Ботаніка 12
План
1. Родина Селерові (Зонтичні)
2. Родини Березові. Макові.
3. Розвиток пагона з бруньки. Типи галуження пагонів
4. Рослинний покрив земної кулі. Рослинність холодного поясу
5. Рослинність екваторіально-тропічного поясу
6. Рослинність помірного поясу
7. Рослинність субтропічного поясу
8. Світло як екологічний фактор
6. Рослинність помірного поясу
У помірних поясах панують помірні повітряні маси і західні вітру. Тут значно холодніше, ніж у тропічних поясах. Ясно виражені пори року.
Найпоширеніший тип рослинності - лісу (тайгові, змішані, широколистяні, дрібнолисті), зустрічаються також лісостепу, степу, напівпустелі й пустелі.
Хвойні ліси (тайга) простягнулись від Атлантичного до Тихого океану. Ґрунти зони – підзолисті. В європейській тайзі переважають сосна й ялина, за Уралом – кедр, а в Східному Сибіру – модрина.
Зона мішаних лісів змінює зону тайги на півдні. Тут формуються дерново-підзолисті ґрунти.
Зона широколистих лісів простягнулась від Атлантики до Волги. По мірі наростання континентальності клімату букові ліси змінюються дубовими. Під широколистими лісами формуються бурі і сірі лісові ґрунти. Крім того в мішаних лісах ростуть ясен, граб, тополя, береза.
Лісостепи й степи змінюють зони лісів на півдні в центральній частині материка. Степи – безлісі простори з густою злаковою трав’яною рослинністю й густою кореневою системою. Ґрунти степів – чорноземи – є надзвичайно родючими.
У помірному поясі багато напівпустель і пустель. У пустелях серед рослин переважають ксерофітні напівчагарники: полин, курай, білолізник,саксаул, піщана акація та ін. Напівпустелі — рослинність там складається з дернових степових злаків (ковили, типчака, житниці) і ксерофітих напівчагарників (полину, кураю та ін.).
7. Рослинність субтропічного поясу
В субтропічному поясі виділяють шість природних зон: твердо листі вічнозелені ліси і чагарники, гемігілей, напівпустелі і пустелі, степи, савани, вологі мішані ліси і одну висотну область.
Зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників. Рослинність представлена твердолистими лісами та заростями склерофільних чагарників ( тик, літрея їдка, мильне дерево, персея, бейльшмідія, канело) зустрічаються гаї високої (30-35 м) ендемічної слонової або медової пальми.
Зона гемігілей. У видовому складі першого ярусу лісів панують високі вічнозелені дерева із родини магнолієвих, а також вічнозелені види південного бука. Значну роль грають різноманітні хвойні (подокарпус, чілійський кедр лібоцедрус, алерце, чілійська араукарія) у нижньому ярусі поширені деревовидні папороті.
Зона субтропічних напівпустель і пустель. Рослинний покрив представлений сильно розрідженим злаково-різнотравним покривом, що розвинений лише на окремих ділянках, засухостійкими колючими чагарниками і низькорослим ксерофіт ним рідколіссям (колючі прозописи із мімозових). Серед чагарників панують низькорослі ярила, брела. На засолених грунтах поширені лобода і сукулентні гігрогалофіти.
Зона субтропічних степів представлена низькорослими злаками (ковила, просо, бородач, стоколос, тонконіг, перлівка). Із різнотрав’я росте кілька видів пасльону, портула, вербена, кислиця та ін..
Зона саван і рідколісся. Первинна рослинність представлена високо травними саванами. Основу природного травостою складають ковила, бородач дике просо. різнотрав’я представлене багатьма видами портулакових, гвоздичних, складноцвітих, вербенових та ін.. доволі широко поширені чагарники і чагарнички.
Зона вологих мішаних лісів. Типові вічнозелені субтропічні ліси різноманітного складу до висоти 400м. вище 400м панують розріджені хвойні ліси із араукарії, невеличкого вічнозеленого деревця йерба-мате та листопадних дерев імбуйя, що мають назву пінерайя.
Область висотної поясності. Внизу розміщені жорстко листяні чагарники, в середньому поясі – вічнозелені листяні ліси з домішкою хвойних. У верхньому розміщуються високогірні луки, що мають назву парамос, високогірні степи, що мають назву халка і складаються з пучків жорстких злаків.