Удосконалення організації управління зовнішньоекономічною діяльністю Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Олісма

ЗМІСТ

ВСТУП

1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

1.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

1.2 ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

1.3 ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ: СУТНІСТЬ І ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ

1.4 СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ ВІДДІЛУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ (ВЗЕЗ) ПІДПРИЄМСТВА

1.5 СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ФІРМИ (ЗТФ) ПІДПРИЄМСТВА

1.6 ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

ВИСНОВКИ ДО 1-ГО РОЗДІЛУ

2 АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТОВАРСИТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОЛІСМА»

2.1 ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОБ’ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЗОВ «ОЛІСМА»

2.1.1 Загальні відомості про ТзОВ «Олісма»

2.1.2 Мета та види діяльності, характеристика основної продукції

2.1.3 Учасники МП ТзОВ «Олісма», їх права та обов’язки

2.1.4 Юридичний статус ТзОВ «Олісма»

2.1.5 Майно товариства та засоби виробництва

2.1.6 Припинення діяльності ТзОВ «Олісма»

2.1.7 Аналіз матеріально-технічної бази товариства

2.1.8 Забезпечення якості продукції МП ТзОВ «Олісма»

2.2 ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ І РОЗВИТКУ МП ТЗОВ «ОЛІСМА»

2.2.1 Статичний аналіз МП ТзОВ «Олісма»

2.2.2 Динамічний аналіз МП ТзОВ «Олісма»

2.3 АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ І ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ТЗОВ «ОЛІСМА»

2.4 АНАЛІЗ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ТЗОВ «ОЛІСМА»

2.4.1 Показники, що характеризують стабільність управління

2.4.2 Аналіз ефективності управлінських рішень

2.4.3 Наявність та зміст заходів з охорони праці персоналу

2.4.4 Інформаційне забезпечення процесу управління оперативного виробництва і технічні засоби управління

2.4.5 Аналіз методів менеджменту, які використовуються в МП ТзОВ «Олісма»

2.4.6 Аналіз системи комунікацій в товаристві «Олісма»

2.5 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У МП ТЗОВ „ОЛІСМА”

2.5.1 Загальна характеристика трудових ресурсів та основні засади регулювання трудових відносин

2.5.2 План підвищення кваліфікації персоналу і порядок його реалізації

2.6 АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МП ТЗОВ «ОЛІСМА»

2.6.1 Загальні засади зовнішньоекономічної діяльності, яку здійснює МП ТзОВ «Олісма»

2.6.2 Аналіз експортних та імпортних операцій МП ТзОВ «Олісма»

2.6.3 Аналіз виконання зобов’язань по експортним операціям

2.6.4 Аналіз організації управління зовнішньоекономічною діяльністю

2.6.5 Здійснення підготовки ТзОВ «Олісма» до міжнародних виставок як суб’єкта ЗЕД

2.6.6 Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ «Олісма»

2.7 АНАЛІЗ ВЗАЄМОДІЇ ТЗОВ «ОЛІСМА» З МИТНИМИ ОРГАНАМИ УКРАЇНИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИСНОВКИ ДО 2-ГО РОЗДІЛУ

3 УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОЛІСМА»

3.1 ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ЗАХОДІВ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗЕД

3.2 РОЗРОБКА КОНКРЕТНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТЗОВ «ОЛІСМА»

3.2.1 Удосконалення організації управління ЗЕД ТзОВ «Олісма»

3.2.2 Розробка системи розподілу завдань, прав та відповідальності в процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності в ТзОВ «Олісма»

3.2.3 Розробка заходів по удосконаленню технології ЗЕД ТзОВ «Олісма»

3.2.4 Заходи щодо покращання матеріально-технічної бази процесів управління ЗЕД ТзОВ «Олісма»

3.3 ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВІД СУКУПНОСТІ РОЗРОБЛЕНИХ ЗАХОДІВ

ВИСНОВКИ ДО 3-ГО РОЗДІЛУ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.6 Визначення ефективності процесу управління та організації зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Зростання валютних надходжень значною мірою визначається збільшенням частки вітчизняної експортної продукції. Відповідно потенційно зростатиме національний дохід держави. За нинішньої економічної ситуації ця діяльність, якою займаються держава, підприємства, посередницькі структури, дає змогу поліпшити їх фінансове становище. Однак на сьогодні фінансово-економічний .ефект зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням внеску конкретних учасників цього процесу оцінений недостатньо, через що не можна належним чином визначити їх внесок у збільшення загальнодержавних коштів від продажу продукції на експорт. З іншого боку, унеможливлюється визначення реальних цифр доходу, який отримують конкретні виробники, посередники експортних операцій. Це не стимулює конкретних виконавців збільшувати експорт і, відповідно, виготовляти конкурентоспроможну продукцію. Саме ці обставини й викликали необхідність розробки запропонованих методів ефективних розрахунків.

Визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій проводиться для обґрунтування не лише окремих пропозицій щодо закупівлі та продажу певних товарів [20,c.56]. Ці дані можуть бути використані при розробці планів експорту й імпорту в масштабах країни, при оцінці структури та напрямків зовнішньоторговельного обігу. Подібні розрахунки виконуються як у національній, так і в іноземній валюті.

При визначенні ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств застосовується системний підхід, який надає можливість здійснити комплексний аналіз будь-якого виду зовнішньоекономічної операції. Для здійснення економічного аналізу потрібно обрати критерій ефективності. Критерій - це головна ознака, що відрізняє його від інших класифікаційних одиниць [37,c.153]. На основі такої ознаки здійснюється кількісна оцінка ефективності виробництва. Згідно з цим визначенням обраний критерій має відповідати принципам побудови показників ефективності, а також всебічно відтворювати її економічну сутність.

На основі похідних даних можна вирахувати проміжні та узагальнений показники, побудувати факторну модель, розробити формули впливу факторів на узагальнений показник, вирахувати можливі відхилення при здійсненні фінансово-господарської діяльності, обчислити резерви та обґрунтувати проблеми, які потребують негайного вирішення на управлінському рівні.

Економічне обґрунтуванню діяльності підприємств, у тому числі і тих його напрямків, які пов'язані із зовнішньоекономічною сферою господарювання, здійснюється на підставі аналізу показників ефективності.

Показники економічної ефективності поділяють на [32,c.89]:

показники ефекту, що визначаються як абсолютні значення і відтворюються в грошових одиницях як різниця між результатами діяльності та витратами на її здійснення;

показники ефективності, що визначаються як співвідношення прибутку від діяльності підприємства до витрат на її здійснення і відтворюються відносними величинами: відсотками, частками одиниці.

Розрахунок показників ефективності вимагає дотримання наступних принципових методологічних положень [10]:

1)принципу всебічного обліку всіх складових елементів витрат та результатів, який припускає якісну класифікацію і відтворення відповідних показників у документах оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку,

2)принципу зведення витрат і результатів для зіставлення, який показує, що показники, які порівнюються, повинні відтворюватися однаковими кількісними одиницями і носити антонімічний характер в економічному розумінні. При конструюванні показника ефективності чисельник і знаменник останнього мають виключати можливе дублювання складових елементів;

3)принципу зведення різне/термінових витрат і результатів до одного моменту часу за допомогою дисконтування;

4)принципу зіставлення з базовим варіантом, що відтворює сутність застосування показників ефективності для здійснення економічного аналізу, який проводять не тільки з метою опису поточного стану діяльності суб’єкта господарювання, а й з метою опрацювання пропозицій щодо поліпшення економічної ситуації, яка склалася в періоді, що аналізується.

Здійснюваний економічний аналіз полягає у вивченні поточного стану підприємства в галузі ЗЕД, його відхилень від запланованого рівня та виявленні факторів, що спричинили ці відхилення. Він є базою для прийняття управлінських рішень, тому має за мету [3,c.65]:

оцінити діяльність підприємства та його підрозділів;

виявити можливі резерви;

сформулювати проблему, яку слід вирішити.

Оцінка діяльності здійснюється шляхом зіставлення фактичних результатів із запланованими або за попередній період. Можливою вважається і оцінка відносно нормативних показників або показників аналогічних підприємств. Результати оцінки діяльності є базою для стимулювання цієї діяльності, коректування планів.

Виявлення резервів - надзвичайно важливий етап для розробки планових організаційно-технічних заходів з метою підвищення ефективного функціонування підприємства. Обізнаність щодо резервів, а саме їх величини і місць виникнення, дає змогу класифікувати їх за ступенем важливості, рівнем управління, часом дії [21].

Формулювання проблем, які виникають під час діяльності підприємства, дозволяє оперативно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовищ. Формулювання проблем здійснюється на основі вивчення факторів будь-яких відхилень і є важливим аспектом подальшого їх розв'язання.

Під час організації аналізу слід вирішити питання методологічного характеру [43,c.65]:

обрати мету і визначити задачі аналізу;

визначити час і послідовність методики його проведення;

визначити джерела інформації та її вірогідність;

обрати методику здійснення аналізу;

визначити конкретних осіб і служби, що відповідають за аналіз.

Однією з найважливіших особливостей аналізу є його тривалість у часі.

Від цього залежить перелік етапів аналізу і послідовність його проведення. Визначення оптимального співвідношення між терміном проведення та глибиною аналізу - не менш важлива проблема. Одним зі шляхів розв'язання проблемної ситуації є системний підхід. Стратегію побудови економічного аналізу можна зобразити у вигляді піраміди (рисунок 1.5) [33]:

Рисунок 1.5 - Побудова економічного аналізу

Структуру аналізу згідно з наведеною схемою можна пояснити так: він починається з найвищого рівня управління або узагальненого показника, далі визначається коло факторів, які впливають на важливі складові, а наприкінці обираються показники, за допомогою яких здійснюється економічний аналіз.

Методику аналізу застосовують залежно від:

мети аналізу,

наявності інформації;

часу проведення аналізу.

Складність і різноманітність методик залежить від рівня управління: чим нижчий за ієрархією рівень управління, тим більш спрощені проблеми та методика аналізу, і навпаки, чим вищий рівень управління, тим складніші виникають проблеми, які, відповідно, потребують застосування найбільш досконалої методики аналізу. Вирішення останнього протиріччя знаходять у розробці факторної моделі, яка являє собою органічно узгоджену систему узагальнених, проміжних та похідних показників, що характеризують функціональну сферу аналізу і взаємозв'язок між ними [17,c.174].

Розробка факторної моделі здійснюється послідовно від узагальненого показника через проміжні до похідних, які відтворюють особливості технології та організації виробництва, конструкції виробів, умов матеріально-технічного постачання тощо. Розробка факторної моделі починається із встановлення узагальненого показника (вибору критерію ефективності певного виду діяльності). Після встановлення узагальненого показника дослідник-аналітик розглядає складові 1-го рівня розчленування. До складових узагальненого показника відносять проміжні показники, що увійшли до формули його розрахунку. Мета проведення аналізу визначає склад проміжних показників. Потім за кожним складовим показником 1-го рівня розчленування розглядають формулу розрахунку залежно від мети аналізу і встановлюють проміжні показники 2-го рівня розчленування. Після таких дій вони оцінюються з точки зору своєї належності до показників, що відтворюють техніко-технологічниЙ рівень і можливості їх подальшого розчленування. Повторивши процедуру розчленування узагальненого показника за складовими показників 2-го рівня, дослідник-аналітик досягає 3-го рівня, а далі, згідно із формулами розрахунку, - похідних показників [15,c.23].

Глибина розчленування, як зазначалося вище, обмежується, з одного боку, можливістю подальшого розчленування показників та особливостями похідних показників, а, з іншого боку, визначається метою аналізу.

Після розробки факторної моделі слід проаналізувати похідні показники, на базі яких і здійснюється моделювання.

Основою започаткування факторної моделі можна вважати розробку формул розрахунку впливу факторів на узагальнений показник. Інструментарієм такого процесу є метод «ланцюгових підстановок»[4],сутність якого полягає в тому, що вплив різних факторів на узагальнений показник визначається шляхом послідовної заміни базових значень проміжних показників на ті, що аналізуються. За таких умов у першу чергу заміна здійснюється за кількісними показниками, а потім - за якісними. Якщо ж у формулі декілька кількісних і якісних показників, то послідовність підстановок визначається економічною логікою процесу.

Слід зауважити, що складення формул факторного впливу на обраний критерій ефективності зовнішньоекономічної діяльності повинно здійснюватися з підвищеною відповідальністю, оскільки неналежне урахування будь-якого фактора може призвести до хибних результатів і, як наслідок, до невірних керівних рішень.

Висновки до 1-го розділу

В результаті розгляду теоретичних основ організації управління ЗЕД підприємства були зроблені такі висновки.

Зовнішньоекономічна діяльність(ЗЕД) –це діяльність суб'єктів господарської діяльності України (частіше підприємств) та іноземних суб'єктів господарської діяльності (іноземних підприємств), яка заснована на взаємовідносинах і здійснюється або на території України, або за її межами.

Загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності включає розгляд і обґрунтування співіснування різних форм та видів зовнішньоекономічних операцій, визначення змісту й особливостей укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а також виконання зобов'язань, що виникають з фінансово-кредитних відносин на зовнішньому ринку.

Значне місце в зовнішньоекономічній діяльності посідають зовнішньоторговельні операції, які характеризуються великим розмаїттям, оскільки вони здійснюються за трьома абсолютно різними напрямками: товарним, наданням послуг та обміном продуктами інтелектуальної власності.

Організація управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) — дуже складна і клопітка робота. Вона вимагає уважного опрацювання таких питань як кон’юнктура ринку, потенціальні покупці і продавці, встановлення ділових контактів з ними, проведених переговорів, підписання угод і т.д.

На підприємствах, які здійснюють експорт і імпорт товарів, зовнішньоторговельні функції управління будуються у двох формах: як частка внутрівиробничої структури — зовнішньоекономічний відділ і як відносно самостійна організація - зовнішньоторговельна фірма.

Організаційна структура управління ЗЕД як складова частина внутріфірмового управління визначається, насамперед, загальною стратегією підприємства, а також стратегією ЗЕД як її складової. 

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 134

Безкоштовна робота

Закрити

Удосконалення організації управління зовнішньоекономічною діяльністю Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Олісма

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.