Особливості фінансів та оподаткування підприємств на прикладі ДП „Радивилівський КХП”
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Фінансова діяльність та її результати
1.2. Характеристика податків, зборів та обов’язкових платежів, якими оподатковуються підприємства
1.3. Вплив податків на результати фінансової діяльності підприємств
РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ДП «РАДИВИЛІВСЬКИЙ КХП»
2.1. Економіко-господарська характеристика ДП «Радивилівський КХП»
2.2. Особливості аналізу ефективності фінансової діяльності підприємства
2.3. Аналіз податків і зборів сплачених ДП «Радивилівським комбінатом хлібопродуктів» за 2003-2005 рр.
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ТА ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Оцінка податкового навантаження на підприємство та перспективи його зменшення
3.2. Прогнозування та покращення фінансової діяльності ДП «Радивилівський КХП»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Оцінка податкового навантаження на підприємство та перспективи його зменшення
Для оцінки податкового навантаження на підприємство використовуються такі показники:
1.Суму податків, зборів та обов’язкових платежів, сплачуваних підприємством:
а.Загальну суму податків;
б.Суми податків за окремі періоди (місяць, квартали, роки), їх динаміку;
в.Суми окремих видів податків;
г.Суми податків за складовими ціни реалізації (податки, які відносяться на собівартість продукції, податки з прибутку, акцизи);
д.Суми податків на окремі види продукції робіт та послуг;
е.Суми податків за окремими видами виробництв;
ж.Суми податків за окремими структурними підрозділами підприємства.
2.Загальний коефіцієнт оподаткування підприємства (Коз):
Коз = Пч : Ппр (3.1)
де:
Пч – чистий прибуток підприємства, стриманий від усіх видів господарської діяльності за певний час, грн.;
Ппр – прямі податкові платежі за цей період, грн.
3.Структуру (частку) податків та окремих їх видів у собівартості продукції в ціні виробника та і ціні реалізації. Ця структура може формуватися як для загального обсягу виробництва чи реалізації, так і для обсягу за окремими видами продукції, робіт та послуг (рис. 3.1).
4.Коефіцієнт податкомісткості реалізованої продукції (Кп). Його обчислюють за формулою:
Кп = П : Ор, (3.2)
де:
П – сума податкових платежів підприємства за певний період, грн.;
Ор – обсяг реалізації продукції за цей період, грн.
5.Коефіцієнт оподаткування доходів (Код):
Код = Пц : Дв, (3.3)
де:
Пц – сума податків, що їх включають до ціни продукції і сплачують з доходів підприємства за певний період, грн.;
Дв – сума валового доходу підприємства за цей період, грн.
6.Коефіцієнт оподаткуваня витрат (Ков):
Ков = Пс : В, (3.4)
де:
Пс – сума податків, що їх відносять на витрати виробництва (обігу), тобто зараховують до собівартості продукції (товарів, робіт чи послуг) за певний період, грн.;
В – сума витрат виробництва чи обігу підприємства за цей період, грн.
7.Коефіцієнт оподаткування прибутку (Коп):
Коп. = Пп. : (3.5)
де:
Пп. – податки що їх сплачують з прибутку за певний період, грн.
- балансовий прибуток підприємства за цей період, грн.
З даних, які наведені у таблиці 3.1 ми бачимо що коефіцієнт, які оцінюють податкове навантаження надто великі, отже сказати що податкова політика підприємства, яка сьогодні проводиться в Україні, має низку суттєвих вад, через що не змогла стати надійним джерелом підтримки прогресивних починань незалежної держави.
Таблиця 3.1.
Оцінка податкового навантаження на підприємство
№ | Показники | 2003 рік тис. грн. | 2004 рік тис. грн. | 2005 рік тис. грн. |
1. | Чистий прибуток, грн. | 7,1 | 8,3 | 7,4 |
2. | Прямі податкові платежі, грн. | 154,1 | 112,5 | 97,8 |
3. | Сума податкових платежів | 1177,5 | 2080,5 | 1804,8 |
4. | Обсяг реалізації продукції | 22084,8 | 35031,0 | 42032,2 |
5. | Сума податків, що включаються до ціни продукції і сплачують з доходів підприємства, грн. | 359,3 | 1050,8 | 813,9 |
6. | Валовий дохід підприємства, грн. | 32089,3 | 50438,7 | 42037,2 |
7. | Податки що відносяться на витрати виробництва (собівартість продукції). | 729,2 | 970,6 | 949 |
8. | Витрати виробника | 22077,7 | 41609,3 | 34937,4 |
9. | Податки що сплачують з прибутку за певний період, грн. | 75,06 | 44,6 | 23,4 |
10. | Балансовий прибуток підприємства, грн. | 11862,1 | 10666,2 | 8691,3 |
11. | Загальний коефіцієнт оподаткування підприємства Коефіцієнт податкомісткості | 33,03 46,07 | 13,33 73,78 | 27,16 75,66 |
12. | Коефіцієнт оподаткування доходів | 53,32 | 59,39 | 42,94 |
13 | Коефіцієнт оподаткування витрат | 11,20 | 20,83 | 19,36 |
14. | Коефіцієнт оподаткування прибутку | 6,3 | 4,20 | 2,7 |
На наш погляд, нинішній податковій системі України притаманні такі негативні риси:
— велика кількість нормативних документів та невідповідність законів і підзаконних актів, які регулюють податкові відносини;
— нестабільність податкового законодавства, а саме численні зміни і поправки до чинних законів;
— відсутність регулюючої функції та зосередження на фіскальній ролі податків;
— наявність-законів, які належать до інших галузей права, але стосуються регулювання податкових відносин;
— відсутність достатніх правових гарантій для учасників податкових відносин.
— наявність двох паралельних обліків — бухгалтерського і податкового. Одним із недоглядів проекту Податкового кодексу, на нашу думку, є те, що у ньому не регламентовані питання соціальних зборів, а це понад 38% відниках занижуватиметься рівень податкового тиску на суб'єктів господарської діяльності, чим створюватиметься видимість благополуччя.
За підсумками 2001 року до державного бюджету надійшло 53993,0 млн. грн., у тому числі 36714,4 мли. грн. за рахунок податкових платежів, із яких додаток на додану вартість становить 10355,1 мли. грн., прибутковий податок з громадян — 8773,7 мли. грн., податок на прибуток — 8273,4 мли. гри. При цьому слід зауважити, що податкові платежі порівняно із 2000 роком зросли на 5372,3 мли. грн. Затверджені податкові надходження були виконані па 102,9%, із них податок на додану вартість зібраний лише па 89,0%, податок на прибуток підприємств — на 97,5%, податки на міжнародну торгівлю і зовнішні операції — на 112,7%, прибутковий податок з громадян — на 126,6%.
Проаналізувавши виконання бюджету в частині податкових доходів, можна сказати, що недовиконання плану надходжень із податку на прибуток підприємств спричинила відсутність помітного прогресу у зростанні ефективності суб'єктів господарювання, а високі ставки податку та збільшення грошових доходів населення завдяки пожвавленню економічної активності, погашенню частини заборгованості із заробітної плати і збільшенню офіційно зареєстрованих доходів від підприємницької діяльності сприяли виконанню надходжень від прибуткового податку з громадян.
Корінні проблеми оподаткування в Україні, на нашу думку, криються не так у величині податкових ставок, як у безсистемності, фіскальному свавіллі, зловживаннях, відсутності позитивного впливу на економіку. Намагаючись розв'язати проблему податкового тиску та надмірного контролю, вітчизняні підприємства змушені приховувати частину обороту "в тіні", тим самим рятуючись не просто від високих податків, а від довільних поборів і адміністративного насильства. Наявна податкова .система пригнічує підприємництво.
Як відомо, за Лаффером зі зростанням норми оподаткування податкова база стає гнучкішою, що якраз і зумовлює, починаючи з певного рівня оподаткування, не збільшення, а зменшення податкових надходжень до бюджету за рахунок скорочення податкової бази і ухилення від сплати податків. Тому перш ніж щось радикально змінювати у податковій системі, треба добре подумати: а чи не обернуться добрі наміри черговими неприємностями, скаргами платників на незрозумілість інструкцій, масовим ухиленням від сплати податків та "дірками" у бюджеті?
Відомо, що бажання ухилитися від сплати податків існує відтоді, як існують самі податки. Але в економічно розвинутих країнах масштаби ухилення менші, ніж у країнах, що розвиваються. Причинами цього є відпрацьовані протягом багатьох років і технічно добре забезпечені механізми справляння податків, стабільне й досконале податкове законодавство. Але не менш важливим є формування у платників податків почуття відповідальності перед суспільством і неминучості покарання за несплату податків.
У США під ухиленням від оподаткування розуміють заниження доходу та завищення витрат при визначенні податкової відповідальності, а також відмову подати до податкових органів правильно заповнену декларацію про доходи. Законодавство США, проте, дозволяє платникам податків мінімізувати їх, якщо такий платник розраховує свої податкові наслідки у конкретних комерційних угодах, але визнає криміналом зумисні спроби ухилення від оподаткування.
В Кодексі внутрішніх доходів США зазначено, що "будь-яка особа, котра зумисне намагається у будь-який спосіб ухилитися від будь-якого податку або іншого платежу, що стягується за законом!, окрім штрафних санкцій, передбачених законом, буде визнана винною у тяжкому злочині і, згідно з обвинувальним вироком, на неї мають бути накладені штрафи, що не перевищують 100 тис. дол. (500 тис. дол. для корпорацій), або вона має бути позбавлена волі на строк до 5 років, або те й друге водночас, а також нестиме усі витрати на судовий розгляд".
Податкова служба США, відома як служба внутрішніх надходжень, прагне зміцнювати податкову дисципліну шляхом охоплення платників податків спеціальними навчальними програмами. Такі програми передбачають проведення навчальних заходів та надання спеціальних матеріалів у бібліотеках, поштових відділеннях, здійснення програм для підприємців і підприємств малого бізнесу, а також програм в освітніх закладах.
Не можна сподіватися на винахід якогось одного ідеального податку, що забезпечить надходження потрібних державі коштів та задовольнить вимоги усіх платників. Відомо, що окремі громадяни, об'єднання і підприємства, які вони заснували, одержують різні вигоди від володіння майном, отримання доходів, споживання товарів. Тому й податки мають охоплювати різноманітні об'єкти, але за умови дотримання принципу розумної достатності: чим менше буде податків і простішою податкова система, тим краще.
В Україні податкова політика поки що формується. При її становленні треба враховувати досвід інших держав, але тільки той, який дасть позитивний результат і для виробника, і для бюджету.
Наприклад, до початку 90-х років у Швеції було встановлено досить високі ставки податків, через що знизилися темпи економічного піднесення, зменшилася конкурентноздатність шведських товарів на світовому ринку, скоротилось надходження інвестицій. З огляду на це було вжито серйозних заходів щодо зниження податкових ставок: передусім податку на додану вартість і податку на прибуток компаній. За рахунок ПДВ і податків на споживання забезпечується до 2/3 усіх податкових доходів бюджету, 20% — за рахунок прямих податків, решта бюджету наповнюється за рахунок внесків на соціальне страхування. Звичайна ставка податку на додану вартість у Швеції — 25%, знижена —12% (застосовується для продуктів харчування, послуг готелів, ресторанів та підприємств громадського транспорту), існує ще й ставка 6% — для періодичних видань, прибуток корпорацій оподатковується за ставкою 28%.
Переймаючи світовий досвід, не слід забувати, що рішення про те, у якій послідовності і які податки треба скорочувати, має ухвалюватися па основі комплексного аналізу всієї податкової системи, фінансових зв'язків в економіці, потреби держави у фінансових ресурсах.
Нинішню податкову систему, на нашу думку, треба реформувати в напрямку скорочення кількості законодавчих актів, якими регулюються податки, Суттєвого зменшення числа як загальнодержавних, так і місцевих податків і зборів. Залежно від стану економіки, її цілей, які на даному етапі розвитку держава вважає пріоритетними, бюджет має бути збалансованим і прозорим, очевидно, повинні змінюватись і принципи побудови податкової системи. Наприклад, враховуючи швидку змінюваність умов господарювання в Україні, при формуванні податкової політики необхідно знайти оптимальне поєднання стабільності п гнучкості податкової системи.
Законодавство має стати простим, зрозумілим для суб'єктів оподаткування, не повинно вносити додаткових бюрократичних та правових труднощів як в роботу податкових органів, так і суб'єктів господарювання. Стосунки працівників податкової служби з платниками податків мають ґрунтуватися па повазі, довірі, можливості компромісу у вирішенні податкових питань.