система, що інтегрує інтелекти найрізноманітнішої якості й потенціалу. Інтернет є першим наближенням до «Інтегрального Інтелекту». Він доступний для різних інтелектів: кожен може поповнити його інформацією «за власними здібностями» і брати з нього «за потребами». Інтернет може використати не тільки різноякісні людські інтелекти, а й «штучні інте­лекти». Він дає змогу здійснити якісно нові функції у забезпеченні корпоративної й особистісної комунікації в межах Інтегрального Інтелекту, безмежно поширити можливості людини, інтелектуальної праці, створити нові інформаційні технології, організувати новий інформаційний та економічний простір, нове довкілля.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Індивідуальний, колективний, інтегральний та штучний інтелекти

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.