Охорони праці в бібліотеці

1. Контроль за функціонуванням СУОП в бібліотечних установах.

В Україні вже давно постала потреба у проведенні нау­кового дослідження, присвяченого пошуку шляхів удоско­налення системи управління охороною праці в бібліотечних установах щодо збереження бібліотечних фондів, поліпшен­ня санітарно-технічних та гігієнічних заходів, ліквідації того, що не сприяє покращенню умов праці, веде до зни­ження рівня технологічної дисципліни, спричиняє виник­нення гострих професійних захворювань.

Надмірна економія електроенергії, тепла, води в біб­ліотечних установах негативно впливає на роботу систем вентиляції та кондиціювання, тим самим погіршуються умо­ви праці їхніх співробітників.

Нині в бібліотеках України не використовуються такі шкідливі препарати, як аміак та формальдегід для знешкод­ження плісені, грибків, внаслідок чого зникли місця із шкід­ливими умовами праці.

Однак питання охорони праці в бібліотеках не були повністю зняті з порядку денного, оскільки робочі проблеми ще існують. Згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) від 21.05.2007 р. № 246 "Про затвердження Поряд­ку проведення медичних оглядів працівників певних ка­тегорій", "місця з підвищеною небезпекою" — це робота на висоті та робота з безпечної експлуатації електрооблад­нання до 1000 В [13]. У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського кожен сімнадцятий: електромонте­ри, сантехніки, столяри, маляри, електромонтери систем вентиляції та кондиціювання, працює саме в таких умовах.

Крім того, ще допускаються запилення та загазованість повітря у робочій зоні, перевищення нормативів трудоміст­кості та напруженості праці, а тому службам охорони праці в бібліотеках України необхідно постійно контролювати здійснення заходів, спрямованих на усунення причин про­фесійних захворювань бібліотечних працівників, покращен­ня матеріально-технічної бази, оновлення устаткування та засобів вимірювання для лабораторного контролю, забезпе­чення певних підрозділів безпечними хімічними реактива­ми, лабораторним посудом тощо [11].

Варто наголосити й на тому, що проблеми покращення умов охорони праці співробітників бібліотечних установ як передумови компетентного збереження бібліотечних фондів не можуть обмежуватись суто виробничими аспектами. На­віть за наявності відповідної матеріальної бази, гідного рів­ня соціальних забезпечень та оптимізації технологічних процесів неможливо гарантувати безпеку співробітників та фондів, за які вони відповідають. У цьому випадку, на наше глибоке переконання, постає питання щодо актуальності розроблення певних правил, у відповідності до яких мусять діяти всі, хто так чи інакше причетний до забезпечення ком­петентного виконання вимог та норм охорони праці в біб­ліотечних установах, тобто потрібен законодавчий фунда­мент щодо регулювання цього питання. Більше того, удос­коналення та доопрацювання законодавчої бази покликане ще більше сприяти покращенню системи управління охоро­ною праці, підвищенню відповідальності посадових осіб, які забезпечують виконання норм та законів з охорони праці на відповідному рівні. Удосконалення чинного законодавства з охорони праці в бібліотечних установах обумовлено кілько­ма причинами. По-перше, стан охорони праці має стійкі тенденції до погіршання через недостатність державного фінансування. По-друге, восьмирічна практика застосування Закону України "Про охорону праці" визначила потреби і напрями його удосконалення [5]. По-третє, потребує змін законодавство з охорони праці після прийняття у 1999 р. Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціаль­не страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату праце­здатності" та його впровадження з 2001 р. [4].

Проблематика охорони праці в бібліотечних установах не розглядалась у наукових дослідженнях, хоча окремі пи­тання висвітлювались у працях І. Панченка, О. Кобилянської, Є. Котова [11, 12, 14]. З огляду на те, що людина та її здоров'я — найбільша цінність Української держави, а та, в свою чергу, затрачає значні кошти, створюючи умови безпеч­ної життєдіяльності людини як в навколишньому середови­щі, так і безпосередньо на її робочому місці, треба відзначи­ти, що система управління охороною праці (СУОП) виконує головне завдання щодо поліпшення умов праці, спрямова­них на охорону здоров'я і працездатності людини у процесі її трудової діяльності.

СУОП — це сукупність органів управління підприємст­вом, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо реа­лізації завдань і функцій управління для створення безпеч­них умов праці шляхом послідовного визначення мети та об'єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації. Головна мета управління охороною праці — створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травма­тизму і професійним захворюванням [2]. У спрощеному вигляді СУОП представляє собою сукупність суб'єкта та об'єкта управління, що пов'язані між собою каналами пере­давання інформації. Суб'єктом управління в СУОП у бібліо­теці загалом є роботодавець (директор), а в структурних підрозділах та службах — їхні керівники.

Організаційно-методичну роботу з управління охоро­ноюпраці, підготовку управлінських рішень і контроль за їхньою своєчасною реалізацією здійснює служба охорони праці установи, що підпорядкована безпосередньо директо­ру бібліотеки. Суб'єкт управління аналізує інформацію про стан охорони праці в структурних підрозділах бібліотечної установи та приймає рішення, спрямовані на приведення фактичних показників охорони праці у відповідність з нор­мативними. Об'єктом управління в СУОП є діяльність струк­турних підрозділів та служб підприємства зі створення без­печних і здорових умов праці на робочих місцях та в уста­нові загалом.

Охорона праці базується на законодавчих, директив­них та нормативно-технічних документах: прийняті рішення та здійснювані заходи мають не суперечити чинному зако­нодавству, державним нормативним актам з охорони праці, стандартам безпеки праці, правилам та нормам охорони праці [6].

До основних функцій управління охороною праці на­лежать:

Головними завданнями управління охороною праці у бібліотечних установах є:

Планування роботи з охорони праці. Функція плану­вання, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має вирі­шальне значення в системі управління охороною праці, а саме планування поділяється на перспективне, поточне та оперативне. Перспективне вміщує найбільш важливі, тру­домісткі та довгострокові за терміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагає суміс­ної роботи кількох підрозділів установи, у нашому випадку книгозбірні. Можливість виконання заходів перспективного плану потрібно підтвердити обґрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансо­вих витрат із зазначенням джерел фінансування [12]. Основ­ною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану щодо покращення стану охорони праці в установі.

Поточне планування здійснюється у межах календар­ного року через розроблення відповідних заходів у розділі "Охорона праці" колективного договору, укладеного між трудовим колективом і адміністрацією бібліотеки [7], а опе­ративне планування роботи з охорони праці — за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і в установі загалом. Оперативні заходи щодо усунення виявле­них недоліків визначаються безпосередньо у наказі дирек­тора бібліотеки, який видається за підсумками контролю, або у плані заходів як додатку до наказу.

Функція СУОП щодо організації та координації робіт передбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління, визначення обов'язків, прав, від­повідальності та порядку взаємодії осіб, які беруть участь у процесі управління, а також прийнятті та реалізації управ­лінських рішень [14].