Жанрово-стилистические особенности исторического романа Вальтера Скотта
Зміст
Вступ. 3
1. Передумови створення історичного роману в Європі кінця XVIII – початку ХІХ століття. 5
2. Особливості жанру історичного роману. 13
3. Історизм романів Вальтера Скотта. 19
4. Особливості композиційної побудови романів Вальтера Скотта. 29
4.1. „Середній герой” – центральна постать історичних романів Скотта. 29
4.2. „Друга скрипка” королів і королев у романах В. Скотта. 34
4.3. Народ – головний герой романів Вальтера Скотта. 38
Висновок. 50
Список використаних джерел. 52
Вступ
Актуальність. Вибір історичного роману Вальтера Скотта в якості об'єкта дослідження вбачається доцільним і науково виправданим, бо твердження про те, що саме Вальтер Скотт є засновником цього жанру літератури може видатись комусь досить спірним, адже він далеко не перший, хто описував історичні події та осіб, що вплинули на їхній хід. Тому в своїй роботі я обґрунтовую тезу, що саме Вальтер Скотт є засновником нового жанру у літературі в тому вигляді, який став класичним і був зразком для наслідування рядом письменників Європи та Нового світу.
Метою дослідження є виявлення жанрово-стилістичних особливостей історичного роману та розвиток нового жанру у світовій літературі. Дана мета конкретизується у ряді наступних завдань:
-з'ясувати особливості жанру історичного роману;
-розглянути моменти розуміння історії автором історичного роману;
-проаналізувати безпосередньо жанрово-стилістичні особливості романів Вальтера Скотта;
-піддати аналізу місцевий колорит і персонажів досліджуваних творів;
-з'ясувати вплив творчості письменника на розвиток історичного роману.
Матеріалом дослідження стали твори В. Скотта "Айвенго", "Уеверлі", "Квентін Дорвард", "Пертська красуня", "Пуритани", "Талісман", "Абат", „Роб Рой”. Правомірність вибору матеріалу випливає з того, що саме вони визнані зразком історичного жанру. Згідно з традиційною точкою зору, Вальтера Скотта справедливо вважають новатором у мистецтві художнього слова, дійсним представником сучасного епосу, творцем жанру історичного роману, оскільки автор увів у історичний роман якісно новий метод відтворення історичної дійсності. Історична правдивість творів В. Скотта створюється не тільки і не стільки завдяки точності історичних дат і фігур, скільки номенклатурою і організацією мовних засобів.
Предметом дослідження є одна з жанроутворюючих ознак історичного роману, а саме – засоби, що реалізують прагматичну спрямованість даного жанру на створення історичного колориту, який відображає минуле певного суспільства.
Методи дослідження. Методологічною базою всього дослідження є наукова дедукція, яка передбачає, що теоретичне узагальнення виникає на основі усвідомленого й осмисленого конкретного матеріалу. У зв'язку з цим доречним було використання таких наукових методів: на першому етапі використовується метод конкретного спостереження. Далі метод конкретного спостереження доповнюється описовим і зіставним методами наукового дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що воно вперше в дослідницькій практиці виконане на матеріалі корпусу текстів одного жанру, а саме, історичних романів В. Скотта. При цьому досліджуються особливості референтного простору зображеної в романах епохи. Отримані результати ще раз переконливо показують вражаючий вплив особистісних рис Вальтера Скотта та його поглядів на історію на формування нового жанру у літературі.
Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати готові до використання викладачами зарубіжної літератури у загальноосвітніх закладах при вивченні творів Вальтера Скотта.