Економіка є однією з найважливіших сфер людського суспільства. Вона постійно розвивається, змінюється. Які ж рушійні сили зумовлюють функціонування цієї сфери? Що спонукає людей займатися економічною діяльністю? Вихідними у цьому процесі є потреби та інтереси.

Першопричиною будь-яких дій людини, в тому числі й у сфері економіки, є потреби. Останні визначають як бажання споживачів придбати і використати якесь благо, що приносить їм задоволення, користь. Це внутрішній спонукальний мотив діяльності людини. Саме бажання придбати якесь благо і виступає мотивом, що штовхає людину до дії. Але в той же час і діяльність людини, зокрема економічна, сприяє зародженню у неї нових потреб, адже створює благо, що породжує бажання володіти ним.

Потреби людей надзвичайно різноманітні: фізіологічні, інтелектуальні, політичні тощо, їх можна класифікуватиза різними ознаками. За носіями, або суб'єктами, потреби поділяються на індивідуальні, групові та суспільні. Відповідно до об'єктів, тобто предметів, на які спрямовані потреби, розрізняють матеріальні, духовні та естетичні потреби. Залежно від сфери діяльності виділяють потреби праці, відпочинку, спілкування й економічні.

За походженням потреби поділяють на первинні та вторинні (похідні). Перші є фізіологічними потребами, породженими тією обставиною, що людина є біологічною істотою, існування якої вимагає постійного оволодіння такими благами, як повітря, вода, їжа, сон тощо. Вторинні потреби зумовлені статусом людини як соціальної істоти, що живе у рамках певної соціальної організації. Ця обставина і породжує соціальні потреби.

У сучасному суспільстві переважну більшість потреб становлять потреби економічні. .Це бажання володіти життєвими благами, що створюються завдяки економічній діяльності людей. Остання впливає на потреби в кількох напрямах. По-перше, ця діяльність створює конкретні блага, які й задовольняють потреби. Причому задоволення спожитим благом спричинює виникнення нових запитів. Якщо, наприклад, людина придбала автомобіль, то це породжує у неї нові потреби. По-друге, розвиток виробництва під впливом науково-технічного прогресу створює нові блага, що породжує й нові потреби, істотно змінюючи життєвий устрій. Поява телевізорів, комп'ютерів, нових побутових електроприладів викликає бажання придбати їх. По-третє, виробництво не лише формує об'єкт потреби, а й впливає на засоби задоволення потреб. Наприклад, як у первісної людини, так і у наших сучасників є потреба у м'ясі для втамування голоду. Але первісна людина цю потребу задовольняла, споживаючи сире м'ясо і розриваючи його руками та зубами. А наш сучасник вживає відповідним чином приготоване м'ясо і за допомогою відповідних засобів.

У той же час економічні потреби також; впливають на виробництво. З одного боку, потреби виступають орієнтиром для виробничої діяльності, її спонукальним мотивом. А з іншого, вони швидко змінюються як кількісно, так і якісної Потреби формуються часто до того, як буде виготовлене благо для їх задоволення. Тому вони часто обганяють виробництво і цим створюють для нього стимул розвитку.

Отже, між; потребами і виробництвом існують тісний взаємозв'язок і взаємодія. З розвитком суспільства і насамперед його економічної сфери відбуваються як кількісні, так і якісні зміни у потребах. Розвиток економіки, збільшуючи масу благ та розширюючи їх асортимент, спричинює зміни у системі потреб, які виявляються як у кількісному зростанні та якісному удосконаленні наявних потреб, так і у появі нових потреб, викликаних новими благами, що їх продукує виробництво. Між розвитком виробництва, що викликає збільшення створюваних благ і появу нових їх видів, з одного боку, та зростанням потреб — з іншого, існує постійний причинно-наслідковий взаємозв'язок. Він і є тим, що соціологи та економісти називають законом зростання потреб. Цей закон, врешті-решт, виступає одним з найважливіших чинників зростання добробуту людей у міру історичного розвитку людського суспільства. Однак дія цього чинника виявляється лише протягом тривалого історичного періоду як тенденція розвитку людського суспільства. В історії людства були періоди, коли тривалий спад виробництва викликав як якісне, так і кількісне зменшення потреб. Були й періоди, коли застій в економіці спричинював і застій у потребах. Подібні тенденції характерні й для сучасного етапу розвитку. Це стосується як деяких країн Азії та Африки, так, на жаль, і ряду колишніх республік СРСР, в тому числі й України.

Найхарактернішою ознакою потреб є те, що запити в благах практично задовольнити ніколи не можна. А це означає, що вони є безмежними. В той самий час блага, якими задовольняються потреби, у кожний даний період є обмеженими, бо обмежені ресурси, за допомогою яких вони створюються. Тому виникає проблема класифікації потреб залежно від їх значущості, або їх ранжування. Кожен суб'єкт потреб постійно вирішує, які з них можна задовольнити зараз, а які можуть бути задоволені у майбутньому або не задоволені ніколи. Цим створюється ієрархія потреб. Найважливішою ієрархією потреб є так звана піраміда Маслоу. Згідно з нею виділяються такі види потреб:

- фізіологічні (їжа, вода, одяг, взуття, житло, відтворення роду);

- потреби безпеки (захист від зовнішніх ворогів та злочинців, від зубожіння);

- соціальні (які випливають із суспільних контактів особи і виражені у бажанні жити в суспільстві, спілкуватися з іншими людьми);

- потреби поваги (повага з боку інших людей, досягнення певного суспільного стану);

- потреби у розвитку (саморозвитку), спрямовані на удосконалення всіх можливостей і здібностей людини, бажання самоствердження.

Ієрархія задоволення існує і в межах однієї потреби, починаючи з насичення достатньою мірою до повного та надлишкового насичення. Якщо у людини гостра потреба в їжі, то їй байдуже, чим задовольнити голод. Але за наявності достатку виникає прагнення до якісніших форм задоволення основних потреб.

Економічні потреби пов'язані ще з однією рушійною силою розвитку економіки і суспільства в цілому, якою є економічні інтереси. Щоб задовольнити свою потребу, людина здійснює певні дії, пов'язані з придбанням блага, яким і задовольняється потреба. Під час цих дій суб'єкт потреби вступає у певні відносини з іншими особами. Саме через ці відносини, насамперед економічні, і виявляються економічні інтереси. Здійснюючи ці відносини, їх суб'єкт отримує благо, яким задовольняє потребу і тим самим отримує певну вигоду, користь. У цьому й полягає суть економічного інтересу. Носіями інтересів, або їх суб'єктами, є особи, що вступають в економічні відносини. Це фізичні особи, або окремі індивіди, юридичні особи та держава у формі своїх певних інститутів. Залежно від суб'єктів виділяють особисті, групові, або колективні, та суспільні інтереси. Кожен суб'єкт економічних відносин є носієм певного інтересу. Оскільки суб'єктів економічних відносин багато, причому вони певним чином взаємопов'язані між собою, то багато і суб'єктів економічних інтересів, які у кожному суспільстві складають певну взаємопов'язану систему.

Однією з ознак системи інтересів суспільства є їх єдність. Вона досягається тоді, коли в основному інтереси переважної більшості їх суб'єктів є однонаправленими, спрямованими на реалізацію спільної мети. Реалізація інтересів одних суб'єктів створює умови такої самої реалізації інтересів інших суб'єктів. Цим створюються сприятливі умови для нормального функціонування економіки, адже зумовлюється однонаправленість господарської діяльності.

Однак єдність економічних інтересів суспільства не виключає їх суперечливості. Інтерес кожного суб'єкта має специфічний характер, і його реалізація вступає у протиріччя з інтересами інших осіб. Якщо, наприклад, інтерес найманого робітника зводиться до одержання якомога більшої заробітної плати, то інтерес підприємця, що виступає роботодавцем, протилежний — він прагне мінімізувати заробіток робітника, бо це дозволяє йому збільшувати свій прибуток, а отже, повніше реалізувати свій інтерес. Суперечливість характерна і для інтересів підприємців та держави. Якщо перші прагнуть якомога менших податків, що сплачуються державі, то остання має протилежний інтерес. Розв'язання цих суперечностей здійснюється у процесі економічної діяльності. Найманий працівник не може реалізувати свій інтерес, якщо свій інтерес не реалізує підприємець. Розв'язання цієї суперечності можливе за умови, коли збільшується обсяг виготовленого продукту, за рахунок якого реалізуються інтереси як працівника, так і підприємця. А це передбачає підвищення ефективності економічної діяльності, яке забезпечує збільшення обсягів виробленого продукту, що і створює умови як для збільшення заробітку найманого працівника, так і для зростання доходів підприємця. Отже, розв'язання суперечностей економічних інтересів передбачає підвищення ефективності господарської діяльності. Оскільки інтереси виступають чинниками, що спонукають до такого результату, то вони стають однією з рушійних сил економічної діяльності, підвищення її результативності, бо спрямовують зусилля на раціональніше, ефективніше використання наявних ресурсів. За висновком Гегеля, інтереси рухають життям народів.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 5

Безкоштовна робота

Закрити

Потреби. Класифікація потреб

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.