План

Вступ

1. Система контролю матеріальних запасів

2. Методи нормування оборотних коштів

Список використаної літератури     

Вступ

Рішення — це результат розумової діяльності людини, що приводить до якого-небудь висновку або до необхідних дій, наприклад, повна бездіяльність, розробка якої-небудь дії або вибір дії з набору альтернатив і його реалізація.

Рішення може бути направлено на досягнення разових результатів, на створення постійно процесів, що йдуть, підтримка процесів, що йдуть, на припинення якої-небудь діяльності. На розробку і реалізацію рішень роблять вплив безліч чинників, у тому числі особові якості людини, відносини в його сім'ї, релігія і ін.

Кожна людина щодня ухвалює рішення різного характеру і робить це в більшості випадків без особливої підготовки на рівні здорового глузду («хотів зробити як краще»). В простих випадках результати частіше відповідають очікуванням, а в складних можуть і не відповідати цілям рішення. Особливо це торкається розробки і реалізації рішень в організаціях, формування і розвиток яких проходить в умовах постійно змінних параметрів зовнішнього і внутрішнього середовища. Наприклад, введення нових технічних, екологічних стандартів і норм безпеки, посилення конкуренції і енергетичної кризи, збільшення конфліктів між адміністрацією і профспілками. Ці зміни йдуть постійно, тому потрібне оперативне регулювання діяльності організації з боку керівника.

Регулювання досягається розробкою і реалізацією багатоманітних рішень, від якості і оперативності яких залежить ефективність діяльності організації. Основний вид рішення — управлінське рішення, здійснюване лінійними і функціональними керівниками.


1. Система контролю матеріальних запасів

Контроль за станом запасів - це вивчення і регулювання рівня запасів продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання з метою виявлення відхилень від норм запасів і вживання оперативних заходів до ліквідації відхилень [5, с. 193].

Необхідність контролю за станом запасів обумовлена підвищенням витрат у разі виходу фактичного розміру запасу за рамки, передбачені нормами запасу. Контроль за станом запасу може проводитися на основі даних обліку запасів, переписів матеріальних ресурсів, інвентаризацій або в міру необхідності [6, с. 73].

В цілому можна виділити наступні системи контролю за станом запасів: з фіксованою періодичністю замовлення; з фіксованим розміром замовлення. Решта систем є різновидами цих двох систем [11, с. 151].

Контроль стану запасів по системі з фіксованою періодичністю замовлення здійснюється через рівні проміжки часу за допомогою проведення інвентаризації залишків. За результатами перевірки здійснюється замовлення на постачання нової партії товарів [3, с. 192].

Розмір партії товару, що замовляється, визначається різницею передбаченого нормою максимального товарного запасу і фактичного запасу. Оскільки для виконання замовлення потрібен певний період часу, то величина партії, що замовляється, збільшується на розмір очікуваної витрати на цей період. Розмір партії (Р), що замовляється, визначається по наступній формулі:

Р = З макс - (З ф - З т) (11)

де З макс - передбачений нормою максимальний запас;

З ф - фактичний запас на момент перевірки;

З т - запас, який буде витрачений протягом розміщення і виконання замовлення.

Графічно модель системи контролю за станом запасу з фіксованою періодичність замовлення представлена на малюнку 4.

Мал. 4. Система контролю за станом запасів з фіксованою періодичністю замовлення [3, с. 193]

Умовні позначення:

Т – інтервал часу, через який повторюється замовлення ( у нашому випадку – 3 дні) – для даної системи величина постійна;

t – час, необхідне на розміщення і виконання замовлення (у приведеному прикладі – 1 день);

Р1, Р2., Рi – величина окремого, i-го замовлення;

З макс – передбачений нормою максимальний запас;

З ф – фактичний запас на момент перевірки;

З t – запас, що витрачається за час t, необхідне для розміщення і виконання замовлення;

А – період часу з інтенсивним попитом;

У – період часу з нульовим запасом.

Інтенсивність попиту, що характеризується кутом нахилу ділянок лінії, що описує зміну запасів, в цій моделі є величиною змінної (кут нахилу різних ділянок ламаною - неоднаковий). А оскільки замовлення здійснюється через рівні проміжки часу, то величина партії, що замовляється, в різних періодах також буде різна. Природно, застосовувати цю систему можна тоді, коли є можливість замовляти партії, різні по величині (наприклад, у разі застосування контейнерної доставки товару, що замовляється, ця система не застосовна). Крім того, систему не застосовують, якщо доставка або розміщення замовлення обходиться дорого. Наприклад, якщо попит за минулий період був не значний, то замовлення також буде незначне, що допустимо лише за умови не істотності витрат, пов'язаних з виконанням замовлення.

Особливістю описуваної системи є також і те, що вона допускає виникнення дефіциту. Як видно з графіка, якщо попит різко посилиться (тобто графік круто піде вниз - ділянка А), то запас закінчиться до настання терміну подачі замовлення. Це означає, що система застосовна, коли можливі втрати від дефіциту для підприємства також неістотні.

Підводячи підсумок, відзначимо, що система контролю з фіксованою періодичність замовлення застосовується в наступних випадках:

- умови постачання дозволяють одержувати замовлення різними по величині партіями;

- витрати по розміщенню замовлення і доставці порівняно невеликі;

- втрати від можливого дефіциту порівняно невеликі.

На практиці по даній системі можна замовляти один з багатьох товарів, що купуються у одного і того ж постачальника, товари, на які рівень попиту відносно постійний, малоцінні товари і т.д.

У системі контролю за станом запасів з фіксованим розміром замовлення розмір замовлення на поповнення запасу є величиною постійної. Інтервали часу, через які проводиться розміщення замовлення, в цьому випадку можуть бути різними (див. рис 5).

Мал. 5. Система контролю за станом запасів з фіксованим розміром замовлення [3, с. 194]

Умовні позначення:

Т1, Т2., Тi – величина окремого І-го періоду часу, через який повторюється замовлення;

t – час, необхідне на розміщення і виконання замовлення (у приведеному прикладі – 1 день);

Р – розмір замовлення, для даної системи контролю величина постійна;

А – період непередбаченого посилення попиту;

У – період, в якому було допущене порушення встановленого терміну постачання;

t' – фактичний термін постачання в період В.

Нормованими величинами в цій системі є величина замовлення, розмір запасу у момент розміщення замовлення (так звана точка замовлення) і величина страхового запасу. Замовлення на постачання розміщується при зменшенні наявного запасу до точки замовлення. Як випливає з креслення, після розміщення замовлення запас продовжує зменшуватися, оскільки замовлений товар привозять не відразу, а через якийсь проміжок часу t. Величина запасу в точці замовлення вибирається такій, щоб в нормальній, робочій ситуації за час t запас не опустився нижче страхового. Якщо ж попит непередбачено збільшиться (лінія графіка різко піде вниз - ділянка А графіка), чи ж буде порушений термін постачання (t > t - ділянка В графіка), то почне працювати страховий запас. Комерційна служба підприємства в цьому випадку повинна вжити заходи, що забезпечують додаткове постачання. Як бачимо, дана система контролю передбачає захист підприємства від утворення дефіциту.

На практиці система контролю за станом запасу з фіксованою кількістю замовлення застосовується переважно в наступних випадках:

- великі втрати в результаті відсутності запасу;

- високі витрати по зберіганню запасів;

- висока вартість товару, що замовляється;

- високий ступінь невизначеності попиту;

- наявність знижки з ціни залежно від кількості, що замовляється.

Система з фіксованим розміром замовлення припускає безперервний облік залишків для визначення точки замовлення.

Після того, як зроблений вибір системи поповнення запасів, необхідно кількісно визначити величину партії, що замовляється, а також інтервал часу, через який повторюється замовлення.

Оптимальний розмір партії товарів, що поставляються, і, відповідно, оптимальна частота завезення залежать від наступних чинників:

– об'єм попиту (обороту);

– витрати по доставці товарів;

– витрати по зберіганню запасу.

Як критерій оптимальності вибирають мінімум сукупних витрат по доставці і зберіганню [13, с. 50].

І витрати по доставці і витрати по зберіганню залежать від розміру замовлення, проте характер залежності кожної з цих статей витрат від об'єму замовлення різний. Витрати по доставці товарів при збільшенні розміру замовлення очевидно зменшуються, оскільки перевезення здійснюються крупнішими партіями і, отже рідше. Графік цієї залежності, що має форму гіперболи, представлений на мал. 6.

Мал. 6. Залежність витрат на транспортування від розміру замовлення [3, с. 194]

Витрати по зберіганню ростуть прямо пропорційного розміру замовлення. Ця залежність графічно представлена на мал. 7.

Мал. 7. Залежність витрат на зберігання запасів від розміру замовлення [3, с. 194]

Склавши обидва графіки, одержимо криву, що відображає характер залежності сукупних витрат по транспортуванню і зберіганню від розміру партії, що замовляється (мал. 8).

Мал. 8. Залежність сумарних витрат на зберігання і транспортування від розміру замовлення. Оптимальний розмір замовлення – S опт [3, с. 195]

Завдання визначення оптимального розміру замовлення, разом з графічним методом, може бути вирішене і аналітично. Для цього необхідно знайти рівняння сумарної кривої, продиференціювати його і прирівняти другу похідну до нуля. В результаті одержимо формулу Уілсона, що дозволяє розрахувати оптимальний розмір замовлення [3, с. 195]:

(12)

де Sопт – оптимальний розмір партії, що замовляється;

Про – величина обороту;

Ст – витрати, пов'язані з доставкою;

Сх – витрати, пов'язані із зберіганням.

Таким чином, представлені вище основні системи контролю над запасами базуються на фіксації одного з двох параметрів - розміру замовлення або інтервалу часу між замовленнями. В умовах відсутності відхилень від запланованих показників і рівномірного споживання запасів, для яких розроблені основні системи, такий підхід є цілком достатнім [14, с. 351 ].

Проте на практиці частіше зустрічаються інші, складніші ситуації. Зокрема, при значних коливаннях попиту основні системи контролю рівня запасів не в змозі забезпечити безперебійне постачання підприємства без значного завищення об'єму запасів. За наявності систематичних збоїв в постачанні і споживанні основні системи контролю рівня запасів стають не ефективними. Для таких випадків проектуються інші системи контролю, що складаються з елементів основних систем [9, с. 226].

Кожна з основних систем має певний порядок дій. Так, в системі з фіксованим розміром замовлення замовлення проводиться у момент досягнення порогового рівня запасу, величина якого визначається з урахуванням часу і можливої затримки постачання. У системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями розмір замовлення визначається виходячи з наявних об'ємів запасу і очікуваного споживання за час постачання.

«Різне поєднання ланок основних систем контролю рівня запасів, а також додавання принципово нових ідей в алгоритм роботи системи приводить до можливості формування по суті справи величезного числа систем контролю над рівнем запасів, найрізноманітнішим вимогам, що відповідають».

Одним з варіантів таких систем є система зі встановленою періодичність поповнення запасів до встановленого рівня. У даній системі, як і в системі з фіксованою періодичністю замовлення, вхідним параметром є період часу між замовленнями. На відміну від основної системи, вона орієнтована на роботу при значних коливаннях споживання. Щоб запобігти завищенню об'ємів запасів, що містяться на складі, або їх дефіциту, замовлення проводяться не тільки у встановлені моменти часу, але і при досягненні запасом порогового рівня. Таким чином, дана система включає елемент системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями (встановлену періодичність оформлення замовлення) і елемент системи з фіксованим розміром замовлення (відстежування порогового рівня запасів).

Іншим варіантом похідних систем контролю рівня запасів є так звана система «мінімум-максимум». Ця система, як і система зі встановленою періодичність поповнення запасів до постійного рівня, містить в собі елементи основних систем контролю рівня запасів. Як і в системі з фіксованою періодичністю замовлення, тут використовується постійний інтервал часу між замовленнями. Система «максимум-мінімум» орієнтована на ситуацію, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають вимірюватися з втратами від дефіциту запасів. Тому в даній системі замовлення проводяться не через кожен заданий інтервал часу, а тільки за умови, що запаси на складі у цей момент виявилися рівними або менше встановленого мінімального рівня. У разі видачі замовлення його розмір розраховується так, щоб постачання поповнило запаси до максимально бажаного рівня. Таким чином, дана система працює лише з двома рівнями запасів - мінімальним і максимальним.

Проте всі розглянуті вище системи контролю рівня запасів застосовні лише до вельми обмеженого спектру умов функціонування і взаємодії постачальників і споживачів. Підвищення ефективності використання систем управління запасами в логістичній системі організації приводить до необхідності розробки оригінальних варіантів розглянутих вище систем контролю рівня запасів.

Таким чином, російським підприємствам, не дивлячись на численні відхилення в постачальницько-збутовій діяльності, необхідно дотримуватися певної системи управління запасами, щоб уникнути хаотичності і невизначеності в забезпеченні процесу виробництва необхідними матеріальними ресурсами. Для цього підприємствам необхідна певна методика проектування логістичної системи управління запасами.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 19

Безкоштовна робота

Закрити

Методи і моделі прийняття рішень в обліку

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.