План

1. Основні (паренхіматичні) тканини

2. Охорона рослин і фітоценозів

3. Пагін, його будова. Видозміни пагонів

4. Папоротеподібні. Цикл розвитку. Значення в природі та житті людини

5. Первинна анатомічна будова кореня

6. Плауноподібні. Цикл розвитку. Значення в природі і в житті людини

7. Покривні тканини

8. Поняття про ареал, флору, рослинність

3. Пагін, його будова. Видозміни пагонів

Пагін – це вегетативний орган вищих рослин, що складається з стебла, листків та бруньок, має метамерну, тобто повторювальну будову і здатний до верхівкового росту. Головна функція пагона пов’язана з фотосинтезом, яку виконують листки. Його вісь, тобто стебло є опорним органом. Його частини виконують механічну, запасаючу функцію або є органом для вегетативного розмноження рослин. Нові пагони закладаються в певному порядку на загальній осі головного пагона, що забезпечує тривале життя рослини, а також його галуження з утворенням системи пагонів.

Пагін, який розвивається з бруньки протягом одного вегетативного періоду, називається річним. В однорічних рослин головне стебло і кожна бічна його гілка може вважатися окремим пагоном. У багаторічних рослин пагоном вважається нерозгалужене стебло з листками та бруньками, що розвинулися протягом одного вегетативного періоду.

Місце прикріплення листка до стебла називається вузлом. У багатьох рослин, таких як гвоздичні, злаки, вузол має чітко виражене потовщення, в інших рослин потовщень майже немає і межі вузлів умовні.

Ділянка стебла від вузла до вузла називається міжвузлями. Довжина міжвузлів може бути довгою або короткою, від цього залежать розміри пагонів. На стеблах деяких рослин з дуже короткими міжвузлями зближені листки утворюють прикореневу розетку( кульбаба, морква, петрушка). Як правило пагін має кілька вузлів і міжвузлів. Таке повторювання відрізка пагона, що має однойменні органи, називають метамерією. Кожен метамер вегетативного пагона, складається з вузла і розташованим на ньому листком, брунькою і міжвузлям розташованим нижче. Кут між листком і стеблом, називається листковою пасікою. У пасіці листка розташовуються бруньки та пагони. Перший пагін рослини ( головний пагін, пагін першого порядку) бере свій початок з бруньки зародка насінини, до його складу входять гіпокотелей, сім’ядоля і брунечка. При подальшому розвитку пагона послідовно формуються нові його метамери. Крім верхівкової бруньки в пазухах листків більшості насінних рослин закладають пазушні або бічні бруньки.

Із бічних пазушних бруньок формуються бічні пагони, за рахунок яких галузиться головний пагін і збільшується загальна фотосинтезуюча площа рослини. Так формується система пагонів, серед яких головний пагін буде пагоном першого порядку, його бічні пагони - другого порядку, а з подальшим галуженням будуть пагони третього, четвертого та інших порядків.

Видозміни пагона. Вусики – довгі тонкі пагон из редукованими листками (виноград, огірок). Колючки – вкорочені пагони без листків, що захищають рослину від похдання тваринами (глід, дика яблуня). Філокладії – плоскі листкоподібні пагони, розташовані у пазухах редукованих листків (рускус, філантус). Кореневище – видозмінений пагін з невеликими лускатими листками буруватого кольору і бруньками (півники, щавель). Бульби – потовщені, здуті, м’ясисті видозміни пагонів (картопля). Цибулина – укорочене стебло на якому є численні тісно зближені листки і додаткові корені (цибуля, тюльпан).


4. Папоротеподібні. Цикл розвитку. Значення в природі та житті людини

Сучасні папоротеподібні представлені рівноспоровими (щитник чоловічий, безщитник жіночий, орляк, багатоніжка звичайна, вудсія альпійська, адіантум венерине волосся) та різноспоровими (сальвінія плаваюча, марсилія чотирилиста, азола) багаторічними трав' янистими, рідше дерев' янистими (у тропічних лісах), рослинами. Розміри рослин коливаються від кількох міліметрів до 25 м (тропічні види). Папоротеподібні мають добре розвинену кореневу систему, видозмінене стебло - кореневище, великі листкові пластинки - вайї. Особливості папоротей: 1. У життєвому циклі переважає фаза диплоїдного спорофіта. Спорофіт - типово сухопутна рослина. 2. Спорангії містяться з нижнього боку листкової пластинки в сорусах. 3. Гаметофіт пристосований до проживання в умовах надмірної вологи. Загальний життєвий цикл папоротей. Рослина папороті (спорофіт) диплоїдна. На нижній поверхні листкової пластинки утворюються спорангії, у них шляхом мейозу дозрівають спори. Потрапляючи у зовнішнє середовище, спори проростають, утворюючи гаметофіт (гаплоїдний). Гаметофіт папоротей називають заростком (здатний до самостійного живлення), він має вигляд невеликої серцеподібної зеленої пластинки, прикріпленої до ґрунту ризоїдами. На нижній поверхні пластинки утворюються архегонії й антеридії. Сперматозоїди на водяній плівці досягають архегоніїв, проникають у них і запліднюють яйцеклітину. Із зиготи виростає рослина - папороть (спорофіт). Є рівноспорові папороті. Рівноспорові мають однодомні гаметофіти, різноспорові — дводомні гаметофіти.

У природі папороті беруть участь у формуванні фітоценозів у лісових та гірських рйонах, творюють значну органічну массу; з цих рослин утворилось кам.яне вугілля, що використовується як паливо. Екстракт з кореневища чоловічої папороті використовується як глистогінний засіб. Деякі види папороті використовуються як декоративні рослини.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 10

Безкоштовна робота

Закрити

Ботаніка 9

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.