План

1. Історія пізнання загально природних законів розвитку біосфери. Основні біосферні закони

2. Характеристика процесів порушення природних екологічних систем

Список літератури

Велике теоретичне й практичне значення мають закони, сформульовані В.І. Вернадським. Це закон про розтікання життя, або рух живих організмів шляхом розмноження: "розтікання розмноженням у біосфері є одним з найхарактерніших і найважливіших проявів механізму земної кори..., формою охоплення енергією життя цілого простору біосфери..., рухом, що виражається повсюдністю життя, проявом його внутрішньої енергії, витвореної хімічною роботою..., воно неухильно і незмінно триває без перерви і без сповільнення мільярди років - весь час здійснюючи величезну геохімічну роботу, будучи формою проникнення енергії сонячного випромінювання на нашу планету та її розподілу по земній поверхні".

Наслідком цього розтікання є постійний "тиск життя" і заповнення ним усіх природних чи створених людиною ділянок. Для стримування тиску життя на вивільнені від нього "цивілізовані" ділянки земної поверхні людина повинна витрачати відповідну силу та енергію. Так формулюється ще один закон - про тиск життя.

З попередніми законами тісно пов'язані закон про моноліт життя та закон про бережливість життя. За першим з них, світ організмів біосфери творить єдиний моноліт життя як складну організованість, частини котрої (автотрофи, гетеротрофи) виконують функції, що взаємно доповнюють одна одну і сприяють одна одній. Другий закон узагальнює явище бережливості у використанні живою речовиною простих хімічних речовин, включених до її складу. Атоми, які увійшли у будь-яку фар му живої речовини, захоплені життєвим потоком, або з великими труднощами повертаються, або зовсім не повертаються до мертвої матерії біосфери: мікроби, паразити, симбіонти, сапробіонти негайно знову повертають до живої речовини тільки-що виділені відходи життя. Таким чином, "життя бережливе в своєму витрачанні захопленої речовини, з труднощами і перешкодами віддає її назад".

М.Ф. Реймерс у 1994 р. сформулював закон внутрішньої динамічної рівноваги: потоки речовин, енергії, інформації та сукупність якостей окремих природних систем у їх структурній ієрархії в біосфері взаємопов'язані так тісно, що неможливо суттєво змінити бодай один елемент без переведення загалу у новий стан. Наслідки дії цього закону виявляються у тому, що після будь-яких змін елементів природного середовища (речовинного складу, енергії, інформації, швидкості природних процесів тощо) обов'язково розвиваються ланцюгові реакції для нейтралізації цих змін. Слід зазначити, що незначна зміна одного показника може спричинити сильні відхилення в інших показниках усієї екосистеми.

Зміни у великих екосистемах можуть мати незворотний характер, а будь-які локальні перетворення природи викликають у біосфері планети (тобто в глобальному масштабі) та в її найбільших підрозділах реакції-відповіді, які зумовлюють відносну незмінність еколого-економічного потенціалу. Штучне зростання цього потенціалу обмежене термодинамічною стійкістю природних систем.

Закон внутрішньої динамічної рівноваги - один з найголовніших у природокористуванні. Він допомагає зрозуміти, що у разі незначних втручань у природне середовище його екосистеми здатні саморегулюватися та відновлюватися, але коли ці втручання перевищують певні межі і вже не можуть компенсуватися в ланцюгу ієрархії екосистем (охоплюють, наприклад, цілі річкові або гірські системи), тоді вони призводять до значних порушень енергетичного та біологічного балансів на великих територіях і навіть у всій біосфері.

Величезне практичне значення має закон зниження енергетичної ефективності природокористування, котрий свідчить, що попри всю винахідливість людини (застосування селекції, генної інженерії тощо) з плином часу і поглибленням інтенсифікації сільського господарства доводиться витрачати дедалі більшу і більшу кількість енергії на одиницю виробленої їжі. Допустима межа вже перейдена, і шкідливі наслідки збільшуються щороку. Тобто у процесі одержання корисної продукції з природних систем з часом (в історичному аспекті) на її виготовлення в середньому витрачається дедалі більше енергії - зростають енергетичні витрати на одну людину. Нині витрати енергії на одну людину за добу майже у 60 разів більші, ніж у часи наших предків, які жили кілька тисяч років тому. Збільшення енергетичних витрат не може відбуватися нескінченно; його слід розраховувати та планувати.

Згідно із законом історичної незворотності, розвиток біосфери і людства як цілого не може відбуватися від пізніших фаз до початкових, оскільки загальний процес розвитку односпрямований. Повторюються лише окремі елементи соціальних відносин (наприклад, рабство) або типи господарювання.

Закон еволюційно-екологічної незворотності своїм нормативним змістом поєднаний із законами внутрішньої динамічної рівноваги та екологічної кореляції: екосистема, яка втратила частину своїх елементів або замінена іншою екосистемою внаслідок дисбалансу екологічних компонентів, тобто в якій втрачені старі, а натомість виникли нові функціональні зв'язки і сформована нова пристосованість видів (нова кібернетична пам'ять), не може повернутися до свого первинного стану у процесі природної сукцесії. Цей закон фактично відображає загальну спрямованість біологічної еволюції і підтверджується її незворотними наслідками від архею до наших днів.

Закон екологічної кореляції був сформульований Жоржем Кюв'є і тісно пов'язаний із законом внутрішньої динамічної рівноваги: в екосистемі, як і в будь-якому іншому цілісному природно-системному утворі з участю живого, всі живі й абіотичні компоненти відповідають один одному як за будовою, так і за функціями. Зміна однієї частини неминуче викликає зміни в інших. Втрата одного елемента системи (наприклад, виду) спричиняє зникнення всіх тісно пов'язаних з ним елементів та функціональні зміни цілої системи в межах її внутрішньої динамічної рівноваги. Так само жодна екосистема не може самостійно існувати, якщо в ній штучно створено або перебуває у стані перманентного надлишку чи нестачі один з екологічних компонентів. "Нормою" екологічного компонента слід вважати таку, яка забезпечує екологічну, еволюційно спрямовану динамічну рівновагу цієї екосистеми1.

Це далеко не повний перелік законів, закономірностей і правил, які стосуються функціонування та розвитку екологічних систем будь-якого рангу.


2. Характеристика процесів порушення природних екологічних систем

Екосистема - це сукупність живих організмів, що обмінюються безупинно енергією, речовиною й інформацією один з одним і з навколишнім середовищем. Енергію визначають як здатність робити роботу. Властивості енергії описуються законами термодинаміки. Перший закон (початок) термодинаміки або закон збереження енергії затверджує, що енергія може переходити з однієї форми в іншу, але вона не зникає й не створюється заново. Другий закон (початок) термодинаміки або закон ентропії затверджує, що в замкнутій системі ентропія може тільки зростати. Стосовно до енергії в екосистемах зручне наступне формулювання: процеси, пов'язані з перетвореннями енергії, можуть відбуватися мимовільно тільки за умови, що енергія переходить із концентрованої форми в неуважну, тобто деградує. Міра кількості енергії, що стає недоступної для використання, або інакше міра зміни впорядкованості, що відбувається при деградації енергії, є ентропія. Чим вище впорядкованість системи, тим менше її ентропія.

Основною функціональною одиницею біоекології є екосистема. Цей термін вперше був введений англійським біологом А.Тенслі в 1935 р.

Система-це впорядковано взаємодіючі і взаємопов'язані компоненти, що утворюють єдине ціле.

Екологічна система- складна ієрархічна структура організованої матерії, в якій при об'єднанні компонентів в більші функціональні одиниці виникають нові якості, що відсутні на попередньому рівні; є єдиним стійким природним комплексом живих організмів і природного середовища, в якому вони існують; відкритою термодинамічною системою, що існує за рахунок надходження з навколишнього середовища енергії та речовини і має здатність до саморозвитку та саморегуляції.

Екологічній системі властиві ознаки систем:

Емерджентність – виникнення нових властивостей,які характеризують систему, за рахунок взаємодії її окремих елементів.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Екосистематологія

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.