План

1. Основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності

2. Характеристика системи "людина — життєве середовище"

3. Системи забезпечення життєдіяльності людини

Використана література

2. Характеристика системи "людина — життєве середовище"

Системою, яка вивчається у безпеці життєдіяльності, є система "людина-життєве середовище".

Під системою розуміється сукупність взаємопов'язаних компонентів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат.

Під компонентами системи розуміють не лише матеріальні об'єкти, а й стосунки і зв'язки між цими об'єктами.

Система, одним з елементів якої є людина, зветься ерготичною.

Системи мають свої властивості, яких немає і навіть не може бути у елементів, що складають її. Ця найважливіша властивість систем, яка зветься емерджентністю, лежить в основі системного аналізу.

Системний аналіз - це сукупність методологічних засобів, які використовуються для підготовки та обґрунтування рішень стосовно складних питань.

У природі і суспільстві окремі явища не існують відірвано одне від одного, вони взаємопов'язані та взаємозумовлені. У своїй діяльності ми повинні враховувати цю об'єктивну дійсність з її зв'язками та взаємовідносинами. І якщо необхідно пояснити будь-яке явище, то передусім слід розкрити причини, що породжують його.

Головним методологічним принципом БЖД є системно-структурний підхід, а методом, який використовується в ній, - системний аналіз.

Принцип системності розглядає явища у їхньому взаємному зв'язку. Мета чи результат, якого досягає система, зветься системотворним елементом.

Форми спільної діяльності людей, що історично склалися і характеризуються певним типом взаємовідносин, утворюють людську спільноту або соціум, чи соціальне або соціально-політичне середовище. У соціумі взаємодіє величезна кількість людей.

Третім компонентом життєвого середовища є техногенне середовище, тобто матеріальна культура, створена людством за час його існування. Таке середовище ще називається штучним, побутово-виробничим або ж антропогенним чи техносфера. Це середовище є сукупністю досягнень суспільства в результаті матеріального і духовного розвитку.

Головною причиною створення і розвитку техногенного середовища було і є прагнення людей задовольняти свої потреби, причому, переважно за рахунок природи.

Техногенне середовище, як правило, поділяють на побутове та виробниче.

Побутове - це середовище проживання людини, параметрами якого є розмір житлової площі на людину, ступінь електрифікації, газифікації житла, наявність центрального опалення, холодної та гарячої води тощо.

Виробниче - це середовище, в якому людина здійснює свою трудову діяльність. Характеризується параметрами, які специфічні для кожного виробництва: вид продукції, обсяги виробництва, продуктивність праці, енергомісткість, сировинна база тощо. Крім цих параметрів є такі, що визначають умови праці та її безпеку: наявність шкідливих речовин, випромінювань, освітленість робочих місць, пожежо- та вибухонебезпечність та багато інших.

Параметри побутового та виробничого середовища регламентуються відповідними нормативними актами. Але під впливом тих чи інших факторів параметри життєвого середовища можуть вийти за межі встановлених норм.

Системний аналіз у безпеці життєдіяльності - це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі "людина-життєве середовище" чи на рівні її компонентних складових та їх вплив на самопочуття, здоров'я і життя людини.

Системно-структурний підхід до явищ, елементів і взаємозв'язків у системі "людина - життєве середовище" є передусім важливим засобом у руках керівників та спеціалістів з удосконалення діяльності, спрямованої на забезпечення здорових і безпечних умов існування людей, а також є необхідний не лише для дослідження рівня безпеки тієї чи іншої системи (виробничої, побутової, транспортної, соціальної, військової тощо), але і для того, щоб визначити вплив окремих чинників на стан безпеки. Життєдіяльність вивчають, використовуючи системний підхід, шляхом аналізу прямих та зворотних зв’язків у системі "людина -життєве середовище".

Людина є одним з елементів зазначеної системи, в якій під терміном "людина" розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей, колектив, жителі населеного пункту, регіону, країни, суспільства, людства загалом.

Життєве середовище, - другий елемент системи "людина - життєве середовище", є частиною всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її забезпечення.

Життєве середовище людини складається з 3-ох компонентів - природного, соціального або соціально-політичного (форми спільної діяльності людей) та техногенного.

Природним середовищем є земний ґрунт, повітря, водоймища, рослинний та тваринний світ, космічні об'єкти.

Людське суспільство протягом усієї своєї історії існує, створюючи різного роду колективи – спільноти.

Спільна діяльність людей породжує складну систему соціальних зв'язків, яка згуртовує індивідів у єдине соціальне ціле - соціальну спільноту і через неї у соціальну систему.

Соціальна спільнота - форма соціальної взаємодії реально існуюча сукупність людей, об'єднаних відносно стійкими соціальними зв'язками, відносинами, яка має загальні ознаки, умови і спосіб життя, риси свідомості, культури, що надають їй неповторної своєрідності, цільності.

Рівнями системи "людина - життєве середовище" (за кількісним складом) є:

-система з однією особою;

-мікроколектив, тобто мінімальна спільнота двох людей;

-міні колектив;

-колектив (трудовий, за місцем проживання, згідно з родинними відносинами, згідно з соціальним статусом, згідно з політичними та релігійними переконаннями);

-населений пункт, регіон, країна, людство в цілому.

Соціальні спільноти бувають:

-групові (класи, верстви, соціально-демографічні чи професійні групи та ін.);

-масові (учасники суспільних рухів, аудиторія глядачів, любительські об'єднання тощо);

-соціально-родинні (сім'я, рід, плем'я);

-етнічні (етнос, народність, нація, національна меншина);

-соціально-територіальні (жителі житлових будинків, сіл, району, міста, області).

В основі системного аналізу лежить емерджентність, тобто здатність систем мати такі властивості, яких немає і навіть не може бути у елементів, що складають її. Емерджентність притаманна також і соціальним спільнотам. Це необхідно чітко усвідомлювати, пам'ятати і використовувати при вирішенні конкретних завдань безпеки життєдіяльності.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 9

Безкоштовна робота

Закрити

Безпека життєдіяльності - як категорія

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.