План

1. Казка як явище фольклору, її основні жанрові ознаки. Найпоширеніші мотиви народних казок

2. Проблеми свободи, вибору та абсурду у творах письменників-екзистенціалістів

1. Казка як явище фольклору, її основні жанрові ознаки. Найпоширеніші мотиви народних казок

Казка — один із основних жанрів народної творчості, епічний, розповідний, сюжетний художній твір усного походження. В основі казки — захоплююча розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються і переживаються як реальні.

Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Споріднені з іншими фольклорно-епічними жанрами — сказаннями, сагами, легендами, переказами, епічними піснями, — казки не зв'язані безпосередньо з міфологічними уявленнями, а також історичними особами і подіями. Для них характерні тради­ційність структури і композиційних елементів (зачини, кінцівки та ін.), контрастне групування дійових осіб, відсут­ність розгорнутих описів природи і побуту.

Сюжет казки багато­епізодний, з драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням. Казка відзначається "замкнутим часом" і завершеністю, співвідносними з досягненням героєм своєї мети і перемогою добра над злом.

Функ­ціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємо переплітаються з пізнавальни­ми, морально-етичними, соціально-виховними, розважальни­ми та ін. У казці народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їх життя.

Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси виконавця-оповідача (казкаря). Тому казки як правило, побутують у багатьох варіантах.

За змістом казки поділяються на кілька різновидів.

Казки про тварин генетичне найдавніші, зв'язані з тотемічними уявленнями. Головними їх героями виступають звірі. З часом казки втрачають міфологічний і магічний сенс і набувають повчально-виховно­го характеру. Один із різновидів казок про тварин — кумулятив­на казка (твори для дітей, що розвивають логічне мислення, пам'ять, виховують моральні почуття тощо).

Фантастичні казки також мали магічне призначення, яке з часом утратилося; в них органічно поєднуються міфічне, фантастич­не і героїчне начала. Провідні мотиви: змієборство, добування і використання чудодійних предметів (цілюща вода, жар-птиця, меч-кладенець, шапка-невидимка, чоботи-самоходи) та ін. Герої фантастичних казок, як правило, наділені надзвичай­ною силою, здібностями, винахідливістю, які допомагають їм подолати усі випробування на шляху до мети".

У побутових казках переважають мотиви з повсякденного життя. Героями їх виступають бідний селянин, кмітливий наймит чи солдат, бурлака, вередлива жінка тощо. Часто у цих казках зустрічаються персоніфіковані образи — Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда. Казкові образи і мотиви широко використовуються у художній літературі, музиці, малярстві.

Специфіка читання казки зумовлюється з одного боку тими ж вимогами, що й оповідання: це — глибокий аналіз змісту, розкриття ідейного спрямування. З другого — глибоким осмисленням творчої манери розповіді, яка характеризує даний жанр та його емоційність.

Казка, на відміну від оповідання, твір більш динамічний і мальовничий. Вона має своєрідні цікаві зачини: «Живі собі на світі бідняк» (1,72), «Жили собі дід та баба» (2,110), «Колись, давно-давно, в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка» (1,126), «Колись був у Києві якийсь князь» (3,139), «В одного злого хазяїна був віл» (2,85) тощо, В окремих — передує приказка: «Усяке в світі буває, про всяке й казка розповідає» (2, 105).

Такі зачини мають вироблену давню традицію, і вола не випадкова. Казка здавна є важливим дидактичним матеріалом в народній педагогіці. Казка розширює кругозір людини, сприяє розвиткові уяви й уявлення, змушує мислити, аналізувати, зіставляти й абстрагувати; дає певні життєві павички. Тому мета таких зачинів —заінтригувати слухачів, викликати в них Інтерес до слухання-Завдання читця — знайти для цього відповідні інтонації.

Зміст казок оптимістичний. Виражається вів в основ-через позитивних героїв, які борються з негативними завжди перемагають. Тому загальний тон читання казки має бути життєрадісний.

Події в казках розгортаються динамічно. Причому дія починається з перших рядків: «Вовк забрався в кошару і украв старого барана. Йде вівця і плаче. Зустріла її та й питає...». Кожна картина в казці змінюється іншою і в кожній з них змальований випадок чи подія, що безпосередньо характеризує дійових осіб, розкриває якусь сторону їх характеру, ті чи інші їх моральні якості. Це змушує читця після кожної картини чи епізоду робити тривалі паузи, щоб дати можливість слухачам осмислити й пережити зміст прочитаного.

Дійові особи казок, як уже повідомлялось, в переважній більшості поділяються на позитивних і негативних, ї протилежність між ними розкривається через безпосередню діалогічну мову, через їх дії, вчинки, обставини, яких вони живуть і діють, через ставлення до них народу і автора (якщо казка літературного походження). В цілому такі компоненти твору створюють його динаміку, виражають ідейне спрямування і манеру читання тексту. Тому кожний вчинок, дія героя, кожне слово — все, що вказує на особливість його характеру, повинно відбиватися у відповідній інтонації, її відтінках, різних тональних, динамічних і темпоральних змінах.

Діалог у казці може подаватися у формі ритмічної прози або пісеньки. Цей ефектний художній прийом виконуй важливу естетичну роль у загальному змісті твору: не тільки потішає слухача, а й розкриває певний намір героя чи його душевний стан.

Для багатьох казок властиве багаторазове повторення одних і тих же композиційних і мовностилістичних компонентів. Це теж важливий художній засіб посилення цінності казки, характеристики дійових осіб, їх дій, вчинків, обставини, в яких вони живуть і діють, розкриття ідейного спрямування.

Головні українські казкові мотиви

Космічні сили: сонце, місяць, вітер, мороз, град. Людина терпить від них, правується з ними, доходить свого. Особливо популярні два мотиви: доходження знищеного урожаю і розшукування жінки, котру хапає сонце, вітер або інша сила. Вони зв'язуються з широко розповсюдженим мотивом подорожі до сонця: як чоловік чи хлопець заступав сонце в його щоденнім обході і які з того виходили біди. Мотив всесвітній, у американських індіан він виступає в варіантах, аналогічних з нашими!..

Фантастичні надприродні земні єства: дух землі, або лісовик, «Ох», що живе в могилі або в пеньку і забирає до себе людей, котрих потім приходиться різним способом виручати, чи їм виручатись. Дуже популярная у нас тема — про її світові розгалуження нижче. Паралель становить водяний дід чи цар, або дід криничний, — популярний варіант описує, як він змушує чоловіка — купця-мореплавця чи подорожника — пообіцяти йому дитину, яка вродилась без нього вдома.

Баба-людоїдка (Баба-яга)

Мотив Змія

Кощій безсмертний

Кобиляча голова

Одноокий людоїд

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 13

Бесплатная работа

Закрыть

Зарубежная литература 5

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.