ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ДЕРЕВ’ЯНА КУЛЬТОВА АРХІТЕКТУРА УКРАЇНИ

1.1.Особливості дерев’яної культової архітектури східних слов’ян Волині,Полісся,Подніпров’я.

1.2.Особливості дерев’яної культової архітектури українців у XVIII ст.

РОЗДІЛ II.ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРИ XVIII СТ НА ПРИКЛАДІ СВЯТО-УСПЕНСЬКОГО СОБОРУ В МІСТІ РІВНЕ.

2.1 Історія будівництва Свято-Успенського собору місто Рівне.

2.2. Особливості архітектури Свято –Успенськой церкви.

РОЗДІЛ ІІІ. ФУНДАТОР НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ ВОЛИНІ ПРОТОІЄРЕЙ М.А.НОСАЛЬ, НАСТОЯСТЕЛЬ СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ У РІВНОМУ.

3.1. Історія родини Носалів.

3.2 Перша експозиція в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, присвячена родині Носалів.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Вступ

Українська архітектура подолала багато труднощів на шляху свого розвитку. В житті нашої країни було кілька історичних періодів кожен з яких мав свої особливості, що істотно впливали натворчу спрямованість архітектури. Характерною рисою в розвитку української архітектури є широке використання синтезу мистецтва.

Архітектурна спадщина нашої Батьківщини багата і різноманітна і має свої особливості.

Архітектура – галузь людської діяльності,що характеризує рівень розвитку продуктивних сил, характер виробничих відносин, архітектура може дати нам уявлення про особливості культури, художні смаки та естетичні ідеали суспільства.

Памятки архітектури, залишені нам творцями минулих епох становлять вагому частину багатої культурної спадщини України. Вони свідки життя народу і розвитку його національної культури, відіграють важливу роль у пізнанні історії у вихувані відчуття патріотизму і віданості свої землі

Творіння архітектури- це частина матеріального в якому живе і працює людина. Архітектурні споруди завжди мали вплив на умови праці та відпочинку людей. Залежно від соціально – політичних умов рівння будівельної техніки, наявності будівельних матеріалів, природно – кліматичних факторів, народні майстри зводили різноманітні за функціонуванням та призначенням будівлі та спотруди.

Кожна доба і кожне покоління по-своємо має історико – архітектурну спадщину, знаходячи відповіді саме на ті питання, які постають перед суспільством, відкриваючи в ньому нові грані, ще не пізнані та незалежно не оцінені. Характерно,що з розширенням, досліджень пам’яток архітектури враховуючи їх регіональні особливості, сттильові характеристики та інші фактори які усе чіткіше вирізняються риси архітектури українського народу як однієї з важливих частин його культури. Пам’ятки історії й архітектури України – це невід’ємна частина світової культури.

Пам’ятки архітектури України зазанали значних втрат у довоєні роки. Замки, монастирі підривали, розбирали. Близько 90 % церков були зруйновані.

Актуальність роботи.Охорона пам’яток історії та культури на Україні стали однією з актуальних проблем сьогодення. Необхідність відродження національної культури, реставрації пам’яток архітектури ще гостріше постало після проголошення суверенітету України 1 грудня 1991 р.Через недбалість влади та товариств з охорони пам’яток архітектури втрачено безліч історичних архітектурних пам’яток а ше більше історико- релігійних.Сучасна молодь дуже мало знає про національні надбання не лише України а і свого рідного краю. Саме томи я вирішила обрати дану тему щоб просвітити сучасну молдь в її історію та її архітектурну спадщину як приклад я обрала мало відому молоді у Рівному Свято –Успенську церкву і дослідила її історію.

Отож, проблема необізнаності молоді постала в нашому суспільстві дуже гостро. Окрім того, самоусвідомлення нації неможливе без розуміння свого коріння, своїх витоків. Рух вперед неможливий без знання минулого. Осмислення джерел нашої духовності дозволяє нам усвідомити себе членом української культурної спільноти, переконує в необхідності бути активним громадянином своєї держави та знати її історію.

Мета роботи – проаналізувати та дослідити історико – релігійну пам’я’тку Рівного Свято-Успенську церкву та особливості української культури східних слов’ян Волині, Полісся, Подніпров’я.

Поставлена мета передбачає розв’язання низки завдань:

Дослідити особливості деревя’яно культової архітектури східних слов’яни Волині, Полісся, Подніпров’я.

Дослідити особливості архітектури Св’ято – Успенської церкви в м.Рівне.

Дізнатися історію будівництва Свято – Успенської церкви в м.Рівне.

Ознайомитися з історією рідного края.

Розширити наш кругозір щодо історичиних пам’яток Рівного.

Об’єктом дослідження:

Є особливості архітектури Свято – Успенської церкви в місті Рівне.

Предмет дослідження:

Є історія Свято –Успенської церкви.

Хронологічні рамки роботи – XI- XVIII ст.культоваархітектура, XVIII-XXIст. Свято-Успенська церква.

Методи дослідження - аналіз та синтез інформації, що міститься у наукових джерелах; описовий; порівняльний літературі.

Наукова новизна роботи - полягає в тому що нами зроблена спроба систематизувати існуючі матеріали. В процесі роботи досліджено історико –краєзнавчий матеріал.

Джерельна база роботи- книги та нариси В.Каневської, У.Крисюка, С.Прищепи, П.Юрченка та інші.

Структура роботи - з вступу, двох розділ тапідпунктів до них, висновків та додатків.


РОЗДІЛ I. ДЕРЕВ’ЯНА КУЛЬТОВА АРХІТЕКТУРА УКРАЇНИ

1.1. Особливості дерев’яної культової архітектури східних слов’ян Волині,Полісся,Подніпров’я.

В давньому минулому переважна більшість земель Східно-Європейської рівнини,куди і входила територія України ,була покрита густими лісами. У народів,які жили в лісах та лісостепових місцевостях ,дерево завжди відігравало велику роль у розвитку матеріальної культури і мистецтва. З дерева будували житло,храми,оборонні стіни та башти ,кораблі, мостили вулиці і площі. Виникає питання: чому в книгах про давньруську архітектуру йде мова головним чином про церкви? Можливо ,лише тому ,що інших споруд не збереглося? Дійсно , краще за всі збереглися пам’ятки культового будівництва,тому що їх будували з добірного дерева,переважно дуба, ставали ізольовано від навколишньої забудови ,в оточенні високих дерев для захисту від вогню.Інші дерев’яні будинки ,в тому числі і житлові,частіше гинули під час пожеж і від вологи , їх часто перебудовували або заміняли новими будинками через фізичний та моральний знос. Тому поодинокі пам’ятки дерев’яного житла мають не більше 100-150 років, а старовині дерев’яні палаци, замки фортеці зовсім зникли нелишилось жодної пам’ятки .Про архітектуру цих будівель можемо гадати тільки по старовиних описах на гравюрах.

Крім того, треба пам’ятати , що за часів середньовіччя церква тримала в руках всі види прояву ідеології і основною сферою діяльності кращих народних майстрів , архітекторів та художників були церковні споруди .

В дерев’яному будівництві відомі дві принципово відміні конструктивні системи : каркасна (фахверк), що складаються з горизонтально покладених один на одного кругляків чи брусків.Принципова вдміниість цих конструкцій- каркасної і зрубної-має чітке відображення і архітектурі будинків.На Україні зруби з хвойних порід були розповсюджені в Карпатах та Поліссі. На території, де переважали листяні ліси, зруби виготовлялись з дуба,липи,сосни,вільхи,граба товщиною 15-18 см і висотою до 70 см. Вигляд стін з брусів докірнно відрізняється докірнно відрізняється від стін з кругляків. Коли на стіні,рубленій з кругляків, ми чітко бачимо кожну зрубину ,то стіна з брусів сприймається як суцільна площина, і кутові врубки виявляють дерев’яну конструкцію стін. В цьому одна з найважливіших особливостей українського зрубу.

В стародавніх дерев’яних будовах існувала архітектурно-конструктивна єдність всієї будови в цілому , бо весь будинок був зроблений зі зруба. Оця елементарна і дуже давня форма рубленої кліті , перекритої рубленим верхом, була тим початком , на основі якого розвивались найрізноманітніші форми дерев’янх споруд, осбливо культових, з високими оригінальними банями [ 19, c3-6 ].

Відомо , що в XI-XII ст. на землях слов’ян були вже складні дерев’яні споруди ,храми ‘ о п’яти ’ і ‘о тринадцятих верхах ’.На жаль , не збереглося жодної церкви того часу , але принцип побудови багатоверхих мурованих храмів давньої Русі, предусім Софії Київської з високим центральним і нижніми бічними верхами, мабуть ,виник ткт не випадково вже складалися церковні традиції древньоруської дерев’яної архітектури.

Урочиста вертикально – центрична пірімідальна композиція дерев’яних монументальних споруд з високими центральними баннями мала практичну й художню доцільність. Пірамідальність просторового рішення обємів відповідала стійкості будови , в якій бічні зруби виконували роль контрофорсів . Крім того пірамідальна форма давала можливість дощовій воді швидше збігати з дахів , що в древ’яних будовах мало велике значення. Такі практичні конструктивні переваги пірамідальності дозволяли пізніше , в XVIII ст. будували деревяні храми значної висоти – до 40 м. Високий, красивий храм ,який можна було побачити здалека, був гордістю общини, виразом її самоутвердження . Ця риса спостерігаласьь і в Західній Європі в общинах середньовіччя . Не випадково ж в ці часи в Європі будувались готичні храми з височезними баштами , іноді більше 100 м.[19,c.10].

Отже , особливостю дерев’яної культової архітектури східних слов’ян Волині,Полісся,Подніпров’я була будівля з дерева завичай з дуба.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 45

Бесплатная работа

Закрыть

Свято-Успенская церковь в городе Ровно

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.