План

1. Економічний зміст Фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП).

1.1. Платники (ФСП).

1.2. Обʼєкти оподаткування та ставки податку.

1.3. Нарахування та ставка ФСП.

1.4. Особливості оподаткування при сплаті ФСП.

1.5. Відповідальність платників податку.

2. Облік ФСП.

2.1. Рахунки на яких відображається нарахування та сплата ФСП.

2.2. Облік нарахування та сплати ФСП у грошовій формі.

2.3. Облік нарахування і сплати ФСП у натуральній формі.

1. Економічний зміст Фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП).

Фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного Законом "Про фіксований сільськогосподарський податок" терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Фіксований сільськогосподарський податок належить до загальнодержавних податків та сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі та/або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції.

Запровадження фіксованого сільськогосподарського податку передбачає суттєве спрощення механізму нарахування та сплати податків, адже фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок 12 податків і зборів (обов'язкових платежів). Серед них:

  • податок на прибуток підприємств;
  • плата (податок) на землю;
  • податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
  • комунальний податок;
  • збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
  • збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
  • збір на обов'язкове соціальне страхування;
  • збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування;
  • збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
  • збір до Державного інноваційного фонду;
  • плата за придбання торговельного патенту на здійснення торговельної діяльності;
  • збір за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).
  • Слід зазначити, що податок називається фіксованим, а не єдиним. Інші податки і збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в установленому законодавчими актами порядку.

    А інакше й бути не може, адже, наприклад, непрямі податки мають зовсім іншу природу. Було б неправильно, а у деяких • випадках навіть шкідливо, намагатися всі податки і збори (обов'язкові платежі) звести в один.

    По своїй економічній суті фіксований сільськогосподарський податок є різновидом земельного податку. Він не залежить віл фінансового стану підприємства, а тому повинен сплачуватись навіть при отриманні збитків від господарської діяльності. Разом з тим його розмір чітко визначений протягом зазначеного законом терміну, що дозволяє власникам сільськогосподарських підприємств та потенційним інвесторам спланувати грошові потоки від вкладення коштів у сільське господарство.

    У разі, коли підприємство перейшло на сплату фіксованого сільськогосподарського податку, зміна порядку сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) протягом року не допускається. Тобто, перехід на сплату податків (податкових платежів) у загальному порядку дозволяється лише з нового податкового року.


    1.1. Платники (ФСП).

    Платниками фіксованого податку можуть бути:

  • сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм;
  • селянські та інші господарства, які займаються виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції;
  • власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію.
  • Для того, щоб стати платником фіксованого сільськогосподарського податку, необхідне виконання 2 умов.

    Перша - платниками податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, в яких виручка від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки за попередній звітний рік перевищує 50% від загальної суми валового доходу субʼєкта господарювання (дана норма запроваджена у статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). Якщо у звітному періоді виручка від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки становитиме менше 50% від загального обсягу валового доходу, то суб'єкт господарювання в наступному звітному періоді сплачує податки на загальних підставах.

    Друга умова - наявність у потенційного платника податку сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень). Цю норму проголошено у п. 1 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 658.

    При цьому сільськогосподарські угіддя повинні перебувати або у власності потенційного платника, або взяті в оренду у не платника фіксованого сільськогосподарського податку.

    Водночас платниками фіксованого сільськогосподарського податку не є власники та землекористувачі земельних ділянок, які передано для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибні ділянки), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випасання худоби.

    Таким чином, платником фіксованого сільськогосподарського податку може стати сільськогосподарське підприємство будь-якої організаційно-правової форми за умови:

  • наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних засаджень);
  • що таке підприємство займається виробництвом (вирощуванням), переробкою і збутом сільськогосподарської продукції;
  • що сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу такого підприємства.
  • Особи, які не відносяться до числа платників податку. До платників фіксованого сільськогосподарського податку не відносяться індустріалізовані сільськогосподарські підприємства, зокрема птахофабрики, відгодівельні підприємства, риболовецькі, звірогосподарства та інші, у яких відсутній об'єкт оподаткування - продуктивні сільськогосподарські угіддя.

    До платників податку також не можуть бути віднесені і машинно-технологічні станції, оскільки мета їх створення - надання послуг сільсько-

    господарським товаровиробникам у виробництві продукції; вони не мають у власності сільськогосподарських угідь, а арендовані ними землі знаходяться у власності суб'єктів підприємницької діяльності, які вже зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку.

    Не можуть буги платниками фіксованого податку фермерські господарства, які у 1997-1999 рр. не показували доходи від реалізації продукції у своїй звітності та відповідно не мають бази для визначення критеріїв віднесення їх до сільськогосподарських товаровиробників (перевищення суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки 50% валового доходу). Якщо господарство звітністю підтвердить своє право на такий вид оподаткування, то з наступного року воно може безперешкодно за реєструватися у якості платника фіксованого сільськогосподарського податку.

    Визначення розміру видового доходу від реалізації с.-г. продукції власного виробництва. При визначенні валового доходу від реалізації с.-г. продукції власного виробництва слід керуватись п. 2 Положенням № 658, яким встановлено, що валовий доход визначається як загальна сума доходу платника податку від усіх видів його діяльності, отриманого протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах як на території України, так і за її межами.

    А у валовий доход від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва включаються:

  • вартість реалізованої продукції рослинництва і тваринництва власного виробництва;
  • вартість реалізованої сільськогосподарської продукції, виробленої із сільськогосподарської сировини власного виробництва на власних переробних підприємствах;
  • вартість реалізованої продукції, виробленої з власної сировини на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства;
  • вартість наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги), пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.
  • Моживість переходу на сплату податку риболовецькими підприємствами. Це стосується тих підприємств, у яких більше 50% валового доходу підприємства становить дохід від продажу риби та продуктів її переробки.

    Риба та рибна продукція відноситься до сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, отже вимоги критерію 50% сільськогосподарської продукції власного виробниц-ми фіксованого податку орендарями. Однак згідно зі ст. 18 Закону України від 02.10.98 № 161 "Про оренду землі" укладений договір на оренду земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору.

    Договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами та держав­ної реєстрації.

    Якщо сільськогосподарський товаровиробник, у якого немає у влас­ності сільськогосподарських угідь, відповідає критеріям віднесення його до платників фіксованого сільськогосподарського податку, але договір оренди таким товаровиробником земельної ділянки не відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі", то органи державної податкової служби мають всі підстави відмовити у реєстрації його платником фіксованого сільськогосподарського податку.

    Також сільськогосподарські угіддя, що здаються в оренду не платником фіксованого сільськогосподарського податку, у випадку неправильного оформлення договору оренди (включаючи його нотаріальне посвідчення) не можуть включатись до розрахунку суми фіксованого податку орендарями.


    1.2. Обʼєкти оподаткування та ставки податку.

    Об'єктом оподаткування фіксованим податком виступає площа сільськогосподарських угідь, яка знаходиться в сільськогосподарського товаровиробника у власності або надана йому в користування, в тому числі на умовах оренди.

    Положенням визначено, що у разі коли платник фіксованого сільськогосподарського податку здає сільськогосподарські угіддя в оренду, орендовані площі не можуть включатися до розрахунку сплати фіксованого сільськогосподарського податку орендаря. Названі площі повинні бути включені до розрахунку податку орендодавця, який в термін до 1 лютого поточного року вже подав його до органу державної податкової служби за місцем свого знаходження.

    У разі, коли сільськогосподарські угіддя здаються в оренду не платником фіксованого сільськогосподарського податку, орендовані площі включаються до розрахунку суми фіксованого сільськогосподарського податку орендарями.

    В обох випадках орендарем вноситься передбачена договором орендна плата за землю.

    Відповідно до Закону України від 6 жовтня 1998р. № 161 "Про оренду землі" оренда землі здійснюється з метою створення умов для ра­ціонального користування земельною ділянкою. Оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. При цьому орендна плата - це платіж, а не податок, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. У разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати.

    У випадку, коли у звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь, у зв'язку з набуттям права землевласника або землекористувача відповідно землевласник чи землекористувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податково­го року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки разом з витягом з державного земельного кадастру про склад земельних угідь та їх грошову оцінку.

    Державні землевпорядні організації уточнюють грошову оцінку сільськогосподарських угідь у зв'язку із зміною їх складу та повідомляють про це платників податку та органи державної податкової служби.

    Отже, підприємство не може бути платником фіксованого сільськогосподарського податку у тому випадку, коли воно немає власних продуктивних сільськогосподарських угідь, або угідь, взятих в оренду у неплатника фіксованого сільськогосподарського податку (оскільки не має об'єкта оподаткування).

    Ставки фіксованого сільськогосподарського податку встановлюються з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь у відсотках від їх грошової оцінки, проведеної станом на 1 липня 1995 р., у таких розмірах:

  • для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,5% ;
  • для багаторічних насаджень - 0,3%.
  • Грошова оцінка сільськогосподарських угідь здійснюється відповідно до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, № 213 від 23 березня 1995 р.

    Для платників податку, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції у гірських зонах та на поліських територіях, встановлені інші (нижчі) ставки фіксованого податку з 1 га сільськогосподарських угідь у грошовій оцінці, а саме:

  • для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,3% ;
  • для багаторічних насаджень-0,1%.
  • Належність сільськогосподарських угідь та поліських територій визначається на підставі Закону України "Про статус гірських населених пунктів України" від 15.02.95. № 56-/95-ВР та Постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення поліських територій України" від 25.12.98 №2068.

    Перелік платників фіксованого сільськогосподарського податку, на яких поширюються ставки податку, встановлені для гірських зон та поліських територій", повинен затверджуватися щороку до 15 січня на пленарних засіданнях обласних рад за поданням районних державних адміністрацій.

    Характеристика роботи

    Реферат

    Кількість сторінок: 35

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Фіксований сільськогосподарський податок

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.