План

1. Розкрити особливості та основні етапи зародження географії в давньому світі.

2. Висвітлити стан та особливості географії у середні віки.

3. Розкрити внесок та основні етапи зародження географії у середні віки

4. Схарактеризувати особливості формування галузей географічної науки

5. Висвітлити особливості та тенденції розвитку географії на сучасному етапі

6. Розкрити внесок українських вчених у розвиток фізичної географії.

7. Розкрити систему галузевих напрямів географічної науки

8. Обгрунтувати головні риси та закономірності географічної науки.

9. Схарактеризувати традиційні та новітні методи фізичної географії.

4. Схарактеризувати особливості формування галузей географічної науки

Знання про Землю стали значно поглиблюватися, коли до складу експедицій, які відправлялися в далекі землі, почали включати компетентних учених. У XVII—XVIII ст. з'явилося багато описів різних видів тварин, рослин, мінералів. Величезну роботу із систематизації цих матеріалів виконав Карл Лінней (1707—1778), шведський натураліст і лікар. Лінней запровадив у науці запропоновані попередниками подвійні латинські назви — рід і вид, що дало змогу спілкуватися вченим різних країн. Ним було закладено основи ботанічної географії. Георг Форстер вперше виявив характерні особливості розподілу температури на західних і східних окраїнах континентів на одних і тих самих широтах і вказав на схожість клімату західних районів Європи і Північної Америки. Важливу роль у розвитку географії відіграли праці визначного російського вченого М.В. Ломоносова (1711—1765). Йому належить відкриття основного географічного закону взаємозумовленості компонентів природи. Питання загального землезнавства стали обов'язковою частиною "Лекцій з фізичної географії" німецького географа і філософа І. Канта (1724—1804). Він розвинув вчення про вітри, їх утворення і закономірності руху. Відомою стала також його космогонічна гіпотеза про походження Сонця і планет Сонячної системи. О. Гумбольдт встановив ряд важливих географічних закономірностей — таких, як закон висотної поясності клімату і рослинності, закон залежності снігової лінії в горах від географічної широти, з'ясувати особливості клімату тощо. Він першим використав ізотерми для кліматичних характеристик різних частин світу. К. Ріттер вважав, що Земля створена для людей Богом і розгадку історії людства треба шукати в природних умовах тієї місцевості, де жили або живуть ті чи інші народи. К. Ріттер вперше в науковій літературі вжив слово "землезнавство" (німецькою "Erdkunde") замість терміну "географія". Одним з найвидатніших дослідників того періоду став російський вчений В.В. Докучаєв (1846—1903) — основоположник генетичного ґрунтознавства і великий географ. Ідеї Докучаєва дали поштовх до розвитку нової комплексної фізичної географії та послужили базою для формування ще однієї складової географії — ландшафтознавства, тобто вчення про природні територіальні комплекси. Успіхи галузевих наук, використання географічних ідей О. Гумбольдта, В.В. Докучаєва, В.І. Вернадського дозволили вченим сформулювати уявлення про приповерхневу сферу Землі як особливу природно-історичну систему. Вивченням загальних закономірностей будови і розвитку географічної оболонки займається спеціальна наукова дисципліна географії — загальне землезнавство. Комплексний підхід до вивчення природи одержав найбільше застосувань на сучасному етапі розвитку географії.


5. Висвітлити особливості та тенденції розвитку географії на сучасному етапі

Якісно новий етап у розвитку географії настав у другій половині XX ст. Уже на самому його початку, в 1953 p., альпіністи англійської експедиції здійснили успішне сходження на Джомолунгму. Першими на найвищу вершину планети спромоглися піднятися новозеландець Е. Хілларі і непальський шерп Н. Тенсінг. Таким чином, на суші не залишилося більше земель, які були б недоступні людині. Але все ще була слабо вивченою природа полярних районів, особливо Антарктиди, залишався переважно невідомим рельєф дна Світового океану, досить таємничим уявлявся світ океанічних пучин. І коли врешті вся природа Землі та її складові компоненти були в основному вивчені, численним дослідникам природи не довелося нудьгувати без роботи, бо майже одночасно в багатьох регіонах світу стали досить гострими екологічні проблеми, а деякі з них згодом набули глобального розмаху. І хоча кожен з названих об'єктів вимагав нестандартних підходів для їх дослідження, вчені та спеціалісти все-таки зуміли розв'язати низку складних матеріально-технічних та фінансових проблем для гарантування безпечної роботи відповідних науково-дослідницьких експедицій. Зважаючи на дану обставину, зараз дуже важливим об'єктом дослідження географії стали освоєні землі з великою кількістю населення і багатогалузевим господарством. Якщо раніше географи відкривали невідомі землі, то зараз перед ними, як і перед іншими вченими, постало інше завдання -врятувати нашу планету від нерозумного використання її багатств, тобто від нераціонального природокористування в умовах небувалого навантаження на природу. Географія на сучасному етапі займається перш за все охороною природного середовища, тобто ландшафтного різноманіття нашої планети, проблемою взаємодії суспільства та природи. Зусилля багатьох географів у наш час все більше спрямовуються на вивчення екологічних проблем. На сучасному етапі водночас із процесом диференціації науки відбувається її інтеграція. Успіхи галузевих дисциплін синтезуються в загальному землезнавстві, ландшафтознавстві, соціальній та економічній географії. Космічні дослідження відіграють важливу роль у сучасному пізнанні природи нашої планети та її екологічних проблем. З космосу спостерігають за погодою, ведуть пошуки корисних копалин, оцінюють стан природних ресурсів, вивчають рухи земної кори. можна не сумніватися в тому, що наш світ перебуває тепер на порозі нової епохи великих відкриттів і досліджень невідомих земель, тільки цього разу вони будуть зроблені на інших небесних тілах Сонячної системи.


6. Розкрити внесок українських вчених у розвиток фізичної географії.

Фізична географія — наука про географічну оболонку земної кулі як сферу взаємного проникнення і взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери. В розвитку наукових досліджень певну роль відіграла «Комісія для опису губерній Київського учбового округу» (1851-1864 pp.) з відділами географічним, природничо-історичним, промисловим, статистичним, а пізніше (1869 р.) створене при Київському університеті Товариство дослідників природи. Товариство видавало «Записки», де друкувались праці з фізичної географії, геології, геоморфології, метеорології, ботанічної географії, зоогеографії. Значний внесок у розвиток фізичної географії в нашій країні зробив П.Броунов, професор, керівник кафедри фізичної географії. Відомий своїми працями з синоптичної метеорології, земного магнетизму, сільськогосподарської метеорології.

Фізико-географічні дослідження в цей період мали геофізичну спрямованість, розвивались під впливом створеної професором М. Авенаріусом київської школи метеорологів. Спираючись на згадані ідеї П.Броунова, А.Григор'єва, узагальнивши досвід фізико-географічного районування в країні, науковий колектив фізико-географів Київського університету (В.Попов, О.Маринич, А.Ланько, О.Поривкіна, Н.Сирота) разом з географами інших вузів України розробили і практично реалізували методику комплексного фізико-географічного районування і ландшафтного картографування всієї території УкраїниУ розвитку фізичної географії в Україні велике значення мали дослідження її природи видатними вченими: В.Вернадським, В.Докучаєвим, О.Карпінським, О.Воєйковим, П.Броуновим, Г.Морозовим, Г.Висоцьким, О.Крубером та іншими. їхніми працями створені наукові засади пізнання закономірностей ландшафтної диференціації території, комплексного вивчення природних умов. У радянський період для розвитку фізико-географічних досліджень в Україні мали значення праці Д.Арманда, І.Герасимова, А.Григор'єва, К.Геренчука, М.Гвоздецького, А.Ісаченка, В.Ніколаєва, ф.Мількова, М.Михайлова, А.Краукліса, В.Преображенського, М.Солнцева, В.Сочави, В.Жекуліна, П.Погребняка, Г.Швебса та інших.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Землезнавство

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.