Зміст

Характеристика й організація робочих місць

Види робочого простору і робоча поза працюючого робітника

Види робочого простору і робоча поза працюючого робітника

Один із чинників, що визначають організацію робочого місця, - поза працюючого. Робоча поза є динамічною, її зміна пов'язана з робочими рухами.

Атласи антропометричних даних дають об'ємно-просторові характеристики працюючої людини, що необхідні для визначення простору, в якому знаходиться технологічне обладнання, яке обслуговує оператор, та інструмент (рис. 4).

Рис. 4. Мінімальні розміри простору, який займає людина у різних положеннях і позах.

Розрізняють декілька видів робочого простору (рис. 4): відкритий, закритий, стиснений і обмежений. Для ремонтника, який виконує ремонт верстата, закритим простором є механізм та робочі вузли, до яких нема прямого доступу. Простір, що обмежує рухи людини, називають стисненим. У стисненому просторі доводиться працювати шоферу, коли він заповзає під машину, щоб виконати у дорозі ремонт, а також шахтареві. Ремонтна яма, що є у будь-якому гаражі, дозволяє виконати ці ремонтні роботи у відкритому просторі. За допомогою ергономічних досліджень виявлено, що умови роботи у положенні лежачи є найнесприятливішими.

Просторове компонування робочого місця, величину зусиль діяння на органи управління, параметри оглядовості визначають, насамперед, за положенням тіла працюючого. Воно залежить від необхідності орієнтації тіла у просторі, а також від величини площі опори. Найчастіше оператор працює стоячи і сидячи, рідше -лежачи. Кожне положення характеризує певна витрата енергії. Вибір робочого положення пов'язаний із розмірами моторного простору, величиною і характером (статичне, динамічне) робочого навантаження, об'ємом та темпом робочих рухів, потрібним ступенем точності виконання операцій, особливостями предметно-просторового оточення.

Положення стоячи характеризує нестійка рівновага. Площу опори у цьому положенні обчислюють за допомогою добутку площі стоп, що стикаються з опорою, і простору, замкненого між ними. Положенню стоячи властиве природне положення хребетного стовпа, грудної клітки, тазу. В цьому положенні людина має сприятливі умови для зорового огляду, переміщення і зорово-моторних координацій. Проте воно є стомлюючим порівняно з іншими положеннями, тому що вимагає значної роботи м'язів для утримання рівноваги тіла і випрямленої пози. Тому в положенні стоячи слід у никати фіксованих поз, рекомендують часту зміну поз і короткочасні перерви для відпочинку.

Положення сидячи також характеризує нестійка рівновага, але площа опори тут значно більша, завдяки використанню пристосувань для сидіння. Робота сидячи має переваги над роботою стоячи: енергетичні витрати організму знижуються на 10 - 20%. Проте тривале перебування у положенні сидячи також може викликати ряд патологічних явищ. Крім цього, у положенні сидячи обмежується можливість переміщення, скорочуються зони досяжності, а також зменшуються силові можливості. Вибір раціональної робочої пози у положенні сидячи, створення умов для її підтримки (форми і розміри сидіння, оптимальні розміри зон досяжності) та зміни дозволяють уникнути цих негативних наслідків.

Положення лежачи допускається у виняткових випадках, тому що воно різко обмежує моторні функції людини, погіршує моторну координацію, зменшує зону огляду. Виконання основних робочих операцій у положенні лежачи супроводжується стомлюючою статичною роботою. Для роботи у

положенні лежачи слід передбачати спеціальні пристосування, що зменшують статичне напруження (опора для голови та ін.). Критерії вибору робочих положень подані у табл. 2.

Таблиця 2

Критерії вибору робочих положень

Робоче положення Величина зусиль, H Ступінь переміщення працюючого Напрям руху рук Баз» відліку зон досяжності Величина робочої зони, мм (не більше)
Сидячи до 30 Обмежений Вперед-назад Фронтальна площина, паралельна задньому краю сидіння 600
Площина симетрії сидіння 500
Змінне (сидячи-стоячи) ЗО- 100 Помірний Вліво-вправо Вперед-назад Вліво-вправо Фронтальна площина, паралельна задньому краю сидіння 600
Площина симетрії сидіння 750
Стоячи 100- 150 Підвищений Вперед-назад Вліво-вправо Фронтальна площина, паралельна передньому краю обладнання, 300
Серединно-сагітальна площина тіла 1000

Раціональна організація робочих рухів створює умови для зниження втоми і резерви для підвищення працездатності людини, збільшення продуктивності праці. Взаємодія принципів економії рухів з основними їх характеристиками реалізується у вигляді низки практичних рекомендацій щодо організації робочих рухів (табл. З).Таблиця З

Точність рухів рук

Вита Нижча
У положенні сидячи У положенні стоячи
У горизонтальній площині У вертикальній площині
На віддалі 15—35 см від середньої лінії тіла На віддалі менше 1 5 см і більше 35 см від середньої лінії тіла
При амплітуді руху в ліктевому суглобі 50-80° При амплітуді руху в ліктевому суглобі менше 50 і більше 80°
При навантаженні 25% від максимального При великих навантаженнях
наявності орієнтира За відсутності орієнтира


Література

1. Іваськевич І.О. Ергономіка: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 168с.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

Закрити

Характеристика й організація робочих місць

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.