Психологические особенности бытовой деятельности в дошкольном возрасте

План

1. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку

2. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку

3. Побутова діяльність у дошкільному віці

Література

1. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку

Для життєдіяльності людини важливу роль відіграє забезпечення її побуту, як основи для ускладнення активності особистості. Кож­на людина повинна володіти навичками самообслуговування, вміти стежити за своїм тілом, одягом, приводити свою зовнішність у поря­док. Виникаючи як засіб задоволення біологічних потреб людини в їжі, теплі, чистоті, побутова діяльність соціальна за своєю природою, оскільки її виконання передбачає засвоєння людиною принципів організації свого побуту, прийнятого у суспільстві, оволодіння нею соціально виробленими культурно-гігієнічними навичками. Періо­дичність побутових процесів відображається та організовується за допомогою режиму дня. З перших днів свого життя немовля включа­ється у побутові процеси, організовувані дорослим для задоволення вроджених потреб малюка.

Досвід участі дитини у побутових процесах купання, одягання, го­дування насичується спілкуванням з дорослим, його уважним й лас­кавим ставленням, коментуванням виконуваного. За 1 рік життя в дитини формується емоційний етап в освоєнні побутової діяльності, головною ознакою якого є позитивне ставлення до побутових процесів.

Дитина отримує певне уявлення про послідовність побутових про­цесів, засвоюючи режим дня — обгрунтований розподіл у часі і пра­вильну послідовність задоволення основних фізіологічних потреб дитини уві сні, годуванні й активності (за Н. М. Щеловановим). Пер­шим компонентом режиму дня, якого починає дотримуватись дити­на, є виділення періоду нічного сну та денної активності. Новонаро­джений малюк спить і просинається періодично, незалежно від часу доби. Поступово дорослі так організовують життя дитини, що вона звикає вночі спати, а вдень бути активною. Від успішності задоволен­ня фізіологічних потреб новонародженого значною мірою залежить її самопочуття, рівень активності. Дитина, яка задовольнила потребу в їжі, уві сні, яка відчуває тепло й спокій, поводиться бадьоро, із за­цікавленням ставиться до оточуючого.

Під час включення дитини в побутові процеси встановлюється контакт з дорослими, виникають перші уподобання дитини. Вона емоційно реагує на різні побутові моменти: наприклад, із задово­ленням сприймає купання, але не любить переодягатись. Період активності дитини наповнюється різними гігієнічними процедурами, годуванням, в ході яких дитина знайомиться з першими предметами по догляду: милом, рушником, гребінцем, пляшечкою тощо. Розви­ваються сенсомоторні властивості внаслідок того, що змінюється без­посереднє оточення, в якому перебуває дитина: в одязі, коли спить, роздягнута, коли її купають. В момент прийому їжі виникає психо­моторне зосередження, рухи дитини зводяться до мінімуму. Форму­ється тривалий період виявлення дитиною активності, під час якого відбуваються побутові процеси по догляду за нею та створюються най­сприятливіші умови для розвитку її психічних функцій. Після цього дитині потрібен відпочинок, який вона отримує в період сну.

Привчання дорослим дитини до фіксованого режиму дня стано­вить головний зміст виховання у немовлячому віці. При цьому фі­зіологічні потреби дитини набувають соціальної опосередкованості, соціалізуються. Соціалізованість фізіологічних потреб виявляється у соціальному способі задоволення цих потреб та у використанні при цьому спеціальних предметів.

Важливою умовою розвитку немовляти є виявлення ним направ­леної активності під час побутових процесів. Наприклад, з кожним днем зростає доля участі дитини у годуванні. До кінця 1-го місяця ма­люк може підтримувати пляшечку під час їжі. До кінця 2-го місяця дитина впізнає пляшку для годування, підтягає до неї голівку, захо­плює соску ротом. З 4 місяців малюк сам утримує руками пляшечку для годування. Відбувається поступовий перехід від годування дити­ни за допомогою пляшечки й соски до використання при прийомі їжі ложки, чашки. У 4,5-6 міс. малюк починає їсти з ложки, яку тримає дорослий, рідку їжу. З 5-6 міс. дитина п’є з чашки, яку тримає до­рослий. Виникають позитивні емоційні реакції на предмети, що ви­користовуються при годуванні. Побачивши ложку, малюк відкриває рота, захоплює їжу губами.

Розширення направленої активності немовляти при здійсненні побутових процесів досліджували Н. М. Аксаріна, К. Л. Пантюхіна, Н. М. Щелованов, які вирізнили наступні етапи.

Спочатку активність немовляти проявляється переважно у проце­сі годування. У 6-7,5 міс. малюк під час годування сидить, спираю­чись на руку дорослого, який його годує, а з 7,5 міс. привчається їсти за високим столом. У 7 міс. дитина втримує хліб, сухарик, печиво в руці та їсть їх. У 9-10 міс. утримує чашку за допомогою дорослого. Якщо привчати дитину до акуратності, наприклад пов’язувати їй серветку, прагнути годувати так, щоб не забруднити обличчя і одяг малюка, підтримувати чистоту на столі, то і малюк прагнутиме аку­ратності.

З ІІ півріччя дорослий залучає дитину до участі в одяганні й роз­дяганні, називаючи предмети і дії. У 8-9 міс. малюк виконує елемен­тарні вказівки дорослого, які полегшують процес одягання: лягти, сісти, підняти руку тощо.

Тенденція до розширення власної активності дитини під час ви­конання побутових процедур стає чимдалі помітнішою, приводячи у майбутньому до оволодіння дитиною діяльністю самообслуговування.

Висновки про особливості розвитку побутової діяльності в не- мовлячому віці:

-найважливішим змістом виховання немовляти виступає за­своєння ним соціально зумовленого режиму дня;

-включення дитини у соціальні способи задоволення біологіч­них потреб людини починається із засвоєння специфічно люд­ського біоритму «сон-активність»;

-організація дорослим побутових процесів по догляду за малю­ком виступає першою формою співпраці дорослого й дитини, у ході якого відбувається психічний розвиток малюка;

-формується позитивне емоційне ставлення до побутових про­цесів та до дорослого, що їх забезпечує;

-у виконанні побутових процесів відбувається перехід від ке­рівної ролі дорослого до зростання самостійності дитини;

-закладаються основи формування психогігієнічних навичок дитини та відповідних особистісних якостей.


2. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку

Ранній вік становить важливий етап у розвитку побутової діяль­ності, зокрема навичок самообслуговування. Побутова діяльність, яка передбачає володіння виконавцем складними й різноманітними предметними діями, розвивається особливо інтенсивно у дитини цьо­го віку на основі успіхів дитини у предметній діяльності, що виступає для цього віку провідною. Мотивація освоєння побутової діяльності грунтується на прагненні малюка до самостійності та на його інтересі до функціонування оточуючих предметів. Таким чином у ранньому віці складаються сприятливі умови для розвитку, як операційної, так і мотиваційної сторони побутової діяльності. Цей вік вважається сензитивним особливо щодо вироблення навичок самообслуговування. Водночас операційна сторона побутової діяльності випереджує у сво­єму розвитку мотиваційну. Дитина фактично набуває самостійності у виконанні основних побутових процесів: вмивання, одягання, до­гляду за власними речами тощо. Закладається фундамент культурно- гігієнічних навичок дорослої людини.

Процес формування навичок побутової діяльності включає на­ступні етапи:

Спостереження за діями дорослих при виконанні побутових про­цесів. Дитина помічає, що дорослий використовує предмети у різних своїх призначеннях: у чашку наливає молоко, ложкою їсть, ножем ріже хліб тощо. Коли дорослий купає дитину, то бере мило, а коли причісує - гребінець. У малюка виникає прагнення самому діяти з цими предметами.

Виконання побутових дій разом із дорослим. На основі інтересу до побутової діяльності дорослих у малюка виникає готовність до оволо­діння цією діяльністю. Він намагається виконати дії разом з дорослим: тримає чашку, коли дорослий наливає у неї води, витирається руш­ничком, коли дорослий розпочав це робити. Дорослий повинен підтри­мати ініціативу дитини. Він показує, як виконувати побутові процеси, коментує свої дії, наголошує на їх правильній послідовності, називає, які предмети при цьому потрібні; підтримує участь дитини у побуто­вих процесах. У результаті у дитини складається певний руховий сте­реотип та відповідний образ побутового процесу, які разом утворюють сенсомоторний образ побутової діяльності, її окремих різновидів.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 11

Бесплатная работа

Закрыть

Психологические особенности бытовой деятельности в дошкольном возрасте

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.