ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ В РОЗВИТКУ СПІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

1.1. Поняття і призначення техніко-економічного обґрунтування

1.2. Типова структура і порядок розробки техніко-економічного обґрунтування

1.3. Особливості розробки техніко-економічного обґрунтування для підприємства

1.4. Головні проблеми розробки техніко-економічного обґрунтування в Україні

1.5. Зміст, класифікація і етапи розвитку підприємств з іноземним капіталом

1.6. Техніко-економічне обґрунтування як етап створення спільного підприємництва

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Основні принципи і послідовність аналізу фінансового стану підприємства

2.2. Аналіз майнового стану підприємства

2.3. Аналіз платоспроможності (ліквідності)

2.4. Аналіз виробничо-господарської діяльності

2.5. Аналіз фінансової стійкості підприємства

2.6. Аналіз показників прибутковості

2.7. Оцінка ділової активності

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ НА СТАДІЇ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

3.1. Бізнес-проект діяльності агентства "Інтелект-візаж"

3.1.1. Резюме

3.1.2. Сутність проекту

3.1.3. План маркетингу

3.1.4. Перелік ризиків

3.1.5. Перспективний фінансовий аналіз господарської діяльності агентства "Інтелект-візаж"

3.2. Оптимізація організаційної структури управління агентством "Інтелект-візаж"

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Основні принципи і послідовність аналізу фінансового стану підприємства

Оцінка фінансового стану підприємства здійснюється на основі даних бухгалтерської звітності. При цьому звітність підприємства розглядається в двох основних аспектах: з точки зору встановлення раціональності структури майна і його джерел, що забезпечує поточну платоспроможність; з точки зору виявлення фінансового результату. Першу задачу дозволяє розв'язати бухгалтерський баланс (ф. 1), другу - звіт про фінансові результати (ф. 2). Разом з тим. потрібно мати на увазі, що для адекватної оцінки інформації необхідно залучати дані, що пояснюють і розкривають показники основних форм звітності.

Процес управління підприємством починається з постановки і відповіді на такі три ключові питання:

-якою має бути величина і оптимальний склад активів підприємства;

-де знайти джерела фінансування і який має бути їх оптимальний склад;

-як організувати поточне і перспективне управління виробничо-господарською діяльністю, яка забезпечить платоспроможність і фінансову стійкість підприємства.

Щоб забезпечити рентабельну роботу підприємства, управлінському персоналу необхідно, перш за все, вміти реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства, так і його наявних і потенціальних контрагентів. Оцінка фінансового стану може бути виконана з різним ступенем деталізації в залежності від цілей аналізу, наявної інформації, програмного, технічного і кадрового забезпечення.

Аналіз діяльності за даними бухгалтерської звітності може бути виконаний з різною мірою деталізації. Основою аналізу є система показників і аналітичних таблиць, логіка відбору і складання яких передбачає аналіз стану і динаміки економічного потенціалу підприємства.

В традиційному розумінні фінансовий аналіз є методом оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності з метою:

-оцінки поточного і перспективного фінансового стану підприємства;

-оцінки можливих і доцільних темпів розвитку підприємства з позиції їх фінансового забезпечення;

-виявлення доступних джерел засобів і оцінки можливості та доцільності їх мобілізації.

Основна мета фінансового аналізу - отримання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, які дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін в структурі активів та пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами.

Баланс дозволяє оцінити ефективність розміщення капіталу підприємства, його достатність для поточної і майбутньої господарської діяльності, оцінити розмір і структуру позикових джерел, а також ефективність їх залучення.

Первинний аналіз балансу дозволяє виявити зміни в складі майна підприємства і джерелах фінансування. Співвідношення окремих статей активу і пасиву, їх питома вага в загальному результаті (валюті балансу), динаміка зміни дозволяє зробити висновки про характер зсувів в складі активів, джерела їх формування та їх взаємну обумовленість.

Зміни в складі довгострокових (позаоборотних) і поточних (оборотних) засобів розглядаються у взаємозв'язку зі змінами в зобов'язаннях підприємства (на зниження ліквідності може вплинути випереджаючий ріст короткострокових зобов'язань в порівнянні зі зміною на кінець періоду величини його оборотних засобів, скороченням частки активів, які легко реалізувати).

Зміни в структурі активів підприємства відбуваються за рахунок зміни обсягу позаоборотних і приросту оборотних засобів. Зміни в складі оборотних засобів можуть характеризуватись ростом матеріально-виробничих запасів або дебіторською заборгованістю. Зміни в пасивній частині балансу пов'язані зізмінами в позикових джерелах і у власному капіталі.

Баланс є основною звітною і аналітичною формою, проте в нього є певні обмеження, а саме:

-баланс є історичним за своєю природою, тобто фіксує дані на момент складання фінансово-господарські операції;

-баланс - це зведення миттєвих даних на кінець звітного періоду, а тому не відображає адекватно стан засобів підприємства протягом звітного періоду (це стосується найбільш динамічних статей балансу);

-баланс відображає статус-кво в засобах і зобов'язаннях підприємства, тобто відповідає на питання, що являє собою підприємство на даний момент часу, згідно з обліковою політикою, але не відповідає на питання, в результаті чого стався такий стан. Відповідь на це питання не можна дати лише за даними балансу. Для цього необхідно проводити глибший аналіз на основі залученні не лише додаткових джерел інформації, але й осмислення багатьох факторів, як; не знаходять свого відображення в звітності (інфляція, фінансові труднощі у клієнтів і т.д.)

-за даними звітності можна розраховувати цілий ряд аналітичних показників, але всі вони будуть непотрібні, якщо їх нема з чим порівнювати. Баланс, що розглядається ізольовано, не забезпечує просторового і часового зіставлення. Аналіз має проводитись в динаміці і по можливості доповнюватись оглядом аналогічних показників споріднених підприємств, з середньогалузевими та середньопрогресивними значеннями відповідних показників;

-інтерпретація балансових показників можлива лише при залученні даних про їх обіг. Зробити висновок про те, чи великі, а чи малі суми по тій чи іншій статті можна лише після зіставлення балансових даних з відповідними сумами обороту;

-фінансовий стан підприємства і перспективи його зміни перебувають не лише під впливом факторів фінансового характеру, але й багатьох інших факторів, які взагалі не мають вартісної оцінки. До їхнього числа належать: можливі політичні і загальноекономічні зміни, перебудова організаційної структури управління підприємством, зміна форми власності, професійний та загальноекономічний рівень персоналу. Тому аналіз бухгалтерської звітності є лише одним із розділів комплексного аналізу, що використовує не тільки формалізовані, але й неформальні оцінки;

-одне із суттєвих обмежень балансу - закладення в ньому цін придбання. В умовах інфляції, росту цін на матеріали і обладнання, які використовуються, низького оновлення основних засобів, багато статей відображають сукупність однакових за функціональним призначенням, але різних за вартістю облікових об'єктів, тому суттєво знижуються результати діяльності підприємства, реальна оцінка його господарських засобів, "ціни" підприємства в цілому;

-одна із головних цілей функціонування будь-якого підприємства -отримання прибутку. Проте цей показник відображений в балансі недостатньо повно. Абсолютна величина накопленого прибутку наводиться у відриві від витрат і обсягів реалізації, не показує, в результаті чого підприємство отримало такий прибуток (збиток).

Необхідно ще раз підкреслити, що сума балансу зовсім не відображає тієї суми засобів, якою реально володіє підприємство, його ”вартісної” оцінки. Основна причина полягає в можливій невідповідності балансової оцінки господарських засобів реальним умовам внаслідок інфляції, кон'юнктури ринку, методів аналізу, які використовуються і т.д. По-перше, баланс дає лише облікову оцінку активів підприємства і джерел їх покриття; поточна ринкова оцінка цих активів може бути абсолютно іншою, причому чим довший термін експлуатації і відображення на балансі даного активу, тим більша різниця між його обліковою і поточною ціною. По-друге, якщо припустити, що активи наведені в балансі за їхньою поточною вартістю, валюта балансу не буде відображати точної "вартісної" оцінки підприємства. Оскільки "ціна" підприємства в цілому, як правило, є вищою за сумарну оцінку його активів. Ця різниця характеризує ціну репутації підприємства і може бути виявлена лише в процесі продажу підприємства.

Фінансовий стан підприємства можна оцінювати з позицій короткострокової і довгострокової перспективи. В першому випадку критерії оцінки фінансового стану є такі: ліквідність і платоспроможність підприємства - здатність своєчасно і в повному обсязі здійснити розрахунки за короткостроковими зобов'язаннями.

Під ліквідністю будь-якого активу розуміють можливість його трансформування в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вищою є ліквідність даного активу.

Говорячи про ліквідність підприємства, мають на увазі наявність у нього оборотних засобів в теоретично достатньому розмірі для погашення короткострокових зобов'язань.

Підприємство може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, оскільки до складу оборотних активів входять різнорідні оборотні засоби, серед яких є такі, які легко реалізувати і такі, які важко реалізувати. Вони використовуються для погашення зовнішньої заборгованості. Пропорція, в якій ці групи повинні перебувати стосовно один до одного, визначаться характером і сферою діяльності підприємства; швидкістю обороту засобів підприємства, співвідношеннями поточних і довгострокових активів, сумою і терміновістю зобов'язань.

Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових засобів і їх еквівалентів у розмірі, достатньому для розрахунків по кредиторській заборгованості, яка вимагає негайного погашення. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є: а) наявність в достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку; б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Очевидно, що ліквідність і платоспроможність не тотожні одне одному. Коефіцієнт ліквідності може характеризувати фінансовий стан як задовільний. але по суті ця оцінка може бути помилковою, якщо в поточних активах значна питома вага припадає на неліквіди і прострочену кредиторську заборгованість.

В межах аналізу платоспроможності звертають увагу на статті, що характеризують готівкові кошти в касі і на розрахунковому рахунку в банку. Ці ресурси найбільш мобільні, вони можуть бути включені в фінансово-господарську діяльність в будь-який момент, тоді як інші види активів часто можуть включатись лише з певним часовим лагом. Мистецтво фінансового управління в тому і полягає, щоб мати на рахунках лише мінімально необхідну величину коштів, а іншу частину, яка може знадобитись для поточної оперативної діяльності, - в активах, що швидко реалізуються. Тобто, чим більший розмір грошових засобів на розрахунковому рахунку, тим з більшою ймовірністю можна стверджувати, що підприємство володіє достатніми засобами для поточних розрахунків і платежів. Разом з тим, наявність незначних залишків на розрахунковому рахунку зовсім не означає що підприємство неплатоспроможне - засоби можуть надійти на розрахунковий рахунок протягом найближчого часу, деякі види активів при необхідності легко перетворюються в грошові кошти.

Про неплатоспроможність свідчить, як правило наявність "хворих'' статей в звітності ("збитки", "кредити і позики не погашені в строк", "прострочена дебіторська і кредиторська заборгованість"). Слід відмітити, що останнє твердження є правильним не завжди. По-перше, фірми-монополісти можуть свідомо йти на нестроге виконання контрактів перед своїми постачальниками і підрядчиками. По-друге, в умовах інфляції непродумано складений договір на надання позики може спокусити порушити його і сплачувати штрафи знеціненими грошима.

В найбільш акцентованому вигляді ступінь ліквідності підприємства може бути виражена коефіцієнтом покриття, який показує, скільки гривень поточних активів (оборотних засобів) припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань (поточна кредиторська заборгованість). За умови виконання підприємством зобов'язань перед кредиторами, його платоспроможність характеризується наявністю засобів на розрахункових рахунках.

З позиції довгострокової перспективи фінансовий стан підприємства характеризується структурою джерел засобів, отупінню залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Єдиних нормативів відношення власного і залученого капіталу немає, але вважають, що частку власного капіталу має бути достатньо великою - не менше 60%. Умовність цього ліміту очевидна: наприклад, високорентабельне підприємство або підприємство, що має високу оборотність оборотних засобів, може дозволити собі відносно високий рівень залученого капіталу.

Економічний потенціал господарюючого суб'єкта характеризує як його майновий стан, так і фінансове положення. Обидві ці сторони фінансово-господарської діяльності взаємопов'язані: нераціональна структура майна, його неякісний склад можуть призвести до погіршення фінансового стану і навпаки. Невиправдане омертвіння засобів в неходових товарах, дебіторській заборгованості може вплинути на ліквідність поточних платежів, а невиправданий ріст залучених засобів може призвести до продажу частини майна для розрахунку з кредиторами.

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 118

Безкоштовна робота

Закрити

Аналіз господарської діяльності підприємства, на прикладі агентства Інтелект-візаж

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.