План

1. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

2. Особливості використання зустрічної торгівлі в Україні

Використана література

1. Митне регулюваннязовнішньоекономічної діяльності в Україні

Правову регламентацію митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності забезпечують в основному такі нормативні акти:

-Митний кодекс України від 11.07.2002,

-Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991,

-Закон України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» від 04.11.1999,

-Порядок митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1997 р. № 1211,

-Положення «Про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2001 р. № 412,

-Порядок справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2002 р. № 1569,

-Порядок проведення митними органами перевірки преференційних сертифікатів при ввезенні товарів на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, затверджений Наказом Державної митної служби України від 13.10.2003 № 683,

-Конвенція про створення Ради Митного Співробітництва 1950 р.,

-Митна Конвенція про карнет А.Т.А. для тимчасового ввезення товарів 1961 р.,

-Міжнародна конвенція 1973 р. щодо спрощення та гармонізації (узгодження) митних процедур (Конвенція Кіото),

-Митна конвенція про перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 14.11.1975 р.,

-Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства від 09.06.1977.

Загальноправові засади організації та здійснення митної справи в Україні, питання регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України (далі — Кодекс) від 11.07.2002. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 3 Кодексу порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов’язане з установленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стан дартів.

Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладання, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно законами України та Кодексом.

Згідно зі ст. 11 Кодексу безпосереднє здійснення митної справи покладається на Митну службу України. Митна служба України — це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи утворюється, реорганізо вується та ліквідовується Президентом України за поданням прем’єр-міністра України.

Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання:

1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України;

3) забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв’язків, інших юридичних та фізичних осіб;

5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

8) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

12) ведення митної статистики;

13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

14) здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

Митний контроль

Під митним контролем розуміють сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 40 Кодексу митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Митний контроль товарів, транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів способом:

1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де перебувають або можуть перебувати товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом.

У ст. 42 Кодексу зазначено, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за додержанням яких покладено на митні органи.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред’являються для контролю мит ним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.

Митний контроль закінчується:

а) у разі ввезення на митну територію України — після здійснення в повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

б) у разі вивезення за межі митної території України — після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митне оформлення

Під митним оформленням розуміють виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для дальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Відповідно до ст. 70 Кодексу метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом часу, що його встановлюють митні органи за погодженням з органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у ст. 27 Кодексу.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття това рів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється проставленням відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів митним органом за вмотивованим письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника можуть братися проби та зразки зазначених товарів для дослідження (аналізу, експертизи). Оплата проведення дослідження (аналізу, експертизи) товарів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явлення товарів і транспорт них засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

У разі відмови в митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов’язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз’ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Декларування

Під декларуванням розуміється заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, способом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Перелік товарів, що підлягають обов’язковому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та актами Кабінету Міністрів України.

Тимчасова та неповна декларація

Відповідно до ст. 82 Кодексу, якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), то такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов’я зання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у віль ний обіг.

Рішення про можливість випуску товарів у вільний обіг з наступним оформленням митних документів у повному обсязі прий мається митним органом виходячи з обставин переміщення таких товарів через митний кордон України, характеристики під приємства, установи, організації та за умови сплати належних податків і зборів у повному обсязі.

Періодична митна декларація

У разі якщо товари регулярно переміщуються через митний кордон України однією й тією самою особою на одних і тих самих умовах та підставах, митний орган може дозволити такій особі подавати періодичну митну декларацію, яка оформляється на переміщення товарів за певний погоджений з митним органом період.

Порядок та умови подання періодичної митної декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі потрібні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Вантажна митна декларація

Відповідно до п. 2 Положення «Про вантажну митну декларацію» (далі — Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. № 574 вантажна митна декларація (далі — ВМД[3]) — це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, в який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

ВМД застосовується під час декларування транспортних засобів і товарів, що переміщуються через митний кордон України юридичними або фізичними особами, яким вони належать, або уповноваженими ними особами.

Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов’язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

ВМД складається з уніфікованого адміністративного докумен та форми МД-2 на п’яти зброшурованих основних аркушах різного кольору та уніфікованого адміністративного документа фор ми МД-3 на такій само кількості зброшурованих додаткових аркушів різного кольору.

Облік суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах. Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності (далі — ЗЕД), за потреби здійснювати митне оформлення будь-яких вантажів до моменту здійснення митного оформлення, повинен звернутись до митного органу (вантажного відділу або митного поста) за міс цем своєї державної реєстрації і стати на облік.

Облік ЗЕД в митних органах регламентується Порядком ведення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах (далі — Порядок), затвердженим наказом Держмиткому України від 31.05.96 № 237.

Відповідно до п. 1.1 Порядку обліку в митному органі підлягають суб’єкти ЗЕД, які перебувають у зоні діяльності цього митного органу незалежно від форми власності. Митні органи забезпечують ведення обліку суб’єктів ЗЕД, які здійснюють перемі щення товарів через митний кордон України, а також надання Міністерству статистики, Міністерству економіки та з питань європейскої інтеграції України та Державній податковій адміністрації інформації про цей облік.

Брак облікової картки суб’єкта ЗЕД є підставою для відмови у митному оформленні вантажів.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 20

Безкоштовна робота

Закрити

Основи зовнішньоекономічної діяльності 7

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.