Історія бібліотеки Луцького братства
Зміст
Вступ. 3
1. Історія створення та діяльності Луцького братства. 5
2. Видатні учасники Луцького братства. 12
3. Історія бібліотеки Луцького братства. 17
4. Фонд бібліотеки Луцького братства у другій половині XIX - на початку XX ст. 21
5. Видання Михайла Сльозки в бібліотеці Луцького Хрестовоздвиженського братства 28
Висновки. 33
Список використаної літератури. 34
Додатки. 36
Вступ
Особливо важливим сьогодні для відтворення національної історичної пам'яті українського народу є збирання, дослідження та збереження нових історичних відомостей про Україну, про видатних українських діячів. Бібліотека Луцького братства, її діяльність з розповсюдження української книги засвідчує визначну роль даного братства в розвитку української нації, відображає внесок братства в скарбницю світової цивілізації.
Луцьке Хрестовоздвиженське братство, незважаючи на значну за обсягом і тематичним діапазоном літературу про братський рух в Україні, ще недостатньо висвітлено як у сучасній, так і в літературі минулого століття. Дослідники Волинського краю, такі як Г.Війк, А.Дублянський, Л.Маслов, А.Мердер, Н.Реутський, А.Сендульський, Н.Трипольський, Ф.Четиркін намагались розглядати діяльність Луцького братства в багатоаспектному ракурсі. Видатні історики В.Антонович, М.Грушевський, І.Крип'якевич, М.Максимович, І.Огієнко, О.Субтельний, О.Цинкаловський подавали відомості про діяльність середньовічного православного Луцького братства в друкарській та шкільній справах. Більш повно і детально діяльність братств і, зокрема Луцького, висвітлюється у численних статтях і книгах визначного дослідника Я.Ісаєвича. Найкраще освітню діяльність Луцького братства викладено у праці Е.Мединського "Братські школи України і Білорусії в XVI—XVII ст.".
Проте на сьогодні немає робіт, у котрих узагальнювались або поглиблювались відомості про діяльність Луцького братства в бібліотечній сфері. Тільки в окремих роботах О.Бірюліної та І.Огневої зустрічаються деякі маловідомі, а то й невідомі факти з історії бібліотеки Луцького братства. Дещо проливають світло на історію просвітницької діяльності братських установ, в тому числі роботи бібліотеки в третій період існування Луцького братства, публікації Ю.Герасимчука, С.Жилнека та М.Моліса. Зокрема, відомості про книгорозповсюдження, бібліотеку братства можна знайти у звітах про Діяльність братства в третій період його існування.
Питання періодизації існування Луцького братства є суттєвим. Дата його виникнення остаточно невідома. Цілком вірогідно, що у 1600 р. існувала організація, яка пізніше стала відомою як Хрестовоздвиженське братство, що вже з 1617 р. почало реєструвати своїх братчиків. На основі вивчених документів нами запропонована така періодизація існування Луцького братства: 1-й період: 1617—1730 pp.; 2-й період: 30-ті роки XVIIIст. — 1833 р. (Уніатський період); 3-й період: 1871—1944рр.
Стихійне поширення братських церковно-громадських організацій у середині XIX ст. в західному та південно-західному регіонах Російської імперії було зумовлено відведеною їм роллю виразника великодержавницької ідеї про спільність території східнослов'янських народів і, зрозуміло, історії. Чесно втілюючи цю ідею в життя, братські організації згодом перетворилися в мало не єдині легальні центри українського громадського життя в Російській імперії, стали збирачами і хранителями української старовини.
Об'єктом дослідження в цій курсовій роботі виступає бібліотека Луцького братства.
Предмет дослідження - історія бібліотеки Луцького братства.
Мета нашої курсової роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні історичних аспектів розвитку Луцького братства, дослідженні діяльності бібліотеки братства як одного з центрів збереження національної культури.
Завдання, які поставлені нами такі:
Проаналізувати наявну літературу по темі нашого дослідження;
Дати характеристику основним історичним етапам розвитку Луцького братства;
Прослідкувати історію бібліотеки Луцького братства, її основні напрямки діяльності.