ЗМІСТ

1. ВСТУП

2. КОМАХИ РОКИТНІВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА

2.1. Представники

3. КОМАХИ - ШКІДНИКИ ЛІСУ

3.1. Шкідники хвої

3.2. Шкідники листя

3.3.Шкідники молодих лісових культур

а) Шкідники пагонів і бруньок

б) Шкідники коріння

3.4. Заходи боротьби з хрущами

4. ЛІСОВІ МУРАШКИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ У ЖИТТІ ЛІСУ ТА ЗНИЩЕННІ ШКІДЛИВИХ КОМАХ

4.1. Роль лісових мурашок у житті лісу та знищенні шкідливих комах

4.2. Біологія лісових мурашок

4.3. Охорона і збереження мурашок

4.4. Методика обстеження лісових насаджень на виявлення в них мурашок та їх облік

4.5.Штучне розселення лісових мурашок

5. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЛІТЕРАТУРА

3. КОМАХИ - ШКІДНИКИ ЛІСУ

Багато комах можуть через певні проміжки часу розмножуватися у масі. При цьому їх може бути так багато, що хвоя або листя об’їдаються цілком, і дерева стоять голі. Листяні дерева легше переносять такі пошкодження, і якщо вони об’їдені у травні, то в середині червня на них виростає нове листя. Однак при цьому на відновлення крони дерево витрачає багато поживних речовин, і тому приріст деревини знижується не тільки у поточному році, але й в декількох наступних. Складніше переживають повне об’їдання хвойні дерева. Значна кількість дерев сосни при цьому не тільки втрачає приріст, але й засихає. Якщо об’їдання відбувається два роки поспіль, то може усохнути весь ліс. Тому в лісовому господарстві намагаються стежити за чисельністю шкідників і вчасно з ними боротися. Молодим лісовим культурам також шкодить багато комах, насамперед хрущі і пагонов’юни.

3.1. Шкідники хвої

Шовкопряд сосновий

Сосновий шовкопряд шкодить у соснових борах Європи, на Кавказі, Уралі, У Західному Сибіру, в Україні зустрічається всюди.

Метелик великий. Розмах крил самки 5-9 см, самця – 4-7. У самки вусики ниткоподібні, а в самця – пір’ясті. Загальне забарвлення крил подібне до кольору соснової кори, хоча відтінки дуже мінливі – від сірого до бурого. На початку масового розмноження домінують темно забарвленні особини, а наприкінці сірі. Літ метеликів починається у перших числах липня.

Самка може відкласти до 450 яєць, які вона розміщує купками на хвоїнках, сучках, корі стовбурів. Яйця великі: довжиною до 3 мм, а шириною до 2 мм.

На початку серпня на початку серпня з яєць виходять гусениці, які живляться до середини жовтня, а потім ідуть на зимівлю в підстилку. Якщо розрити підстилку в місцях розмноження цього шкідника, то можна знайти загорнутих у кільце гусениць. Якщо їх понад 40 штук на 1 м2 підстилки, то хвоя дерева, під яким знайшли гусениць, буде цілком об’їдена.

Навесні, як тільки починає сходити сніг і підстилка трошки нагрівається, гусениці піднімаються угору по стовбуру для живлення. З’їдають крону дерева знизу догори і від середини до периферії. За час свого росту гусениці З’їдають до 35 г хвої, якщо її не вистачає, починають живитися бруньками і навіть корою. Це дуже небезпечний шкідник сосни.

Доросла гусениця досягає7,5 у довжину. Забарвлення гусениць дуже мінливе і варіює від всіх відтінків сірого до бурого. Відрізняється від інших гусениць наявністю двох поперечних смужок, що складаються із синіх волосків, які опікають при дотику. Розташовані вони недалеко від голови. Приймаючи погрозливу позу, гусениця піднімає пере5дню частину тіла, нагинає голову і демонструє ці смуги.

У середині червня гусениця плете пухкий темно-сірий кокон, у який вплітає й отруйні волоски з синіх смуг, тому руками коконів краще не зачіпати. Лялечка смоляно-бура, через 12-18 діб з неї виходить метелик.

Совка соснова Panolis flammea L.

Соснова совка поширена від західних границь Європи до Тихого океану у місцях зростання сосни.

Метелик червонясто-коричневий, кольору соснових бруньок, що почали розпускатися. Розмах крил досягає 2,5-3,5 см. Самці від самок відрізняються більш товстим черевцем і наявністю волосків на його вершині.

З’являються в природі метелики рано, одразу коли сходить сніг. Самка відкладає в середньому близько 85 яєць, які розміщає на хвої. Яйця невеликі, ребристі, спочатку блідо-зелені, а перед виходом гусениць стають фіолетовими.

Гусениці старших віків зелені з п’ятьма білими смужками і бічною оранжуватою – над ногами. Гусениці ростуть 30-40 діб. У першу чергу об’їдають молоду хвою, а при масовому розмноженні – і стару хвою, і кору на пагонах останніх років, що призводить до припинення росту сосни у висоту, а часто –й до її усихання.

Після завершення розвитку гусениця спускається у підстилку і там лялькується. Лялечка червонясто-коричнева, знаходиться під підстилкою без кокона.

Прядун сосновий Bupalus piniarus L.

Зустрічається в соснових борах Європи, на Кавказі, У Південному і Східному Сибіру, на Саянах І на Анталії.

Метелик невеликого розміру. Розмах крил сягає 30-40 см.

Літають метелики у червні. Їх можна побачити, коли вони сидять на хвої сосон або на кущах у період дозрівання ягід суниці. Саки літають мало, самці більш рухливі. Метелики не живляться і вже на другу добу після запліднення відкладають яйця рядами по 7-32 штуки на ситару хвою. Яйця невеликі – 1,1-0,5 мм.

У середині – наприкінці липня з’являються гусениці. Вони сірувато-зелені з п’ятьма подовжніми білими смугами на тілі, при живленні виїдають вузькі подовжні жолобки. У старшому віці гусениці з2їдають хвоїнки повністю, залишаючи лише великі пеньки. Упродовж розвитку З’їдають близько 3,5 г хвої.

Гусениці спочатку поїдають торішню хвою, а потім переходять до живлення хвоєю поточного року. Живляться гусениці вночі, а вдень тримаються нерухомо, витягнувшись вздовж хвоїнки. Завдяки своєму забарвленню вони мало помітні. Закінчують живлення та йдуть на лялькування у жовтні.

Лялечка довжиною 7-15 мм, зеленувато-бура. Зимує під підстилкою або у верхніх шарах ґрунту без кокона. За наявності 6 здорових лялечок-самок на 1 м2 підстилки очікується повне об’їдання хвої на дереві.

Найбільш сприятливими місцями для розвитку соснового прядуна є чисті соснові насадження 20-40 років, віддає перевагу ділянкам у глибині насаджень, а не на узліссі.

Монашка Lumantria monacha L.

Поширена у лісовій і лісостеповій зонах Європи, у Західному Сибіру, на Анталії, Примор’ї та південній частині Сахаліну. В Україні зустрічається у Поліссі, Лісостепу і Криму.

Гусениці цього виду можуть живитися і листяними породами, але спалахи масового розмноження спостерігаються лише у соснових насадженнях.

Метелики сірувато-білі з чотирма чорними, звивистими смугами на передніх крилах. Задні крила сірі. Схожі на метеликів непарного шовкопряда. У самок вусики ниткоподібні, а в самців - пір’ясті.

Літають метелики в липні. Самки відкладають яйця глибоко у щілині кори в кілька етапів, загалом до 300 яєць.

Гусениці першого віку темно-сірі, з чорною блискучою головою і шістьма рядами жовтуватих бородавочок уздовж тіла. Гусениці старших віків до 5см довжиною, сірі з жовто-бурою головою. Гусениці скупчуються і живляться на чоловічих ”суцвіттях” сосни. Гусениці дуже ненажерливі і після живлення суцвіттями об’їдають молоді пагони і бруньки, що пішли в ріст, а починаючи з третього віку, живляться старою хвоєю.

Кожна гусениця, що дає самку, з’їдає 7-10 г хвої, а гусениця, з якої розвивається самець, з’їдає на 1/3 корму менше. Розвиток гусениці триває 45-80 діб залежно від температури. Лялькування відбувається у місцях живлення гусениці або у схованках (щілини кори, стовбури дерев) у пухких павутинних коконах або навіть без кокона: гусениці приплітають себе до субстрату павутиною.

Лялечки довжиною 1,5-2,5 см, бурі, з пучками сивих волосків на тілі.

Пильщики

Сосновим насадженням значної шкоди завдають перетинчастокрилі комахи з надродини пильщики.

На сосні розвивається багато видів пильщиків, але найчастіше спалахи спричиняють рудий і звичайний соснові пильщики, червоноголовий, зірчастий і поодинокий пильщики-ткачі.

Імаго пильщиків досить схожі одне на одного і неспеціалісту відрізнити їх складно. Але їх можна відрізнити за личинками та за періодом живлення.

Пильщик рудий основний

Neodiprion sertifer Geoffr

Широко поширений в Європі та Азії. Південна межа його мешкання збігається з межею поширення сосни звичайної. Самка і самець літають одночасно у вересні. Імаго не живиться.

Личинка пильщика зеленувато-маслинового кольору з чорною головою. Личинки тримаються на хвої групами. У гнізді буває до 200 личинок, але частіше – не більш 50.

Розвиваються з травня до середини червня. Потім вони спускаються у підстилку, де плетуть золотавий бочкоподібний кокон довжиною 6-12 мм. У серпні вилітають імаго, які відкладають яйця на хвоїнки. Яйця зимують.

Пильщик звичайний сосновий

Diprion pini L.

Один з найнебезпечніших шкідників сосни. За величиною площі, на якій розмножується, посідає перше місце серед шкідників сосни. За величиною площі, на якій розмножується, посідає перше місце серед шкідників сосни.

Поширений у соснових лісах Європи, Північної Африки і західного Сибіру. В Україні зустрічається всюди.

Розвивається у двох поколіннях на рік. Імаго довжиною 7-10 мм. Літ весняного покоління відбувається на початку квітня, а літнього – з початку липня. Личинки зеленувато – жовті з бурою головою. За період розвитку личинка З2їдає до 1,5 г хвої.

Личинки першого покоління живляться у червні і після завершення живлення коконуються на хвої. Личинки літнього покоління звивають кокони на початку вересня у ґрунті. Кокони звичайного соснового пильщика більші за розмірами і більш темні, ніж у рудого.

Під час спалахів звичайний сосновий пильщик дуже швидко розселяється і наступне покоління заселяє площу, що у 2-3 рази перевищує площу, зайняту попереднім.

Пильщик-ткач зірчастий

Acantholyda stellata Chr.

Віддає перевагу чистим сосновим культурам 7-30 років, у яких і розвивається.

Літ імаго починається у другій декаді травня. Довжина тіла самок досягає 11-16 мм, а в самців – 10-13. Самка відкладає на хвою яйця човноподібної форми розміром 0,3-0,7 мм. Середня плідність самок становить 30 яєць.

Личинки 1-3 віків спочатку жовто-зелені, але через деякий час на боках тіла З’являються коричневі смужки. Після виходу з яйця личинка починає готувати для себе павутинне гніздо – чохлик, що являє собою трубку з отворами з двох кінців. На відміну від червоноголового пильщика, зірчастий не забруднює свої чохлики екскрементами, Личинки старшого віку залишають чохлик і живляться хвоєю відкрито. Тривалість розвитку личинки 16-30 діб.

Личинки, що закінчили розвиток, спускаються в грунт, готують у ньому колисочку і до весни лялькуються. Розвиток проходить в одній генерації.

Пильщик-ткач червоноголовий

Acantholyda erythrocephala L.

Найчастіше розмножується у культурах сосни 10-30 років.

Масовий літ починається наприкінці квітня – на початку травня. Самка відкладає на хвою близько 30 яєць. Личинки виходять наприкінці травня на початку червня.

Спочатку вони рожеві з жовтою головою, потім стають сіро-зеленими з блідо-коричневими плямами і коричневою смужкою на спині. Личинки живуть великими групами у павутинному гнізді разом, але наприкінці розвитку влаштовують собі індивідуальні гнізда. У гніздах затримуються екскременти і залишки хвої. Тому об’їдені гілки вкриті ніби іржавою повстю і добре помітні у насаджені.

Одна личинка з’їдає від 42 до 120 хвоїнок. На початку липня личинки спускаються в грунт, влаштовують земляні колисочки і там зимують, а навесні перетворюються на лялечку.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 43

Безкоштовна робота

Закрити

Біологія мурашок і їх вплив на стан лісу

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.