План

1. Дайте визначення поняття “бюджетна класифікація” та охарактеризуйте структуру її розділів.

2. Видатки бюджету на вищу освіту та основи їх фінансування.

3. Проаналізуйте причини утворення державного боргу в Україні.

4. Тестові завдання:

4.1. Види кошторисів, що складаються у закладах освіти:

1) Індивідуальний;

2) Зведений;

3) Видатків на централізовані заходи;

4) Загальний.

4.2. Які є джерела формування доходів бюджету?

1) Міжнародний кредит, національне багатство, національний дохід.

2) Створений валовий внутрішній продукт і національне багатство.

3) Валовий національний продукт, державний кредит, емісійний дохід.

4) Податкові та неподаткові надходження.

5. Задача

Список використаної літератури

1.Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють в процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню (тобто не створюють і не компенсують фінансові вимоги). Видатки можуть бути відплатними, тобто такими, що обмінюються на товар чи послугу, або невідплатними.

Видатки – це суми коштів, витрачених бюджетними установами в процесі господарської діяльності в межах сум, встановлених кошторисом. Видатки мають досить складну структуру, а тому представлені у вигляді класифікації.

Бюджетна класифікація – це перерахунок і науково обгрунтоване групування доходів і витрат бюджету, приведених у визначену систему. Вона забезпечує єдність аналітичного обліку в усіх ланках, спрощує як облік, так і складання звітності – в цьому заключається її значення для бухгалтерського обліку. Бюджетна класифікація видатків багаторівнева і представляє собою розмежування видатків за економічними ознаками. Тобто класифікаційною ознакою виступають єдині економічні категорії. Особливістю нової бюджетної класифікації є чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування на фонд оплати праці тощо). Саме такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету. Крім того, нова класифікація видатків дає можливість оперувати поняттям “видатки” не тільки на мікроекономічному рівні щодо бюджетних установ як господарських одиниць, але й на рівні загальних державних видатків, тобто на макроекономічному рівні.

Бюджетна класифікація складається з таких розділів:

класифікація доходів бюджету;

класифікація видатків бюджету;

класифікація фінансування бюджету;

класифікація боргу.

В свою чергу, видатки бюджету класифікуються за:

функціональною ознакою;

відомчою ознакою;

економічною ознакою.

Функціональна класифікація характеризує склад видатків бюджету за галузями народного господарства (державне управління, судова влада, національна оборона, освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, охорона здоров’я, культура і мистецтво, фізична культура і спорт та ін.).

Відомча класифікація представлена у вигляді переліку головних розпорядників бюджетних коштів (міністерства, управління, відомства, комітети, служби та ін.).

Економічна класифікація відповідає класифікації доходів і складається з:

поточних видатків, які пов’язані з оплатою товарів і послуг, субсидій і поточних трансфертів;

капітальних видатків, пов’язаних з придбанням основного капіталу (придбанням предметів і обладнання терміном служби більше року, капітальне будівництво і капітальний ремонт), створенням державних запасів і резервів, придбанням землі і нематеріальних активів, капітальних трансфертів.

Залежно від джерел покриття видатки поділяються на:

видатки загального фонду;

видатки спеціального фонду.

Залежно від етапу руху бюджетних коштів видатки поділяються на:

касові;

фактичні.

2. Основним джерелом фінансування витрат на освіту, науку і культуру є Державний бюджет. Система народної освіти в нашій країні є єди­ним комплексом послідовно з’єднаних між собою ланок виховання і навчання:

  • дошкільне виховання;
  • загальна середня освіта;
  • позашкільне виховання;
  • професійно-технічне навчання;
  • середня спеціальна і вища освіта.
  • - Це закріплено у Законах України «Про за­гальну середню освіту» № 651 від 13.05.1999 та «Про вищу освіту» № 1284-ІП від 17.01.2002 р.

    Принципи державної політики у галузях ос­віти:

    > доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються дер­жавою;

    > рівність умов кожної людини для повної ре­алізації її здібностей;

    > гуманізм, демократизм, пріоритетність за­гальнолюдських духовних цінностей;

    > органічний зв’язок зі світовою та національ­ною історією, культурою, традиціями;

    > незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій.

    Основну частину видатків бюджету на освіту складають видатки, спрямовані на фінансування загальноосвітніх шкіл. Фінансово-господарська діяльність загальноос­вітніх шкіл здійснюється на основі єдиного кош­торису доходів і видатків.

    Джерелами формування кошторису є:

  • кошти місцевого (Державного) бюджету за нормативами фінансування загальної освіти в об­сязі державних стандартів освіти;
  • кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;
  • плата за надання додаткових освітніх послуг;
  • кошти, одержані за науково-дослідні роботи;
  • доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень;
  • дотації місцевих Рад народних депутатів;
  • кредити і позики банків;
  • валютні надходження;
  • добровільні грошові внески, матеріальні цін-
  • ності, отримані від підприємств, установ, органі­зацій, окремих громадян.

    Видатки на загальноосвітні школи складають­ся з поточних і капітальних.

    Поточні видатки включають:

  • оплату праці працівників;
  • нарахування на заробітну плату;
  • придбання предметів постачання та матеріалів;
  • інші.
  • Капітальні видатки включають:

  • • придбання основного капіталу;
  • капітальні трансферти;
  • придбання землі і нематеріальних активів;,, • інше.
  • В основі визначення фінансування загальноос­вітніх закладів лежать два показники:

  • • вихідний - кількість учнів;
  • похідний - кількість класів.
  • Ці показники відображаються у кошторисі на дві дати: на 1 січня планового року і 1 вересня.

    Кількість учнів на 1 січня планового року при­ймається на рівні контингенту на 1 вересня поточ­ного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається на основі плану прийому (пе­репису дітей в районі функціонування), повного переходу з класу в клас і випуску учнів.

    Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу, які встановлені на рівні:

    > 35 учнів для 1-9 класів;

    > 25 учнів для 10-12 класів.

    Оскільки бюджетний рік не збігається з на­вчальним, розраховуються середньорічні показ­ники за такою формулою:

    К = К, • 8/12+ К2-4/12,

    де:

    К - середня кількість класів (учнів);

    К! - кількість класів (учнів) на початок року;

    К2 - кількість класів (учнів) на кінець року.

    Фінансування культурно-освітніх закладів здійс­нюється як на основі кошторисного фінансуван­ня, так і комерційного розрахунку.

    Кошторисному фінансуванню підлягають ті заклади, які не мають реальних можливостей самостійно заробляти гроші і послуги яких повинні мати доступний характер,- бібліо­теки, музеї, виставки, заповідники, палаци і будинки культури, школи естетичного вихован­ня дітей.

    Комерційний розрахунок у культурно-освіт­ніх закладах передбачає повне або часткове по­криття витрат за рахунок надання платних послуг.

    Установи культури, які фінансуються за раху­нок Державного та місцевого бюджетів, склада­ють єдиний кошторис доходів і видатків, який затверджує вищестояща організація.

    За основу фінансування музеїв береться нор­матив музейних фондів на одного працівника.

    Клуби, палаци і будинки культури фінансу­ються в змішаному порядку як за рахунок бюд­жету, так і за рахунок доходів, отриманих від платних послуг.

    Державні навчально-виховні заклади, устано­ви системи освіти, діяльність яких повністю або частково фінансується з бюджету або коштів галузі, звільняються від оподаткування при­бутку (доходу) без обмеження рівня рентабель­ності.

    Прибутки (доходи) підприємств, організацій, установ, громадян у частині, що використову­ються на розвиток освіти, звільняються від опо­даткування в установленому порядку (в межах до 4% балансового прибутку підприємств).

    Бюджетні асигнування на освіту та позабюд­жетні кошти не підлягають вилученню.

    Характеристика роботи

    Контрольна

    Кількість сторінок: 12

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Бюджетні системи 1

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.