Зміст

Вступ

Актуальність теми

Мета та завдання проекту

Аналіз розвитку історії кіно в світі

Особливості розвитку кінематографа в США

Розвиток кінематографа в країнах Західної Європи та Азії 

Аналіз Українсього досвіду в розвитку кіномистецтва

Склад кіностудії

Список використаної літератури

Вступ

Кінематограф – наймолодший вид мистецтва, виникнення якого безпосередньо пов'язане з розвитком науково-технічного прогресу, передусім у галузі оптики, хімії, фотографії

Водночас кінематограф жодною мірою не можна назвати «технічним» мистецтвом. Споконвічна потреба людини в образному осмисленні дійсності породила цей масовий вид мистецтва.

Кіно – синтетичне за своєю природою, воно поєднує елементи літератури, театру, живопису, музики, хореографії. Саме тому кінематограф оперує багатьма виражальними можливостями, запозиченими з інших видів мистецтва.
Водночас кіно володіє власними специфічними засобами та прийомами, зокрема: ракурсом (кут зору кінокамери), зміною планів (загальний, середній та великий), монтажем, що об'єднує окремі кадри у логічній послідовності та дає змогу передати емоційне й психологічне напруження епізоду.

Кіно - це самий «передовій» вид мистецтва, в процесі виробництва якого сьогодні використовуються величезна кількість наукових новинок і відкриттів. Сучасна людина, в житті якого залишається мало місце для героїзму, хоче бачити героїв на екрані. Героєм на екрані може стати будь-яка людина, сьогодні для цього потрібно лише група хороших програмістів, не більше. У «масовому кіно» є місце для всього, навіть для реклами. Часом це призводить до абсурдних ситуацій, коли фільми перетворюються на великий рекламний ролик (серіал «Джеймс Бонд: Агент 007»).

«Кіно це найбільш розвинене імперіалістичне засіб контролю над масами». Ця фраза написана Вальтером Беньяміном у 30-ті роки XX століття не втратила свого значення і сьогодні. Через кіно, через інформаційні інститути дійсно виробляється оформлення людини в тому напрямку, який зручно влади. Уміло використовується кіно в політиці. Досить згадати те, яку роль кінематографу надавав І.В. Сталін чи нещодавнє нагородження фільму Майкла Мура «Фаренгейт 9 / 11» на Каннському кінофестивалі. Багатьох здивував касовий успіх цього проекту, який став найуспішнішим документальним фільмом в історії кінематографа, і зібрав по всьому світу більше 200 млн. доларів. Сам автор ніколи не приховував, що головним його завданням при зйомках цього фільму було лише поразка Джорджа Буша молодшого на президентських виборах в США.

Кінематограф активно використовується у насадженні цінностей країни виробника фільму (насамперед США), в інших країнах. Приводить до дестабілізації соціальної рівноваги в суспільстві і, в кінцевому рахунку, може надати руйнівний вплив на всю культури того народу, який «приміряє» на себе чужі цінності, цінності суспільства масового споживання.

З тим фактом, що кіно сьогодні вже «більше», ніж мистецтво і, перш за все галузь економіки, ніхто не сперечається. Досить навести дані про касові збори найпопулярніших фільмів в історії людства. Наприклад, самий популярним фільмом є фільм «Віднесені вітром» (1939, касові збори - $ 1240,5 млн.), на другому місці кіноепопея Джорджа Лукаса «Зоряні війни» (1977, касові збори - $ 1093,65 млн.), а замикає трійку лідерів фільм «Звуки Музики» (1965, касові збори - $ 874,4 млн.).

Безумовно, вкрай складно навчитися сприймати кіно не тільки як розвага, а й навчитися розбиратися в ньому, навчитися цінувати те, чим захоплюються критики, це складна робота, яка багатьом здається безглуздою. Лише поверхневе знайомство з роботами таких великих класиків, як С. Ейзенштейн, О. Хічкок, І. Бергман, Ф. Фелліні, А. Куросава не може перевернути внутрішній світ глядача. Для розуміння таких шедеврів потрібно перш підвищити рівень загальної культури. Розвиток культури - це ключ до вирішення якщо не всіх, то майже всіх проблем будь-якого суспільства, адже чим більше розвинена особистість зокрема, тим більше розвинене суспільство в цілому. Кінематограф - універсальний засіб для підвищення рівня культури окремо взятого громадянина.

Хвиля романтизму захлистує Європу в середині XIX століття. Прагнення панувати існує в цю епоху всюди - і в промисловців, які накопичують багатство, створюване простим людом передмість, і у фізиків і у хіміків, які у своїх лабораторіях прагнуть розгадати таємниці природи. Перші локомотиви пихтять за тільки що прокладеним залізним рейкам. Парові машини діють на ткацьких і прядильних фабриках.

А між тим всюди техніка розвивалася так раптово і так швидко, що заговорили про необмежений прогрес, який забезпечить повне оволодіння силами природи, панування розуму над світом. І не дивно тому, що одним з улюблених міфів романтизму, злет якого збігається з розвитком техніки, був міф про Прометея.

У період мрій про «новшл Прометея» не так дивно виглдає і вчинок Жозефа Плато, молодого бельгійського професора. Який, в один із сонячних літніх днів 1829 року, не відриваючись, дивився на протязі 25 секунд на розпечений диск полуденного сонця, намагаючись вирвати у світила його таємницю, бажаючи дізнатися межа опірності сітківки ока, і сліпне. Протягом наступних днів, які він змушений був провести в темній кімнаті, Плато нічого не бачив окрім роздираючого й переважної образу сонця, відбитого на його сітківці. Поступово до нього повернулося зір. З необачної запалом він негайно відновив свої роботи з оптики, і зокрема дослідження здатності ока зберігати зображення.

Ще в 1680 р. Ісак Ньютон спробував зробити експеримент, що передував досвіду Плато. Знаменитий англійський фізик під час одного зі своїх дослідів подивився правим оком на відображення сонця в дзеркалі. Після цього він був змушений провести три дні в темній кімнаті, і одужав лише через кілька тижнів. Більше великий англійський учений цей досвід не повторював.

Плато пожертвував зором заради своїх дослідів. У 1842 р. він остаточно осліп. Але за десять років до цього йому вдалося зробити дуже важливе відкриття: в 1832 р. Плато побудував фенакистископ - маленький лабораторний прилад, з якого виросло все сучасне кіно. Це був прилад, що дозволяє простим обертальним способом отримувати ілюзію руху намальованих фігурок.

У 1872 р. англійського фотографа Едварда Мьюбріджа запросили приїхати на ранчо в штаті Каліфорнія, США. Господар ранчо тримав парі з приятелем і попросив Мьюбріджа допомогти виграти його. Для цього потрібно було сфотографувати момент, коли кінь, що йде риссю, відриває від землі всі чотири ноги. Мьюбрідж встановив на іподромі 48 фотокамер і за допомогою годинникового механізму послідовно робив знімки. Вийшов послідовний ряд фото, доводить, що господар ранчо правий, і він виграв парі.

Ефект збереження на сітківці ока сліду побаченого зображення, а також з'єднання окремих, швидко змінюваних зображень у єдиний рух, був відомий ще стародавнім єгиптянам, про нього писав Лукрецій, його досліджував Леонардо да Вінчі. Пізніше були винайдені прилади, що зливали в русі зображення предметів. Вони стали науковими апаратами та дитячими іграшками - зоотропами, мутаскопами, тауматропами. У XVII столітті був винайдений «чарівний ліхтар» - апарат, який відкидає зображення світловим променем на віддалений екран. У середині XIX століття австрієць Ухациус поєднав зоотроп з «чарівним ліхтарем»: на екрані з'явилися рухомі малюнки - майже кіно.

У 1839 році французи Дагерр і Ньєпс винайшли фотографію. Стрімко розвиваючись, вона вийшла на рівень мистецтва, особливо у портреті. Наукові експерименти англійця Мьюбріджа, французів Маре та Деммини дозволили знімати серії фотографій з рухомих предметів. Маючи такі фотографії на рухомих стрічках, француз Рейно показував ці «фільми» з 1892 року в музеї Гревен. Але паперова стрічка рвалася. Незабаром хімік Болдирєв винайшов целулоїдну стрічку. І вдосконалення посипалися як з рогу достатку: американець Латам створив амортизуючу петлю, німець Аншютц - демонстрацію з переривчастимсвітлом, Грейфер - спеціальну вилку, ритмічно протягають плівку перед об'єктивом. З'явилися і різні попередники кіноапарата: англійця Пола, поляка Прушинського, француза Фриз-Гріна, російських Тимченко, Самарського, Акімова. Багато хто з цих апаратів залишилися в наукових лабораторіях, в безвісті. Далі за всіх пішов великий Томас Альва Едісон. До свого блискучому фонографу, механізму, вперше заговорив людським голосом, він зі своїм асистентом Діксоном сконструював кінетоскоп - ящик з маленьким екраном, глянувши в який через об'єктив, можна було побачити і почути чоловічка.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 67

Бесплатная работа

Закрыть

Исследование развития киноиндустрии и опыта проектирования киностудий

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.