Основи техніки безпеки
План
1. Поняття і завдання техніки безпеки
2. Технічний прогрес та безпека праці
3. Система стандартів безпеки праці
4. Загальні умови безпеки будівель, споруд, виробничих процесів та обладнання
5. Система захисту працівників на виробництві
6. Професійний добір працівників як складова комплексу профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки праці
У більшості галузей промисловості науково-технічний прогрес викликає поліпшення умов праці, ліквідацію на багатьох підприємствах важкої ручної праці, впровадження нових ефективних засобів захисту на підприємстві. Інтенсивно розвивається інженерна психологія, що вивчає зв’язки конструкцій пультів управління важливими народногосподарськими об’єктами (атомними, гідроелектростанціями, аеропортами, енергосистемами і т. д.) з особливостями сприйняття і переробки інформації операторами.
Разом з тим, недостатнє використання можливостей науково-технічного прогресу, відсутність раціонального управління ним призводять іноді до погіршення умов праці й підвищення небезпеки.
Застосування досягнень науки і техніки в промисловості, виробництві за рахунок механізації, електрифікації та автоматизації виробничих процесів, використання програмних пристроїв, лічильно-обчислювальних і електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем управління (АСУ) змінюють умови і характер праці людини. Все це безповоротно тягне за собою комплекс проблем у взаємовідносинах людина з технікою. Тому існує низка проблем при використанні результатів науково-технічного прогресу. Передусім потрібні висококваліфіковані, знаючі свою справу працівники. Сучасному виробництву необхідно все більше кваліфікованої робочої сили. Навчання робітника стає все складнішим, довготривалішим і дорожчим.
Крім того, кількість одночасно керованих об’єктів потребує збільшення обсягу інформації, значно ускладнює аналіз і оцінку виробничого стану, призводить до підвищення нервово-психічних навантажень. Твердження про те, що механізація й автоматизація трудових процесів полегшують фізичну працю, нині потребує певної конкретизації. Безумовно, якщо оцінювати важкість праці лише за величиною енерговитрат, то праця людини, яка обслуговує сучасні машини, складні технічні комплекси, конвеєрні лінії, різні види транспорту, може вважатися легкою. Але високомеханізована праця здійснюється в умовах обмеженої рухомості, пов’язаної з тривалою м’язовою напругою, а це викликає сильну втому. Праця в умовах надзвичайно нервового напруження й тривалого статичного навантаження з обмеженою рухомістю людини призводить до виникнення неврозу, нервово-психічних і серцево-судинних захворювань.
У період переходу від часткової механізації до комплексної значного поширення набула конвеєрно-поточна організація праці, пов’язана з монотонністю, що призводить до втоми, зниження уваги, а отже, до зростання травматизму і захворюваності. Науково-технічному прогресу притаманне також збільшення видів і числа небезпечних та шкідливих виробничих факторів, зокрема широке застосування в різних сферах діяльності токсичних речовин, велика кількість яких (до 500 і більше) щорічно синтезується. Більшість з цих речовин має значну біологічну активність.
Підвищення технічного рівня виробництва тісно пов’язано з широким використанням радіоелектроніки, радіозв’язку, телебачення, оптичної квантової електроніки та оптичних квантових генераторів. Усі ці пристрої, як і установи, що генерують електромагнітні поля, є джерелами електромагнітного вимірювання. Коло осіб, що підлягає впливу такого випромінювання, весь час розширюється.
Збільшення потужності та швидкості роботи обладнання, заміна традиційних технологічних процесів новими (електрохімічними, електрофізичними, ультразвуковими) спричиняють зростання впливу на працівників таких шкідливих факторів, як шум, вібрація, ультразвук.
Крім того, створення таких великих сучасних об’єктів, як атомні електростанції, транснаціональні нафтопроводи, морські бурові установки, хімічні комбінати, поряд із значними економічними витратами може призвести до масштабних негативних наслідків у випадку виходу їх з ладу. Людство не може відмовитися від досягнень цивілізації, але воно має запобігати катастрофі або зменшувати її наслідки шляхом ефективного використання сучасних методів і засобів, одним з яких є контроль і технічна діагностика. Протягом останнього десятиліття досягнуто високого ступеня розвитку науки та техніки, і чим складніші, наукоємніші виробництва створюються, тим більше вони є небезпечними в разі їх неконтрольованості. Особливо це стосується наукоємних виробництв із залученням енергії атома.
3. Система стандартів безпеки праці
Загальні вимоги і норми безпеки за видами небезпечних та шкідливих виробничих факторів установлюють стандарти безпеки праці, які забезпечують нормативну базу управління умовами праці.
Система стандартів безпеки праці (ССБП) — це комплекс взаємозв’язаних стандартів, спрямованих на забезпечення безпеки праці, збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці. Розробка стандартів здійснюється на основі глибоких наукових досліджень, новіших досягнень науки і техніки вченими, спеціалістами різних галузей народного господарства, працівниками служб охорони праці.
Стандарти безпеки праці поділяються на міждержавні (ГОСТ), державні (ДСТУ), міжгалузеві (ГСТУ), галузеві (ОСТ), стандарти підприємств (СТПССБП). Державні стандарти охорони праці — це норми і правила, що поширюються на всі галузі господарства незалежно від форми власності та виду діяльності: будівельні, санітарні норми й правила; правила розміщення електроустановок споживачів; правила дорожнього руху; положення «Про розслідування та облік нещасних випадків» тощо.
Таблиця 1
ВИТЯГ З ПЕРЕЛІКУ МІЖДЕРЖАВНИХСТАНДАРТІВ, ЯКИМ НАДАНО ЧИННОСТІВ УКРАЇНІ У ІІ ПІВРІЧЧІ 2001 р.
Група ДК 004-99 | Позначення стандарту | Назва стандарту (російською мовою — офіційною мовою в системі міждержавної стандартизації) | Дата надання чинності |
13.120 97.180 | ГОСТ 30345.28.2001 | Безопасность бытовых и аналогичных электрических приборов | 01.01.2002 |
71.100.30 | ГОСТ 30037-93 | Вещества взрывчатые. Общие требования к проведению химических и физико-химических анализов | 01.01.2001 |
Міжгалузеві норми і правила — це такі норми й правила, що регламентують охорону праці в кількох галузях або в окремих видах виробництв.Галузеві норми і правила розробляються на основі загальнодержавних, міжгалузевих законодавчих актів, норм та правил з урахуванням специфіки виробництва для певної галузі господарства. Вони поширюються лише на підприємства й установи даної галузі.
Державні та галузеві стандарти України, чинні станом на 1 січня 2001 р., наведено в офіційному виданні Держстандарту України «Каталог нормативних документів—2001 р.», міждержавні стандарти, чинні станом на 1 березня 2001 р. — у нумераційному покажчику / «Міждержавні стандарти—2001 р.» (табл. 2).
Державні, міжгалузеві і галузеві нормативні акти, стандарти, технічні умови охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, але не рідше одного разу на 10 років.
Таблиця 2
ВИТЯГ З ПЕРЕЛІКУ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ, ЗАТВЕРДЖЕНИХ У ІІ ПІВРІЧЧІ 2001 р.
Група за ДК 004-99 | Позначення стандарту | Назва стандарту | Дата надання чинності |
01.040.13 13.110 | ДСТУ EN 292-1-2001 | Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 1. Основна термінологія, метрологія | 01.03.2002 |
13.110 | ДСТУ EN 292-2-2001 | Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 2. Технічні принципи, технічні умови | 01.08.2002 |
01.040.13 13.180 | ДСТУ EN 292-2-2001 | Безпечність машин. Ергономічні принципи проектування. Частина 1. Термінологія, загальні принципи | 01.07.2002 |
13.340.10 | ДСТУ ISO 9185-2001 | Одяг захисний. Оцінка опору матеріалів бризками розплавленого металу | 01.01.2003 |
13.340.20 | ДСТУ EN 165-2001 | Засоби індивідуального захисту очей. Термінологічний словник | 01.01.2003 |
13.110 | ДСТУ EN 457-2001 | Безпечність машин. Звукові сигнали небезпеки. Загальні вимоги проектування, випробування | 01.07.2002 |
13.340.30 | ДСТУ EN 1827-2001 | Засоби індивідуального захисту органів дихання. Напівмаски без клапального вдиху та з віддільними фільтрами для захисту від газів та аерозолів | 01.01.2003 |
13.160 | ДСТУ EN 1032-2001 | Вібрація механічна. Випробування рухомих машин і механізмів | 01.01.2003 |