План

Агротехніка вирощування льону-довгунцю

Догляд за посівами озимих весною

Список літератури

Агротехніка вирощування льону-довгунцю

Ріст льону-довгунця є періодичним коливальним процесом з фазними, білядобовими (циркадними) і пульсуючими ритмами. В онтогенезі льону змінюється лише амплітуда коливань, а положення основних фаз і довжина напівперіодів добової періодичності росту залишаються без змін.

2. Тип добового росту має чітко виражений синусоїдальний вигляд з фазами максимуму у вечірні та мінімуму в ранкові години доби. Положення фази мінімуму припадає на 9-у з коливаннями у 2 години і максимуму на 21-у, із плином процесу упродовж 4-6 годин.

3. Характер добової періодичності і швидкість росту залежить від таких екологічних факторів, як температура і вологість повітря, сума ефективних температур, інтенсивність сонячного випромінювання. Вони визначають інтенсивність фізіологічних процесів, розвиток листкової поверхні, продуктивний фотосинтез, утворення вуглеводів. За період вегетації на стеблах льону формується 80-90 шт. листків з площею кожного із них від 0,3 до 0,7 см2, що забезпечує індекс асиміляційної поверхні 3-8. Період максимальної швидкості росту становить 4-6 годин і припадає на 17-22 годину доби. Швидкість росту та загальний приріст рослин становить у фазі сходів – 0,2-0,4 мм/год і 5,9 мм за добу; “ялинка”-0,53-0,61 і 14,6, швидкого росту – 1,1-2,5 і 60,8; бутонізації – 1,06-1,32 і 26,8, цвітіння – 0,52-0,6 і 12,6, зеленої стиглості — 0,05-0,07 і 4,3 мм за добу.

4. Певної корелятивної залежності між добовою швидкістю росту і припливом фотосинтетичної активної радіації, істинним фотосинтезом, температурою і вологістю повітря не існує. Однак має місце тісний зв’язок між швидкістю росту і вологістю повітря о 17 годині, а також температурою повітря о 21й годині. Коефіцієнт кореляції становить 0,83, 0,96 і 0,85.

5. Впродовж вегетаційного періоду існує постійний і високий кореляційний зв’язок між швидкістю росту і накопиченням цукрів. Коефіцієнт кореляції у фазі “ялинка” становить – 0,91, у період швидкого росту – 0,82, бутонізації – 0,86 та цвітіння – 0,54.

6. Криві добової швидкості росту, температурного градієнту, припливу фотосинтетичної активної радіації не співпадають за часом, їх максимальні показники зміщенні одна відносно інших на 5,5 - 6,5 годин, саме на період, впродовж якого в процесі фотосинтезу відбувається перетворення кінетичної енергії у потенційну.

7. Використання ауксанографічного методу у льонарстві в якості тесту ефективності технологічних операцій дозволяє виявити кращі агротехнічні прийоми технології вирощування льону-довгунця, які забезпечують високу врожайність культури, а відтак і скорочення енерговитрат.

8. Поверхневий спосіб основного обробітку ґрунту на глибину 10-12 см оптимізує агрофізичний стан дерново-середньопідзолистих і сірих лісових ґрунтів. Завдяки зосередженню органічної речовини рослинних решток у верхньому шарі ґрунту створюється його оптимальна щільність (1,32 г/см3), а вологозапаси у метровому шарі перед сівбою становлять близько 200 мм.

9. Поверхневий обробіток дерново-середньопідзолистих ґрунтів забезпечує збільшення добового приросту льону у висоту в оптимальні за кількістю опадів роки на 3,2мм у порівнянні з оранкою при середньодобовій швидкості росту 1,64мм/год, в посушливі роки – на 7,7 і 1,20 мм/год. На сірих лісових ґрунтах ці показники становлять відповідно 3,2 мм і 1,7 мм/год та 7,8 мм і 1,29 мм/год.

10. Приріст врожаю соломи на дерново-середньопідзолистих оглеєносупіщаних ґрунтах при застосуванні поверхневого обробітку ґрунту становить 2,2, насіння 0,5 ц/га, а на сірих лісових легкосуглинкових відповідно 5,4 і 0,6 ц/га в порівнянні з оранкою. Безполицевий поверхневий обробіток ґрунту забезпечує отримання умовно чистого прибутку на дерново-середньопідзолистих ґрунтах 82,1, на сірих лісових – 336,8 грн з кожного гектара.

11. На дерново-глейових осушених гончарним дренажем ґрунтах застосування після оранки рихлення підорного шару на глибину 30-40 см створює діапазон щільності ґрунту 1,1 – 1,19 г/см3, шпаруватість 57,2%, збільшує коефіцієнт фільтрації на 0,14 м/добу, підтримує вологоємність впродовж вегетаційного періоду в метровому шарі ґрунту на рівні 90-91% НВ, а запаси продуктивної вологи в межах 204-229 мм.

12. На фоні оранки глибоке рихлення сприяє кращому розвитку листкової поверхні за рахунок збільшення кількості листків на рослині до 77 штук, площі листкової пластівки у межах 0,73-0,78 см2 і завдяки зростанню загальної асиміляційної поверхні посіву чиста продуктивність фотосинтезу у фазу бутонізації підвищується до 9,4-9,8 г/м2 за добу, що на 2,5-2,9 г/м2 більше, ніж лише при оранці.

13. Середньодобова швидкість росту за глибокого рихлення коливається в межах 1,5-1,6 мм/год, прискорення швидкості росту у порівнянні з оранкою становить 0,38-0,44 мм/год, а інтенсивний лінійний ріст відбувається протягом 9 годин.

14. Основний обробіток дерново-глейових ґрунтів з наступним рихленням на глибину 30-40 і 60-70 см забезпечує отримання врожайності соломи в межах 50,9-51,7 ц/га, що на 4,4-5,2 ц більше, ніж на звичайній оранці. Це дозволяє отримати умовно чистий прибуток з кожного гектара у розмірі 137,5-276,4 грн при окупності агромеліоративних прийомів 1,0-1,9 рази.

15. Застосування для передпосівного обробітку ґрунту запропонованого нами удосконаленого комплексного агрегату ВПН-6,5+3КШШ-6М дозволяє скоротити удвічі кількість проходів техніки по полю, що забезпечує оптимальну щільність ґрунту – 1,3 /см3 і рівномірне загортання насіння на глибину 1,82 см. Створення оптимальних водно-фізичних властивостей ґрунту за рахунок такого обробітку прискорює швидкість росту льону у висоту на 0,6 мм/год при середньодобовій швидкості – 1,6 мм/год, а врожайність волокна зростає на 3,3 ц/га.

16. На сірих лісових легкосуглинкових ґрунтах основний обробіток ґрунту дисковими знаряддями на глибину 10-12 см з внесенням фосфорно-калійних добрив у дозі Р90К120 восени і N30 навесні забезпечує інтенсивний розвиток посівів, збільшення листкової поверхні і чистої продуктивності фотосинтезу, у порівнянні з оранкою без внесення добрив, на 0,99 млн. м2. дн. і 3,1 г/м2 за добу та при внесенні N15P45K60 відповідно на 0,78 млн. м2. дн. і 1,5 г/м2 за добу.

17. Поверхневий обробіток ґрунту з внесенням половинної дози добрив – N15P45K60 забезпечує приріст льону у висоту в розмірі 39,4 мм при середньодобовій швидкості росту 1,66 мм/год і максимальній – 2,57 мм/год. Умовно чистий прибуток становить 495,7 грн з 1 га.

18. На фоні органо-мінеральної системи застосування добрив у сівозміні з внесенням безпосередньо під льон-довгунець мінеральних добрив у дозі N30P90K120 приріст врожаю соломи, волокна і насіння становить відповідно: при оранці – 5,1-1,4-0,8, дискуванні – 12,4-2,7-0,7 і плоскорізному обробітку – 7,6-2,0-0,6 ц/га. На фоні внесення половинної дози добрив ці показники мають відповідно такі значення: при оранці – 6,2-1,8-0,6, дискуванні – 0,2-2,6-0,9 і при плоскорізному обробітку 5,4-1,9-0,5 ц/га.

19. За результатами енергетичної і економічної оцінки розроблена технологія вирощування льону-довгунця забезпечує економію енергоресурсів на 33,4%, у порівнянні із звичайною, при коефіцієнті енергетичної ефективності 4,0 та отримання умовно чистого прибутку в межах 276,0-956,0 грн з 1 га.

У фазу сходів приріст льону за добу становить 5,9 мм з перевагою росту вночі. Максимальна фаза швидкості росту 1,0 мм/год припадає на 23 годину, а потім вона різко уповільнюється, в окремі періоди доби спостерігаються і “простої”. У фазі “ялинка” приріст стебел у висоту становить 14,6 мм за добу з перевагою приросту вдень.Амплітуда максимальної і мінімальної швидкості росту лишаються без змін. У період швидкого росту загальний приріст за добу становить 60,8 мм з великою перевагою приросту вдень, а максимальна швидкість росту зареєстрована о 21-ій годині і становить 4,7 мм/год. Період швидкого росту має 21 годину на добу, починається о 10 і продовжується до 7 години ранку. У фазу бутонізації швидкість росту різко уповільнюється і становить 26,8 мм за добу з максимальними показниками 2,3 мм/год о 20-ій годині, що суперечить загальноприйнятій думці про те, що льон найкраще росте у фазу бутонізації. В цій фазі йде формування генеративних органів, основна кількість поживних речовин органічного і мінерального походження використовується на їх утворення, а тому приріст льону у висоту призупиняється. Ця думка підтверджується інтенсивністю росту і розвитку льону у фазі цвітіння і зеленої стиглості, максимальна швидкість росту становить 0,2-0,25 мм/год о 23-ій годині.

Амплітуда коливання між мінімальною та максимальною швидкістю росту, незалежно від етапу органогенезу, завжди постійна і становить 12 годин.

Періодичність ритмів росту льону за добу і протягом вегетаційного періоду, незалежно від фаз росту і розвитку, залишається постійною. Це і є “Біологічні години” – доказ існування у більшості живих організмів здатності вимірювати час, яка передається у спадковість. Проте в нашому випадку не можна стверджувати, що зміна дня і ночі (світлові цикли) призводять до добової періодичності, оскільки довжина дня коливається в межах 16, а ночі – 8 годин, а період коливання кривої швидкості росту – 12 годин. Ось така висока точність коливальних процесів порушується невідомими процесами.

Циркадний тип швидкості росту не залежно від освітлення доби залишається майже однаковим з невеликими погодинними коливаннями. Різке уповільнення швидкості росту з повною зупинкою спостерігається о 8-10 годині. Екзогенні фактори не впливають на добову періодичність росту льону, змінюється лише швидкість росту.При сонячній погоді середня швидкість росту льону у висоту становить 0,82, у хмарну – 1,17 і мінливу – 1,1 мм за годину. За різних погодних умов мінімальна швидкість росту відмічається о 9-ій і максимальна – о 21-ій годині з періодом біоритму 12 годин на добу. В наших дослідах криві росту льону-довгунця з інтенсивністю сонячної радіації не співпадають (рис. 1).

Якщо о 7 годині інтенсивність припливу ФАР становить біля 0,05, а ввечері після 1900 - менше 0,20 кал/см2хв, то протягом дня вона коливається в межах 0.2-0.6 кал/см2хв. Вранці і ввечері при низькому стоянні сонця, розсіяного світла з перевагою довгохвильової радіації більше, а вдень, навпаки, перевага за короткохвильовою радіацією. Пігменти листка поглинають більше оранжево-червоні випромінювання з довжиною хвилі 585-680 нм, а червоні промені спектра найбільш активні у період першої фази фотосинтезу. З цього погляду можна пояснити наявність періоду t, ніж максимум припливу ФАР, який припадає на 15 годину і швидкістю росту о 21 годині.

Найбільша добова швидкість росту від 1,5 до 2,1 мм/год зафіксована при температурі повітря +16,8°С, відносній вологості 75 %, середній освітленості біля 10 годин. Мінімальна швидкість росту у фазі “ялинка” відмічається о 9 годині і становить 0,05 ммгодину при температурі близько +10С. Максимальна швидкість росту зареєстрована о 21 годині при температурі повітря +11С. Температура о 9 і 21 годині майже співпадає, а фази швидкості росту льону протилежні. Тому ми схильні вважати, що температурний фактор не впливає безпосередньо на лінійну швидкість росту, але за рахунок суми температур вдень у рослині відбуваються інші, ендогенні процеси. У період швидкого росту і фазу бутонізації максимальна швидкість росту спостерігається о 21-ій годині і становить біля 2 мм на годину, мінімальна – припадає на 9 годину і становить 0,30-0,35 мм/годину за температури повітря близько 16С. Криві добової швидкості росту і температурного градієнта не співпадають, а їх максимальні і мінімальні фази зміщені на декілька годин (5,5-6,5), тобто зберігається така ж закономірність, як і за припливом фотосинтетичної активної радіації. Середньодобове коливання швидкості росту у фазі “ялинка” знаходиться у межах 0,25-0,75 мм/год, температура повітря в цей час змінюється в межах 9,3…+14,9С, вологість 71-86%. Швидкість росту на VI- VIII етапах органогенезу коливається в межах 0,63-1,59 мм/годину за температури 14,1…+23С і вологості 69-83 %.Середньодобова швидкість росту у фазу цвітіння становить 0,43 мм/год при температурі повітря +18,7С.

Незалежно від ходу кривих температури повітря та істинного фотосинтезу, впродовж світлового періоду швидкість росту збільшується. Інтенсивність фотосинтезу о 8-й і 21-й годинах коливається в межах 10,0 – 4,0 мг CO2/дм2г, а впродовж дня, з 10-ї до 17-ї години, асиміляція CO2 різко зростає і становить 20,0-37,0 мг на дм2 за годину (рис. 2) і при температурі понад 23оС інтенсивність фотосинтезу різко зменшується.

Амплітуда коливань швидкості росту поступово зростає, досягаючи максимальної о 21-й годині. Фази максимальної швидкості росту та інтенсивності фотосинтезу впродовж дня не співпадають, їх періоди коливаються в межах 4-6 годин.Рослини льону надто чутливі до зміни зовнішніх факторів і через 4-6 годин залежно від сорту реагують на формування вуглеводів, що, в свою чергу, впливає на особливості добової періодичності росту.

З математичного аналізу зв’язків швидкості росту та температурного режиму виходить,що з 9 до 17 години температура повітря майже не впливає на швидкість росту, спостерігається слабка залежність між цими факторамиі лише о 21 годині встановлено тісний кореляційний зв’язок. (таблиця 1).

Таблиця 1

1. Математичні моделі зв’язків швидкості росту льону і абіотичних факторів
(період швидкого росту).

Функція V-швидкість росту Коефіцієнти кореляції
температура повітря вологістьповітря вміст цукрів
V9 – 9 годин 0,51 0,21 0,91
V13- 13 годин -0,35 0,77 0,82
V17- 17 годин -0,62 0,89 0,85
V21- 21 годин 0,85 0,96 0,54

Коливання вологості повітря вдень в межах 60% - 90% позитивно впливає на швидкість росту льону. Тіснота зв’язку між швидкістю росту і вологістю повітря протягом денного часу коливається від високої (r= 0,77  0,16) до дуже високої (r =0,96  0,07). Відмічається збільшення тісноти зв’язку з 17-ої до 21-ої години у порівнянні з періодом високої сонячної інсоляції. Швидкість росту впродовж доби і вегетаційного періоду залежить від вмісту та нагромадження вуглеводів, що підтверджується високим коефіцієнтом кореляції.

Безполицевий обробіток істотно змінює режим поживних елементів у ґрунті, оскільки мінеральні добрива загортаються у верхній його шар (0-12см). При поверхневому внесенні мінеральних добрив зменшується ймовірність втрат поживних речовин у результаті переміщення їх вглиб профілю за промивного водного режиму. 

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 22

Безкоштовна робота

Закрити

Рослинництво з основами агротехніки

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.