Природознавство 2
План
1. Кабінет природознавства
2. Навчально-дослідна ділянка
3. Географічний майданчик
2. Навчально-дослідна ділянка
У зв'язку з реформою школи велика увага приділяється трудовому навчанню і ознайомленню з професіями учнів початкових класів, тому важливе значення набуває навчально-дослідна ділянка. Вона конче потрібна кожній школі. Саме на ній учні молодших класів набувають уміння і навички вирощувати рослини, самостійно набувати знання в природі і закріплювати їх на практиці. Тут здійснюються перші кроки з трудового виховання, пробудження пізнавального інтересу і бережливого ставлення до природи, економного використання її дарів, розуміння прекрасного в ній.
Зміст роботи на навчально-дослідній ділянці передбачається програмою сільськогосподарської праці, без неї не можна обійтися в позаурочній і позакласній роботі з природознавства і сільськогосподарської праці.
Досвід роботи вчителів показує, що дослідна ділянка повинна займати добре освітлене місце з рівною або трохи похилою поверхнею і обов'язково має бути загороджена парканом або живоплотом.
За кожним класом закріплюються не тільки діляночки, на яких учні проводять досліди, але й квітники, кущі-ягідники. Якщо при школі є садок, то доглядати за ним необхідно залучати учнів III—IVкласів.
Для роботи на пришкільній ділянці учням необхідний сільськогосподарський інвентар. Він повинен відповідати віку учнів і зберігатися в спеціальному приміщенні, на певному місці, щоб зручно було його брати дітям.
Після закінчення робіт черговий учень і вчитель перевіряють, щоб кожен учень привів у порядок свій інвентар і поставив його на своє місце. Для цього інвентар необхідно пронумерувати.
Перелік необхідного інвентаря: лопати, граблі, сапи, сапки ручні, маркери, носилки, лійки, відра, шнур, кошики, молоток, сокира, ящики для розсади, садові ножиці, сікатори, терези, грохот, органічні і мінеральні добрива, торфокришка, етикетки, садильний і посівний матеріал, щоденники.
За програмою учні початкових класів виконують практичні заняття на шкільній ділянці.
Однак, щоб учні не ставились байдуже до цієї роботи, треба під час виконання практичних занять ставити їм запитання, які б активізували розумову діяльність, пов'язувати роботу з сільськогосподарської праці з матеріалом уроків природознавства, читанням, намагатися уникати одноманітності в роботі, повторення одних і тих самих робочих процесів. Робота учнів не повинна зводитись до копання грунту і догляду за рослинами.
Наші дослідження і досвід кращих учителів початкових класів свідчать, що сільськогосподарська праця учнів на шкільній ділянці повинна мати дослідно-практичний характер. У процесі дослідницької роботи перед учнями ставиться конкретне завдання, яке цікавить їх і викликає почуття відповідальності за результати своєї праці. Це підвищує пізнавальну активність учнів і стимулює їхню самостійність у роботі.
Природна для молодших школярів допитливість задовольняється під час проведення різноманітних дослідів з рослинами. Досліди і спостереження над рослинами є найкращою формою поєднання розумової і фізичної праці. Учні вчаться робити порівняння, знаходити подібність і відмінність у будові рослин, виявляти причини, що викликали ті чи інші зміни в рослині, розуміти закономірності в природі. Збираючи неоднаковий врожай однієї і тієї ж культури за різних умов вирощування, учні переконуються в тому, що вони можуть впливати на рослини.
Перевага дослідницької роботи над звичайними практичними заняттями полягає в тому, що вже з І класу, коли починається формування особистості учнів, нагромадження знань, учитель виховує в них прагнення терпляче працювати, знаходити цікаве у повсякденній роботі. Елементи дослідництва в процесі практичної роботи на шкільній ділянці розвивають уміння застосовувати знання на практиці.
З чого ж слід починати дослідницьку роботу у початкових класах? Насамперед треба з'ясувати в агронома колгоспу чи радгоспу, які культури у цій місцевості потребують дослідного випробування і заздалегідь подбати про насіння та інші необхідні матеріали (добрива, інвентар тощо). Слід також обговорити разом з агрономом колгоспу і біологом школи тематику дослідів, скласти план дослідницької роботи на шкільній ділянці й обговорити його на педагогічній раді. Далі треба ознайомити учнів з планом дослідницької роботи і пояснити їм важливість поставленого перед ними завдання. До початку роботи на ділянці, максимально використовуючи наочність, слід ознайомити учнів із зовнішньою будовою рослин, з якими будуть проводитися досліди, фазами їх розвитку й умовами вирощування. Треба також перевірити насіння на схожість і вивчити склад грунту шкільної ділянки.
До початку проведення дослідів з рослинами треба дати учням знання про грунт. Вивчення грунту першокласниками починається із спостережень за змінами його кольору залежно від погодних умов. Учні IIIкласу дізнаються про залежність кольору грунту від наявності в ньому органо-мінеральних речовин. Особливо переконливим цей висновок стає для дітей в тому разі, коли зразки грунту беруться і порівнюються до і після внесення органічних добрив (найефективніше це на піщаних і глинистих грунтах).
Паралельно з вивченням кольору грунту учні ведуть спостереження за його структурою (як великі грудочки розбиваються, перетворюючись спочатку на дрібні, а потім на порошинки; як від дощу вони ущільнюються, а при висиханні — покриваються кіркою).
Щоб діти зрозуміли значення снігу у підвищенні врожаю сільськогосподарських культур і здатність грунту поглинати воду, їм слід дати завдання провести такі спостереження: які вітри в нашій місцевості приносять опади; де висота снігового покриву більша — на пагорбах, рівнинах чи в низинах; чим відрізняється сніг у теплу погоду від снігу в морозний день; коли волога проникає в грунт краще та ін.