План

1. Фізичні властивості та хімічний склад Землі

2. Пролювіальні четвертинні відклади землі

Використана література

2. Пролювіальні четвертинні відклади землі

За генезисом грунтоутворюючі породи поділяються на такі категорії: елювіальні, делювіальні, пролювіальні, алювіальні, озерні, льодовикові, леси й лесоподібні суглинки, еолові й морські.

Елювіальнимипородами, або елювієм називаються продукти вивітрювання вихідних гірських порід, які залягають на місці їх утворення. Сучасний елювіальний покрив часто називаютькорою вивітрювання. Елювій і кора вивітрювання є синонімами. Ці породи найбільш розвинуті на площинних вододільних просторах. На схилах елювій відсутній. На пухких породах він мало відрізняється за складом і властивостями від вихідної породи. Колір його залежить від вихідної породи й характеру вивітрювання. Характерними ознаками елювію є: тісний зв'язок із вихідною породою; поступовий перехід до неї при спостереженні на вертикальному розрізі.

Делювіальними відкладами, або делювіємназиваються наноси, які утворилися в нижніх частинах схилів унаслідок змиву дощовими й сніговими водами продуктів руйнування порід із верхніх частин цих схилів і, частково, – вододілів. Ознаки: шаруватість і деяка сортованість механічних часток, які входять до його складу: більші осідають вище по схилу, найдрібніші – біля підніжжя схилу. Зустрічається делювій нешаруватий. Механічний склад – піщаний, супіщаний, суглинковий, глинистий – залежить від механічного складу вихідних порід. У місцях, де важко провести межу між делювієм та елювієм, їх об'єднують загальною назвою елювіально-делювіального утворення.

Пролювіальні відкладиутворюються в гірських областях тимчасовими потоками (селями), які володіють такою силою, що разом із дрібноземом виносять значну кількість несортованого крупноуламкового матеріалу, відкладають його біля підніжжя гір, у міжгірних долинах, в устях річкових долин, утворюючи характерні конуси. Делювій і пролювій широко розповсюджені в гірських і передгірних областях і служать материнськими породами дня різних типів грунтів.

Пролювіальні відклади

Тимчасові потоки, які виходять з зір на рівнину або зустрічає на своєму шляху в горах розширені частини долини, швидко втрачає живу силу та розвантажує матеріал, який він переносить – утворюється конус виносу.

Завдяки тому що тимчасові несуть величезну кількість звішеного у воді піску або мулу, щільність їх значна. Цим пояснюються можливість швидкого переносу таких уламків, які не в змозі швидко переносити навіть потужна гірська річка.

Обкатаність відсутня, диференціація дуже значна (груба природне сортування). Однак, все таки певна зональність в будові конусів виносу існує.

Шаруватість звичайно відсутня, іноді спостерігається груба лінзоподібна видна будова.

Лише у тонкозернистій (леси) різновидах пролювію іноді зустрічається шаруватість, а також горизонти похованих ґрунтів.

В пролювіальних відкладах зустрічаються органічні рештки: уламки кісток хребетних, деревини, черепашок наземних молюсків. Своєрідний гідрологічний режим конусів виносу заключається в тому, що річка або струмок, які постійно течуть в межах гірської долини, при виході на поверхню конусу виносу швидко просочуються у водопроникні грубоуламкові накопичення.

Вода спускається до перших водотривких шарів й далі рухається у вигляді потоку ґрунтових вод до зовнішнього краю конусу виносу. Біля краю конусу виносу ґрунтовий потік зустрічає більш тонкозернисті, та менш проникні відклади. Потужність відкладів до периферії конусу виносу стає меншою.

Це ускладнює рух підземного потоку й призводить до того, що ґрунтові води конусу виносу виходять на поверхню й дають багаточисленні джерела.

В цій зоні джерела викликають заболочування, а за недостатнього поверхневого стоку за жаркого клімату можуть спричинити засолення ґрунтів та розвиток солончаків. Заболочування викликає торфоутворення, яке за сприятливих умов у майбутньому може створити родовища вугілля.

Такі випадки відомі й геологічній історії (Челябінське, юрські родовища у Забайкаллі). Потужність пролювію буває дуже значною – сотні та тисячі метрів – це пояснюється розмивом гір які піднімаються та опусканням перед гірських западин.

Отже пролювій являє собою комплекс від грубоуламкових несортованих до тонкозернистих лесових, торфовищ та солончаків, а також озерних (між сусідніми конусами виносу).

Геологічне поширення пролювію

При піднятті гір накопичуються продукти їх розмиву – моласи. В їх утворення беруть участь й пролювій. Дослідники вважають, що у протерозої та палеозої завдяки мало численності та відсутності наземних рослин пролювіальні виноси були поширенішими ніж у наступні часи.

Вірогідно Торридонські пісковики й деякі древні „тиліти” мали частково пролювіальне походження. Широке поширення продуктів розмиву каледонід (на півдні Західного Сибіру – тельбеська формація, у Казахстані, за межами СНД – „древній червоний пісковик” (Old Red Sandstone). Герциніди – Урал, Тянь-Шань Аппалачі тощо, де так само як на Уралі пролювій парагенетично пов’язаний з малопотужними пластами вугілля.

В альпідах Ферганської западини потужність пролювію досягає 5 км.

Корисні копалини у пролювіальних відкладах є відносно бідними, що прояснюють тим, що пролювій це початкова стадія осадочної диференціації, коли головна маса корисних компонентів ще не відокремилась від материнських порід, які їх містять. Разом з тим в пролювії зустрічаються будівельне каміння, бут та баластна сировина, деякі родовища вугілля.

Іноді в пролювії локалізуються розсипні родовища. Тонкі глинисті різновиди периферії конусів виносу використовуються іноді як цегельна сировина. Ґрунтові води конусів виносу – джерело водозабезпеченя в деяких районах в деяких районах Середньої Азії, Афганістану, Ірану тощо.

Алювіальні відклади –це осад проточних вод або заплавні наноси, відкладені при розливах рік. До них належать відклади на дні проточних озер і дельтові відклади. Відрізняються доброю сортованістю матеріалу за величиною частинок. Нерідко серед цих відкладів зустрічаються лінзи торфу, включення залишків рослинних і тваринних організмів, прісноводних і наземних молюсків, деколи кістки хордових. Відрізняються шаруватістю, є прожилки оглеєних і оруднених горизонтів. Типи алювію: русловий, заплавний, старичний. Алювіальні наноси служать материнською породою для різних заплавних грунтів, які володіють високою родючістю.

Озерні відкладизаповнюють пониження давнього рельєфу й відрізняються оглиненням і шаруватістю, важким гранулометричним складом із великим умістом мулистої фракції. Спостерігаються прошарки сапропеліту, торфу, оглеєння, засолення.

Льодовикові відкладипредставлені моренами, флювіогляціальними та льодовиково-озерними відкладами.

Елювіальні, делювіальні, пролювіальні, алювіальні, льодовикові, еолові, морські та озерно-болотні відклади утворювались протягом усієї геологічної історії.

Осади, які утворюють цівідклади, поступово видозмінювались і перетворювались на осадові гірські породи— уламкові, органогенні та хімічні.

Перетворення осадів на гірські породи відбувається головним чином під впливом ущільнюючого тиску верхніх шарів і в результаті цементації їх різними речовинами.

Причому цементація може відбуватися як за рахунок речовин, які входять до складу осадів, так і за рахунок речовин, привнесених туди.

Завершальний етап процесу видозмін осадів, під час якого вони перетворюються на породи скельного типу, називається діагенезом. Звичайно, не всі осади проходять цей етап.

Відклади з великоуламкових та піщано-глинястих порід не зазнають впливу діагенезу.

Відклади, які утворилися в останній, четвертинний, період, одержали назву четвертинних відкладів. Вони майже повсюди залягають біля поверхні земної кори шаром завтовшки до кількох десятків метрів.

Лише в окремих місцях товщина четвертинних відкладів досягає сотень метрів. Більшість порід четвертинних відкладів не встигли пройти етап діагенезу, і тому вони представлені нескельними породами.

Саме з цими породами найчастіше мають справу будівельники. На відміну від порід четвертинного періоду, раніше утворені породи та відклади називаються корінними.

З ряду причин корінні породи можуть виходити на поверхню або розташовуватися на невеликій глибині.

Використана література

1.Жарков В.Н. Внутреннее строение Земли и планет.М.,Недра,1983.

2.Земля. Введение в общую геологию. т.1,2.М.,Мир,1974.

3.Магницкий В.А.Внутреннее строение и физика Земли.М.,Недра,1965.

4.Рингвуд А.Е. Состав и происхождение Земли.М.,Мир,1981.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Безкоштовна робота

Закрити

Геологія 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.