Формування флори і рослинного покриву Рівненської області відбувалося у льодовиковий і післяльодовиковий період. На флористичному складі рослинного покриву позначилося також проміжне положення досліджуваної території між Західною та Східною Європою. Тому флора Рівненської області включає і західноєвропейські, і східноєвропейські види. Тут ростуть бореальні, неморальні європейські, степові і монтанні види.

Рослинний світ Рівненської області характеризується різноманітністю і багатством видів. Він складається з багатьох рослинних угрупувань. За даними Т.Андрієнко та І.Бережного на території Рівненської області налічується близько 1300 видів вищих спорових і насіннєвих рослин, що належать до 500 родів та 100 родин.

Сучасна флора Рівненщини сформувалася в кінці антропогенового періоду, після материкового зледеніння. Деякі реліктові рослини (рододендрон жовтий, меч-трава болотна)збереглися без змін протягом кількох геологічних епох і зараз зустрічаються в межах області.

Основними видами рослинності на території Рівненщини є лісова, лучна та болотна.

Лісами вкрито близько 800 тис.га, що складає 39% території області. За цим показником Рівненщина належить до лісозабезпечених регіонів України, оскільки її лісистість більш ніж в 2,5 рази перевищує середню по країні.

На Поліссі поширені мішані ліси. Вони вкривають рівнинні, злегка хвилясті ділянки з супіщаними дерново-підзолистими грунтами. Це можуть бути чисто соснові та сосноводубові ліси, де сосна панує в першому ярусі, а дуб - у другому. На піщаних найбідніших грунтах переважають соснові ліси, що називаються борами зеленомошниками. До них може домішуватись береза. В найбільш зволожених місцях, де грунтові води підходять близько до поверхні, поширені сосняки-чорничники, а на заболчених ділянках сфагнові сосняки. Невеликими масивами вздовж водойм зустрічається вільха.

Інший характер мають листяні ліси. Це здебільшого дубово-грабові ліси, які в межах Малого Полісся переходять в дубово-соснові з багатшим, ніж на Поліссі, трав'яним покривом.

Ялинові ліси представлені заростями ялини європейської з домішками берези та сосни. Вони невеликими острівцями зустрічаються на півночі Рівненщини.

По всій території області ростуть окремими масивами дубові (діброви), грабові, березові, чорновільхові, осикові ліси.

Хвойні породи складають основу лісових масивів (68%). На м'яколисті породи припадає 21%, а на твердолисті 11% лісових площ.

Рівненщину по праву називають дивокраєм лісів. І справді, природа щедро обдарувала поліський край цим неоціненним скарбом. Ліс дає деревину, ягоди, гриби, лікарські рослини, дарує здоров'я і естетичну насолоду.

На жаль, є чимало негативних чинників, які призводять до зменшення лісових масивів. Серед них - інтенсивне вирубування, пожежі, масова меліорація, вплив Чорнобильської аварії (забруднено радіацією більше 60% лісів).

Узв'язку з цим, виникає необхідність проведення масштабних лісовідновлюваних робіт, створення нових природо-заповідних об'єктів, проведення заходів, спрямованих на відновлення та збереження лісів.

Луки займають друге за площею території місце (після лісів) серед рослинних угрупувань Рівненської області.

Залежно від умов розміщення, вони поділяються назаплавні, суходільні і низинні.

Заплавні луки приурочені до заплав найбільших річок області (Горині, Случі, Стиру). Вони характеризуються найгустішим і найбагатшим видовим різнотравно-злаковим травостоєм (костриця, мітлиця, тонконіг, осока рання).

Суходільні луки займають підвищені ділянки вододілів. Покриті дрібнозлаковою рослинністю (тонконіг лучний, мітлиця, костриця).

Мал. 1 Рослини мішаних лісів: 1. Сосна 2. Береза 3. Вільха 4. Ялівець 5. Чорниця 6. Багно 7. Папороть орляк 8. Дзвоники 9. Любка дволиста

Низинні луки поширені на зволожених межиріччях, долинах, терасах. Серед трав'янистої рослинності переважає конюшина біла і лучна, тимофіївка, осока звичайна.

Лучні угіддя використовують під сіножаті, пасовища, кормові угіддя.

Болота займають, головним чином, північну, поліську частину області. Наявність великої площі боліт (більше 170 тис.га) - особлива риса природи Рівненщини. За походженням рослинного покриву виділяють такі різновиди боліт, як низинні, перехідні та верхові.

Болотні рослини

Мал. 2. Болотні рослини: 1. Осока 2. Півники болотні 3. Папороть велика 4. Мох сфагнум 5. Вовче тіло 6. Журавлина звичайна

Низинні болота займають найбільшу площу і зустрічаються як на Поліссі, так і на півдні області в заплавах річок та понижених терас. Для низинних боліт характерний розвиток мохового покриву, трав'янистої рослинності, де переважають злакові та осока, підліску з крушини, вільхи, верби, черемхи, ліщини. Низинні болота живляться ґрунтовими водами, багатими на мінеральні речовини, тому 2/ З болотних рослин селяться на них.

Перехідні і верхові болота займають зниження між вододілами і поширені, головним чином, на Поліссі. Особливістю цих боліт є наявність сфагнового мохового покриву.

Багато боліт осушено, і меліоровані землі використовуються в сільському господарстві. Болота виконують надзвичайно важливу воднорегулюючу функцію у природі. Тому надмірне осушення може призвести до порушення складних взаємозв'язків між природними компонентами: зниження рівня ґрунтових вод, обміління річок і джерел, збіднення рослинного і тваринного світу. Науково-обгрунтовані і виважені підходи і прогнози повинні стан визначальними при проведенні комплексу гідромеліоративних робіт.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Рослинний світ Рівненщини

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.