Зміст

Вступ

1 Конкурентність підприємства як фактор підвищення ефективності діяльності підприємства на зовнішньому ринку

1.1 Поняття та сутність конкурентоспроможності підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність

1.2 Вибір та аналіз міжнародного ринка

1.2.1 Методи вибору міжнародних ринків

1.2.2 Типи міжнародних досліджень ринків

1.2.3 Аналіз зовнішніх ринків

1.3 Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства

1.4 Сутнісна характеристика конкурентоспроможності продукції та методи оцінки

1.5 Механізм впливу конкурентноспроможності на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Висновки до розділу 1

2 Аналіз конкурентноспроможності приватного підприємства «Авторитет» (м.Рівне)

2.1 Коротка характеристика об’єкта дослідження

2.2.Загальний аналізу стану і розвитку об'єкту дослідження

2.2.1.Анализ фірми

2.2.2. Аналіз організації управління

2.2.3. SWOT – аналіз

2.3 Характеристика матеріально-технічної бази організації

2.4 Аналіз фінансової діяльності підприємства

2.5 Аналіз конкурентноспроможності продукції ПП «Авторитет»

2.5.1 Оцінка конкурентоспроможності продукції

2.5.2 Аналіз ефективності ЗЕД

2.6 Процедура засвідчення автомобілів для перевезення вантажів під митне забеспечення згідно процедури МДП

Висновки до розділу 2

3 Заходи і пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності приватного підприємства «Авторитет»

3.1 Групування недоліків і заходи щодо їх усунення

3.2 Вибір стратегічних напрямків розвитку підприємства

3.3 Реорганізіція комерційного підрозділу підприємства

3.4 Введення цінових знижок

3.5 Збільшення попиту на продукцію за рахунок покращення якості

3.6 Розрахунок економічного ефекту від впровадження заходів щодо усунення недоліків

Висновки до розділу 3

Загальні висновки

Перелік посилань

Додатки:

А. Баланс підприємства за 2004 рік

Б. Звіт про фінансові результати підприємства за 2004 рік

В. Спотовий біржовий договір

Г. Розрахунок 

1.5 Вплив конкурентноспроможності на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Для того, щоб товар легко продавався на ринку, він повинен задовольняти дві вимоги: мати відповідні споживні властивості і відзначатися конкурентоспроможністю, щоб придбання саме цього товару уявлялося покупцеві вигіднішим і зручнішим, ніж іншого з такими ж функціями або такого ж у іншого продавця.

Будь-який товар, винесений на ринок, фактично проходить там перевірку на ступінь задоволення суспільних потреб: кожен покупець купує той товар, який найбільш повно задовольняє його особисті потреби, а маса покупців - той, який більш повно відповідає суспільним потребам, ніж товари-конкуренти.

Тому, конкурентоспроможність (тобто можливість збуту на даному ринку) товару можна визначити, тільки порівнюючи товари конкурентів між собою. Іншими словами, конкурентоспроможність - поняття відносне, чітко прив'язане до ринку і (для товарів сезонного попиту) часу продажу. У кожного покупця, взагалі, є свій критерій оцінки задоволення своїх потреб, тому конкуренція набуває ще й індивідуального відтінку.

Фактор конкуренції носить примусовий характер, примушуючи виробників під загрозою витіснення з ринку регулярно займатися системою якості і в цілому конкурен­тоспроможністю своїх товарів, а ринок об'єктивно і суворо оцінювати результати їх діяльності.

Конкурентоспроможність продукції - вирішальний фактор її комерційного успіху на розвиненому конкурентному ринку. Це багатоаспектне поняття, що означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не лише за своїми якісними, технічними, економічними та естетичними характеристиками, але і за комерційними та іншими умовами його реалізації (ціна, терміни поставки, канали збуту, сервіс, реклама). Більше того, важливою складовою частиною конкурентоспроможності товару є рівень затрат споживача за час його експлуатації.

Інакше кажучи, під конкурентоспроможністю розуміється комплекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, що визначають його успіх на ринку, тобто перевага саме цього товару над іншими в умовах широкої пропозиції конкуруючих товарів-аналогів.

Конкурентоспроможність продукції визначається відношенням корисного ефекту (P)до сумарних витрат які включають видатки, пов'язані і з придбанням, і з експлуатацією товару, тобто з ціною споживання (С):

Р

К= max, (1.4.9 )

С

Чим краще є це співвідношення, тим вищим вважається рівень конкурентоспроможності товару. Бути конкурентноспроможним означає не лише протистояти конкуренції, а й переважати її.

Забезпечення конкурентоспроможності продукції передбачає необхідність її кількісної оцінки. Без такої кількісної оцінки конкурентноспроможні всі заходи, що передбачаються підприємством по підтриманню продукції на належному рівні залишаються лише хорошим наміром.

Відправний момент оцінки конкурентоспроможності будь-якого товару – формування мети дослідження. Якщо необхідно визначити місце даного товару в ряді аналогічних, то достатньо провести їх порівняння за головними параметрами (конкурентоспроможність – поняття складне, інтегральне, і враховує багато параметрів).

Незалежно від мети дослідження, основою для оцінки конкурентоспроможності є вивчення ринкових умов.

Для визначення конкурентоспроможності досліджуваного товару спочатку необхідно обрати серед ринкових аналогів базовий варіант, який найкраще задовольняє потребу споживача і з котрим порівнюватимуть даний товар. Після вибору продуктів, по яких буде проводитися аналіз, на основі вивчення ринку і вимог покупців визначається номенклатура параметрів. Які беруть участь в оцінці. Число параметрів конкурентоспроможності залежить від виду і складності виробу в технічному і експлуатаційному відношеннях, а також від потрібної точності оцінки, мети дослідження та інших зовнішніх факторів. При аналізі повинні використовуватись ті ж критерії, якими оперує споживач обираючи товар.

Параметри, які характеризують конкурентоспроможність товару , можуть бути: технічні, комерційні, організаційні, економічні. Група технічних показників характеризує технічний рівень та якість товарів. Дог їх складу входять:

- класифікаційні параметри, які визначають належність виробу до певного виду, класу, типу продукції;

-конструктивні (характеристики конструкторсько-технологічних рішень);

- нормативні – такі, що відповідають міжнародним стандартам, нормам, правилам;

- ергономічні (гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психологічні тощо), які демонструють відповідність товару властивостям людського організму та психіки, надійність функціонування людського комплексу;

- естетичні, які характеризуються єдністю змісту і форми предмета.

За економічними умовами споживання конкурентоспроможність включає такі показники: енергоємність та економічність у споживанні сировини на одиницю продукції, що випускається, або здійснюваної роботи; вартість сировини та експлуатаційних матеріалів, безвідходної технології: надійність, періодичність та вартість ремонтів, вартість запасних частин; чисельність обслуговуючого персоналу, його кваліфікація, рівень заробітної плати.

Економічні параметри враховують не тільки вартість придбання товару, а й витрати на його подальшу експлуатацію: купівлю пального, мастил, запчастин, оплату використаної електроенергії, ремонт, а для деяких товарів ще й витрати на доставку, монтаж тощо. Отже, витрати споживача складаються з двох частин:

- витрат на купівлю товару (його ціни);

- витрат, пов'язаних із споживанням товару.

Суму цих витрат називають ціною споживання, і вона, як звичайно, суттєво перевищує ціну продажу

Цспож= Цпрод + М ,(1.4.10)

де Цпрод- ціна продажу товару;

М - сумарні витрати споживання, пов'язані з експлуатацією товару протягом усього періоду його служби.

Тому більш конкурентоспроможним є не той товар, за який просять на ринку мінімальну ціну, а той, в якого мінімальна ціна споживання на весь термін його служби (за інших рівних умов).

Кількісну оцінку рівня конкурентоспроможності роблять через систему показників: одиничних, групових та інтегральних.

Спочатку визначають одиничні показники за кожним параметром як відсоткове відношення величини даного параметра оцінюваного виробу до величини того самого па­раметра базового виробу:

Роцін

qI= , ( 1.4.11)

РБАЗ

Роцін - значення параметру товару, який оцінюється;

РБАЗ - значення цього параметра у базовому товарі.

Паралельно визначають коефіцієнти вагомості (значущості) кожного параметра (Vi). Для того найчастіше використовують метод експертних оцінок.

Далі розраховують групові показники, які поєднують одиничні показники та характеризують ступінь задоволення потреби взагалі:

  • для технічних параметрів - індекс якості
  • Ітп=qi ∙ ai , (1.4.12)

    де Ітп - груповий показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;

    qі — одиничний показник конкурентоспроможності за і-м технічними

    параметром;

    ai - вагомість і-го параметра в загальному наборі з п технічних

    параметрів;

    n- кількість параметрів, що беруть участь в одиниці. [ 5, с.54]

    Аналіз результатів:

    -отриманий груповий показник Ітп характеризує ступінь відповідності даного товару існуючмй потребі на весь набір технічних параметрів, чим вище, тим у цілому повніше задовольняється попит споживачів;

    -основною для визначення вагомості кожного технічного параметра в загальному наборі є експертні оцінки, що базуються на результатах ринкових досліджень, опитування споживачів, семінарів, виставкових зразків;

    -у випадку труднощів, що виникають під час проведення ринкових досліджень, а також з метою спрощення розрахунків і проведення орієнтованих оцінок з технічних параметрів може бути обрана найбільш вагома група або застосовувно комплексний параметр- корисний єфект, що надалі бере участь у порівнянні ( для підвищення точності оцінки необхідно врахувати вплив на його величину ергономічних, естетичних й екологічних параметрів).

    Розрахунок групового показника за економічними парамет­рами проводиться на основі визначення повних витрат споживачів на придбання і споживання продукції за формулою:

    З

    ІЕП = , ( 1.4.13 )

    З0

    де ІЕП - груповий показник за економічними параметрами;

    З,З0 - повні витрати споживача відповідно до продукції, що оцінюється, та зразка.[ 5, с.55]

    Розглядаючи сутність поняття конкурентоспроможності товару, слід підкреслити такі аспекти:

    - Конкурентоспроможність товару може бути визнана лише в наслідок його порівняння з іншими товарами.

    - Конкурентоспроможність відображає відмінність даного товару від товарів-конкурентів за ступенем задоволення конкретної споживчої потреби.

    - Крім якісних показників, вона враховує ще витрати споживача на придбання і використання товару для задоволення своєї конкретної потреби.

    Визначення конкурентоспроможності товару повинно вестись безперервно і сис­тематично, в тісній прив'язці до фаз його життєвого циклу, щоб своєчасно вловити мо­мент початку зниження показника конкурентоспроможності і застосувати відповідні рішення (зняти виріб з виробництва, модернізувати його, перевести на інший сектор рин­ку тощо). Адже випуск підприємством нового продукту перш ніж старий вичерпав мож­ливості підтримання своєї конкурентоспроможності, є економічно недоцільним.

    На думку західних науковців, високу конкурентоспроможність підприємства забезпечують такі економічні критерії:

    наближеність до ринку;

  • створення автономій для підрозділів, цехів філій разом з централізацією з питань фінансів, інвестицій;
  • простота організації;
  • максимальне використання здібностей працівників і створення для цього відповідної творчої атмосфери;
  • здійснення ефективного контролю за найважливішими проблемами підприємства тощо.
  • На відміну від конкурентоспроможності товару, яка може мати як коротко-, так і довготерміновий характер, конкурентоспроможність підприємства слід оцінювати лише у тривалому періоді. Вона означає наявність важливих відмінностей даного підприємства від підприємств-конкурентів за рівнем ефективності господарської діяльності, формами вияву яких є здатність пристосовуватись до умов економічної кон'юнктури та задовольняти своїми товарами та послугами потреби споживачів.

    Найважливішими факторами, які впливають на конкурентоспроможність підприємства, є:

    - впровадження досягнень науки і техніки у виробництво,

    - зростання обсягів виробництва та місткості ринку,

    - вдосконалення системи діючих на підприємстві стимулів до праці тощо. Значною мірою вона залежить від позицій конкуруючих підприємств.

    Оцінку конкурентоспроможності фірми слід проводити в комплексі, включаючи аналіз її слабких і сильних сторін. Необхідну комплексну оцінку можна отримати, вико­ристовуючи спеціальні розроблені таблиці, в яких містяться дані про фірму та її основних конкурентів. Аналіз матеріалів цих таблиць дозволить встановити дійсне положення фірми на ринку, визначити ключові фактори успіху.

    Інформація про конкурентів, згрупована за певним показником, допоможе фірмі краще зрозуміти стратегію конкурентів, методи їх виробничо-збутової, торгівельної, цінової, рекламної діяльності. Сегментація ринку за конкурентами дозволить фірмі більш ясно уявити свої порівняльні переваги, визначить сильні і слабкі сторони.

    Визначення конкурентоспроможності фірми може проводитися за допомогою комплексу методів: з позиції порівняльних переваг; виходячи з теорії рівноваги; на базі теорії ефективної конкуренції; з використанням теорії якості товарів; шляхом матричних методів.

    У відповідності з методом порівняльних переваг, країна спеціалізується на виробництві та експорті тих товарів, які їй обходяться дешевше порівняно з ідентичними товарами виробників інших країн.

    При застосуванні методу оцінки конкурентоспроможності виробника, що ґрунтується на теорії рівноваги фірми, тобто теорії факторів виробництва (відсоткові ставки за банківськими кредитами, відносна вартість закупленого устаткування, відносні ставки заробітної плати) виявлялися нижчими.

    Вивчення конкурентноздатності виробництва з використанням теорії якості товару припускає порівняння корпорацій за допомогою параметрів, які відбивають споживачі якості товарів.

    Матричні методи вивчення конкурентноздатності ґрунтуються на ідеї висвітлення процесів конкуренції в динаміці.

    Теоретичною базою цих методів слугує концепція життєвого циклу товару. Головним інструментом дослідження є матриця, побудована з використанням двох показників, один з яких тимчасовий.

    Перелічені методи можуть використовуватися як кожний окремо, так і в сукуп­ності, що дає можливість всебічніше, об'єктивніше визначити місце підприємства-виробника на ринку.

    Вивчення конкурентного середовища потребує систематичного спостереження за головними конкурентами, не випускаючи з поля зору потенційних конкурентів. Аналіз інформації, її інтерпретація дозволяють спеціалістам вивести обґрунтовані оцінки по кожному фактору конкуренції і охарактеризувати загальне положення фірми на ринку по відношенню до основних конкурентів.

    Висновки до розділу 1

    1. Під конкурентноспроможністю мають на увазі здатність об'єкта, що ха­рактеризується ступінню реального чи потенційного задово­лення ним певної потреби у порівнянні з аналогічними об'єк­тами, представленими на даному ринку. Конкурентоспромо­жність визначає здатність витримувати конкуренцію у по­рівнянні з аналогічними об 'єктами.

    2. У процесі подолання чинників конкуренції можна скористатися трьома по­тенційно успішними загальними стратегічними підходами: найменших сукупних витрат, диференціації, зосередження.

    3. Центральним аспектом у формулюванні стратегії є ретельний аналіз конкурен­ції. Мета цього аналізу - зрозуміти природу ймовірних змін у стратегії кожного конкурен­та та успіх цих змін, ймовірну реакцію кожного конкурента на комплекс здійснених стра­тегічних ходів інших фірм, на сукупність змін у галузі та ширші зміни в зовнішньому се­редовищі.

    4. Для того, щоб товар легко продавався на ринку, він повинен мати відповідні споживні властивості і відзначатися конкурентоспроможністю. Під конкурентоспро­можністю розуміється комплекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, що визначають його успіх на ринку, тобто перевага саме цього товару над іншими в умо­вах широкої пропозиції конкуруючих товарів-аналогів. Конкурентоспроможність визна­чається відношенням корисного ефекту до сумарних витрат які включають видатки, пов'язані і з придбанням, і з експлуатацією товару. Кількісну оцінку рівня конкурентоспроможності здійснюють через систему показників: оди­ничних, групових та інтегральних.

    5. Найважливішими факторами, які впливають на конкурентоспроможність підприємства, є: впровадження досягнень науки і техніки у виробництво, зростання обсягів виробництва та місткості ринку, вдосконалення системи діючих на підприємстві стимулів до праці тощо. Оцінку конкурентоспроможності фірми слід проводити в комплексі, вклю­чаючи аналіз її слабких і сильних сторін. 

    Характеристика роботи

    Диплом

    Кількість сторінок: 117

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Оцінка та пiдвищення конкурентоспроможностi приватного підприємства «Авторитет»

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.