Зміст

Вступ

Актуальність теми

Мета та завдання проекту

Аналіз розвитку історії кіно в світі

Особливості розвитку кінематографа в США

Розвиток кінематографа в країнах Західної Європи та Азії 

Аналіз Українсього досвіду в розвитку кіномистецтва

Склад кіностудії

Список використаної літератури

Вибір місця для кінофабрики мав також неабияке значення. Спеціальна комісія їздила по Києву з метою знайти найкраще місце, оглянула три земельні ділянки: там, де раніше був Червоний стадіон, ділянки на Лук'янівці та Раківці. Оглянувши всі ці місця, комісія визнала, що найкраще буде відвести земельну ділянку в 30-35 га на Раківці, близько Пушкінського і Зоологічного саду, на території колишніх порохових погребів передмістя Шулявки. Це місце виявилося найзручнішим, бо тут є водопровід, каналізація, а, головне, тому, що тут можна налагодити найкраще постачання кінофабрики електроенергією, без якої кінофабрика не може обійтися.

В цей же час спеціальна комісія Київського Окркомгоспу, до складу якої входив і В. Н. Риков, їздила в Одесу з тим, щоб ознайомитися з умовами кіновиробництва.

Завдання, що стояло перед архітектором, було виключно складним і відповідальним. Від виконавця потрібні великі інженерно-будівельні знання і здібності. Труднощі щодо створення цього проекту полягали ще й у тому, що його доводилося розробляти в умовах формалістичного засилля, яке тоді панувало в мистецтві в СРСР, зокрема в архітектурі. Такі обставини примушували направляти свою думку в русло голої функціональності і конструктивізму. У той час і мови не могло бути про якийсь архітектурному, пластичному збагаченні будівельних конструкцій. Як відомо, В. Н. Риков незмінно стояв за модернізацію класики. Цього напряму він дотримувався і в проектуванні кінофабрики, незважаючи на те, що довелося випробувати нападки і нарікання з боку прихильників архітектурного аскетизму. Їхня вимога зводилося до того, щоб ще більше спростити архітектуру кінофабрики. Конструктивізм В. Н. Риков не розумів і категорично його відкидав.

У представленому на конкурс проект автор пропонує симетричну композицію. В одному комплексі він об'єднує виробничі та допоміжні корпуси. Споруди розміщені з деяким відступом від міської магістралі - Брест-Литовського шосе, - в результаті чого перед фабрикою створена смуга зелених насаджень.

За проектом на будівництво кінофабрики передбачалося витратити близько 3775000 рублів. Загальна площа забудови становила 12 тис. Кв. м, а обсяг 135 тис. м³. Кінофабриці надавалося також право користуватися частиною Пушкінського парку для кінозйомок.
Будівництво фабрики розраховане на 120 тис. Робочих днів. За проектом передбачалося, що тут буде працювати близько 700 постійних робочих, а разом з тимчасовими їхня кількість збільшиться до 3 тис. Чоловік. Обсяг будівельних робіт намічався досить великий, тому необхідно було доручити цю справу відповідальному виконавцю. ВУФКУ вирішив передати роботу в поспіль індустрії. До роботи на кінофабриці був запрошений інженер Владіславер. За проектом кінофабрика складається з шести корпусів: знімального павільйону, лабораторій, будинки цехів, «художнього корпусу», адміністративного та електропідстанції.

Головною спорудою фабрики є знімальний павільйон, який відрізняється грандіозністю, але грандіозність його не надмірна, а розумно обгрунтована. Навіть дах, з якої відкривається чудова панорама міста Києва, пристосована для зйомок. Видно, що автор проекту старанно продумав і врахував все до найдрібніших деталей.

Розміри знімального павільйону надзвичайно великі. Досить сказати, що довжина його дорівнює 105 м, ширина - 34 м і висота до ферм - 16 м, а в обсязі це становить 85 тис. М³. Причому, якщо необхідно отримати великі перспективи, довжина павільйону може бути збільшена до 150 м. Отже, площею цей павільйон в 5 разів більше Одеського, набагато більшого він і по кубатурі.

Павільйон розрахований на одночасну роботу 5 знімальних груп, одночасно можна знімати п'ять картин з цілими анфіладами будинків і кімнат. Групи відокремлюються підйомними і пересувними залізними перегородками. Число перегородок може бути збільшено, а розміри огороджень площі можуть бути звужені або розширені за потребою. Через широкі залізні двері, які автоматично розсуваються, в ательє може в'їхати навіть паровоз, літак або танк. Весь павільйон оточений кільцем балконів, які дозволяють знімати з різних точок і зверху. Через стелю проходить сьомій підвісних тротуарів. Тут же влаштовані крапові колії.

Галереї з'єднуються між собою спеціально влаштованими драбинами з чотирма підйомами. У павільйоні побудовані два басейни глибиною 2 м, розмірами 20 × 20 і 20 × 12 м. Басейни мають спеціальні шлюзи, які можуть впускати і випускати при потребі воду. Поміст у разі потреби може автоматично знятися вгору, перетворивши підлогу павільйону у водяну поверхню. Тут можна влаштувати прірву, побудувати не тільки провулок або вулицю, але й ціле місто. Сцени пристосовані для обертання.

Доступ денного світла в павільйон дуже обмежений. Зйомки відбуваються при штучному освітленні, від якого великий сніп променів силою в 4 тис. Свічок спрямований на кожен квадратний метр павільйону. Джерело світла можна помістити в будь-якому пункті павільйону.

Головний павільйон має вісім веж. Чотири з них - це ліфти, якими можна підніматися на потрібну висоту, в інших чотирьох - влаштована гвинтові сходи. Ці засоби з'єднання значно підвищують продуктивність кінофабрики.

Архітектурні особливості головного павільйону виражені в чіткому ритмі пілястр і великих віконних прорізів з головного і тилового фасадів і пілонів з торців павільйону. Відзначені прийоми, доповнюючи один одного, правдиво висловлюють як призначення, так і масштаб павільйону, рішення якого в цілому характеризується простотою і чіткістю архітектурної композиції. На торцях павільйону виступають обсяги сходових кліток з чіткою стрічкою віконних прорізів. Ці масивні виступи служать також бічними опорами для широких воріт будівлі. Конструктивною основою знімального павільйону є металевий каркас, до якого прикріплені легкі цегельні стіни. Стіни в середині порожні. Між двома рядами цегли покладений сфагнум, який захищає будинок від холоду. У кладці стін використані прийоми з'єднання різнокольорових цеглин - червоного і світло-жовтого кольору, який значно збагачує обробку стін. Цей прийом знайшов застосування вже на ранніх етапах промислового будівництва в СРСР і, зокрема, в Українській РСР.

У великих западинах лежать залізобетонні «подушки», на які спираються фундаменти величезних двухшарнирная металевих арок, які створюють основний каркас павільйону. Для цього каркаса було виготовлено 14 арок. Причому тільки одна нога ферми важить близько 11,5 тонни, а в цілому вся ферма - 29,5 тонни.

Залізні конструкції головного павільйону виготовлялися на київському заводі «Ленінська кузня». Щебінь для бетону та інших робіт добувався з корсунських гранітних кар'єрів. Земляні роботи виконувалися Красилівський землекопами.

З обох сторін головного корпусу розміщуються виробничі будівлі, до яких входять: деревообробна майстерня, столярна, малярська, бутафорська, оббивно-драпірувальна, електромеханічна, апаратна, комора для декорацій, меблів, реквізиту, драпу і комору для будівельних матеріалів, фотолабораторій і фотокінолабораторіі.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 67

Бесплатная работа

Закрыть

Исследование развития киноиндустрии и опыта проектирования киностудий

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.