План

1. Основні ознаки, суб’єкти та рівні становлення глобальної економіки 

2. Головні форми трансформації світового господарства в глобальну економіку 

3. Оцінка глобалізації економіки 

4. Цикли (хвилі) розвитку глобальної економіки: природа, зміст і типологія 

5. Характеристика (хвиль, циклів) коливань глобальної економіки 

6. Альтерглобалізм: становлення і перспективи розвитку

Отже, наприкінці ХІХ ст. в економічній науці сформувалося уявлення про існування єдиного «промислового», або «ділового» циклу довжи- ною у 7–11 (у середньому 9) років, який із поси- ланням на авторство Жюгляра був детально опи- саний та всебічно проаналізований у «Капіталі» Карла Маркса, завдяки чому він широко увійшов у проблематику світової економічної теорії і практики. Саме у середньому 9-річний інтервал був притаманний середнім циклам коливань обсягів СВП на низхідній складовій четвертої кондратьєвської «довгої хвилі», в останній чверті ХХ ст. та на початку ХХІ ст., що відповідає так званій четвертій емпіричній правильності вeликих циклів кон’юнктури Миколи Кондра- тьєва.


6. Альтерглобалізм: становлення і перспективи розвитку

Альтерглобалізм (від слова альтернативний (інший); альтернатива глобалізму) – це ідеологія і рухи, що її представляють і знаходяться у непримиренному конфлікті з наслідками глобальних трансформацій.

Противники моделі глобалізації (антиглобалісти) – це досить широке коло людей: усі ті прошарки населення, які відчули можливість виразити власний протест негативним наслідкам глобалізації самостійно поза межами профспілкової і партійної діяльності. Антиглобалісти осмислюють глобалізацію в цілому, після чого намагаються віднайти її антитези і шляхи подолання негативних явищ. Отже, альтерглобалізм є новим типом базової демократії. Метою цієї демократії є створення і впровадження нових принципів функціонування світової системи, які ґрунтуються на засадах соціального партнерства, соціального захисту та інституті соціальної держави і реальних демократичних цінностях. Характерними виразниками ідеології альтерглобалізму є різноманітні антиглобальні рухи й організації.

Антиглобальний рух є загальною назвою суспільних організацій, рухів та ініціативних груп, які знаходяться у непримиренному конфлікті з наслідками глобальних трансформацій. У цілому дії антиглобалістів можуть реалізовуватися:

1) у короткостроковій перспективі – шляхом зриву конференцій, зустрічей, заходів наднаціональних організацій та концернів поряд з цілеспрямованим завданням збитків окремим кор­пораціям, підприємствам через бойкот, пошкодження майна, хакерські атаки на системи управління;

2) у середньостроковій перспективі – анулюванням або реор­ганізацією та демократизацією конференцій існуючих наднаціональних організацій, і таких, як СОТ, ВМФ, Світовий банк;

3) у довгостроковій перспективі – розробкою альтернативних варіантів прийняття рішень, усунення соціальних, економічних, екологічних розбіжностей між державами.

Показовими з цього приводу є погляди американського економіста та громадського діяча Л. Ларуша і словенського філософа С. Жижока. Ларуш просто протиставляє віртуальній економіці реальну, яка виробляє відчутні блага. А С. Жижок головним сучасним протиріччям вважає протиріччя між ідеологією прав людини, рівності, світової держави та ідеологією споживання, яка орієнтує людину на отримання задоволення. Антиглобальний рух керується такими правилами: а) інтернаціоналізм руху; б) інтеркласовість і інтерідеологічність; в) антигегемоністський характер.

Звідси витікають і основні принципи антиглобалістів:.

1)cолідарність, співробітництво івідповідальність;

2) організація на принципах вільної, добровільної й ефективно діючої асоціації;

3) самоорганізація і самоуправління.

Міжнародний антиглобальних рух організований у вигляді відкритої мережі, яка ґрунтується на поєднанні соціальних структур і не має керівної ланки. У широкому спектрі руху представлені такі категорії громадських організацій та верстви населення:

– організації, що займаються вирішенням проблем відносин «Північ – Південь», а також висловлюють солідарність і симпатії до визвольних рухів в країнах Близького Сходу, Латинської Америки тощо;

– об’єднання безробітних, представники руху за права жінок;

– захисники тварин та довкілля;

– представники лівих, антифашистських кіл;

– представники анархо-синдикалістських кіл;

– представники кіл «чистих антиглобалістів».

Програма антиглобалістів передбачає розвиток двох взаємопов’язаних напрямів – трансформістського (зміцнення системи самоуправління) і руйнівного (протидія укріпленню влади кор­поративного капіталізму). Пріоритетним визнається перший напрям, але на практиці поки що домінує друге спрямування.

Трансформістський (поміркований, реформістський) напрям антиглобального руху очолюється організацією АТТАК. Головною метою цієї організації є обмеження впливу фінансового капіталу і тим самим оздоровлення сучасної капіталістичної системи. АТТАК підтримує ідею, висунуту американським економістом Дж. Тобіним щодо введення податку на фінансові трансакції у розмірі 0,1 – 0,2 % (податок Тобіна). Таким чином, антиглобалісти намагаються сприяти капіталовкладенням у сферу виробництва, а також спрямовувати кошти, виручені за рахунок «податку Тобіна», на соціальні потреби і на розвиток країн Третього світу. 2. Представники руйнівного напряму антиглобалістів вважають плани АТТАК та інших поміркованих антиглобальних структур утопічними і нездійсненними, оскільки їх реалізація суперечить інтересам правлячих верств усередині глобального суспільства. Наслідуючи анархістські традиції, вони відмовляються бачити в державі нейтральний інститут регулювання і стимулювання розвитку національного добробуту. Вони закликають до демонтажу державних структур на користь самоорганізованого суспільства.

На лівому фланзі антиглобального руху переважають настрої традиційного антиімперіалізму з симпатією до національно-визвольних рухів.

На статус об’єднуючого антиглобальний рух центра може претендувати лише Всесвітній соціальний форум (ВСФ), який можна охарактеризувати як соціал-реформістську, помірно соціал-демократичну структуру. Відносно нього адекватним є запропоноване Н.А. Косолаповим поняття «соціал-глобалізм».

Отже, діяльність антиглобального руху свідчить про: активізацію руху протесту широкого кола людей в усьому світі; цьому руху вдалося істотно підірвати авторитет профспілок і партій; дії руху звернули увагу спільноти на негативні прояви глобалізації і намагаються знайти шляхи вирішення спричинених ними проблем; але для ефективної роботи у цьому напрямі необхідна консолідація зусиль усіх учасників антиглобального руху.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

Закрити

Глобальна економіка

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.