Зміст

Вступ

Розділ І.

1.1. Історія виникнення біотехнології

1.2. Застосування біотехнології

1.3. Переваги біотехнології

Розділ ІІ.

2.1.Біотехнологія в сільському господарстві

2.2.Біотехнологія й рослинництво

2.3.Біотехнологія й тваринництво.

2.4.Технологічна біоенергетика

Розділ ІІІ

3.1. Біотехнологія в медицині

Висновок

Література

Висновок
Нема сумніву в тому що потенціал біотехнології в наші дні великий. Їй дано - нехай у певних границях - перевивати поновому «нитку життя» - ДНК - методами генетичної й клітинної інженерії, створювати біообъекту за заздалегідь заданими параметрами і, які звичайно додають, на благо людства.
Чи завжди на благо? Здається, що вже з основного тексту ясно: що накопичений різнобічний потенціал сучасної біотехнології - це гострий меч, що, подібно іншим новим галузям науково-технічного прогресу, що сформувались в XX ст. (ядерна енергетика, комп'ютерна електроніка, космонавтика), може принести не тільки користь, але й шкоду при безконтрольному, необережному й тим більше зловмисному застосуванні. Так, у поширенні методів генетичної інженерії бачили загрозу зараження людей небаченими хвороботворними «генетичними монстрами», створення нових різновидів злісних бур'янів і навіть виведення «стандартних людей» по заздалегідь заданих програмах. Потенційну загрозу, що полягає в розвитку біотехнології, не можна не перебільшувати, не применшувати, вона значною мірою визначається не чисто науково-технічними, а етичними й соціально-політичними факторами. Як відзначено в матеріалах XXVII з'їзду КПРС, у різних суспільно-політичних системах науково-технічна революція обертається різними її гранями й наслідками.
Біотехнологія представляється «країною контрастів», сполучення самих передових досягнень науково-технічного прогресу з певним поверненням до минулого, що виражається у використанні живої природи як джерела корисних для людини продуктів замість хімічної індустрії.
Значні контрасти характерні для біотехнології й у відношенні необхідних для її розвитку фінансових засобів, сировинних матеріалів і кадрів. Є біотехнологічні розробки, що вимагають досить значних капіталовкладень, концентрації зусиль великих колективів науковців, інженерно-технічних і управлінських кадрів, дорогої сировини й устаткування (багато які генноінженерні розробки, біотехнологічні процеси із застосуванням автоматизованих систем керування). Це так звана «більша біотехнологія». Їй протистоїть «мала біотехнологія» (одержання біогазу, вирощування мікроводоростей у ставках), що обходиться багато в чому даровими джерелами енергії й сировини, низькими капіталовкладеннями, невеликими витратами праці.
Всі напрямки сучасної біотехнології повинні служити всьому людству, а не тільки тим, хто здатний фінансувати розвиток тієї або іншої галузі. Зокрема, що розвиваються країни повинні одержати доступ до «великої біотехнології», що їм поки багато в чому «не по кишені». Генно-інженерна вакцина проти малярії необхідна для країн Африки, де від малярії гине більше ніж мільйон дітей у рік. Але чи можуть країни, що розвиваються, Африки фінансувати масове виробництво генно-інженерних вакцин? Нагальною потребою є міжнародна координація зусиль биотехнологов, всіх зацікавлених країн. У рамках держав - учасників СЕВ така координація передбачена в Комплексній програмі науково-технічного прогресу, розрахованої на період до 2000 р.
Біотехнологія - міждисциплінарна область науково-технічного прогресу. Вона досить гетерогенна по своєму теоретичному базисі, тому що покликано досліджувати не який-небудь клас об'єктів, а вирішувати певне коло комплексних проблем. Однієї з них є, наприклад, пошук дешевого замінника очеретного (бурякового) цукру, і армія биотехнологов береться до роботи, сполучаючи у своїй діяльності елементи різних наук: методи мікробіології, необхідні для вирощування мікроорганізму, біохімії - для виділення глюкоізомерази (випадає глюкозо-фруктозний сироп при використанні глюкози як субстрату), органічного синтезу- для одержання полімерного носія, а при регулюванні параметрів системи з іммобілізованим ферментом необхідні фізико-хімічні розрахунки. Можна додати ще, що для підвищення ефективності біосинтезу глюкоізомерази можуть бути використані методи генетичної й клітинної інженерії.
Коло питань, до рішення яких залучають биотехнологические розробки, досить широкий. Однак більшість із них прямо або побічно пов'язане із глобальними проблемами, що коштують перед сучасною цивілізацією: забруднення навколишнього середовища, погроза екологічної кризи; виснаження запасів корисних копалин, у першу чергу джерел енергії, погроза світової енергетичної кризи; недостача продовольства, особливо відчутна в країнах, що розвиваються.
Слова «біологія» і «біотехнологія» розрізняються лише тим, що в слові «біотехнологія» є вставка «техно». І біологія, і біотехнологія мають справу з живими об'єктами, але як різні їхні підходи до живого! Біотехнолог вивчає живе не із чисто пізнавального інтересу, він намагається «змусити» працювати живі об'єкти, робити потрібні людині продукти. «Навіщо брати на себе праця виготовлення хімічних з’єднань, якщо мікроб може зробити це за нас?», - говорив Дж. Б. С. Холдейн ще в 1929 р., передбачуючи прийдешній розквіт біотехнології. У сучасній біотехнології живе розглядається як засіб виробництва в ряді всіх інших засобів; наприклад, при біологічній трансформації органічних сполук мікроорганізмам призначають роль хімічних реагентів. Не випадкова й стандартна для інженерної ензи-мологічної метафори, що вподібнює іммобілізовані біообьєкти «закованим у ланцюзі рабам». Біообєкт, таким чином, знижують у ранзі, переводячи з категорії самостійної цілісної живої системи в категорію реагентів, реле, комп'ютерних деталей, інших знарядь модернізованого виробництва.
Ця тенденція сучасної біотехнології має не тільки філософське, але й практичне значення. Вона породжує надто грубий, примітивний, чисто емпіричний підхід до такого складного об'єкта, як живе, що веде до його низкоеффективного функціонування в умовах біотехнологічного процесу. Не виправдав себе, зокрема, лобовий метод оптимізації подібного процесу, оптимізація «грубою силою», проведений без детальних знань фізіології використовуваного організму. Недостатньо надійний у біотехнології й метод кібернетичного моделювання, що спрощує біологічний об'єкт до «чорного ящика».
Існує й інша тенденція в біотехнології. Її прихильники ставляться з «розумінням» до тонкості й злагодженості систем регуляції процесів життєдіяльності в клітці біообєкта. У напівжартівливій формі ці думки виражені журналістом і популяризатором біотехнології Фишлоком у передмові до книги «Біотехнологічний бізнес» (1982): «Мікроби набагато розумніше й здібніше мікробіологів, генетиків і інженерів». Мова нерідко йде про підвищення рангу біообєкту в біотехнології.
Описані особливості підходу біотехнології до об'єкту виділяють її серед традиційних природничо-наукових дисциплін.
Біотехнологія - типове породження нашого бурхливого, динамічного XXI в. Вона відкриває нові обрії перед людським розумом. Проблеми біотехнології надзвичайно різноманітні, починаючи від чисто технічних (наприклад, зниження каталітичної активності ферментів при їхній іммобілізації) і закінчуючи тонкими інтелектуальними проблемами, пов'язаними зі збіднінням фундаментальної науки у зв'язку з домінуванням чисто прикладних-проблемно-прикладних розробок.
В умовах соціалізму відкриваються широкі перспективи й можливості для використання нових наукових досліджень і розробок на благо людини й суспільства.

Література
1. ''Біотехнологія: здійснення й надії'' - Сассон А., Москва, «Мир» 1987р.
2. ''Біотехнологія проблеми й перспективи'' - Егоров Н.С., Москва, «Вища школа» 1987р.
3. ''Біотехнологія: що це таке?'' Вакула В.Л., Москва, «Молода гвардія» 1989р.
4. Н.С. Егоров, А.В. Олескин – Биотехнология: Проблеми и перспективи
5. Н. Гингерц, Р. Сэвидж – «Гибридние клетки»
6. Ю.Ю. Глеба, К.М. Ситник – «Клеточная инженерия»
7. Энциклопедия «Биология»
8. Н. Грин, У. Стаут – «Биология»
9. Т. Маниатис - «Методи генетической инженерии»
10. Биологический энциклопедический словарь
11. Справочник «Биология для студента»
12. М.Е. Аспиз – «Энциклопедический словарь юного биолога»
13. А.В. Акуличева, А.С. Гинзбург – «Генетика и наследственность»
14. М.Е. Лобашев, К.В. Ватти – «Генетика с основами селекции»
15. Н.А. Ленец – «Пособие по биологии для поступающих в вузи»

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 40

Безкоштовна робота

Закрити

Сучасні біотехнології в сільському господарстві та медицині

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.