План

1. Методи антисептики. Антисептичні препарати

2. Гени. Принципи функціонування бактеріального геному на прикладі lac – оперону (за Жакобом і Моно)

3. Г. Домагк. Сульфаніламідні препарати. Механізм їх дії. Групи сульфаніламідних препаратів

Література

1. Методи антисептики. Антисептичні препарати

Антисептика (грец. antі — проти + sеpsіs — зараження;) — комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на знищення чи зниження чисельності популяцій облігатно- та умовно-патогенних мікроорганізмів у патологічних утвореннях шкіри, м’яких тканин, слизових оболонок, серозних порожнин з метою лікування місцевих інфекцій та запобігання розвитку сепсису; іншими словами, будь-яка процедура, яка значною мірою зменшує бактеріальну флору шкіри, слизової оболонки чи іншого середовища.

Види антисептики: механічна, фізична, хімічна, біологічна, змішана.

Механічна антисептика займають основне місце в профілактиці ранової інфекції. Її ціль – знищити чи зменшити кількість мікроорганізмів у рані.

Фізична антисептика. Ціль – створення у рані умов, несприятливих для розвитку бактерій; зменшення всмоктування токсинів бактерій і некротичних тканин.

Хімічна антисептика. Використання препаратів арсеналу хімічних речовин для знищення мікробів чи затримки їхнього розвитку в рані. До них відносяться хімічні речовини, що використовуються з різною метою: обробка рук хірурга й операційного поля хворого, стерилізації рукавичок, інструментарію, шовного матеріалу, дезінфекції наркозної, ендоскопічної і іншої апаратури, предметів догляду за хворими, приміщень і ін. Основні вимоги до хімічної антисептики: належні бути ефективні по відношенню до мікроорганізмам і безпечними для хворого; не дорогими; простими у вживанні; не втрачати ефективність при зіткненні з живими тканинами (invivo), а не тільки в пробірці (invitro).

Біологічна антисептика. Це цілий комплекс заходів, спрямованих на підвищення імунітету і захисних властивостей організму (введення вакцин, сироваток, анатоксинів, глобулінів, введення плазми, крові й ін., підвищення антитоксичної печінки, крові, посилене виділення з організму токсинів; введення протеолітичних ферментів, що сприяють загоєнню ран), а також діючих безпосередньо на мікроорганізми.

Змішана антисептика. У процесі лікування хворих як правило використовуються усі види антисептики. Прикладом застосування змішаної антисептики є сучасне лікування ран. Спочатку шкіру довкола ран обробляють антисептиком (хімічна антисептика), здійснюють первинну хірургічну обробку рани (механічна антисептика), її промивають антисептиком (знову хімічна антисептика), після ушивання рани до дренажу (фізична антисептика) вводять протиправцеву сироватку, призначають антибіотики (біологічна антисептика), при наявності інфільтрату через декілька днів призначають фізіотерапевтичне лікування (фізична антисептика).

Методи застосування антисептиків.

Поверхнева антисептика. Антисептик використовують поверхово через шкіру, слизові, у рану, при промиванні порожнин. Метод заснований на використанні антисептичних розчинів, порошків, мазей, емульсій, аплікацій у лікуванні ран у клініці очних хвороб, в оториноларингології, гінекології, урології. Метод поверхневої антисептики використовується при ендоскопічних дослідженнях. Антисептик застосовують у вигляді примочок, ванночок і ванн. К.М.Сапежко і Каррель-Дакен запропонували метод проточного безупинного промивання гнійних ран через дренажі, катетери спиртовим розчином йоду (Сапежко) чи хлорного вапна + борної кислоти.

Глибока антисептика. Препарат вводять у товщу тканин (внутрішньом′язово, під вогнище), нерідко в сполученні з іншими методами введення антисептиків.

Антисептичні засоби. Основні вимоги до антисептиків:

а) належні бути безпечними для хворих;

б) ефективними по відношенню до мікроорганізмів. Можлива дія бактерицидна (убивають мікроорганізми) чи бактеріостатична (затримують розвиток і розмноження мікробів);

в) вони не повинні втрачати ефективність при зіткненні з живими тканинами організму;

г) не бути летучими;

д) простими у вживанні;

е) не бути дорогими.

Антисептичні засоби діляться:

- хімічні речовини (неорганічні й органічні з'єднання);

- хіміотерапевтичні засоби (хімічно чисті, природні чи синтетичні речовини), у тім числі й антисептики.

В основі механізму дії антисептиків на бактерії належить процесам окислювання, адсорбції, згортання білків і дегідрадації мікробної клітки.

Кращими вважаються ті препарати, що роблять бактерицидну дію на мікроби, мало впливають на тканини хворого, залишаються активними в рані чи в запальному вогнищі.

Антисептики в тій чи іншій мірі активні щодо всіх мікроорганізмів, тобто, на відміну від хіміотерапевтичних засобів, не мають вибірковістю дії. Дія антисептичних засобів, що приводить до затримки розвитку або розмноження мікроорганізмів, називається бактеріостатичну, до їх загибелі - бактерицидну. Останній ефект може бути названий дезинфікуючим. Деякі антисептичні засоби можуть виявляти як бактеріостатичну, так і бактерицидну дію, що залежить від їх концентрації та тривалості дії, чутливості до них мікроорганізмів, температури, присутності органічних речовин у середовищі (гнои, кров послаблюють дію антисептичних засобів). Антисептичні засоби досить різні за своєю природою. Розрізняють наступні їх групи. I. Галоїди: антиформин, йод, пантоцид, хлорамін Б. II. Окислювачі: перманганат калію, пероксид водню. III. Кислоти: бензойна,борна, саліцилова. IV. Луги: бікармінт. V. Сполуки важких металів: препарати ртуті, срібла, алюмінію, свинцю, вісмуту (ксероформ), міді, цинку. VI. Спирти(етиловий та ін). VII. Альдегіди: гексаметилентетрамін, кальцекс, лізоформ,формальдегід. VIII. Феноли: бензонафтол, лізол, резорцин, трикрезол,фенілсаліцілат, фенол. IX. Дегти, смоли, продукти переробки нафти, мінеральні олії, синтетичні бальзами, препарати сірки (альбихтол, винилин, дьоготь, іхтіол, нафта нафталанской рафінована, полимерол, сульсен, цигерол). X. Барвники:брильянтовий зелений, метиленовий синій, флавакридин, этакридин. XI. Похідні нітрофурану: фурацилін. XII. Похідні 8-оксихолина: хінозол. XIII. Поверхнево-активні речовини, або детергенти: диоцид. В якості антисептичних засобів використовують також антибіотики для зовнішнього застосування (граміцидин) іфітонциди.

Для характеристики протимікробної активності антисептичних засобів користуються феноловым коефіцієнтом, який показує, яка сила протимікробної дії даного засобу порівняно з фенолом.

Антисептичні засоби застосовують місцево при лікуванні інфікованих і довго не гояться ран або виразок, пролежнів, абсцесів, флегмон, маститу, поранень суглобів, піодермії, захворювань слизових оболонок, для промивання сечового міхура, сечовипускального каналу, а також для дезинфекції приміщень, білизни, предметів догляду за хворими, рук хірурга, інструментів, знезараження виділень. Для лікування загальних інфекцій антисептичні засоби, як правило, не застосовуються.

Протипоказання до застосування, а також опис окремих антисептичних засобів - див. статті з назвами препаратів [наприклад, Калію перманганат, Ртуть (препарати) та ін].

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Мікробіологія 2

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.