План

1. Загальна характеристика впливу людини на планетарні та космічні ресурси

2. Основні джерела забруднення атмосфери, водних ресурсів та ґрунтів

3. Забруднення атмосфери

4. Забруднення водних ресурсів

5. Забруднення грунтів

6. Деградація оточуючого середовища внаслідок розвитку урбанізації.

5. Забруднення грунтів

Головними джерелами забруднення грунтів є:

- масове застосування мінеральних добрив;

- використання пестицидів (отрутохімікатів, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур’янами та шкідниками;

- промислові та побутові відходи;

- викиди в атмосферу та скиди у воду забруднювальних речовин, радіаційне забруднення.

Вплив забруднення грунтів на людину:

- споживання забруднених харчових продуктів;

- збільшення алергічних хвороб;

- непрямі наслідки через вплив на біо-, гідро та атмосферу.

Дані наукових досліджень вказують, що забруднення навколишнього середовища є однією з головних причин глобальної соціоекологічної кризи. Оскільки стурбованість у зв’язку із забрудненням соціоекосистеми Землі проявилась лише недавно, наукові дослідження ще не дали відповіді на багато проблем. Проте відомо, що вже вивчені види забруднення зростають експоненційно. Багато забруднювачів мають глобальне розповсюдження і їх шкідливий вплив проявляється на великих відстанях від місця викиду в довкілля. Негативний вплив багатьох з них на природні екосистеми після викиду проявляється з тривалим запізненням, що становить ще більшу небезпеку у зв’язку з невивченістю максимальної можливості поглинання забруднювачів біосферою Землі.

Земля конечна, як і її ресурси. Тому експоненційне зростання забруднення довкілля та інші негативні фактори можуть призвести через деякий час до незворотних змін у глобальній земній соціоекосистеми.


6. Деградація оточуючого середовища внаслідок розвитку урбанізації.

Кінець ХХ ст. ознаменувався тим, що внаслідок технічного прогресу і урбанізації нашої планети, навколишнє середовище в результаті антропогенної діяльності людини неухильно погіршується. Суспільство з кожним роком несе величезні матеріальні збитки і неспроможне адаптуватися до швидких глобальних змін. Урбанізація негативно впливає на стан навколишнього середовища, зокрема це стосується великих індустріальних центрів, вона охопила всю нашу планету.

Специфічною рисою сучасної цивілізації став процес концентрації промисловості та населення у великих містах. Мільйонне місто за добу споживає майже 25 тис. тонн води, 2 тис. тонн продуктів харчування, 9,5 тис. тонн пального. У навколишнє середовище без необхідної очистки й обробки при цьому надходить до 500 тис. тонн рідких, 2 тис. тонн твердих і 950 тонн газоподібних відходів.

Однією з особливостей міських екосистем є наявність значної кількості відходів, обсяг яких зростає прямо пропорційно зростанню великих міст. Обсяги твердих побутових відходів щороку зростають.на 1-1,5%. Накопичення значної їх кількості потребує відведення нових земельних ділянок під звалище, спричиняє подальше забруднення атмосферного повітря і водойм, є вибухо- і пожежонебезпечним, потенційним джерелом поширення інфекційних хвороб, а отже, пов'язане із значним ризиком для здоровая людей.

На місто накладається дія різноманітних елементів: природних (рельєф, клімат, водний режим), біологічних (рослинний покрив, фауна, мікроорганізми), техногенних (забудова, інфраструктура, транспортна мережа тощо) і соціальних (суспільна організація, спосіб життя, традиції тощо).

Місто, або урбоекосистема, складається з трьох підсистем — природної (П), соціальної (С) і технологічної (Т) — є своєрідною функцією від них: М = (П,С,Т). Порушення, або, як називають системники «шум», в одній із підсистем завдяки зворотному зв'язку дає про себе знати в системі «місто» або ж у сусідній підсистемі. Низька якість технічного середовища сучасних великих міст України (засилля промисловості, надмірне ущільнення забудови, недосконалість транспортних заходів), а також мізерне фінансування зеленого господарства і природоохоронних програм спричинили погіршення сусіднього блоку — підсистеми «природа», а в цілому — екологічну кризу багатьох міст.

Процес урбанізації, незважаючи на ускладнення екологічної обстановки, не припиняється, про що свідчать численні дані. Кількість міського населення на планеті постійно з кожним роком збільшується.

По відношенню до природи в усі періоди розвитку міст проявляється тенденція до заміни (або навіть знищення) природних умов місцевості умовами штучними, які посилюють панування людини і створюють ілюзію її повної незалежності від природи.

На території міста утворюються великі площі штучної підстилаючої поверхні, змінюється ґрунтове покриття. Нові джерела енергії, небачені обсяги промислового виробництва, зокрема сталеварного, коксового, хімічного, автомобільний транспорт, теплоелектроцентралі викидають у повітря і воду відходи, які вже не спроможні переробити природні саморегульовані екосистеми.

Зростаючи у бік передмість і витісняючи природній ландшафт, протягом тривалого історичного періоду довкола міського центру або середньомістя формуються концентричні урбанізовані смуги, які мають різну щільність забудови. Якщо площі середньовікових міст становили сотні гектарів, то сучасні міста займають величезні території, які сягають сотні квадратних кілометрів. Збільшуючи за горизонталлю, сучасне місто одночасно зростає і в гору.

Атмосферне повітря населених пунктів постійно забруднюється і за всіма параметрами докорінно відрізняється від повноцінного природного повітря, яке є чистим і стимулює біологічні процеси. У дітей, які у проживають у районах міста з інтенсивно забрудненим повітрям, є зміни показників імунобіологічного статусу організму. У водіїв і пасажирів автобусів змінюються показники розумової та фізичної працездатності.

Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є монооксид вуглецю. При вдиханні цього газу наступає швидка втомлюваність, головний біль, запаморочення, порушення сну, лабільність настрою, ослаблення пам’яті, порушення діяльності серцево-судинної системи та інших систем організму. Оксид вуглецю утворює з гемоглобіном крові стійку сполуку - карбоксигемоглобін, який блокує транспорт кисню в організм.

У відпрацьованих газах автомобілів постійно присутній також свинець, внаслідок чого у крові водіїв і пасажирів знаходять його кількість шкідливу для здоров’я. Чим більше свинцю в повітрі, тим більше його в крові, і це веде до зниження активності ферментів, що беруть участь у насиченні крові киснем, і до порушення обмінних процесів в організмі.

У містах швидко зростає кількість захворювань на кон'юктивіт, екзему, фарингіт, ларингіт внаслідок забруднення атмосфери оксидом вуглецю, оксидами азоту, аміаком, вуглеводнями, сірчистим газом, формальдегідом, фторидами, аерозолями сірчаної кислоти, поверхнево-активними речовинами тощо, які викликають отруєння, а окрім того, знижують імунобіологічні властивості організму.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

Закрити

Вплив діяльності людини на навколишнє середовище

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.