План

І. Теоретична частина

1. Вступ. Типи діагностичних методик.

2. Формалізовані методики:

а) тести, їх форма та зміст;

б) опитувальники;

в) проективна техніка;

г) психофізіологічні методики

3. Мало формалізовані методики:

а) метод спостереження – мета, схеми, види4

б) бесіда, інтерв’ю – діагностичне, клінічне;

в) аналіз продуктів діяльності (конвент-аналіз)

Висновок.

ІІ. Практична частина.

4. Визначення рівня ситуативної та особистісної тривожності за тест-опутувальником Ч.Д. Спілбергера. Звіт 

1. Типи діагностичних методик

Засоби, які має в своєму розпорядженні сучасна психодіагностика, по своїй якості підлягають розділенню на дві групи:

1) формалізовані методики;

2) малоформалізовані методики.

До формалізованих методик відносяться:

* тести;

* опитувальники;

* методики проективної техніки;

* психофізіологічні методики. Для них характерні:

* певна регламентація;

* об’єктивізація процедури обстеження або випробування (точне дотримання інструкцій, строго певні способи пред'явлення стимулюючого матеріалу, невтручання дослідника в діяльність випробовуваного і ін.);

* стандартизація (тобто встановлення одноманітності проведення обробки і представлення результатів діагностичних експериментів);

* надійність;

* валідність.

Ці методики дозволяють зібрати діагностичну інформацію відносно короткі терміни і у такому вигляді, який дає можливість кількісно і якісно порівнювати індивідів між собою.

До малоформалізованих методик слід віднести:

* спостереження

* бесіду;

* аналіз продуктів діяльності.

Ці методики дають дуже цінні відомості про випробовуваний, особливо коли предметом вивчення виступають такі психічні процеси і явища, які мало піддаються об’єктивізації (наприклад, погано усвідомлювані суб'єктивні переживання, особові сенси) або є надзвичайно мінливими за змістом (динаміка цілей, станів, настроїв і т. д.). Слід мати на увазі, що малоформалізовані методики дуже трудомісткі (наприклад, спостереження за обстежуваним здійснюється іноді протягом декількох місяців) і більшою мірою засновані на професійному досвіді, психологічній підготовленості самого психодіагноста. Тільки наявність високого рівня культури проведення психологічних спостережень, бесід допомагає уникнути впливи випадкових і побічних чинників на результати обстеження або випробування.

Малоформалізовані діагностичні методики не слід протиставляти формалізованим методикам. Як правило, вони взаємно доповнюють один одного. У повноцінному діагностичному обстеженні необхідне гармонійне поєднання тих і інших методик. Так, збору даних за допомогою тестів повинен передувати період ознайомлення з обстежуваними (наприклад, з їх біографічними даними, їх схильностями, мотивацією діяльності і т. д.). З цією метою можуть бути використані інтерв'ю, бесіда, спостереження.


2. Формалізовані методики

Як вже мовилося вище, вони включають чотири головні класи методик: тести (які у свою чергу діляться на декілька підкласів), опитувальники, методики проектної техніки і психофізіологічні методики.

У літературі нерідко всі методики визначення індивідуально-психологічних відмінностей іменуються тестами, а посібники з діагностики називаються посібниками з тестології. Проте по своїй психологічній суті тести і, наприклад, опитувальники дуже несхожі між собою. Методики проектного характеру також є особливим інструментом, не схожим ні на один з перерахованих. Тому для кращого розуміння того, що дає діагностування, їх слід відокремити один від одного по назві. Єто оригінальні засоби діагности, що виникли в нашій країні.

2.1. Тести

Тести (англ, test — випробування, перевірка, проба) — це стандартизовані і зазвичай короткі і обмежені в часі випробування, призначені для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних відмінностей між людьми.

Їх відмітна особливість полягає в тому, що вони складаються із завдань, на які від випробовуваного потрібно отримати правильну відповідь. У опитувальниках, в проектних і психофізіологічних методиках правильних відповідей не існує.

Тести можна класифікувати, виділити декілька підкласів залежно від того, яка ознака узята за підставу ділення. Найбільш значними представляються класифікації тестів формою і за змістом.

Форма психологічного тестування

Формою тести можуть бути індивідуальні і групові, усні 'і письмові; бланкові, наочні, апаратурні і комп'ютерні; вербальні і невербальні (практичні).

Індивідуальні тести — це такий вид методик, коли взаємодія експериментатора і випробовуваного відбувається один на один. Індивідуальне тестування має свої переваги:

можливість спостерігати за випробовуваним (за його мімікою, мимовільними реакціями), чути і фіксувати непередбачені інструкцією вислови, що дозволяє оцінити відношення до обстеження;

відзначати функціональний стан випробовуваного і ін.

Крім того, спираючись на рівень підготовленості випробовуваного, можна по ходу експерименту замінити один тест іншим. Індивідуальна діагностика необхідна при роботі з дітьми дитячого і дошкільного віку, в клініці — для тестування осіб з соматичними або нервово-психічними порушеннями, людей з фізичними недоліками і т.д. Необхідна вона і в тих випадках, коли потрібний тісний контакт експериментатора і випробовуваного з метою оптимізації його діяльності. Проте індивідуальні тести вимагають, як правило, багато часу на проведення експерименту і в цьому сенсі вони менш економічні в порівнянні з груповими.

Групові тести — це такий тип методик, який дозволяє одночасно проводити випробування з дуже великою групою людей (до декількох сотів чоловік). Оскільки інструкції і процедура проведення детально розроблені, експериментатор винен неухильно їх виконувати. При груповому тестуванні особливо строго дотримується одноманітність умов проведення експерименту. Обробка результатів об’єктивізована і не вимагає високої кваліфікації. Результати більшості групових тестів можуть оброблятися на ЕОМ.

Проте слід зазначити і певні недоліки групового тестування. Так, у експериментатора значно менше можливостей встановити взаєморозуміння з випробовуваним, збудити його інтерес і заручитися його співпрацею. Будь-які випадкові стани випробовуваного, такі як хвороба, стомлення, неспокій і тривожність, які можуть впливати на виконання завдань, набагато важче виявити в груповому тестуванні. В цілому особи, не знайомі з такою процедурою, скоріше покажуть нижчі результати при груповому тестуванні, ніж при індивідуальному. Тому в тих випадках, коли ухвалюване за наслідками тестування рішення важливе для випробовуваного, бажано доповнити результати групового тестування або індивідуальною перевіркою неясних випадків, або інформацією, отриманою з інших джерел.

Усні і письмові тести. Ці тести розрізняються за формою відповіді. Усними найчастіше бувають індивідуальні тести, письмовими — групові. Усні відповіді в одних випадках можуть формулюватися випробовуваним самостійно («відкриті» відповіді), в інших — він повинен з декількох запропонованих відповідей вибрати і назвати той, який вважає за правильне («закриті» відповіді). У письмових тестах відповіді даються випробовуваним або в тестовому зошиті, або на спеціально розробленому бланку відповідей. Письмові відповіді також можуть носити «відкритий» або «закритий» характер.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 30

Бесплатная работа

Закрыть

Типы диагностических методик

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.